Образ Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука
XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами гарему, їхній світогляд зазнавав убивчої наруги під впливом чужинної культури
Такими були закони мусульманства.
Тим більш дивовижною, аж до неправдоподібності, здається історія життя української дівчини Анастасії Лісовської, яка, не виділяючись вродою, змогла стати дружиною Сулеймана Пишного, десятого султана Османської імперії, відмовилась носити чадру і супроводжувати свого чоловіка у військових походах, навіть впливала на державну турецьку політику.
Образ Роксоляни (під цим іменем Настя Лісовська увійшла до історії) в романі Осипа Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але найважливішим,
Так. Кохання? Так.
Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще одне ім’я Роксоляни)?
Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей?
У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам’ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот. Напевно, хтось скаже: “Фатум! Доля!” Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах (хоча б із монахом-відступником чи з мусульманськими мудрецями), скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо.
Тож пам’ятаймо історію й учімося з неї найкращого. А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби.
Related posts:
- Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- “Моє ставлення до образу Роксоляни” за романом О. Назарука “Роксоляна” XVII століття було досить складним і суперечливим часом для українського народу. У цей період відбувалося багато трагічних подій, які тісно перепліталися з трагічною долею окремих людей. У той час деякі райони Західної України знаходилися під владою Речі Посполитою і були майже незахищені від варварських набігів татар, а з часом і турків. Дуже багато українських дівчат […]...
- План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, […]...
- Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією. Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні. Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя […]...
- Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Цікаво, що всупереч несприятливим обставинам фізичні й духовні сили народу […]...
- “Історична правда і художній вимисел у романі О. Назарука “Роксоляна” XVII століття, а саме цей час описує у своїй повісті “Роксоляна” відомий український письменник О. Назарук, був дуже складним часом, сповнений багатьма трагічними подіями та крахом життя великої кількості українців. Мало того, що над народом знущалися власні пани, він був зовсім незахищений і від варварських набігів татар, а потім і турків. Результатами цих набігів були […]...
- Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани […]...
- “Відображення волелюбності українського духу у творі Осипа Назарука “Роксоляна” Волелюбність українського народу вже стало відомою на весь світ і продовжує розбурхувати розуми навіть нинішніх наших сучасників при погляді на сучасне українське суспільство. Що вже говорити про нашу історію. За весь час існування світу український народ багато людей намагалися знищити, стерти з лиця землі. В історії багатьом здавалося, що українського народу не повинно існувати, що […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці Чи Роксолані, тільки доля їй Випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати […]...
- Біографія Осипа Назарука Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна Євгеній Онєгін – головний герой роману так само, як і сам поет, взрослеет, розумніє, здобуває життєвий досвід, втрачає друзів, помиляється й страждає, тобто йому не далекі всі людські почуття й пороки. Які ж етапи його життя? Пушкін підкреслює центральне положення Онєгіна серед інших героїв добутку назвою роману. Онєгін – світський парубок, столичний аристократ, що одержав […]...
- Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка (справжнє прізвище Очерет) прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи […]...
- Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Він жив для незалежної України (образ Мазепи в однойменному романі Лепкого) Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі та щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого (сповідь автора) Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею […]...
- Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
- Хто такий Євгеній Онєгін в однойменному романі Пушкіна Повторюємо: Онєгін – добрий малий, але при цьому незвичайна людина. Він не годиться в генії, не лізе у великі люди, але бездіяльність і вульгарність життя душать його; він навіть не знає, чого йому треба, чого йому хочеться; але він знає, і дуже добре знає, що йому не треба, що йому не хочеться того, чим так […]...
- Яку роль грає образ баби Изергиль в однойменному оповіданні? Образ баби Изергиль виконує в оповіданні кілька функцій. Перша функція заголовної героїні сюжетообразующая: цей образ поєднує досить складно побудоване оповідання, у якому переплітаються кілька сюжетних ліній. Одна пов’язана із зображенням реальних сучасних людей: самої баби, молдаван-поденників, що працюють на винограднику, автобіографічного героя, що мандрує по Русі. Друга сюжетна лінія – опис пригод молодої красуні Изергиль […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. […]...
- Образ душечки в однойменному оповіданні А. П. Чехова Однієї з найбільше що гостро хвилювали письменника тим, до яких він наполегливо звертався протягом усього свого творчого шляху, була тема вульгарності навколишнього життя. Вульгарність, немов страшне болото, засмоктувала людини в безодню безглуздого животіння й робила його своїм рабом, повністю залежним від бездушного механічного порядку, і він виявлявся безпомічним, коли це животіння з якихось причин збивалося […]...
- Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” (“Opіmіa”, 1885), “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти […]...
- Історія Мартіна Идена в однойменному романі Джека Лондона В особі свого героя, талановитого письменника Мартіна Идена, Лондон показав трагедію художника в капіталістичній Америці. Образ Мартіна Идена – одне із кращих створень Лондона. Простий матрос, виходець із народу, Мартін Ідеї, почуваючи в собі талант і покликання, прагне стати письменником. Ціною неймовірної праці, колосальної напруги фізичних і духовних сил він ліквідує пробіли у своєму утворенні […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой […]...
- Образ Марiї в однойменному романi Уласа Самчука Рiвна по духу Марусi Богуславцi Чи Роксоланi, тiльки доля їй Випала звичайна, буденна i складна. / О. Слоньовська / Життєвих колiзiй й перепетiй, якi випали на долю довго невiдомого нам українського митця iз дiаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життiв. Не судилося йому стати письменником на рiднiй українськiй землi. Далеко вiд […]...
- Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю КАМЮ АЛЬБЕР (1912-1988) Французький письменник, народжений у Алжирі (колонії Франції), лауреат Нобелівської премії (1957). У своїй творчості представив екзистенційно-модерновий зразок літератури. Він по-філософськи вдивляється у світ, де панує абсурд, де “немає Бога”, його хвилюють теми свободи, морального вибору людини та сенсу її існування. Філософські та естетичні погляди представлені у драмах, есе, публіцистичних виступах, літературно-критичних статтях. […]...
- “Що означає “Служити Богові і людям” по повісті О. Назарука “Роксоляна” Історична повість Остапа Назарука “Роксоляна” розповідає читачам про події, які відбувалися у XVI столітті, а точніше, про унікальний випадок в історії, випадок, коли полонена українка стала дружиною наймогутнішого на той час султана Сулеймана Пишного, правителя Оттоманської імперії. Ця жінка, яка обрала собі мусульманське ім’я Роксоляна, стала настільки впливовою, що змогла змінити не тільки долю багатьох […]...
- “Мої роздуми над твором О. Назарука “Роксоляна” Кожен літературний твір здатний наштовхнути людину на певні роздуми, змусити її задуматися над тими чи іншими проблемами буття, які в усі часи турбували людей. Винятком не є і повість Осипа Назарука “Роксоляна”. У ній досить цікавого, піднята цікава проблематика, так що вона цілком може викликати певні роздуми у будь-якого з тих, хто уважно прочитав цю […]...
- Типовість особистості Онєгіна в однойменному романі Пушкіна Останнє відразу впало в око сучасникам поета. Онєгіних, підкреслював у рецензії на перший розділ один із критиків, “зустрічаємо дюжинами на всіх більших вулицях”. Типовість Онєгіна, відсутність у його образі героїчної піднесеності, винятковості не задовольнили романтично настроєних шанувальників “південних” поем Пушкіна, що очікували, що в такому ж дусі він буде писати й свій роман у віршах. […]...
- “У чому сенс життя за твором Осипа Турянського “Поза межами болю” У творі Осипа Турянського “Поза межами болю” автор піднімає відразу кілька вічних проблем людства: взаємовідносини людини і держави, людина та її доля під час війни, причини війни та амбіції правителів країн під час неї, збереження моральності і духовності у військових умовах. Досить очевидною для кожного читача є і своєрідний протест автора проти війни, в якому […]...
- Фігура “шляхетного розбійника” Володимира Дубровского в однойменному романі Пушкіна Глибоко правдиві й зображені зі справжнім співчуттям, позбавленим і тіні помилкової карамзинской “чутливості”, образи кріпаків. В “Братах розбійниках”, ми пам’ятаємо, Пушкін також вивів кріпаків, що знудили своєї “часток” і занявшихся розбоєм. Але в їхньому вигляді майже не було нічого селянського. У кріпаків Дубровского, що також зробилися розбійниками, повністю збережені їхні соціальні риси. Особливо чудова щодо […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (3 варіант) Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів […]...
- “Два керма має людина у плині життя – розум і волю” за повістю О. Назарука “Роксоляна” Султан Сулейман Пишний був володарем таких великих міст, як Єрусалимі Царгород, Дамаск і Смирна. До складу його імперії входило понад сімсот інших міст на Сході і Заході трьох континентів. Йому належали п’ять морів, Балканські, Кавказькі і Ліванські гори, шляхи в степовій Україні, святі міста Медин і Мекка з землею, де знаходився гроб пророка, повелителя народів, […]...
- Образ Вітчизни у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Образ Вітчизни у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” На перший погляд, у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” описується життя дівчини-піснярки. Але, вчитуючись у нього, ми бачимо, як органічно її доля переплітається з долею Вітчизни. Марусиними очима дивимося ми на тогочасну Україну і сприймаємо її через слова дівчини: Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, […]...
- Образ прекрасної та нещасної Есмеральди в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” (1 варіант) У романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” хвилююча розповідь про Париж XV століття переплітається з трагічною історією дівчини, яка виросла серед циган і міської бідноти – прекрасної та нещасної Есмеральди. Чарівний образ, створений уявою автора, розкривається у протиставленні його іншим контрастним образам. Так, Есмеральда у своїй красі та легкості протипоставлена з одного боку похмурому фанатику […]...