– Шацький – образ “нової людини”
Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”.
Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів.
Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю й неуцтвом в ім’я волі й розуму, в ім’я
Торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки й діди, захоплюємося художньою досконалістю
У комедії показана боротьба нового зі старим, котра розпалювалася усе сильніше, проникаючи в різні сфери життя, відбиваючись у мистецтві й літературі. Спостерігаючи цю боротьбу в житті, Грибоєдов показав її у своїй комедії з погляду передової людини свого часу, близького по поглядах до декабристів. В образі Шацького Грибоєдов уперше в російській літературі показав “нової людини”, натхненого піднесеними ідеями, що піднімає бунт проти реакційного суспільства в захист волі, гуманності,
Олександр Андрійович Шацький – це парубок, дворянин. Батьки Шацького рано вмерли, і він виховувався в будинку Фамусова – друга його покійного батька. Шацький не тільки розумний, але й розвита людина, з почуттям, або як його рекомендує покоївка Ліза:
З, так сказати, красномовний, а боляче не хитрий; Але будь військовий, будь він статський, Хто так чутливий, і весел, і гострий, Як Олександр Андрій Шацький! В “Горі від розуму” всі гості Фамусова рабськи копіюють звичаї, звички й убрання французьких модисток і безрідних заїжджих пройдисвітів, що розжилися на російських хлібах. Всі вони висловлюються на “суміші французького з нижегородським” і німіють від захвату побачивши будь-якого заїжджого “французика з Бордоіль”. Вустами Шацького Грибоєдов з найбільшою пристрастю викрив це неварте раболіпство перед чужим і презирство до своєму:
Щоб винищив Господь нечистий цей дух Порожнього, рабського, сліпого подразнення; Щоб іскру заронив він про кого-небудь із душею, Хто міг би словом і прикладом Нас удержати, як креп кою вожжой, Від жалюгідної нудоти по стороні чужої.
Шацький полум’яно любить батьківщину, але не держава царів, поміщиків і чиновників, а Росію народну, з її могутніми силами, заповітними переказами, розумом і працьовитістю. Ця справжня любов до батьківщини обернулася гарячою ненавистю до всілякого рабства й гноблення народу – соціальному, політичному, духовному.
Дворяни фамусовського кола цінують у людях чини й багатство, а Шацький – щирий, дотепний, він посміюється над Фамусовым, гостро мучить московських дворян, їхнє життя Чи не ці грабіжництвом багаті? Захист від суду в друзях нашли, у спорідненні, Чудові споруддя палати, Де розливаються в бенкетах і марнотратстві. Та й кому в Москві не затискали роти Обіди, вечері й танці?
Фамусов намагається повчати Шацького: “Іменем, брат, не керуй помилково. А головне – послужи”. Шацький нехтує людей, готових
У заступників позіхати на стелю, З’явитися помовчати, , пообідати, Підставити стілець, підняти хустку. Він уважає, що потрібно служити “справі, а не особам”. Шацький захищає право людини вільно вибирати собі заняття: подорожувати, жити в селі, ” розум” у науки або присвятити себе “мистецтвам творчим, високим і прекрасним”, тому Фамусов повідомляє Шацького небезпечною людиною, що не визнає влади.
Особиста драма Шацького – його нерозділена любов до Софії. Софія, при всіх своїх гарних щиросердечних задатках, все-таки цілком належить до фамусовському миру. Вона не може полюбити Шацького, що всім складом свого розуму й своєї душі протистоїть цьому миру.
Він любить серйозно, бачачи в Софії майбутню дружину. Тим часом Шацькому дісталося випити до дна гірку чашу, не знайшовши ні в кому “співчуття живого”, і виїхати, відвозячи із собою тільки “мільйон роздирань”.
Ах, той скажи любові кінець, Хто на три роки вдалину виїде!
А. А. Шацький серйозно готується до суспільної діяльності. “Він славно пише, перекладає”, – говорить про нього Фамусов і все повторює про його високий розум. Він подорожував, учився, читав, приймався, як видно, за працю, був у зносинах з міністрами й розійшовся. Неважко догадатися, чому: “Служити б рад, – прислужуватися нудно”.
Одне з головних відмітних властивостей Шацького – повноту почуттів. Вона виявилася й у тім, як він любить, і в тім, як він гнівається й ненавидить. У всьому він проявляє щиру пристрасть, завжди буває гарячий душею.
Він палкий, гострий, розумний, красномовний, , нетерплячий. Він виявляє собою втілення доброї юності, чесності, довірливості, по-юному безмежної віри в себе й свої можливості. Ці якості роблять його відкритим для помилок і уразливим.
Шацький – єдиний зримо діючий позитивний герой у комедії Грибоєдова. Але його не можна назвати винятковим і самотнім. Мислитель, борець-декабрист і романтик з’єднуються в ньому, як вони часто з’єднувалися в ту епоху в реальних людях і реальному житті. У нього є однодумці: ми довідаємося про їх завдяки персонажам (тим, про які говориться в п’єсі, але які прямо не зайняті в дії).
Це, наприклад, професори Педагогічного інституту, які, за словами княгині Тугоуховські, “вправляються в розколах і безвір’ї”, це – нерозумні люди, схильні до навчання, це племінник княгині князь Федір, “хімік і ботанік”.
Шацький у комедії представляє молоде мисляче покоління російського суспільства, його кращу частину. А. І. Герцен писав про Шацьком: “Образ Шацького, сумного, неприкаяного у своїй іронії, що тріпається від обурення, відданого мрійливому ідеалу, з’являється в останній момент царювання Олександра І, напередодні повстання на площі. Це – декабрист, це людина, що завершує епоху Петра Першого й силкується розглянути, принаймні на обрії, обітовану землю…” Комедія Грибоєдова дотепер овіяна подихом життя, що кличе людей уперед, у сьогодення й майбутнє, і відмітає зі свого шляху все старе, віджиле.
Related posts:
- Твір на тему: – Шацький – образ “нової людини” Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю […]...
- Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових […]...
- Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки “у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (І варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІ варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Стефан Лієвич – образ “Нової людини” в українській літературі Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна зі справді реалістичних комедій у російській літературі. У тексті комедії все представлено дуже жваво, психологічно вірно. Але сучасний читач “Горя від розуму” із працею сприймає добуток як комедію. Пояснюється це тим, що головний герой її Шацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей з фамусовським суспільством занадто серйозні, і […]...
- “Чацький – переможець чи переможений?” Комедія О. Грибоєдова “Лихо з розуму” стоїть якимось особняком у російській літературі і від інших класичних творів відрізняється більш міцною живучістю слова. Головним персонажем комедії є Чацький, без якого просто не було б комедії, а вийшла б проста картина моралі того часу. Можна уявити, що з батьківської любові до герою своє комедії О. Грибоєдов підлестив […]...
- Твір на тему: “Чацький – переможець чи переможений?” Комедія О. Грибоєдова “Лихо з розуму” стоїть якимось особняком у російській літературі і від інших класичних творів відрізняється більш міцною живучістю слова. Головним персонажем комедії є Чацький, без якого просто не було б комедії, а вийшла б проста картина моралі того часу. Можна уявити, що з батьківської любові до герою своє комедії О. Грибоєдов підлестив […]...
- Твір на тему: Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, […]...
- Образ Фауста у світовій літературі – ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ Образ Фауста у світовій літературі Фауст – історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі Народних переказів та […]...
- Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Образ нової жінки у повісті 0. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Формування нової людини в епоху громадянської війни (по романі Розгром Фадєєва А. А.) Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” (1932): “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Фауст і Мефістофель – ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ Фауст і Мефістофель Сам Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля в нерозривній єдності. Він зазначав, що не тільки “невгамовні сумніви головного героя, а й тонка іронія Мефістофеля” разом становлять суть його “власного єства”. Але така єдність особлива – […]...
- ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 6. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ Хто йде вперед, той завше блудить1. Й. В. Гете “Фауст. Пролог на небі” “Пролог на небі” – ключ до трагедії “Фауст” “Пролог на небі” – зав’язка трагедії “Фауст”. У ньому зображено фантастичну ситуацію зустрічі Господа та його архангелів […]...
- Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
- Авторський твір: Грибоєдов і декабристи Дві найважливіших суспільно-політичних події першої чверті XІX в. визначили напрямок і характер творчості Грибоєдова – Вітчизняна війна 1812 р. і повстання декабристів. Вся обстановка загальнонаціонального підйому, великий рух народу, що встав на захист своєї Батьківщини, не могли не схвилювати майбутнього драматурга, визначивши формування й розвиток його вільнолюбних настроїв Грибоєдов був близький з багатьма декабристами, хоча, […]...
- Образ Чацкого в комедії “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим. Так, фігура Чацкого визначає кінфликт комедії, обидві її чи сюжетнінии. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824), коли молоді люди, подібні Чацкому, несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках героя, у всіх його поступках виразилося те, що важливіше всього було й для майбутніх декабристів: дух вільності, […]...
- Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически ставився до захисників принципов класицизму […]...
- Біографія Грибоєдова Олександра Сергійовича Грибоєдов, Олександр Сергійович (1795- 1829 р. г.) Поет, драматург Біографія Народився 15 січня 1795 року в місті Москві. Батьки Грибоєдова були дворянського походження. Грибоєдов одержав домашнє утворення, потім учився в Московському університетському шляхетному пансіоні. З 1806 гола шість років провчився в Московському університеті на словесному факультеті, юридичному факультеті, а також відвідував заняття фізико-математичного факультету. Ще […]...
- СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ КОМЕДІЇ ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” “Драматичного письменника повинне судити за законами, їм самим над собою визнаним.” (А. С. Пушкін ) Границі жанру повинні визначатися завданням або метою, що у своєму добутку ставив перед собою автор. Відзначаючи жанрову своєрідність комедії Грибоєдова, критики підходили до важливому питанню чи є особливості її (комедії) результатом недостатньої майстерності Грибоєдова-Драматурга (непродуманості плану, млявості інтриги), або ж […]...
- Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед […]...
- “Образ літературного героя в комедії “Горі від розуму”” Образ літературного героя, що персоніфікує собою або інший людський тип, створюється автором літературного твору згідно цілям і завданням, що ставляться перед його дітищем. Щоб правильно освітити проблему, позначити можливі исходи її дозволу, авторові необхідно “пожвавити” не тільки головних героїв, але й найбільше повно зв’язати перипетії їхніх доль із другорядними персонажами. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі […]...
- Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи. “Горі від розуму” соціально-політична комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя після Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того часу: про державну службу, кріпосний праві, освіті, вихованні, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, […]...
- Вазір-Мухтар – герой історичного роману Ю. М. Тинянова “Смерть Вазір-Мухтара” Героєм роману є реальна історична особа – Олександр Сергійович Грибоєдов (1795-1829), творець комедії “Лихо з розуму”, талановитий дипломат, повноважний представник (на перс. Яз.- Вазір-Мухтара) Російської імперії, що трагічно загинув у Персії. У своєму творі Тинянов описує останні одинадцять місяців життя Грибоєдова, на тлі яких простежується вся його доля. Використовуючи наукову і письменницьку інтуїцію, Тинянов відновлює […]...
- Образ Фауста як пошуки сенсу буття і призначень людини Головний герой трагедії Гете – вчений Фауст. Він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. Втомившись від наукових пошуків, Фауст розуміє, що життя проходить повз нього. Він розчарований, на межі самогубства. У нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. Заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. […]...
- Образ Євгенія Онєгіна – “зайвої людини” 1. Дитинство і юність Онєгіна. 2. Життя в селі. 3. Подорож і повернення в Петербург. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” образ головного героя даний у розвитку. Спочатку автор мимохіть згадує про дитинство персонажа – мимохіть, тому що виховання Євгенія було досить типовим для дітей дворян, що живуть у столиці. Письменник досить докладно перераховує, […]...
- Як ви розумієте слова И. А. Гончарова: “Чацкие живуть і не переводяться в суспільстві”? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Вони жили на самому початку XIX століття… Рилєєв, Одоевский, Кюхельбекер… Їхня ліра поетично втілювала основние гасла декабристів – воля, справедливість, братерство! Молодий Грибоєдов був тісно пов’язаний з передівими людьми з таємних суспільств. Його Чацкий – портрет і Петра Чаадаєва, і друга Грибоєдова поета Одоєвського, і гарячого, гордого Пушкіна… – портрет і характер алевого людини. Сюжетну […]...
- “Моє відкриття нової російської драматургії межі 19 століття” Історія драми, якщо це не драма тільки для читання, не може бути написана окремо від історії сцени, для якої вона призначалася, а історія сцени за останні п’ятдесят років занадто велика тема, щоб торкатися її у моєму творі. У другій половині XIX століття на російській сцені панував побут, життя і звичаї тієї чи іншої частини людства. […]...
- Образ людини в романах Арагону “Базельські дзвони” зображують Францію в переддень першої світової війни. Але в романі відчутна грозова атмосфера 30-х років. Роман кличе до пильності, тривожно звучать дзвона антивоєнного конгресу соціалістів, що відбувся в Базелі в 1912 році. Думка про зіткнення сил минулого й майбутнього визначає композицію, систему основних образів, надає роману динаміку й драматизм. Відбиваючи епоху, коли виразно […]...
- Образ крилатої “людини” в художній літературі Упродовж дорослого життя сьогоднішнім юнакам та дівчатам доведеться визначитись з вибором: як жити? ким бути? Твори, які ми з вами вивчали (Г. Гарсіа Маркеса, Максима Горького, Ф. Кафки), багатьох з вас вразили, зацікавили, спонукали до роздумів. Можливо, декому допомогли знайти відповіді на поставлені питання. Український поет В. Симоненко висловив свою думку так: Люди різні між […]...