Мотив дороги в добутках вітчизняної класики 19 століття
Мотив дороги звучить у двох значительнейших добутках 19 століття. Це – “Мертві душі” Н. В. Гоголя й “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова. В “Кому на Русі жити добре” Некрасов показує життя всієї Русі через подорож семи вольнообязанних мужиків по декількох селах. Сюжет поеми – фольклорний.
Головні герої поеми – селяни, тому що вони в ту епоху були самим численним класом у Росії. Кілька сіл, по яких проходять мужики, символізують собою всю селянську Росію
Образ дороги в цьому добутку не виходить на перший план.
Образ дороги тут – традиційний символ життєвого шляху. Це яскраво видно на прикладі образа Гриши Добросклонова. Перед Гришей коштує питання, який життєвий шлях вибрати: “Одна простора дорога – уторована, страстей раба, по ній величезна, до спокуси жадібна йде юрба”, “Інша
Підсумок – “зманила Гришу вузька, звивиста тропочка”. Він вибрав шлях народного заступника, на якому “йому доля пророкувала шлях славний, ім’я голосне народного заступника, сухоту да Сибір”.
В “Мертвих душах” Н. В. Гоголь ставив перед собою завдання показати всю Русь. Але показує він лише невеликий її шматочок – повітове місто і його околиці. Основний діючий стан – дрібнопомісне дворянство. Тут також сполучною ниткою між етапами оповідання є дорога.
Так, поема “Мертві душі” починається з опису дорожньої брички; основна дія головного героя – подорож. Адже тільки через подорожуючого героя, через його мандрівки можна було виконати поставлене глобальне завдання: “осягнути всю Русь”. Тема дорогі, подорожі головного героя має в поемі кілька функцій.
Звичайно ж, це прийом чисто композиційного, єднального глави воєдино. Також опису дороги, що веде в те або інший маєток, предворяет опис самих поміщиків, набудовує читача на певний лад
У сьомому розділі поеми автор знову звертається до образа дороги, і тут цей образ відкриває ліричний відступ поеми: “Щасливий подорожанин, що після довгої, нудної дороги з її холодами, сльотою, брудом, невиспавшимися станційними доглядачами, бряжчаннями дзвіночків, починками, лайками, ямщиками, ковалями й усяким родом дорожніми негідниками бачить нарешті знайомий дах з вогниками, що несуться назустріч…”
Далі Гоголь порівнює два шляхи, вибраних письменниками. Один вибирає шлях уторований, на якому його чекає слава, почесті, рукоплескания. “Великим всесвітнім поетом іменують його, що ширяє високо над всіма геніями миру…” Але “немає пощади в долі” для тих письменників, які вибрали зовсім інший шлях: вони дерзнули викликати назовні всі, “що щохвилини перед очами й що не зрять байдужі очі, – всю страшну, приголомшливу твань дріб’язків, що обплутали наше життя, всю глибину холодних, роздроблених, повсякденних характерів, якими кишить наша земна, часом гірка й нудна дорога…” У цьому ліричному відступі тема дороги виростає до глибокого філософського узагальнення: вибору поприща, шляхи, покликання
Дорога – це композиційний стрижень добутку. Бричка Чичикова – символ одноманітного крутіння душі, що збилася із прямого шляху, російської людини. А проселочние дороги, по яких ця бричка колесить, – не тільки реалістична картина російського бездоріжжя, але й символ кривого шляху національного розвитку. “Птах-трійка” і її стрімкого років протипоставлена бричці Чичикова і її одноманітному крутінню по бездоріжжю від одного поміщика до іншого. “Птах-трійка” – символ національної стихії російського життя, символ великого шляху Росії у світовому масштабі
Але ця дорога – уже не життя однієї людини, а доля всього російської держави. Сама Русь втілена в образі птаха-трійки, що летить у майбутнє: “Эх, трійка! птах трійка, хто тебе видумав? знати, у жвавого народу ти могла тільки народитися, у тій землі, що не любить жартувати, а ровнем-гладнем разметнулась на полсвета…Чи не так і ти, Русь, що жвава необгонимая трійка несешся?.. і мчиться вся натхненна Богом!.. Русь, куди ж несешся ти? дай відповідь.
Не дає відповіді… летить мимо все, що не є на землі… і дають їй дорогу інші народи й держави”.
У своїх поемах Н. В. Гоголь і Н. А. Некрасов вирішили оглядово показати життя всієї Русі. В “Мертвих душах” тема дорогі – основна філософська тема, а все інше оповідання – лише ілюстрація до тези “дорога є життя”. Як і в “Мертвих душах”, у поемі Некрасова тема дороги є сполучною. В обох добутках образ дороги виконує роль символу життєвого шляху. “Пісні про дві дороги” в “Кому на Русі жити добре”, безперечно, перегукується по тематиці з ліричним відступом з поеми Гоголя про вибір шляху письменником
Некрасов, так само як і Гоголь, захоплюється людьми, що обрали другий, більше важкий шлях. Однак Некрасов, піднімаючи гострі, насущні проблеми у своєму добутку, не надає темі дороги великого значення (в основному оповіданні вона є всього лише композиційним прийомом), Гоголь же, навпроти, піднімається над життєвою суєтою й показує життя широко, оглядово, не вдаючись у конкретику, саме як шлях, як дорогу. В обох поемах тема дороги є сполучної, стрижневий, але для Некрасова важливі долі людей, зв’язаних дорогою, а для Гоголя важлива дорога, що зв’язує все в житті. В “Кому на Русі жити добре” тема дороги є художнім прийомом, в “Мертвих душах” – головною темою, суттю добутку
Related posts:
- Образ Наполеона й тема “наполеонізму” у добутках вітчизняної класики XІX століття Особистість Наполеона перевернула не тільки світову історію. Ореол його успіхів вплинув на духовну самосвідомість людей. Наполеон зробив по тимі часам неможливе – запаморочливу кар’єру від простого сержанта до імператора, якому майже вдалося завоювати мир. Історія ще не знала подібних прикладів. Образ Наполеона відклав свій унікальний відбиток на добутки російської літератури XІX століття Особистість Наполеона хвилювала […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Дороги ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці […]...
- Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
- Дороги Б.-І. Антонич Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у літературі XX століття Подвиг народу безсмертний. Тема Великої Вітчизняної війни – незвичайна тема… Незвичайна, тому що написано про війну так багато, що не вистачить цілої книги, якщо згадувати тільки назви добутків. Дата 9 Травня наповнює серця гордістю за подвиг багатонаціонального радянського народу, що виграв битву з фашизмом, і сумом: мільйони синів і дочок Батьківщини назавжди залишилися лежати у […]...
- Дороги скорочено – Богдан-Ігор Антонич Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
- Значення мотиву дороги й засобів пересування у романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна 1. Багатогранність значень мотиву дороги. 2. Мотив дороги у романі “Євгеній Онєгін”. 3. Подорожі й засоби пересування И кожний дивиться на дорогу З волненьем гордих, юних дум. О. С. Пушкін Мотив дороги часто зустрічається в добутках російських прозаїків і поетів. М. В. Гоголь, А. П. Чехов, Л. Н. Толстой, Н. А. Некрасов, І. С. Тургенєв, […]...
- “У МОЄ ЖОРСТОКЕ СТОЛІТТЯ ВОССЛАВИЛ Я ВОЛЮ” (по добутках А. С. Пушкіна) Боротьба є Умова життя: життя вмирає, коли Кінчається боротьба. В. Г. Бєлінський Пушкін Супроводжує нас все життя. Він входить у наше Свідомість із самого дитинства через чудесні Казки про золоту рибку, про бешкетний Працівнику Балді, про синє Лукомор’я з Морськими богатирями. Замолоду Пушкін Приходить до нас через школу. Він будить Прагнення до високого, любов “до […]...
- “Любити істинно може тільки цілком дозріла душа…” (В. Г. Бєлінський). (По одному або декількох добутках російської літератури XX століття). Лірика Ганни Ахматовій 1. Тема любові в поезії Ахматової. 2. Образ ліричної героїні. 3. Загадкова душа поетеси. Любов – це найбільша цінність, без якої неможливо духовний розвиток людини. У поезії Ахматової тема любові займає значне місце. Поетеса знаходить дивні поетичні порівняння, щоб підкреслити стан своєї ліричної героїні. Не любиш, не хочеш дивитися? ПРО, як ти гарний, проклятий! І […]...
- Учнівський твір По добутках Н. А. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. Н. А. Некрасов У багатьох добутках Н. А. Некрасова головними діючими особами є російські жінки. З вичерпною повнотою і ясністю, в образах і картинах, що вражають своєю правдивістю й силою, відобразив Некрасов думи й почуття, працю й боротьбу, щоденні страждання й рідкі радості російської жінки. Постійна увага поета до російських […]...
- Велика Вітчизняна війна в добутках XX століття (На прикладі повести В. В. Бикова “Сотників”) 1. Людська особистість у військових умовах. 2. Спрага життя й громадянський обов’язок. 3. Що переважніше: гідна смерть або життя ценою зрадництва? …Ті, хто тільки й жадає за всяку ціну вижити, чи заслуговують вони хоча б однієї відданої за них життя? Скільки вже їх, людських життів, із часу Ісуса Христа було принесено на жертовний вівтар людства, […]...
- Оглядові теми по добутках російської літератури XX століття Писати на історичну тему дуже складно. Справа в тому, що завдання автора в цьому випадку – донести й викласти перед читачем те, чому той не був свідком, тому цей автор повинен мати величезне почуття відповідальності за те, що він написав. Почуття це з’являється звичайно в тому випадку, якщо він був учасником описаних їм подій. У […]...
- Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя. Російський романтизм протиставляв безликій масі […]...
- Структ-композ особливості роману Дон Кіхот. Специфіка розгорт сюжету. Хронотоп “великої дороги” 11. Структ-композ особливості роману ” Дон Кіхот “.Специфіка розгорт сюжету. Хронотоп “великої дороги” Розгорт. сюжету: В своем романе подсмеивается Сервантес также над претенциозным стилем рыцарских романов. Осмеивая рыцарский роман, он расчищал путь литературе содержательной, правдивой, близкой к жизни. Поначалу роман Сервантеса почти не выходит за пределы литературной пародии. Но постепенно Дон Кихот перестает быть только […]...
- Твір по романі Вересаєва “Без дороги” “Без дороги” з повним правом можна назвати вироком російському народництву, що, як писав, бивши у свій час явищем прогресивним, стало потім “теорією реакційної й шкідливої, що збиває з користі суспільну думку, що грає на руку застою…”. Оповідання ведеться від імені Дмитра Чеканова – молодого лікаря, що розділяв колись народницькі ілюзії, потім зневіреного, але, не в […]...
- Мотив карткової гри в “Піковій дамі” А. С. Пушкіна 1. Маленькі пішаки у великій грі. 2. Значення гри для другорядних персонажів. 3. Бездуховна сутність трьох карт Ми завжди прагнемо до заборонного й бажаємо недозволеного. Овідій Повість А. С. Пушкіна “Пікова дама” була написана в Болдіно в 1833 році. Тиша й самота, що панували в цей період навколо письменника, дозволяють шукати відповіді на багато питань, […]...
- Мотив самотності у романі Г. Марнеса “Сто років самотності” Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС Мотив самотності у романі Г. Марнеса “Сто років самотності” Уперше роман “Сто років самотності” був оприлюднений у Буенос-Айресі 1967 року і приніс автору приголомшливий успіх. Тираж за три з половиною роки склав понад півмільйона примірників. У творі письменник показав найбільш гострі моменти […]...
- “Революція виявляє й висоту людської природи, і винищування духовних цінностей” Н. А. Бердяєв {по одному або декількох добутках російської літератури XX століття) Війна – це завжди трагедія. А якщо вона пролягла через долі твоїх співвітчизників і зробила їхнього ворогамі – трагедія подвійно. Теперішній громадянин, обладающий талантом, почуттям патріотизму, не міг залишатися осторонь від подій. Таким відчував себе кожний пісатель, волею долі дієприкметниковий до революції й Гражданской війні. Часто історія захоплювала у вир війни юних громадян своєї країни, […]...
- “Принижені й ображені” на сторінках російської класики Ця тема є однієї з наскрізних тем російської літератури, який постійно зверталися письменники. Першим її торкнувся А. С. Пушкін у повісті “Станційний доглядач” і поемі “Мідний вершник”. Продовжувачами цієї теми з’явилися Н. В. Гоголь, Що Створив в “Шинелі” безсмертний образ Акакия Акакиевича, М. Ю. Лермонтов, що протиставив Печорину доброго штабс-капітана Максима Максимича. Із цією темою […]...
- Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” – енциклопедія Великої Вітчизняної війни I. Безсмертя “Книги про бійця” (в ній – зображення безсмертного подвигу народу в роки війни; сповнена гумору; написана народною мовою; складалася під час війни). II. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ (Тьоркін, офіцери, солдати, генерал, селяни дід та баба тощо; не мають ім’я – це єдиний […]...
- Поетичне слово В. Сосюри в часи Великої Вітчизняної війни Під час Великої Вітчизняної війни Володимир Сосюра – військовий кореспондент. Його зброєю було слово. Він був бійцем і на фронті, й тоді, коли жив у засніженій Уфі. У перші ж дні війни з’являються його полум’яні патріотичні вірші, в яких висловлені почуття й думки всього нашого народу: Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть […]...
- Україна – центральний мотив творчості Павла Грабовського Тема України посідає важливе місце у творчості поета. У першій збірці “Пролісок” (1894 р.), перебуваючи на засланні в Сибіру, П. Грабовський вірить, що Україну не знищать, “не зруйнують, серце-нене, Твої пекельники усі!” (“До України”). У вірші “До українців” він закликає земляків об’єднатися, щоб ширити освіту й любов для її процвітання. В інших поезіях (“До Русі […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. […]...
- Кубів Василь Дороги і долі Василь Кубів Дороги і долі Присвячую своїм внукам Олені та Ромкові Моє село, моя країна, мій світ, моя батьківщина – скільки нез’ясованих понять і які почуття огортають людину, коли на самоті роздумує вона над сенсом життя і тими одвічними поняттями – “моє”, “наше”, “чуже”. Роздумую і я над тими короткими за формою й широченними за […]...
- Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років (вірші першої половини 40-х років туди взагалі не ввійшли). Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, […]...
- Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі (твір-роздум) 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі (твір-роздум) Про деякі властивості людського характеру важко сказати, які вони, хороші чи погані. У народі говорять: “Наші чесноти – це продовження наших недоліків” Цей вислів можна і переінакшити. І справді, часто буває так, що наші недоліки це продовження […]...
- Основний мотив поезії Пушкіна до 1820 року Перша половина 1817 року, року випуску з Ліцею, характеризується в пушкінській ліриці головним чином циклом прощальних послань до ліцейських товаришів і друзів. Основний мотив цих послань – життєвий шлях по закінченні Ліцею. У посланні “Князеві А. М. Горчакову” цей мотив розгортається на протиставленні майбутньої блискучої долі князя своїй скромній долі: Мій милий друг, ми входимо […]...
- Поетична творчість Рильського періоду Великої Вітчизняної війни Поетична творчість Рильського періоду Великої Вітчизняної війни відзначається силою патріотичного почуття, ідейно-тематичним і жанровим багатством. Залишаючись поетом-ліриком, Рильський в цей час широко використовує прийоми поета-трибуна, поета-агітатора, які з’явились у його Творчості напередодні війни (“Народам світу”, “Народам радянської землі”). Виходять книги його віршів – “За рідну землю” (1941), три книги в 1942 році -“Слово про рідну […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”) Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році. Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М. Карамзина, А. С. Пушкіна, Н. […]...
- Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
- Правдиве відображення героїки вітчизняної війни у творчості А. Малишка Поезія Малишка періоду війни – гнівний голос митця, обуреного жорстоким руйнуванням його рідного краю, його затишного світу. Для нього, як і для багатьох поетів того часу, це був період творчого злету. Згадаємо, що тоді з’явилися такі твори українських митців, як “Україна в огні” О. Довженка, “Слово про рідну матір” та “Жага” М. Рильського, “Любіть Україну” […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни в сучасній вітчизняній прозі (по добутку одного з письменників) Великі війни мають початок, але не мають кінця. Вони тривають у пам’яті людей, у книгах, віршах, піснях. Чому письменники знову й знову звертаються до теми виттяни? Причини, на мій погляд, дві. По-перше, люди не повинні забувати жахи війни, розлуку, смерть миллионов. Це був б злочин перед полеглими, преступление перед майбутнім По-друге, ніколи так гостро, як […]...
- Порівняння української і світової літератури періоду Великої Вітчизняної Війни З української та зарубіжної культури План 1. Українська культура довоєного періоду. Посилення партійного контролю над духовим життям суспільства в другій половині 40-х років. 2. Літературне оновлення 60-х р. р. Творчість: Л. Костенко, Павличка, Драга, Стуса, Вінграновського. 3. Утвердження загальнолюдських цінностей у світовій культурі в післявоєнний період. 4. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер. […]...
- Пафос поеми в добутках “Мцири” і “Утікач” Особливість характеру Мцири – органічна сполука в ньому строгої цілеспрямованості, могутньої сили, твердої волі з винятковою м’якістю, задушевністю, ліризмом, що так яскраво виступають у його відношенні до природи, у його думах про рідну сторону. Глибока людяність у романтично-ідеальному змісті цього поняття – основа багатобічного характеру Мцири. Пафос поеми – у твердженні активного, діяльного відношення до […]...
- Коротка характеристика твору “Кому на Русі жити добре” Некрасова Н. А Поема “Кому на Русі жити добре” є вершиною творчості Н. А. Некрасова. Некрасов дивиться на життя очима народу, говорить його мовою. Поет поставив перед собою грандіозне завдання – показати життя пореформеної Росії. Зав’язка – суперечка семеро мужиків про того, кому “привільно, весело живеться на Русі”. Це питання і стає рушійною силою усієї поеми, що змусила […]...
- “Століття нинішній” і “століття минулий”. Суперечка поколінь у добутку А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. Служіння Скалозуба й судження Молчалина. 2. Вогненне фамусовское суспільство. 3. Один у поле воїн Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский У своїй комедії “Горе від розуму” А. С. Грибоєдов зіштовхує два покоління. Він показує нам, що вони дуже далекі друг від друга як по поглядах на життя, так і […]...
- “Броджу один як відчужений” (Мотив самітності у творчості М. Ю. Лермонтова) 1. Щоденник душі поета. 2. Лицемірна маска суспільства. 3. Замкнуте порочне коло. Ніде не почуваєш так свою самітність як серед людей. Т. Ребрик У сучасників М. Ю. Лермонтова складався досить суперечливий портрет письменника. Однак у нас, на думку И. Л. Андроникова, залишився одне з вірних джерел щиросердечного миру письменника – його збірники віршів Тому уважний […]...