Народний календар: Серпень

Related posts:

1. Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і […]...
2. Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле […]...
3. Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з […]...
4. Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше […]...
5. Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від […]...
6. Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який […]...
7. Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...
8. Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад […]...
9. Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. […]...
10. Народний календар: Липень Липень жаркий місяць. Народ працює в поті чола вдень і відпочиває гуляючи вночі. Помітне свято Іван Купало, що доводиться в ніч, коли розпалюються багаття, через які стрибають разнаряженние дівчини. Щодня по народному календарі відзначаються посіви, от-от жнива наступлять. Підходить час збору врожаю Жарка й суха пора, незважаючи на рясні грози, місяць липень. Приходив час свіжих […]...
11. Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, […]...
12. Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний […]...
13. Народний календар весняного циклу НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ Народний календар – це дуже старий, тисячолітній документ життя і культури українського народу, його далеких пращурів з передхристиянських часів. Протягом віків Календар утворювався, доповнювався, наверствовувався, а в деякій своїй частині й перейшов у забуття. З прийняттям християнства Н. К. злився з Юліянським календарем, з християнськими святами, але свій глибокий зміст зберіг […]...
14. Рильський: “Серпень з вереснем стискають” В персоніфікованих образах серпня й вересня, що “схрестили довгі шпаги несмертельні” (перший вірш), змальовано боротьбу між літом і осінню. Головний образ цього вірша – медова земля. Такою стала Україна, вся наша країна в епоху соціалізму. Образ медової землі, навіяний поетові народною творчістю (зокрема казками), втілює думку, що в радянський час перетворились у дійсність вікові мрії […]...
15. Церковний календар Час понад добу й у межах року ми відміряємо по місяцях і дням. У наших зовсім не далеких предків було інше числення – по церковних святах і постам. Простій, неписьменний селянин, та й городянин, погано розбиралися в числах і місяцях, для них події відбувалися “на Сретенье”, “на Егория”, “у Петрівки”, “на Казанську” і т. п., […]...
16. Українські народні прикмети та повір’я для використання у творах про осінь Багато павутиння – на довгу суху осінь. Калина достигла, а листя на ній зелене – осінь буде тепла. Осінній іній – на суху й сонячну погоду. Восени листопад швидко минув – чекай суворої зими. Горобина вродила рясно – осінь буде дощова, а зима морозна. Грім у вересні віщує теплу осінь. Як листопад дерев не обтрусить […]...
17. Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада (І – ІІ тиждень) Всі […]...
18. СВЯТО СПАСА (Преображення) Другий Спас – це свято Перетворення Спаса нашого – Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же – яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя […]...
19. Твір-мініатюра на тему: “Про що мені шепоче осінь” Настала довгоочікувана осінь. Жарке літо вперто не хоче здаватися, і до останнього бореться за право господарювати. Але на календарі вже вересень – пора дзвінкого дитячого сміху, веселих пустощів, шкільних днів. Осінь пора по-справжньому золота. І мається на увазі не лише колір, в який ця чудова пора року забарвлює навколишній світ живої природи. Осінь приносить зі […]...
20. Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, […]...
21. Календар Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з […]...
22. Твір на тему: Золотава осінь (твір-опис природи) Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я […]...
23. Золтава осінь (твір-опис природи) Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я […]...
24. Календар-альманах “Календар-альманах” – громадсько-культурний щорічник, виходив заходом “Українського видавництва” у Кракові 1942-44. Віньєтка і заставки художника М. Білинського, малюнки В. Матвіїва, Ю. Міськевича. Мав традиційну календарну частину (релігійні свята, історичні дати, адреси українських установ у різних містах світу тощо) та літературну (поезія, проза, публіцистика, літературна критика). З літературними творами виступили Р. Купчинський (вірші “Рік за роком […]...
25. Яйце-Райце – Народний епос ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, […]...
26. Чому Вільгельм Телль – народний герой? “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шіллер. Фрідріх Шіллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрата своїм гімном. Це – “Ода до радості”, […]...
27. Прислів’я та приказки про весну, літо, осінь, зиму Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. Травень холодний – не будеш голодний. У травні дощі – у коморі хліб. Як випадуть у травні три дощі, то вродить хліба на три роки. Весна багата водою. Весною все ожива, танцює й співа. Літом і […]...
28. Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер – Черкаської області). […]...
29. Народний герой Григорій Добросклонов Поема “Кому на Русі жити добре” – добуток про народ, його життя, праці й боротьбі. Поет селянської демократії, соратник Добролюбова й Чернишевського, Некрасов не міг пройти повз тихі, хто самовіддано, не щадячи сил і життя, боровся за волю народу. Образи революціонерів, перетворювачів незмінно привертали увагу Некрасова. Борцем за справу народу Некрасов зображує Григорія Добросклонова. Він […]...
30. ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, […]...
31. Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
32. Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні […]...
33. Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
34. Допомога Довбуша Бідакові – Народний епос ДОПОМОГА ДОВБУША БІДАКОВІ Довбуш зі своїми хлопцями вийшов дорогою у село А коли здибав на дорозі чоловіка і запитав: – Котре тут село єсть багате у вас? А хлоп відповів: – У нас цілий повіт – самі бідаки. – А котре, – каже, – село найбідніше? – От те просто, що я йду. – А […]...
35. Твір-опис – українознавча змістова лінія Який чудовий український степ улітку! Особливо в червні, коли трави буйні та свіжі! Сонячне проміння торкається квітів – синіх, жовтих, рожевих, червоних… Зненацька зривається вітерець, хитає трави й квіти, розносить чудовий, солодкувато-терпкий аромат червневого степу. Пізніше, у серпні, коли сонце стає жорсткішим, степ стає зовсім іншим. Жовті сухі трави, гаряче небо, жодного подиху вітерцю… Але […]...
36. Хмельницький та Барабаш – Народний епос ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ Як із день-години Зчиналися великі войни на Україні, Оттогді ж то не могли обібрати, За віру християнську одностайно стати; Тільки обібрався Барабаш да Хмельницький, Да Клиша білоцерківський. Оттогді вони од своїх рук листи писали, До короля Радислава посилали. Тогді ж то король Радислав листи читає, Назад одсилає, У городі Черкаськім Барабаша гетьманом […]...
37. Глібов Леонід Іванович Пташка Жила в мене пташка в цяцькованій клітці, Було їй доволі зерна і водиці; Співала коханка, себе розважала І томлену душу мою звеселяла. Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє, неначе я чую Весну мою давню, весну золотую… Раз якось весною, у ясну годину, Я виніс в садочок веселу дружину; […]...
38. “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був гро­мадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, […]...
39. Минають дні, минає літо – крилаті вирази Минають дні, минає літо Слова з поеми Т. Г. Шевченка “Сліпий” (1845): Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя… Схожі рядки є також у поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі” (1845). Керуй на озеро спокою Свої шукання молоді; Все, що зосталось за тобою,- Лиш слід весельця на воді. Минають дні, минає […]...
40. Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу […]...