Моральна проблематика лірики А. Т. Твардовского
У житті поета було багато випробувань, гірких вражень і переживань. Пройшовши дорогами Великої Вітчизняної як співробітник фронтової газети “Червона зірка”, побачивши жахи війни, Твардовский говорив у своїх віршах про самому головний, що хвилювало людини, солдата в гіркі й важкі мінути випробувань: Коли пройдеш таким шляхом Не день, не два, солдатів, Ще зрозумієш, Як доріг будинок, Як отчий кут святий. Простими словами поет розповідає про фронтові будні; вірші його скоріше схожі на нариси, випадні замальовки епізодів бою, нічлігу, танкової
Особливо характерні в цьому змісті вірша “Листопад” (1943 г. ) і “Два рядки” (1943р.) – болісний спогад про вбитий ще у фінську війну ” бійці-парубійкові”: Мені шкода тої долі далекої, Начебто мертвий, самотній, Начебто це я лежу, Що Примерз. Маленький, убитий На тій війні незнаменитої, Забут, маленький, лежу.
Лірика А. Твардовского залучає не тільки образною точністю, майстерністю слова, але й широтою тематики,
Почуття зобов’язання живих перед полеглими – основний мотив військової лірики А. Твардовского. “…Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий.
Але скількох я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живі. Це була частина мене”.
Уникаючи риторики, простими словами розповідає поет про фронтові будні; вірші його скоріше схожі на нариси, випадні замальовки епізодів бою, нічлігу, танкової атаки, але за всім цим – неприйняття війни (“Війна – жесточе немає слова”), жаль до загиблим (“Війна – печальней немає слова” ), священна необхідність захисту Батьківщини (“Війна – святіше немає слова”). Жах війни запам’ятався в пам’яті поета ще під час фінської кампанії в образі бійця-парубійка, “що був у сороковому році вбитий у Фінляндії на льоді”: Лежало якось невміло По-детски маленьке тіло. Шинель до льоду мороз пригорнула, Далеко шапка відлетіла. Із часом лірика Твардовского помітно еволюціонує, тяжіючи до стислості й отточенности поетичної форми.
Сам автор згодом визначив владевшие їм під час війни й після її думки як “навечное зобов’язання живих перед полеглими за спільну справу, неможливість забвенья, неизбивное відчуття як би себе в них, а їх у собі”.
Це стало чільним мотивом його післявоєнної лірики й виявилося вже у вірші “Я вбитий під Ржевом” ( 1945-1946). Вірш написаний від першої особи. етаформа здалася Твардовскому найбільш відповідній ідеї вірша – єдності живих і полеглих.
Загиблий солдат бачить себе лише “часткою народного цілого” і його хвилює, так само як і всіх, чиї “очі померкли”, усе, що свершилось потім, після нього. Боязка надія на те, що “здійсниться слово клятви святий”, виростає в міцну віру – нарешті-те потоптана “міцність вражої землі”, настав довгоочікуваний День Перемоги. У вірші “Дорога до будинку” мова йде про нескінченно довгу дорогу війни: Він був від плеча до плеча нагороджений, Але є чи така нагорода, Що вислужив, виходив, вистраждав він?
– Мабуть, що немає. І не треба! Простий факт, переданий поетові старим знайомим про бої на вулицях Полтави, послужив Твардовскому матеріалом для створення маленької новели “Оповідання танкіста”. Поет не просто переказав почуте від майора Архипова, але й відчув себе учасником описуваної події й взяв на себе частина провини ліричного героя за те, що забув запитати ім’я хлопчика.
Вірш “Я знаю, ніякої моєї провини…” – лаконічне й тому особливо пронизливе. Воно побудовано як ліричний монолог, де настрій коливається між двома почуттями.
З одного боку, упевненість у своїй повній невинності перед полеглими на полях Великої Вітчизняної війни, з інший же – в останньому рядку пробивається те покаянне відчуття своєї провини, що властиво всім совісним людям. Троєкратний повтор частки “все-таки”, що виражає сумнів, виводить на поверхню свідомості далеко сховане почуття не затихаючої згодом болю. Почуття це иррационально – властиво, як міг Твардовский “зберегти” своїх співвітчизників? – але саме тому глибоко й істинно.
“Я” – живий і “інші” – мертві – от основний конфлікт вірша, так і не дозволений у фіналі (многоточие означає ще й те, що внутрішній монолог не припинений, що ще не раз ліричний герой буде сам із собою вести цю болісну розмову). Вірш відрізняє лексична простота, відсутність яких-небудь образотворчих ефектів. У пору, коли головна заслуга в перемозі над фашизмом приписувалася керівництву Сталіна, а роль самого народу, його подвиги й жертви применшувалися, ці мотиви творчості Твардовского мали особливе значення. “Жорстока пам’ять” (так називається одне їхній віршів) була одночасно насущна необхідної, відновлюючи справедливість, очищаючи й облагороджуючи людську душу, допомагаючи усвідомити свою єдність із народом і його долею.
Цій темі поет залишився вірний назавжди, до останнього років зберігши неослабне почуття причетності трагедії війни й жалі до всіх жертв. У віршах Твардовского першого післявоєнного років чулися й “одичні” мотиви, породжені природною гордістю за здобуту перемогу, а також вірою в майбутнє, в успіхи в мирній праці. При цьому поет твердо дотримується тих моральних заповідей, які висловив і вустами загиблого воїна у вірші “Я вбитий під Ржевом”: “Радіти – не хвалькувато в годину перемоги самої”.
Навіть воістину небувала подія – поле Гагаріна в космос – осмислюється поетом як ланка всього народного життя й історії. У вірші “Космонавтові” (1961) Твардовский згадує безіменних льотчиків військового років і містить: Так відбилася в доблесті твоєї И доблесть тих, чий день згас безцінний В ім’я наших і прийдешніх днів
Related posts:
- Основні теми й ідеї лірики А. Т. Твардовского Поезія Олександра Твардовского стала однієї з яскравих сторінок історії чи росіянцітератури XX. століття. Сама доля цього чолостоліття й поета глибоко символична. А. Твардовский увійшов у літературу в рєредине 20-х років XX століття. У своїй ранній творчості поет оспівувала нову деревенскую життя, колгоспне будівництво. Одну зі своїх ранніх поем він назвав “Шлях до зциализму”. У його […]...
- Тема пам’яті в лірику А. Твардовского Ми все в боргу перед минулим і майбутнім. Кожний з нас відповідає за свій час, що це майбутнє готовить. Але відповідальності не буває без пам’яті про прошлом, без причетності до подій, що відбуваються. “Я жив, я був, за геть усе я відповідаю головою”, – писав А. Твардовский. Його життєве кредо – відповідати за все. Його […]...
- ДОЛЯ НАРОДУ У ТВОРЧОСТІ А. ТВАРДОВСКОГО І ЇЇ ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ ДОЛЯ НАРОДУ У ТВОРЧОСТІ А. ТВАРДОВСКОГО І ЇЇ ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ Доля народу була однієї з головних, якщо не самою головною темою творчості А. Твардовского. Поет знав про цю долю не понаслышке, він сам був частиною народу, сам пережив всі ті лиха й радості, які випали на частку російських людей в XX столітті. Він ніколи не […]...
- Моральна проблематика у романі І. О. Гончарова “Обломов” “Дивись завжди на серця співгромадян. Якщо в них знайдеш спокій і мир, тоді сказати можеш воістину: усі блаженні”. О. Радищев Роман Гончарова “Обломов” писався на стику двох епох, двох історичних укладів життя – патріархального поміщицького й буржуазного. Можливо, спочатку сюжет роману й замислювався як узагальнений життєпис бездіяльного, апатичного, що йде в минуле поміщицького класу на […]...
- Моральна проблематика в прозі Замятін “Роман “Ми” – жах перед соціалізмом, що реалізується… Цей роман – злий памфлет-утопія про царство комунізму, де всі подравнено, оскоплено…” – писав Дм. Фурманів Нам так довго говорили про волю, що, до речі, для більшості нині перетворилася в “волю вмирати від голоду”, що замятинский роман-антиутопія знову цікава великому колу читачів. Принаймні він цікавіше пригод нескінченних […]...
- Основні теми й ідеї лірик А. Т. Твардовского Поезія Олександра Твардовского стала однієї з яскравих сторінок історії чи росіянцітератури XX. століття. Сама доля цього чолостоліття й поета глибоко символична. А. Твардовский увійшов у літературу в рєредине 1920-х років У ранній період творчества поет оспівував нове сільське життя, колгоспне будівництво, одну зі своїх ранніх поем назвав “Шлях до социализму”. У його віршах того років […]...
- Одна з вершин російської поезії (поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин”) Великого російського поета А. Т. Твардовского завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він зздал поетичну картину складної епохи колективізації в поемі “Страна Муравия”. Під час Великої Вітчизняної війни А. Т. Твардовский пише поему “Василь Теркин”. Поема присвячена життя народу на війні. У центрі поеми образ Василя Теркина, […]...
- Біографія Твардовского Олександра Трифоновича Народився на Смоленщині в сім’ї сільського коваля. Удалося закінчити в школі тільки чотири класи, учитися далі не смог через матеріальні труднощі. В 1925 році вперше в газеті “Смоленське село” надруковані його вірші. В 1929 році Твардовский їде в Москву в пошуках постійної літературної роботи. В 1930 році надходить у Смоленський педагогічний інститут. Період навчання й […]...
- Дитячі вірші Твардовского Часто говорилося про простоту й доступність поезії Твардовского будь-якому віку, не крім тих, кому “від двох до п’яти”. Багато рядків Твардовского вже давно входять у коло дитячого читання. Але Твардовский все-таки залишається поетом “дорослим”, зверненим до читача, що має за плечима чималий життєвий досвід. У свій час “дитяча” тема по-своєму займала й залучала Твардовского. Більше […]...
- “Мистецтво виконує роботу пам’яті: воно вибирає з потоку часу найбільш яскраве, хвилююче, значне й запам’ятовує це в кристалах книг”. По поемі Твардовского “Василь Теркин” 1. Образ типового радянського бійця. 2. Теплий гумор поеми. 3. Значення поеми Твардовского. Одним з найбільш яскравих добутків російської літератури XX століття є поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин”. На мою думку, дане добуток як не можна краще відповідає заявленій темі твору. У поемі ми чітко чуємо голос самого автора Він розповідає про Теркине – […]...
- Герой і народ у поемі А. Т. Твардовского “Василь Теркин” Недавно збиралися поставити памятник бійцеві Василю Теркину. Памятник літературному героєві ставлять рідко. Але мені здається, що герой Твардовского заслужив цю честь по праву. Адже це був би й пам’ятник тим, хто воював за свою країну й не жалував своєї крові, хто не боявся труднощів і вмів жартом скрасити фронтові будні, – пам’ятник всьому російському народу. […]...
- Як у творчості А. Т. Твардовского представлена тема війни? (По поемі “Василь Теркин”) 1. Перетворення колишнього Васі Теркина – лубочного богатиря у всіма улюбленого персонажа. 2. Образ Батьківщини в поемі. 3. Поема “Василь Теркин” як енциклопедія війни. 4. Відношення автора до свого добутку. Крім віршів і нарисів, написаних Твардовским у пору зимової кампанії Червоної армії 1939 /40 р., він прийняв деяку участь у створенні фейлетонного персонажа, що з’явився […]...
- Пам’ятник російському солдатові (по поемі А. Твардовского “Василь Теркин”) Але із часів фронту я відзначив “Василя Теркина” як дивну удачу… Твардовский зумів написати річ позачасову, мужню й неогрязненную… А. Солженицын У Смоленську, на рідній землі Олександра Трифоновича Твардовского, поставлений пам’ятник бійцеві Василю Теркину. Пам’ятник літературному героєві – річ взагалі рідка, а в нашій країні – вособенности. Але мені здається, що герой Твардовского заслужив цю […]...
- Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у листі В. В. Овечкину Твардовский […]...
- Своєрідність поеми Твардовского “Муравия, стародавня Муравская країна” Твардовский, безумовно, не міг знати цих слів, коли писав “Своєрідність поеми Твардовского “Муравия, стародавня Муравская країна””, але як не випадково в нього те, що стугонливі над полем проведення – у верхньому рядку, а поїзди, що гримлять по рейках, і поточні вдалину води – у нижній. 11 яким безкрайнім здається нам поле, як неосяжний простір, по […]...
- “Німий біль у слова наділити…” (поезія А. Т. Твардовского) А. Т. Твардовский – ярчайший поетический талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень гражданского занепокоєння в усіх без исключения життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей мир у його мінути роковие”. Чим-Чим, а “фатальними мінутами” наша епоха не обділена. Твардовский переконався в цьому на власному життєвийном досвіді. Родом він зі смоленського села, з рємьи, […]...
- Події на фінському фронті і їхній вплив на творчість Твардовского Місяці суворої зими на фінському фронті якоюсь мірою випередили враження Великої Вітчизняної війни. Там же в снігах Фінляндії народився образ героя, що пройшов пізніше всю Вітчизняну, що стали як би другим “я” поета, – Василя Теркина. У наш час майже неможливо зустріти людини, що не читав або не чув по радіо “Василя Теркина”. Але деяким, […]...
- Новаторський характер Василя Теркина – сполучення рис селянина й переконань громадянина, захисника рідної країни (По поемі А. Т. Твардовского “Василь Теркин”) Поема Олександра Твардовского “Василь Теркин” не випадково входить до числа цікавих і разом з тим унікальних добутків XX століття. Про художні вартості цієї книги, про багатство й образність її мови, про її роль в історії нашої країни вже було написано чимало критичних статей, опубліковано сотні наукових праць. У числі тих, хто високо оцінив поему Твардовского, […]...
- Вірші Твардовского про Сибір Неозорі простори Сибіру. “Сибір! І ліг і встав – і знову – уздовж полотна шляху Сибір”. Так уже історично зложилося, що споконвіків ця сторона Росії до образливого мало знала людей, “кому б була землею рідної!” І в слагавшихся століттями “сибірських” піснях народ співав про тім же: И в старих піснях не утомився Волати з тугою […]...
- Добуток Твардовского “Книга про бійця” З перших розділів полюбив читач “Книгу про бійця”, книгу про “правду сущої, правді прямо в душу бьющей”. Красномовне підтвердження тому – листа читачів, читачів усяких і різних, від так вимогливого й причепливого, якої був улюблений письменник Твардовского І. Бунін, до рядового бійця. Бунін познайомився з поемою лише в 1947 році й охарактеризував її як воістину […]...
- Твір по добутках А. Твардовского А. Т. Твардовский – ярчайший поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в будь-яких життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей мир у його мінути фатальні”. Чим-Чим, а “фатальними мінутами” наша епоха не обділена. Твардовский переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, що пережила […]...
- Критика про книгу А. Твардовского “Василь Теркин” І. А. Бунін 10 вересня 1947 р. писав з Парижа відомому літераторові Н. Д. Телешову: “Дорогою Микола Дмитрович, я тільки що прочитав книгу А. Твардовского (“Василь Теркин”) і не можу удержатися – прошу тебе, якщо ти знаком і зустрічаєшся з ним, передати йому при нагоді, що я (читач, як ти знаєш, причепливий, вимогливий) зовсім піднесений […]...
- Моральна й історична оцінка Лермонтовим дій Наполеона Моральна й історична оцінка Лермонтовим дій Наполеона в ранній ліриці обумовлена моральним самопізнанням і ідеями, які володіли поетом у той період. По Лермонтову, оцінка дій Наполеона визначається, як точно сформулював В. Асмус, не стільки “погодженістю цих дій з абстрактними поняттями й нормами добра й зла, скільки здатністю… реально здійснити задумане, переступити через рису, що відокремлює […]...
- Перші вірші й замітки Твардовского З’являтися в пресі замітки почали з 1925 року. Авторитет юнака зріс. “Це робило мене, – згадує він в автобіографії, – рядового сільського комсомольця, в очах моїх однолітків і взагалі околишніх жителів особою значним”. До молодого сількора стали звертатися із проханнями написати про неполадки, приходили зі скаргами на несправедливість начальства. А незабаром з’явився й перший вірш […]...
- Сюжетно-композиційні особливості поеми Василь Теркин Твардовского А. Т Тему поеми “Василь Теркин” сформулював сам автор у підзаголовку: “Книга про бійця”, тобто добуток розповідає про війну й людину на війні. Герой поеми – рядовий боєць-піхотинець, що надзвичайно важливо, тому що, по переконанню Твардовского, саме простий солдат є головним героєм і переможцем у Вітчизняній війні. Цю думку продовжить через десять років М. А. Шолохов, що […]...
- Теми й образи лірики М. Цветаевой Марина Цветаева дивна жінка. Її судьба була складної, трагичной і жорстокої. Якщо говорити про поетів-жінках, те, напевно, Марина Цветаева, як і Ганна Ахматова, належить до тих деяким російським поетам, яких будуть читати й у третім тисячоріччі. Цветаева своїм життям довела, що Горе – це не позор, а нещастя й гордість можуть іти поруч. І ще […]...
- Вірша Твардовского на військову тематику Всі, кому траплялося побувати в Смоленську, напевно відвідали курган Безсмертя в Реадовском паренню. Цей величний монумент на південно-західній окраїні міста створений руками самих жителів. Землю несли хто в чому міг з усією округи – отовсюду, де за двадцять шість із половиною місяців окупації гітлерівські кати розстріляли й замучили більше 135 тисяч чоловік. Тоді, в 1943 […]...
- “Я навчилася просто, мудро жити…” (філософські мотиви лірики А. Ахматовій) Ганна Ахматова прожила довге й щасливе життя. Хоча, напевно, не можна так говорити про жінку, чий чоловік був розстріляний, а син кілька разів перебував у тетерьме й посиланню. Її гнали й труїли, вона майже завжди жила в бідності й у бідності вмерла. Але з нею завжди були її вірші. Вона поет Уперше в її особі […]...
- Проблематика драматичного етюду “По дорозі в Казку” Драматичний етюд “По Дорозі в казку” є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка – казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки – дороговказ до цієї мети, дорога – очищення). Тема твору є розробленою […]...
- Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте… “, “Гаї шумлять… “) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
- Моральна чистота переконань Н. Островського Мужність нещадного реаліста й одночасно тонке, трепетне сприйняття, відчуття навколишнього світу – ці риси Островськ-художника з’єдналися, мабуть, у самій неповторній з вимовлених їм коли-небудь, формул: “Я, якби почував неправоту справи, що я виконую, мені здається, И не міг би ніколи посміхатися” (“Слово до закордонних друзів”). В атмосфері цих літературних поглядів, эстетических переконань і створювався роман […]...
- Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Людина завжди повинна пам’ятати, Звідки вона пішла у життя, Людина не має права бути безбатченком. Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори. Для мене цього року відкрився дивовижний, “зачарований” світ літератури – твори […]...
- Гуманістичний пафос лірики М. Рильського останніх років Бо то був шлях не в трумну, а в життя, У вічність української колиски. Важкий, як біль, але без вороття То був народжений поет Вкраїни. Л. Забашта Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць. Великий гранослов свого народу. Д. Павличко “Третє цвітіння” М. Рильського – явище, […]...
- Моральна краса української дівчини Наталки Полтавки Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на дій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами виникає образ українки, […]...
- Своєрідність лірики П. Грабовського П. А. Грабовський велику частину свого життя провів на засланні, звідки посилав свої вірші в Україну і друкував їх в українських часописах і журналах. Повернутися на батьківщину йому не судилося, не зміг він і долучитися до народницької праці, яку вважав ідеалом життя справжнього українця – інтелігента: що може бути краще, ніж працювати на ниві освіти, […]...
- Моральна й цивільна позиція Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. У чому прав і в чому неправий Чацкий. 2. Викриття пороків “століття нинішнього й століття минулого”. 3. Досада “на увесь світ”. У своїй комедії А. С. Грибоєдов протиставив Чацкого московському суспільству, наділивши його рисами трагічного, а не комічного персонажа, однак саме в силу цієї обставини Чацкий поминутно виявляється в смішному положенні. А тим часом […]...
- Закоханий у вроду слів (основні мотиви лірики М. Зерова) Закоханий у вроду слів, Усіх Венер єдину піну, Ти чародійно зрозумів І мідних римлян, і Тичину. М. Рильський Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. […]...
- Поема Твардовского “Василь Теркин” народна поема Поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в показі боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою целую енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку й кінця”. Головний герой – втілений в образі Василя Теркина народ на війні […]...
- Переказ твору Василь Теркин Твардовского А. Т План переказу 1. Монолог героя поеми. 2. Труднощі переправи під ворожим вогнем. Серед протилежного береги, що досягла, і Василь Теркин. 3. Бійці зупиняються переночувати в селі, що перебуває в тилу ворога 4. Поранені Теркин попадає в медсанбат. 5. Герої міркує про те, як приємно повернутися додому снаградами. 6. Теркин грає на гармоні. Музика зігріває душі […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...