Моє відношення до Чацькому й Молчаліну
Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, про службу, про освіту, про дворянське виховання; знайшли своє відбиття спори про суд присяжних, про пансіони, інститути, про взаємне навчання, про цензуру й т.
У його образі Грибоєдов оспівав “саму блискучу епоху тодішньої Росії, епоху надій і піднесеної юності”, як говорив через тридцять років А. І. Герцен. Шацький виріс у будинку Фамусова, у дитинстві він виховувався й учився разом із Софією. Ми знаємо, що він людина утворений, займався літературною роботою, був на військовій службі, мав зв’язок з міністрами, три роки був за кордоном. Перебування за кордоном збагатило Шацького новими враженнями, розширило його кругозір, але не зробило його шанувальником усього іноземного.
Від цього низькопоклонства перед Європою, настільки
Вернувшись у Москву, Чацький знайшов у житті дворянського суспільства ту ж вульгарність і порожнечу, які характеризували її й у колишні роки. Він знайшов той же дух морального гноблення й придушення особистості, тому зіткнення Шацького з фамусовським суспільством було неминуче. Це зіткнення приймає поступово усе більше запеклий характер, воно ускладнюється особистою драмою Шацького – валять його надії на особисте щастя. Комедія Грибоєдова говорить про гору людини, і горі це виникає від його розуму.
Проблема “розуму” у грибоєдовський час була досить злободенної, і “розум” розумівся широко – як взагалі інтелігентність, освіченість, культура. З поняттям “розумний” зв’язувалося тоді подання про людину не просто розумному, але вільнодумному, про людину передових політичних переконань, носії нових ідей. Палкість таких “розумників” оберталася в очах обивателів “горем від розуму”. Приклад тому – оголошення божевільним Чаадаєва.
Молчаліна настільки привик до суспільством, у якому обертається, так хоче бути в ньому “своїм”, що перейняв багато манер, тон, звички його представників. Знаючи, що Шацького засуджують ті, кому Молчаліна служить, він дозволяє собі стосовно Шацькому поблажливо-заступницький тон. У Молчаліна є певна програма дій, він треба їй, не замислюючись над тим, якими засобами можна досягти мети. “Помірність і акуратність” – от два “таланти”, які він ставить собі в заслугу.
Молчаліна не гидує заступництвом Фоми Хомича, Тетяни Юріївни, на службу дивиться як на засіб зробити кар’єру, він і Шацькому пропонує надійти так само: “Ну, право, що б вам у Москві в нас служити? І нагороди брати, і весело пожити?” Не соромлячись, він відкрито говорить, що не сміє свого перенести тому що в чинах він невеликих, тому “потрібне ж залежати від інших”. Повністю розкривається Молчалін в останній дії комедії. На свої відносини із Софією він дивиться як на засіб улаштуватися в житті, зображує закоханого, побоюючись тільки одного: як би Фамусов не довідався про їхні відносини.
Особливо сильно звучить його самовикриття. У ньому – весь Молчалін, його мораль, принципи, яким він треба. Його тон, і поводження міняються, коли він бачить, що Софія все знає про його підлість: принижується, ізвивається, як хробак, плазує в її ніг.
Молчалін прекрасно розуміє, що потрібно від чиновника, якщо він хоче зробити кар’єру. Усього три роки він на службі у Фамусова, а вуж встиг “три нагороди одержати”, стати потрібною людиною для Фамусова, увійти в його будинок. Тому Шацький, якому добре знайомий тип такого чиновника, пророкує Молчаліну можливість блискучої службової кар’єри:
А втім, він дійде до ступенів відомих, Адже нині люблять безсловесних.
У Молчаліна є всі дані стати згодом важливим чиновником: уміння прислужити впливовим особам, повна нерозбірливість у засобах для досягнення мети, відсутність усяких моральних правил. М. В. Гоголь писав про Молчаліну: “Молчалін… чудовий тип. Влучно схоплене ця особа, безмовне, низьке, в люди…” Ніж уважніше я вдивляюся в обличчя й вслухуюся в розмови героїв, тим наполегливіше встає переді мною питання: а чи не безсмертне ця комедія?
Не про чи нашого сьогоднішнього життя вона? А можливо, і про майбутній? Чому ж Молчаліна блаженствують на світі? Молчаліна процвітають там, де відсталість, користолюбство, культ низькопоклонства, кругова порука.
Чим вище рівень розвитку нашого суспільства, тим повинні ставати Молчаліна, що прагнуть утертися в довіру, пристосуватися, прибудуватися до будь-якої обстановки. Молчаліна вміють перефарбовуватися, їх важко розглянути, виявити, вивести на чисту воду.
От перед нами два чоловіки, що розуміють життя й своє місце в ній по-різному. Шацький розумний, утворений, але адже й простодушний, відкритий, наївний; Молчалин обмежений, але хитрий, спритний, потайливий. Перший відкрито висловлює своя думка, не боячись осуду інших; другий лабузниться, підлещується, але в душі погано ставиться до людей.
Кого зволіє фамусовське суспільство мати своїм другом? Звичайно, Молчаліна. А сучасне суспільство?
Я впевнена, що теж Молчаліна, інакше б на нинішніх “теплих містечках” перебувало більше гідних людей. Два характери, два типи поводження, два життєві шляхи… Яким шляхом повинен іти людина, щоб домогтися успіху, але й не покривити душею, не здійснити операцію зі своєю совістю?
Кожний з нас робить свій вибір сам, але допомогти в цьому можуть і такі прекрасні добутки, як комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Майстерність драматурга я бачу саме в тім, що він побачив і відбив загальнолюдській, непідвласні моді й часу явища. Відбив і змусив задуматися.
Related posts:
- Твір на тему: Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, […]...
- Моє відношення до Чацького і Молчаліна – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і суспільні питання того […]...
- Твір на тему: “Чацький – переможець чи переможений?” Комедія О. Грибоєдова “Лихо з розуму” стоїть якимось особняком у російській літературі і від інших класичних творів відрізняється більш міцною живучістю слова. Головним персонажем комедії є Чацький, без якого просто не було б комедії, а вийшла б проста картина моралі того часу. Можна уявити, що з батьківської любові до герою своє комедії О. Грибоєдов підлестив […]...
- “Чацький – переможець чи переможений?” Комедія О. Грибоєдова “Лихо з розуму” стоїть якимось особняком у російській літературі і від інших класичних творів відрізняється більш міцною живучістю слова. Головним персонажем комедії є Чацький, без якого просто не було б комедії, а вийшла б проста картина моралі того часу. Можна уявити, що з батьківської любові до герою своє комедії О. Грибоєдов підлестив […]...
- “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна зі справді реалістичних комедій у російській літературі. У тексті комедії все представлено дуже жваво, психологічно вірно. Але сучасний читач “Горя від розуму” із працею сприймає добуток як комедію. Пояснюється це тим, що головний герой її Шацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей з фамусовським суспільством занадто серйозні, і […]...
- Твір на тему: “Історія життя Молчаліна” Один з героїв твору Олександра Грибоєдова “Лихо з розуму” Олексій Молчалін являє собою досить цікаву особистість, історію життя якої варто було б проаналізувати уважно і ретельно. Особливо цікавий Молчалін тим, що його успіх був обумовлений не якимись унікальними талантами і здібностями, а умінням вбудовуватися в соціальну конструкцію суспільства таким чином, щоб користуватися популярністю у оточуючих […]...
- “Історія життя Молчаліна” Один з героїв твору Олександра Грибоєдова “Лихо з розуму” Олексій Молчалін являє собою досить цікаву особистість, історію життя якої варто було б проаналізувати уважно і ретельно. Особливо цікавий Молчалін тим, що його успіх був обумовлений не якимись унікальними талантами і здібностями, а умінням вбудовуватися в соціальну конструкцію суспільства таким чином, щоб користуватися популярністю у оточуючих […]...
- Чацький і Молчалін (за комедією О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас (за комедією О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з […]...
- Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”) Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох російських письменників про п’єсу, то […]...
- Комедія ситуацій Комедія ситуацій – жанровий різновид комедії, розбудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи “непередбачуваному” збігові обставин. К. с, відома з античної доби, розвивалася в середньовічних фарсах, у комедії масок, в інтермедіях тощо. До цього жанру зверталися Т. де Моліна (“Чеснотна Марта”), В. Шекспір (“Комедія помилок”), Ж.-Б. Мольєр (“Тартюф”), М. Гоголь (“Ревізор”), І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), […]...
- “Горе від розуму, розповідь від імені героя (від Софії)” При створенні п’єси “Горе від розуму” О. С. Грибоєдову вдалося гармонійно поєднати в одному творі трагічні і комічні події з новаторськими ідеями. Саме тому багато дослідників творчості видатного російського письменника називають цей твір трагікомедією або “високої комедією”. Серед головних дійових осіб п’єси можна побачити безліч позитивних і негативних героїв, наділених письменником складними характерами. Це і […]...
- – Шацький – образ “нової людини” Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю […]...
- “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти” Центральний персонаж роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” – Євген Базаров – вражає своєю яскравістю і неоднозначністю, але безумовна його особливість – глибокий трагізм. Базаров виступає в романі як носій настроїв нового покоління. Він називає себе нігілістом – заперечливим, не маючим ні в що віру. Він не визнає жодних авторитетів, стереотипів і принципів. Він […]...
- Твір на тему: – Шацький – образ “нової людини” Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю […]...
- Моє відношення до Євгенія Базарову Змін! вимагають наші очі. У нашім сміху й у наших сльозах, И в пульсації вен: Змін! Ми чекаємо змін!”. В. Цой; група “КІНО” “Хочу змін”. Євгеній Базарів головний герой роману “Батьки й діти”. Він різночинець демократ, переконаний супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, матеріаліст, що пройшов школу праці й позбавлень, самостійно мислячий і незалежний. На самому початку роману, […]...
- “Відношення Мавки і Лукаша” за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Творчість відомої української поетеси Лесі Українки відома багатьом поколінням наших співвітчизників, не забута вона й сьогодні. Основними мотивами неперевершених творів цієї видатної письменниці було уславлення духовної гармонії людини і її краси. Як наслідок роздумів на цю тему з’явилася Мавка – головна героїня драми-феєрії “Лісова пісня”. Ця дівчина – справжня дочка природи, яка усе своє життя […]...
- Моє відношення до Ленскому У Ленском Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленский молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його самі передові: шляхетні мрії про волю народу. Але, незважаючи на своє досить солідне по того часу утворення (він навчався […]...
- Моє відношення до Ленському У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” представлений ще один тип парубка 20-х рр. XІX в. – юний поет-романтик Володимир Ленський. У Ленським Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, […]...
- Моє відношення до Ленського У романі Пушкіна є ще один герой – юний поет – романтик Володимир Ленський. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його найблагородніші, найпередовіші: мрії про свободу народу. Незважаючи на свою досить солідну на той час освіту (він навчався в університеті в Німеччині, у Геттінгені), Ленський, як дійсний романтик, не тільки […]...
- Діалогічне відношення Діалогічне відношення (англ. dialogical relation) – базове явище у сфері спілкування і художньої літератури, яке виникає між окремими висловлюваннями, що або належать різним суб’єктам мовлення, або існують всередині висловлювання між його складниками чи елементами композиції, за умови, що вони мають самостійне значення в позиції, яку займають у цілісній структурі вислову і до якої можна якось […]...
- МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО БАЗАРОВУ (по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Євгеній Базарів – моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність. Цей нігіліст у суперечці побиває аристократа Павла Петровича Кірсанова, уміє змусити інших слухати […]...
- Моє відношення до лірики Пастернаку Колись Марина Цветаева в запалі полемики викликнула: “Де людина, до кінця понявший Пастернаку?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для тих, хто відправляється странствовать по морю, назва якого “Лирика Бориса Пастернаку”? Творчий шлях поета складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оценки. Але його глибоке проникнення в […]...
- Моє відношення до Тетяни Ларіної Образ Тетяни, створений Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”, має не менше значення, ніж образ Онєгіна. Пушкін намагався показати тип, здавалося б, звичайної російської дівчини, провінційної панночки, алев той же час дивовижно привабливої і поетичної. Тетяна зовсім не красуня, про що Пушкін прямо говорить: Ни красотой сестры своей, Ни свежестью ее румяной Не привлекла б она очей. […]...
- Моє відношення до лірики Б. Пастернака Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: “Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого “Лірика Бориса Пастернака”. Творчий шлях Пастернака складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оцінки. […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпаків, що […]...
- Моє відношення до вчинку вчительки Учителька знала про те, що він грає на гроші, і вирішила з ним займатися французькою мовою, щоб відволікти його від гри. Жив хлопчик бідно, учителька знала про цьому й кілька разів намагалася нагодувати його, навіть надіслала йому посилку з їжею. Хлопчик, звичайно ж, догадався, що цей подарунок зробила вчителька. Він відмовився від нього, а вчителька […]...
- Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з […]...
- Відношення М. Ю. Лермонтова до свого покоління 1. Розчарування у своєму поколінні у вірші “Дума”. 2. “Герой нашого часу”: Печорин як типовий представник покоління. 3. Драма “Маскарад”: образ князя Звездича. У будь-якому вбранні буду я по праву Тугу существованья усвідомлювати. Я занадто старий, щоб знати одні забави, И занадто юний, щоб зовсім не бажати. И. В. Гете Мотив розчарування у своєму поколінні […]...
- Сучасне відношення до творчості М. Горького Максим Горький визнавався: “Перш ніж почати писати, я задаю собі три питання: що хочу написати, як написати і для чого написати”. Слова гарні, але чи завжди письменник був щирий у своєму виборі? Нещодавно я довідався, що Горький вносив більші суми у партійну касу більшовиків і був одним з головних, виражаючись сучасною мовою, їхніх спонсорів. Думаю, […]...
- Відношення Ахматової до ліричної поеми “Дванадцять” Відношення Ахматової до цієї ліричної поеми Блоку було, очевидно двоїстим. За повідомленням Д. Е. Максимова, вона вбачала в ній чимало “зоряних арматур”, тобто безсмаку, характерного на її думку для модерністського мистецтва початку ХХ в. З іншого боку, добуток Блоку два рази згадується Ахматовій у прозаїчних матеріалах, що залишилися невикористаними, до поеми (уривки задуманого в 1959-19660 […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” 9 клас КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіну (по романі А. С. Пушкіна) Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін. Він показаний Пушкіним як людина з дуже складним і суперечливим характером. Соціальний стан і виховання визначили основні риси характеру Онєгіна. Він син багатого пана, “спадкоємець всіх своїх рідних”. Йому не потрібно було працювати, “праця завзятий йому був тошен”. Виховання, отримане Євгенієм, було саме кепське. Він ріс без […]...
- Моє відношення до Ленського – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Моє У романі Пушкіна є ще один герой – юний поет – романтик Володимир Ленський. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його найблагородніші, найпередовіші: мрії про свободу народу. Незважаючи на свою досить солідну на той час освіту (він навчався в університеті в Німеччині, у Геттінгені), Ленський, як дійсний […]...
- Моє відношення до вчинку вчительки (по оповіданню Распутіна “Уроки французького”) Цей хлопчик народився в селі, у бідній сім’ї. У його матері було троє дітей, він – самий старший. Здавалося б, нічого гарного, але Природа наділила хлопчика прекрасним розумом і працьовитістю. І його мати всупереч всім нещастям зібрала й відправила його в район на навчання. Учився головний герой добре, дуже відповідально ставився до навчання. Єдине, із […]...
- Моє відношення до роману М. Шолохова “Піднята цілина” і його героям Переді мною стаття В. Марченко “Хліб наш насущний” (“Літературна Росія”, жовтень 1990 р.). Читаю: “Сталінська колективізація… стараннями вождів революції перетворила російського (і не тільки російського) селянина в батрака, відчуженого від землі, позбавленого традицій, мудрого збагнення селянського буття… Жодне суспільство у всій світовій історії, жодна держава не дозволяла собі розкоші так ненавидіти своє селянство, як наше…”. […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіна – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається з 1819 по 1825 роки. Саме в цей час, насичений великими політичними подіями в історії Росії і Європи, склався тип людини, подібної до героя пушкінського твору. У Росії і Європі згущалася передгрозова атмосфера; на цей час припадає виникнення в Росії таємних організацій, товариств і осередків. Але одночасно з […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, […]...
- Моє відношення до Тетяни Ларіної – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Образ Тетяни, створений Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”, має не менше значення, ніж образ Онєгіна. Пушкін намагався показати тип, здавалося б, звичайної російської дівчини, провінційної панночки, алев той же час дивовижно привабливої і поетичної. Тетяна зовсім не красуня, про що Пушкін прямо говорить: Ни красотой сестры своей, Ни свежестью ее румяной Не привлекла б […]...
- Авторське відношення до героїв і подій у поемі А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” 1. Відношення автора до героїв свого добутку. 2. Пушкінська оцінка подій. 3. Взаємини автора з миром казок. Сюжет поеми А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” заснований на фольклорних традиціях. Однак потрібно відзначити істотне розходження між народними казками й добутком великого російського поета. Казки являють собою оповідання, у якому прояв особистого відношення оповідача до героїв зведено […]...
- Яке авторське відношення до професора Преображенському? (по повісті Собаче серце Булгакова М. А.) “Собаче серце” – сатирична повість, у якій Булгаков міркує про шляхи розвитку сучасної йому Росії. Відповідно до суспільної ситуації 20-х років XX століття в добутку діють представники інтелігенції (професор Преображенський, доктор Борменталь), радянські чиновники-функціонери (Швондер і його “соратники” по домкому) і люмпен-пролетарі (Кульок і його генетичний предок Клим Чугункин). Основна ідейна боротьба в повісті йде […]...