Відношення М. Ю. Лермонтова до свого покоління
1. Розчарування у своєму поколінні у вірші “Дума”. 2. “Герой нашого часу”: Печорин як типовий представник покоління. 3. Драма “Маскарад”: образ князя Звездича.
У будь-якому вбранні буду я по праву Тугу существованья усвідомлювати. Я занадто старий, щоб знати одні забави, И занадто юний, щоб зовсім не бажати.
И. В. Гете Мотив розчарування у своєму поколінні так чи інакше проходить через всю творчість М. Ю. Лермонтова. У вірші “Дума” поет узагальнив основні ідеї, що виникли в нього в результаті спостереження за представниками
Причиною цього, як і болісної нудьги, бича покоління, є байдужність до всього на світі: До добра й зла ганебно байдужі, На початку поприща ми в’янемо без боротьби…
Ні мистецтво, ні любов, ні ворожнеча не в змозі перебороти холодність і відчуження, що багато представників покоління Лермонтова випробовують до життя: И ненавидимо ми, і любимо ми випадково, Нічим не жертвуючи ні злості, ні любові, И царює в крові
Юрбою угрюмою й незабаром позабутої Над миром ми пройдемо без шуму й сліду, Не кинувши століттям ні думки плідної, Ні генієм початої праці Образи типових представників покоління ми знаходимо й у прозі Лермонтова. Роман, що став одним з його найвідоміших прозаїчних добутків, не випадково названий “Герой нашого часу”. Цією назвою автор хотіла підкреслити, що характер Печорина в основних рисах є типовим для всього покоління взагалі.
У главі “Бела” Печорин розповідає про себе Максимові Максимичу, і цей опис дуже схоже на той портрет покоління, що Лермонтов вивів в “Думі”. Замолоду Печорин насолоджувався “скажено всіма задоволеннями, які можна дістати за гроші”, але вони швидко йому набридли, що й не дивно: звичайно люди не цінують те, що дістається имлегко. Любов не зачіпала глибинних струн серця парубка.
Печорин сам пояснює, чому він охолонув до наук: “…
Я бачив, що ні слава, ні щастя від них не залежать анітрошки, тому що самі щасливі люди – невігласа, а слава – удача, і щоб домогтися її, треба тільки бути спритним. Тоді мені стало нудно…”. Однак якщо “Дума” перейнята духом обвинувачення й викриття, то в “Герої нашого часу” автор скоріше співчуває своєму героєві, чим обвинувачує його, хоча й не приховує його слабостей і пороків. Можна припустити, що причинами байдужності до всьому й болісної нудьзі, що володіють Печориним, є пересичення задоволеннями й відсутність чіткої мети, до досягнення якої він міг би прагнути.
Напередодні дуелі із Грушницким Печорин так міркує про мету свого існування: “А, вірно, вона існувала, і, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні…
Але я не вгадав цього призначення, я захопився принадами страстейпустих і невдячних…”. Ці страсті й погасили всі шляхетні прагнення в душі Печорина. Він став циніком, тобто людиною, що, по влучному визначенню О. Уайльда, усьому знає ціну, але нічого не в змозі оцінити по достоїнству.
У романі “Герой нашого часу” оповідання в основному ведеться від імені самого Печорина, що викладає в щоденнику свої думки й спостереження.
Звичайно, при такій композиції роману авторська позиція залишається “за кадром”. У главі “Максим Максимич” і особливо в передмові без назви (до всього роману), які написані від імені автора, а не його героя, ми знаходимо деякі вказівки на те, як автор ставиться до свого героя. Він дає опис зовнішності героя, додаючи й власні міркування. Лермонтов указує на те, що ока Печорина “не сміялися, коли він сміявся”, і робить висновок, що “це ознака – або злої вдачі, або глибокого постійного смутку”.
У цілому ж портрет “героя нашого часу” дається без вираженої симпатії або ворожості, скоріше з інтересом стороннього спостерігача.
Та ж позиція спостерігача заявлена автором ще в передмові, де Лермонтов пише, що “Герой Нашого Часу… портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у повному їхньому розвитку”. Письменник відзначає, що йому було “весело малювати сучасної людини, яким він його розуміє”, однак мети зробити які-небудь повчальні висновки, а тим більше вказати шляхи до виправлення покоління, він перед собою не ставив. Портрет ще одного типового представника покоління ми знаходимо в драмі “Маскарад”.
Князь Звездич, як може, убиває час і гроші. Він мало замислюється про те, до чого можуть привести його вчинки, князь просто шукає розваг, гострих відчуттів. Але, як влучно говорить йому баронеса, сховавши особу під маскою: “Шукати ти не вмієш”.
Хвороба князя Звездича та ж сама, що й у Печорина, і інших подібних індивідуумів. Це байдужність, нудьга, відсутність захопленості хоч чимсь.
Наповнити хочеш життя, а бігаєш страстей. Усе хочеш ти мати, а жертвувати не знаєш, – говорить Звездичу баронеса. У її словах, звернених до князя, звучить обвинувачення і йому, і його поколінню, незважаючи на любов баронеси до Звездичу: Ти! безхарактерний, аморальний, безбожний, Самолюбний, злий, але слабка людина; У тобі один весь відбилося століття, Століття нинішній, блискучий, але незначний.
Ці слова багато в чому перегукуються з лермонтовской “Думою”. А яке ж авторське відношення до князя Звездичу? Про це ми можемо догадатися по тимі ситуаціям, у які Лермонтов поміщає свого героя: князь дочиста програється в карти, і лише втручання Арбенина допомагає йому із честю вийти із украй лоскітливого положення; забувши про допомогу, зробленої йому Арбениним, князь намагається любезничать із його дружиною; князеві не вдається гідним образом відплатити за ляпас, отриманий від Арбенина, тому що той відмовляється з ним битися на дуелі.
Можливо, автор і співчуває своєму героєві, але співчуття це не позбавлено презирливого відтінку.
І порох наш, зі строгістю судді й громадянина. Нащадок образить презирливим віршем, Глузуванням горькою обманутого сина Над батьком, що промотався. Цими словами завершується лермонтовская “Дума”; ними ж можна підсумувати розмову про відношення Лермонтова до свого покоління
Related posts:
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління […]...
- Гірка доля покоління в ліриці Лермонтова 11 вересня 1842 Герцен записує у своєму “Щоденнику”: “Чи зрозуміють, оцінять прийдешні люди весь жах, всю трагічну сторону нашого існування, – а тим часом наші страждання – нирка, з якої розвинеться їх щастя. Чи зрозуміють вони, від чого ми ледарі, чому шукаємо всяких насолод, п’ємо вино тощо? Чому руки не піднімаються на велику працю? Чому […]...
- “Сумно я дивлюсь на наше покоління… Мої роздуми над образом Григорія Печоріна” за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман Михайла Юрійовича Лермонтова “Герой нашого часу”, на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже всі люди люблять загадки. А […]...
- Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління Кіндратій Федорович Рилєєв народився 18(29) вересня 1795 р. у селі Батове Петербурзької губернії. Батько Рилєєва, дрібнопомісний дворянин, людина крутої й запальний, був деспотичний у відношенні до сім’ї й селян. Про дитинство в Рилєєва збереглися безрадісні спогади. У суворій обстановці проходили й роки навчання Рилєєва. Шестирічним хлопчиком він був відданий у Петербурзький 1-й кадетський корпус, на […]...
- Чому Максим Максимич є оповідачем лише в першому розділі роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”? У романі Лермонтова “Герой нашого часу” відражен конфлікт людини нового морального рівня із представниками епохи, що йде. Роман складається з декількох частин, розташованих не в хронологічному порядку. Така будова служить особливим художнім завданням: зокрема, сначала ми бачимо Печорина очами Максима Максимича, і тільки потім – “зсередини”, по щоденникових записах. Штабс-капітан Максим Максимич є сквозним, другорядним […]...
- Печорин як тип зайвої людини в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Лермонтов писав, що Історія життя людини буває часом интересней історії цілого народу. У романі “Герой нашого часу” він показав моменти життя людини, зайвого для своєї епохи. Цією людиною є Печорин, що у силу обставин стає “зайвою людиною”. Письменник розкриває причини що зробили Печорина “земною непотрібністю” на цьому світлі. Трагедія його полягає в тому, що незважаючи […]...
- Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лермонтов поет покоління 30-х років XIX століття. “Очевидно, писав Бєлінський, що Лермонтов поет зовсім іншої епохи й що його поезія зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха безвременья, політичної реакції після повстання декабристів в 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах […]...
- Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. Роман М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”один із кращих добутків російської літератури. Цей роман коштує в одному ряді з такими шедеврами, як “Горі від розуму”, “Євгеній Онєгін”, “Ревізор”. Роман був написаний в епоху, що наступає після грудневого повстання У центрі роману – людин, […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах (“І нудно й сумно”, “На дорогу йду яв самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого години” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей […]...
- “Герой нашого часу” – роман про долю покоління З 1838 по 1840 рік М. Лермонтов під враженням кавказького життя написав 5 повістей, абсолютно різних за сюжетом і пов’язаних між собою лише образом головного героя Григорія Печоріна – російського офіцера, який служить на Кавказі. Ці повісті письменник об’єднав у романі “Герой нашого часу”, який побачив світу 1840 році. Назва роману викликала нерозуміння і навіть […]...
- ПЕЙЗАЖ У РОМАНІ ЛЕРМОНТОВА “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” ПЕЙЗАЖ У РОМАНІ ЛЕРМОНТОВА “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” Познайомившись із композицією роману “Героя нашого часу”, що незвичайна й складна, мені хотілося б відзначити художні вартості роману. У лермонтовского пейзажу дуже важлива особливість: він тісно пов’язаний з переживаннями героїв, виражає їхні почуття й настрої, весь роман проникнуть глибоким ліризмом. Звідси й народжується жагуча емоційність, схвильованість описів природи, […]...
- Печорін – герой свого часу Печорін – герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лермонтова. Робота над цим твором (сучасники називали його збірником повістей) продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на […]...
- Особливості характеру Печорина, що проявляються в його взаєминах з героями роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” (Печорин і Максим Максимич, Печорин і Грушницкий, Печорин і Вернер) 1. Печорин і його оточення. Розкриття характеру героя. 2. Печорин і Максим Максимич. 3. Печорин і Грушницкий. 4. Роль Вернера в оповіданні. ГриГорей Олександрович Печорин, головна діюча особа роману “Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова, протягом оповідання обертається в різних колах, серед різних шарів суспільства. Він показаний в оточенні світського суспільства – свого середовища по […]...
- Головний персонаж роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Сучасники, у тому числі Бєлінський, у значній мірі ототожнювали Печорина з Лермонтовим. Тим часом авторові важливо було відмежуватися від свого героя. За словами Лермонтова, Печорин портрет, складений з пороків цілого покоління – “у повному їхньому розвитку”. Цілком зрозуміло, чому “Журнал Печорина” для Лермонтова – “чужий добуток”. Якщо не кращої, то центральною його частиною є щоденникові […]...
- Тема “маленької людини” у творчості М. Ю. Лермонтова Якщо говорити про таких письменників, як Гоголь і Достоєвський, то тема “маленького людини” постійно присутствует у їхній творчості. Лермонтов ставив перед собою інше завдання: покизать неабияку особистість, що страждає в бездіяльності, не бачачи смисла в житті, тому що для такий личности будь-яка діяльність – це мелочний дурниця. І все-таки Лермонтов один з перших у російській […]...
- Життя й творчий шлях М. Ю. Лермонтова М. Ю. Лермонтов народився в Москві, у рємье офіцера. Дитинство майбутнього поета було затьмарено ранньою смертю матері й постоянний позовом між бабусею й батьком. Тяжелие враження дитинства наклали отпечаструм на характер юнака, сприяли формуванню натури з досить яскраво вираженними емоційними реакціями. Уже в дитячі роки в Лермонтова виявилась така риса характеру, як мрійникность, схильність кфантазии. […]...
- Онєгін і Печорин: передові люди свого часу Незважаючи на різницю епох, у які створювалися образи, – Онєгін в епоху декабризму, вільнодумства, в епоху мріянь і надій на швидке перетворення суспільного лада, Печорин – під час жорстокого миколаївського режиму, що пішов слідом за розгромом повстання декабристів, – і той і іншої незадоволені життям, не знаходять застосування своїм незвичайним силам і від цього змушені […]...
- Образ Печоріна у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет,, але не однієї людини: це портрет, складений […]...
- Печорин і горці в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман М. Лермонтова “Герой нашого часу” це ” Історія душі людської”, як визначив характер свого добутку сам автор. Роман складається з п’яти повістей: “Бэла”, ” Максим Максимыч”, “Тамань”, “Князівна Мэри” і “Фаталіст”. Кожна повість являє собою самостійний художній Твір і в той же час є частиною роману. Повести об’єднані образом Печорина. Цей герой займає центральне […]...
- Досліджуючи роман Лермонтова “Герой нашого часу” Деякі читачі припускали, що в особі Печорина Лермонтов зобразив самого себе. Звичайно, багато думок і почуття автор передав своєму героєві. Але спеціально в передмові до роману поет писала, що Печорин – узагальнений, типовий образ, “портрет, складений з пороків і недоліків усього нашого молодого покоління”. Григорій Олександрович Печорин, подібно Онєгіну, належав до аристократії Петербурга й також […]...
- Образ і характеристика Печоріна в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Поява роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” викликало неоднозначну реакцію критики. Негативна оцінка стосувалася, в першу чергу, головного героя Печоріна. Професор Московського університету СП. Шевирьов бачив у Печоріна явище хибне, не властиве російського життя, навіяне впливом Західної Європи. Критика дратувала “гордість людського духу”, відображена в романі Лермонтова в “зловживання особистої свободи і розуму, які […]...
- Вірш М. Лермонтова “Дума” Вірш було опубліковано в січневому номері “Вітчизняних записок” за 1839 рік. Основна думка твору – роздуми про долі покоління. 11 вересня 1842 Герцен записує у своєму “Щоденнику”: “Чи зрозуміють, оцінять прийдешні люди весь жах, всю трагічну бік нашого існування, – а тим часом наші страждання – нирка, з якої розвинеться їх щастя. Чи зрозуміють вони, […]...
- Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя. Російський романтизм протиставляв безликій масі […]...
- Роль композиции романа М. Ю. Лермонтова “Герой нашего времени” В предисловии “Журналу Печорина” Лермонтов пишет: “История души человеческой, хотя бы самой мелкой души, едва ли не любопытнее и не полезнее историй целого народа…” Вот рассказать эту “историю души человеческой” и поставил себе задачей Лермонтов в своем романе. Его внимание прежде всего обращено на то, чтобы раскрыть сложный и противоречивый характер главного героя. Такая идейная […]...
- Всі ви – втрачене покоління Друг героя Роберт Кон колись був чемпіоном з боксу в Прінстонкском університеті. Належав до багатого єврейського сімейства. Втратив весь свій статок, дружина втекла з художником. Зараз Роберт – письменник, фінансує художній журнал, грає в теніс і зустрічається з особливою на ім’я Френсіс Клайн, але любить іншу (Брет – 34 роки). Сам герой Джейк Барнс відчуває, […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- РОЗБИТЕ ПОКОЛІННЯ “Розбите покоління” (“Beat generation”), або Бітники, – назва групи американських письменників, що виступили у 50-ті роки XX століття. Термін був уведений Джеком Керуаком – лідером бітників, для опису, за його ж словами, “хлопців, подібних до Морі-арті (герой роману Керуака “На дорозі” – біблії “розбитого покоління”. – Є. В.), які їздять по країні в пошуках випадкової […]...
- Складність і суперечливість характеру Печоріна (за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”) Увага до внутрішнього світу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений із пороків усього нашого суспільства у повному їхньому розвитку, проте письменник […]...
- “Герої – дворяни в добутках А. С. Грибоєдова, А. С. Пушкіна й М. Ю. Лермонтова.” Олександр Сергійович Грибоедоедов, Олександр Сергійович Пушкін, Михайло Юрійович Лермонтов – великі письменники російської класичної літератури. З під їхнього пера вийшло багато безсмертних створінь. Але при згадуванні цих імен у першу чергу в пам’яті виникають такі добутки як “Горі від розуму”, “Євгеній Онєгін”, “Герой нашого часу”. І якщо розглядати героїв-дворян у цих авторів, те це варто […]...
- МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО БАЗАРОВУ (по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Євгеній Базарів – моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність. Цей нігіліст у суперечці побиває аристократа Павла Петровича Кірсанова, уміє змусити інших слухати […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться між альковом і молитовнею. Цим він […]...
- Твір на тему: Світ музики: яким його бачить молоде покоління Тихе дзюрчання весняного струмочка, шелест листя на деревах, крапельки дощу, які падають з неба на землю, – це теж музика. Вона зародилася ще задовго до появи людства, ще до того, як люди почали розуміти музику. Видатні митці Людвіг ван Бетховен та Моцарт подарували світові чарівну й ніжну класичну музику. З плином часу музика почала бурхливо […]...
- “И дай вам Бог поболее зустріти на шляху вашого життя Максимов Максимычей” (по добутку М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”) У Кобы ми розсталися з Максимом Максимычем… Ми не сподівалися ніколи більше встре-титься, однак зустрілися… Зізнайтеся… що Максим Максимыч людина гідний поваги?.. Якщо ви зізнаєтеся в цьому, то я впол}рє буду возиагражден… М. Лермонтов У романі Лермонтова “Герой нашого часу” ви-веден образ чарівної й доброї людини – Макси-ма Максимыча. Це чуйна натура, що надовго зберігає […]...
- “Лише в людині зустрітися могло священне з порочним, всі його мученья від того…” План. 1. “Герой нашого часу” лірико-психологічний роман. 2. Психологічна проблема Печорина. 3. Не однотипність героя. 4. Дії Печорина. 5. Причини таких дій. 6. Печорин у любові. 7. Печорин людина, що не змогла \”угадати свого високого призначення\”. Твір Лермонтова “Герой нашого часу” перший у російській прозі лірико-психологічний роман Ліричний Тому, що в автора й героя \”одна […]...
- Твір-міркування по романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” А, вірно, вона існувала й, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні. М. Ю. Лермонтов. Герой нашого часу. “Герой нашого часу” – перший російський реалістичний психологічний роман у прозі. У романі піднімається злободенна проблема: чому розумні й енергійні люди не знаходять застосування своїм незвичайним здатностям і “в’януть без […]...
- М. Лєрмонтов. Передмова до “Героя нашого часу” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая “У будь-якій книзі передмова є перша і водночас остання річ; вона або пояснює мету твору, або виправдовується перед критикою”, – так писав М. Лєрмонтов у своїй передмові до “Героя нашого часу”. Письменник, якому довелося натрапити на грубе нерозуміння свого роману читацькою публікою (“Деякі страшенно образились… що їм як […]...
- Відчуття причетності до свого народу Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам’ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста купчилися люди. Майоріли блакитно-жовті прапори. […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (2 варіант) Хто з нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового посланія “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...
- Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко)(2) Хто із нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового “посланія” “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...