Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їхні провідні мотиви
Народна Балада – це ліро-епічний твір із напруженим сюжетом, у якому розповідається про фантастичні або героїчні події. У баладному творі відбиваються глибокі драматичні переживання, спричинені цими подіями. Часто такий твір несе в собі ще й елементи метаморфоз: перетворення дівчини на голубку, тополю, калину.
Деколи в піснях-баладах можуть проглядатися історичні мотиви, але пісня-балада значно ліричніша від історичної пісні, в баладі завжди домінують емоційні акценти над історичним фактом.
Українські балади різноманітні за тематикою.
Балади на історичну тематику близькі до історичних пісень, однак вони не ставлять за мету відобразити певну подію, а зосереджуються на вираженні емоцій, викликаних цією подією. Окремі балади звертаються до соціальних сторін народного життя. За своєю внутрішньою організацією вони наближаються до соціально-побутових пісень.
Фольклорна балада представлена ліро-епічною піснею з
Міфологічна звертається до прийомів метаморфози.
В історичних баладах головну увагу перенесено з конкретних історичних обставин на фабулу. В основу їх змісту покладено епічну оповідь про яку-небудь незвичайну, часто трагічну подію, що випадає з низки буденних явищ щоденного життя, порушує усталену традицію. Вони мають здебільшого постійне коло тем: помста за зраду в коханні, заклинання, намовляння, що спричиняють трагічний кінець тощо.
Проте сюжети таких балад обов’язково мають історичну основу.
Численні балади відтворюють історичне минуле про турецьку неволю, про криваві січі з чужоземними людоловами і поневолювачами, про доблесть славних запорожців. Картини молодецьких герців змальовано як бенкети, а загибель козака часто асоціюється з одруженням. За традицією, після загибелі воїна військо поверталося додому з конем убитого. Там на козака чекала мати, але страшну звістку приносити важко.
Тож у фольклорних творах матерям передають лиху новину зозуля або кінь.
“Бондарівна” (“У містечку Богуславку”) – яскравий приклад історичної балади. Свавільний, жорстокий, охочий до злочинних розваг пан Каньов-ський обирає чергову жертву – вродливу та горду Бондарівну. В українській народній Творчості під іменем пана Каньовського, як гадають, названо канівського старосту середини XVIII століття Миколу Потоцького. Із панської примхи він одягався в козацький одяг, а побачивши вродливу дівчину, ставав із нею до шлюбу. Наступного дня велів гайдукам убити свою жертву і справляв пишний похорон.
Свавіллю родовитого шляхтича дівчина вчинила опір. Розтлінність, аморальна потворність Каньовського й ідеальна невинність, дівоча чистота, цнотливість Бондарівни не можуть ужитися. Неминуче постає трагічний фінал.
Серед історичних балад відомі також “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”, “Поле ж моє широкеє”, “Ой пила, пила та Лимериха” та ін. До міфологічних балад можна віднести “Ой чиє то жито, чиї то покоси” (невістка перетворюється на тополю).
Висновок. Народна балада – це віршований твір з гострим драматичним сюжетом любовного, казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїко-патріотичного змісту, часто з елементами метаморфоз. Баладні пісні належать до цінних здобутків духовної культури нашого народу.
Опорні слова й поняття: ліро-епічний твір, драматичні переживання, трагічний конфлікт, метаморфози, фантастика, міфологізм, історизм.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)