– Шацький – образ “нової людини”
Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”.
Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів.
Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю й неуцтвом в ім’я волі й розуму, в ім’я
Торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки й діди, захоплюємося художньою досконалістю
У комедії показана боротьба нового зі старим, котра розпалювалася усе сильніше, проникаючи в різні сфери життя, відбиваючись у мистецтві й літературі. Спостерігаючи цю боротьбу в житті, Грибоєдов показав її у своїй комедії з погляду передової людини свого часу, близького по поглядах до декабристів. В образі Шацького Грибоєдов уперше в російській літературі показав “нової людини”, натхненого піднесеними ідеями, що піднімає бунт проти реакційного суспільства в захист волі, гуманності,
Олександр Андрійович Шацький – це парубок, дворянин. Батьки Шацького рано вмерли, і він виховувався в будинку Фамусова – друга його покійного батька. Шацький не тільки розумний, але й розвита людина, з почуттям, або як його рекомендує покоївка Ліза:
З, так сказати, красномовний, а боляче не хитрий; Але будь військовий, будь він статський, Хто так чутливий, і весел, і гострий, Як Олександр Андрій Шацький! В “Горі від розуму” всі гості Фамусова рабськи копіюють звичаї, звички й убрання французьких модисток і безрідних заїжджих пройдисвітів, що розжилися на російських хлібах. Всі вони висловлюються на “суміші французького з нижегородським” і німіють від захвату побачивши будь-якого заїжджого “французика з Бордоіль”. Вустами Шацького Грибоєдов з найбільшою пристрастю викрив це неварте раболіпство перед чужим і презирство до своєму:
Щоб винищив Господь нечистий цей дух Порожнього, рабського, сліпого подразнення; Щоб іскру заронив він про кого-небудь із душею, Хто міг би словом і прикладом Нас удержати, як креп кою вожжой, Від жалюгідної нудоти по стороні чужої.
Шацький полум’яно любить батьківщину, але не держава царів, поміщиків і чиновників, а Росію народну, з її могутніми силами, заповітними переказами, розумом і працьовитістю. Ця справжня любов до батьківщини обернулася гарячою ненавистю до всілякого рабства й гноблення народу – соціальному, політичному, духовному.
Дворяни фамусовського кола цінують у людях чини й багатство, а Шацький – щирий, дотепний, він посміюється над Фамусовым, гостро мучить московських дворян, їхнє життя Чи не ці грабіжництвом багаті? Захист від суду в друзях нашли, у спорідненні, Чудові споруддя палати, Де розливаються в бенкетах і марнотратстві. Та й кому в Москві не затискали роти Обіди, вечері й танці?
Фамусов намагається повчати Шацького: “Іменем, брат, не керуй помилково. А головне – послужи”. Шацький нехтує людей, готових
У заступників позіхати на стелю, З’явитися помовчати, , пообідати, Підставити стілець, підняти хустку. Він уважає, що потрібно служити “справі, а не особам”. Шацький захищає право людини вільно вибирати собі заняття: подорожувати, жити в селі, ” розум” у науки або присвятити себе “мистецтвам творчим, високим і прекрасним”, тому Фамусов повідомляє Шацького небезпечною людиною, що не визнає влади.
Особиста драма Шацького – його нерозділена любов до Софії. Софія, при всіх своїх гарних щиросердечних задатках, все-таки цілком належить до фамусовському миру. Вона не може полюбити Шацького, що всім складом свого розуму й своєї душі протистоїть цьому миру.
Він любить серйозно, бачачи в Софії майбутню дружину. Тим часом Шацькому дісталося випити до дна гірку чашу, не знайшовши ні в кому “співчуття живого”, і виїхати, відвозячи із собою тільки “мільйон роздирань”.
Ах, той скажи любові кінець, Хто на три роки вдалину виїде!
А. А. Шацький серйозно готується до суспільної діяльності. “Він славно пише, перекладає”, – говорить про нього Фамусов і все повторює про його високий розум. Він подорожував, учився, читав, приймався, як видно, за працю, був у зносинах з міністрами й розійшовся. Неважко догадатися, чому: “Служити б рад, – прислужуватися нудно”.
Одне з головних відмітних властивостей Шацького – повноту почуттів. Вона виявилася й у тім, як він любить, і в тім, як він гнівається й ненавидить. У всьому він проявляє щиру пристрасть, завжди буває гарячий душею.
Він палкий, гострий, розумний, красномовний, , нетерплячий. Він виявляє собою втілення доброї юності, чесності, довірливості, по-юному безмежної віри в себе й свої можливості. Ці якості роблять його відкритим для помилок і уразливим.
Шацький – єдиний зримо діючий позитивний герой у комедії Грибоєдова. Але його не можна назвати винятковим і самотнім. Мислитель, борець-декабрист і романтик з’єднуються в ньому, як вони часто з’єднувалися в ту епоху в реальних людях і реальному житті. У нього є однодумці: ми довідаємося про їх завдяки персонажам (тим, про які говориться в п’єсі, але які прямо не зайняті в дії).
Це, наприклад, професори Педагогічного інституту, які, за словами княгині Тугоуховські, “вправляються в розколах і безвір’ї”, це – нерозумні люди, схильні до навчання, це племінник княгині князь Федір, “хімік і ботанік”.
Шацький у комедії представляє молоде мисляче покоління російського суспільства, його кращу частину. А. І. Герцен писав про Шацьком: “Образ Шацького, сумного, неприкаяного у своїй іронії, що тріпається від обурення, відданого мрійливому ідеалу, з’являється в останній момент царювання Олександра І, напередодні повстання на площі. Це – декабрист, це людина, що завершує епоху Петра Першого й силкується розглянути, принаймні на обрії, обітовану землю…” Комедія Грибоєдова дотепер овіяна подихом життя, що кличе людей уперед, у сьогодення й майбутнє, і відмітає зі свого шляху все старе, віджиле.





Related posts:
- Твір на тему: – Шацький – образ “нової людини” Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю […]...
- Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових […]...
- Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки “у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Стефан Лієвич – образ “Нової людини” в українській літературі Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІ варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (І варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна зі справді реалістичних комедій у російській літературі. У тексті комедії все представлено дуже жваво, психологічно вірно. Але сучасний читач “Горя від розуму” із працею сприймає добуток як комедію. Пояснюється це тим, що головний герой її Шацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей з фамусовським суспільством занадто серйозні, і […]...
- Становлення нової людини в революції (“Розгром”) Над романом “Розгром” Фадєєв працював протягом трьох років (з 1924 по 1927 рік). У романі дана загальна широка картина великої переробки миру й людини після революції; це книга про “народження людини”, про формування характеру нової людини. “Перша й основна думка роману, – писав Фадєєв, – все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби, […]...
- Образ Фауста у світовій літературі – ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ Образ Фауста у світовій літературі Фауст – історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі Народних переказів та […]...
- Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Твір на тему: Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, […]...