Проблема виховання в комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук”
1. Рівень утворення. 2. Школа життя. 3. Моральні основи виховання.
4. Роль неуцтва й брутальності Виховувати – значить готувати до життя…
Д. И. Писарєв Проблема виховання була важливої й актуальної в будь-який часовий період. І справа тут не тільки в тім, що батьки й діти підходять до її рішенню по-різному, утягуючись у нескінченну суперечку двох поколінь. Дуже важливо, що кожна людина вкладає в це поняття, які основи заставляються ввоспитание.
На це питання всебічно відповідає комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук”. У своєму добутку
У кожного з персонажів свій рівень виховання. Він формується на основі двох компонентів Перший з них заснований на життєвих враженнях, а другий – на тім, що підносять учителі. Якщо з таких позицій розглядати образ Митрофанушки, недоука з комедії, то йому не дано ні того, ні іншого.
Його життєві враження обмежуються рамками власного будинку. Що перебуває поза цього замкнутого простору, йому неведомо. І незважаючи
А навіщо осягати таку науку, коли кучері можуть довести, куди йому наказують? Від учителів Митрофанушка теж нічого не переймає. Навпаки, саме тоді, коли він відповідає урок, ми розуміємо, що його знання грунтуються на перекручених життєвих спостереженнях.
Вони описані драматургом з деяких часток іронії. П р а в д і н. Двері, наприклад, яке ім’я: іменник або прикметник? М и т р о ф а н. Двері?
Котора двері?
П р а в д и н. Котора двері! От ця М и т р о ф а н. Ця? Прилагательна.
П р а в д и н. Чому ж? М и тр о ф а н. Тому що вона прикладена до свого місця.
Геть у прикомірка тичини тиждень двері коштують ще не навешена: так та покамест существительна. Та і які знання може одержати Митрофанушка, якщо історію йому викладають колишні кучері Стародума Вральман. Так драматург показує, що недоук зовсім не вихований.
Він нічого не знає, та й знати не хоче. Митрофанушка чіпляється за будь-яку соломинку, щоб не йти на урок.
Саме тому з його вуст злітає знаменита фраза: “Не хочу вчитися, хочу женитися”. Інші персонажі цієї комедії більше виховані. І справа тут не тільки в тім, що вони одержали прекрасне утворення. У сім’ї Скотининих до цього ставилися досить негативно.
Але вони змогли придбати багатий досвід. Але ж життя приносить чимало сюрпризів і задає такі питання, над якими проходиться й голову поламати. Для Стародума це була школа Сибіру, для Милона – служби Софії, незважаючи на настільки юний вік, теж довелося багато чого побачити в житті.
Вона одержала утворення у своїй сім’ї, але життя її зштовхнула із Простаковими й Скотининими, які теж чимало уроків піднесли юній дівиці. Але ті моральні основи, які були закладені в рідному будинку, дозволили їй не опускатися у вульгарний і корисливий мир будинку Простакових.
Вона, живучи в іншій атмосфері, відразу ж відчула далеке їй оточення. От як Софія розповідає про лицемірне відношення до неї господарки будинку С о ф ь я. Сьогодні, однак ж, у перший раз тутешня господарка перемінила із мною свій учинок. Услиша, що дядюшка мій робить мене наследницею, раптом із грубої й бранчивой зробилася ласковою до самої низкости, і я по всіх її натяках бачу, що ладить мене в нареченої своєму синові.
Зовсім інші моральні основи закладені в натурі Скотинина, брата господарки.
Для нього головне навіть не моральне наповнення людини. Він на нього не обертає ніякої уваги. Тому при сватовстве до Софії на перше місце виходять свині, про які, здається, він думає й у сні С к о т и н и н. …так я на них [10 тисяч] всіх свиней з біла світла викуплю; так я, слишь ти, то зроблю, що всі затрублять: у тутешньому-де відділку й житті одним свиням.
У цю катеГорею неосвічених натур можна внести й одного із учителів – Кутейкина, що вимагає оплати не за знання, які він вклав у дитину, а за взуття, що “зносив у три роки”. Дуже важливо в процесі виховання мати гарний приклад для наслідування У цьому випадку можна виділити кілька таких зразків. Один з них представляє сім’я Простакових, у якій чоловік перебуває під каблуком своєї дружини.
Він немов бачить і живе тільки її очами й словами, не маючи своєї думки. При цьому їхній син, Митрофанушка, добре почуває на чиїй стороні влада Тому він встає на сторону матері, розуміючи, що за цим неодмінно піде винагороду. І це настільки видно, що впадає в око навіть Скотинину, що намагається особливо не втручається в сімейні справи сестри: “Ну, Митрофанушка!
Ти, я бачу, матушкин синок, а не батюшкин”. Але Фонвізін все-таки в цей сімейний дует додається брата Простаковой, що є просто зразком брутальності й неуцтва Він не розбирає хто правий, а хто винуватий і готовий покарати кожного. А як же може бути інакше, якщо його девіз: “Не будь я Тарас Скотинин, якщо в мене не всяка провина винувата”.
Але драматург дає нам можливість побачити й інші зразки для наслідування. Серед них можна виділити Стародума, що за своє життя придбав багатий духовний досвід. Але він не забув і завіт батька, що говорив йому: “Май серце, май душу, і будеш людин повсякчас”.
Саме подібні слова повинні стати прикладом, якому не соромно наслідувати У добутку з’являються й епізодичні персонажі, що є зразком для наслідування. Про одному з них говорить Милон: “Суддя, що, не убояся ні помсти, ні погроз сильного, віддав справедливість безпомічному, у моїх очах герой”. Всі ці варіанти показують різні відтінки морального поводження, які повинні бути взяті на озброєння доброчесними молодими людьми, які роблять тільки перші кроки в це складне життя.
У комедії письменник піднімає ще один з аспектів виховання, коли герої починають міркувати про неуцтво.
Визначає границі такого поняття Сатродум, коли екзаменує Митрофанушку. Він говорить Простаковой, що защится неуцтво сина, про те, що “у людському неуцтві досить втішливо вважати всі те за дурницю, чого не знаєш”. Це було дуже вірно помічене Стародумом.
Але господарка не те щоб із цим не погоджується, вона, навпаки, приводить у приклад своїх батьків. Г-Жа П р о с т а к о в а. Без наук люди живуть і жили.
Небіжчик панотець воеводою був п’ятнадцять років, а з тим і померти изволил, що не вмів грамоті, а вмів достаточек нажити й зберегти. Але з яких би сторін персонажі не підходив до проблемі виховання, результат їхніх дій представлений наприкінці добутку. Митрофанушка відштовхує свою матір, що вклала в нього дуже багато сил.
Але найстрашніше, що вона журиться не об втрати того, кого постійно опікувалася Їй важливо інше: вона втратилася влади. Тільки після цього Простакова згадує про сина. Г-Жа П р о с т а к о в а (опам’ятавшись у розпачі).
Загинула я зовсім! Віднята в мене влада! Від сорому никуди око показати не можна!
Немає в мене сина! Тобто у світі Простакових на першому місці неодмінно коштують гроші, влада, сила, а потім уже сім’я. Саме такий підхід і губить душу недоука.
Можна сподівається, що військова служба зробить на нього сприятливий вплив.
Але не варто забувати, що в основу цієї особистості вже закладені неуцтво, що досить важко буде виправити Про це в черговий раз нагадує наприкінці добутку Стародум: “От лихої вдачі гідні плоди!” Хочеться сподіватися, що ще не пізно щось змінити й вирвати хоча Митрофанушку із цього темного царства неуцтва й брутальності. Але в епіграфі до нашого твору представлене дуже коштовне зауваження про те, що виховання допомагає пристосовуватися до життя. І на основі цього ми може сказати, що саме Митрофанушка найменше готово до життя в нових умовах. Якщо розглядає його під таким кутом зору, то недоука стає небагато шкода.
Однак приклад Фонвізіна, представлений у такій формі, стає більше наочним і повчальним не тільки для сучасників письменника, але й для нас, читачів-нащадків. Не даром Н. В. Гоголь називав добуток ” істинно-суспільною” комедією. У ній немов у мініатюрі драматург зобразив все суспільство з його позитивними й негативними якостями. Але ми догадуємося, на чиїй стороні автор, тому що всі негативні персонажі представлені в сатиричному світлі
Related posts:
- Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Система образів у комедії. 2. Своєрідність конфлікту. 3. Риси класицизму в комедії. 4. Виховне значення добутку. Фонвізін стратив у своїх комедіях дике неуцтво старого покоління й грубий лиск поверхневого й зовнішнього європейського напівутворення нових поколінь. В. Г. Бєлінський Комедія “Недоук” була написана Д. И. Фонвізіним в 1782 році й дотепер не сходить зі сцени […]...
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” – ДЕНИС ФОНВІЗІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVIII століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в їхніх монологах стосується […]...
- Смішне і трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” – ДЕНИС ФОНВІЗІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Комедія Фонвізіна “Недоук”, яку відокремлюють від нашого часу два століття, хвилює нас і сьогодні. У комедії показана проблема виховання справжнього громадянина. Адже тут, по зауваженню першого біографа Фонвізіна, автор “уже не жартує, не сміється, а обурюється на порок і таврує його безпощадно, якщо ж і смішить, то тоді навіяний сміх не відволікає від […]...
- Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе як тисячі її співвітчизниць на […]...
- Смішне й трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов. Останні чотири десятиліття XVІІІ в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту […]...
- Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не стриману на мову й швидку […]...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) – ДЕНИС ФОНВІЗІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лермонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини II, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити зростаючий народний гнів. […]...
- Одна з народних драматичних п’єс ХVIII століття (Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук”) 1. Творча історія комедії. 2. Проблема виховання. 3. Поміщицька сваволя Простаковой. 4. Позитивні герої комедії. 5. Мовлення героїв. 6. Новаторство письменника Після написання “Бригадира” Д. И. Фонвізін більше десяти років не писав драматичних добутків, всю свою енергію віддаючи державним справам і політиці. Ідея створити нову п’єсу відвідала його ще в 1778 році, коли він повернувся […]...
- “Навіщо людині вчитися” (“Проблема виховання в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”) У передмові до комедії “Тартюф” французький драматург Жан Батист Мольєр розкрив основні принципи своєї естетичної програми: “Завдання комедії полягає в бичуванні людських пороків… Найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють куди менший вплив, ніж сатира, бо ніщо так не бере людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному осміянню, ми наносимо їм нищівного […]...
- Переказ Недоук Фонвізіна Д. И План переказу 1. Простакова незадоволена каптаном, що сли для її сина кравцем Тришкой. 2. Скотинин, брат Простаковой, мріє з корисливих спонукань женитися на Софії. 3. Софія одержує листа від свого дядька Стародума. Правдин при всіх читає його вголос. 4. Правдин у розмові з Милоном говорить про мету свого приїзду. 5. Софія й Милон зустрічаються Вони […]...
- Мовні характеристики в комедії “Недоук” Перше, на що звертає увагу сучасний читач комедії “Недоук”, – це прізвища діючих осіб. “Мовці” прізвища відразу закладають відношення читача (глядача) до їхніх власників. Він перестає бути більш-менш об’єктивним свідком дії, що розігрується, він психологічно вже стає його учасником. У нього відібрали можливість самому оцінити героїв і їхні дії. Самого початку, із прізвищ діючих осіб, […]...
- Проблема виховання у романі “Пригоди Олівера Твіста” Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. І Чарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв’язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації. У передмові до одного з видань роману “Пригоди Олівера Твіста” Діккенс писав: “Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усіх їхній […]...
- Проблема виховання у романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. ГЧарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв’язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації. У передмові до одного з видань роману “Пригоди Олівера Твіста” Діккенс писав: “Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усіх їхній потворності, […]...
- Роман “Капітанська дочка” і проблема виховання молодого покоління Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався […]...
- Центральна героїня п’єси “Недоук” пані Простакова У комедії Недоук Фонвізін зображує пороки сучасного йому суспільства. Його герої представники різних соціальних шарів: державні чоловіки, дворяни, слуги, самозвані вчителі. Це перша в історії російської драматургії соціально-політична комедія Центральна героїня п’єси пані Простакова. Вона керує господарством, б’є чоловіка, тримає в жаху двірських, виховує сина Митрофана. Те сварюся, то б’юся, тим і будинок тримається. Ніхто […]...
- Тема сім’ї та виховання у романі Ч. Дінкенса “Домбі і син” Тема виховання є однією з провідних тем англійської літератури. І у Творчості Діккенса вона одна з головних, отож не випадково, що у романі “Домбі і пін” тема виховання так чи інакше проявляється у кожній сюжетній лінії. Виховання дитини починається у сім’ї. Роман розпочинається ніби ідилічною мрійно: батько милується новонародженим сином і дякує дружині за це […]...
- Проблема добра і зла в комедії “Простодушний” Проблема добра і зла, їхньої природи й сутності – одне з одвічних питань, що здавна змушувало сперечатися філософів, хвилювало багатьох митців і поетів, серед яких і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простодушний” – один із найдраматичніших творів письменника, в якому він розглядає конфлікт між “сином природи” й “цивілізованим суспільством” і одночасно […]...
- Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- Сміх – дієвий метод виховання (за гуморесками С. Олійника та П. Глазового) I. Майстри гумору XX сторіччя в українській літературі. (Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового найпопулярніші серед народу. їх цитують і переповідають. Вони викликають сміх, а в кумедних персонажах люди пізнають себе.) II. Гумор – найкращий вихователь. 1. Герої гуморесок С. Олійника взяті з життя. (Ось герой гуморески “Ля-ля-ля”. Таких персонажів часто можна побачити на сцені. […]...
- Г. Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Реферат на тему Г. Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Розумовий розвиток людини, за Г. Сковородою, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе – щоб дійти до істини. Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану. Загалом школи мають […]...
- Погляди на виховання й навчання українських письменників Г. Сковорода, “Алфавіт, або Буквар миру”, “Байки Харківські”. Не тільки в цих добутках автор висловлює свої погляди на виховання, навчання й т. п., відзначаючи, що саме варто виховувати в дитині та й у собі. А в трактаті “Вдячний Еродий” Сковорода писав: “Усяку справу має успіх, коли Природа сприяє”. Отже, не слід противитися природним здатностям дитини, […]...
- “НЕДОУК” Сміливим владарем сатири й іншому волі називав Пушкін одного із самих чудових діячів російської культури, драматурга XVIII століття, автора безсмертної комедії “Недоук” Дениса Івановича Фонвізіна. Фонвізін – представник передових, вартих на рівні європейської просвітительської думки кіл дворянського суспільства – перебував у різкої опозиції до самодержавної сваволі російської монархії, неосвічених дворян-кріпосників, “гнітючим рабством” відданих у їхню […]...
- Простежте новаторство Г. Флобера в романі “Виховання почуттів” Простежте новаторство Г. Флобера в романі “Виховання почуттів”. Сучасність стала головним змістом роману – “Виховання почуттів” (1869), у якому письменник показав духовну спустошеність сучасної йому молоді. Цей твір, по суті, “історія одного молодого чоловіка”. Головний герой роману – Фредерік Моро. Він – молодший брат героїв Бальзака, Ежена Растіньяка й Люсьєна де Рюбампре. Але між ним […]...
- Жанрова своєрідність добутку “Недоук” Останні чотири десятиліття XVIII в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту театрального репертуару. Серед цих новинок насамперед виявилася так звана слізна комедія, тобто п’єса, що […]...
- Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців (О. Довженко, О. Коломієць, М. Рильський, І. Багряний та ін.) Кіноповість О. Довженка “Україна в огні” розпочинається зворушливою картиною: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа… родина… Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Сім’я – першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна […]...
- Проблема розуму в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Проблема розуму й божевілля була актуальна за всіх часів. Розумні, передові люди свого часу часто залишалися незрозумілими сучасниками й оголошувалися божевільними. Так суспільство реагувало на ідеї, шедшие врозріз із загальноприйнятими, ідеї, які проповідували передові люди свого часу. Не випадково й Грибоєдов у своєму добутку торкається цієї проблеми. Його комедія “Горі від розуму”, написана перед грудневим […]...
- Олександр Ковінька – Хатнє виховання Олександр КОВІНЬКА Хатнє виховання Яка радість – наші діти! Весела й дзвінка радість. Втішаються, радіють батьки: чудесна зміна росте. Але гріха не будемо таїти: часом батьки невтішної хатньої науки діток навчають. Починається це навчання з маленького, грайливого: – Покажи мамі дульку!.. – Учи, учи на свою голову. Іди сюди, доцю… Стрибки, доцю, стрибки… Не слухай […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання Після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, […]...
- “Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія третя Правдин і Стародумов, розмовляючи, згадують Петровську епоху, коли людей цінували по розуму, а не за чинами і багатства. Вони міркують про достоїнства традиційного виховання, коли виховували не тільки розум, але й душу. Стародумов розповідає випадок, коли він познайомився з недостойним людиною, але не відразу це розпізнав. Стародумов служив вітчизні, воював і отримав рани, але дізнався, […]...
- Творчий шлях Д. И. Фонвізіна 1. Початок шляхи: Фонвізін – басенник. 2. Комедія “Бригадир” 3. “Недоук” як сатира свого часу. 4. Новаторство письменника Д. И. Фонвізін – письменник багато в чому знаковий для літератури 1760 – 1780-х років. Своєрідність і відмінність творчості Фонвізіна визначається в першу чергу тим, що письменник коштує в джерел нового етапу розвитку російської сатири. Діяльність Фонвізіна-Літературознавця […]...
- Авторські ремарки в комедіях Фонвізіна У порівнянні із класицизмом попередніх десятиліть у комедіях Фонвізіна об’єктом осміяння стає не приватне життя дворян, як це було в Сумарокова й Лукина, а їх суспільна, службова діяльність і кріпосницька практика. Не задовольняючись одним зображенням дворянського “лихої вдачі”, письменник прагне показати і його причини, чого знов-таки не спостерігалося в п’єсах Сумарокова. У рішенні цього питання […]...
- “Недоук” Комедія на п’ять дій ЯВА I ГР. Простакова, розглядаючи новий каптан Митрофана, лає Тришку за те, що той тягар і зіпсував річ. Вона відправляє Єреміївна за кравцем, а Митрофана – за батьком. ЯВА II Простакова, називаючи Тришку “худобою” і “злодійський харей”, лає його за зіпсований каптан. Тришка виправдовується: він самоук. На це Простакова відповідає, що перший кравець теж ні […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- Розкрийте тему знедолених та проблему виховання в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” Розкрийте тему знедолених та проблему виховання в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста”. Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. ГЧарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв’язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації. У передмові до одного з видань роману “Пригоди Олівера Твіста” Діккенс писав: “Мені […]...
- Твір на тему: Знання. Наука. Виховання. Думки відомих людей 1. Г. Сковорода. “Алфавіт, або Буквар світу” містить виклад провідних позицій філософського вчення автора, в тому числі і щодо науки, навчання, педагогіки. 2. Т. Шевченко. У посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” зауважує: “Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя… ” Поет з гіркотою розмірковує про […]...
- Виховання в дітей поваги до батьків Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків. У вірші “Школа батьків” П. Воронько звертається до своїх батьків зі словами щирої подяки: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – […]...
- Апостол черні Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі В умовах ліквідації ідеологічного диктату, заборон дослідження творчості цілого ряду українських письменників або ж окремих їх творів, які не відповідали офіційним ідеологічним канонам, перед дослідниками відкривається широке поле можливостей опрацювання і глибокого осмислення літературного процесу в Україні в усій його повноті і розмаїтті. Актуальність дослідження. Ім’я Ольги Кобилянської не вилучалось із програм навчальних курсів, не […]...
- Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел” Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх. На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам […]...
- Фредерик Моро герой роману Г. Флобера “Виховання почуттів” “Життя повинна бути безперервним вихованням. Всьому потрібно вчитися – учитися говорити так само, як учитися вмирати”, – писав Флобер. Вихованню, а точніше, життя, що формує досвід, присвячений цей роман. Молодий провінціал Фредерик Моро приїжджає в Париж; він довговолосий, романтичен, декламує меланхолійні вірші й ремствує, що щастя, якого заслуговує його піднесена душа, так запізнюється Його друг […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні (“зайва людина” у Росії 20-х років XІX століття) і моральні (заощадження честі й людського достоїнства в різних […]...