Головна ⇒ 📌Твори з літератури ⇒ Прощання
Прощання
Прощання
Життя на хвильку обірвалось:
Затихли серце і душа,
Нічого я не відчувала,
Лиш чула гострі ті слова.
Слова, як лезо, серце мучать
І розривають на шматки;
Душа так бідкається, рветься –
Немає більш куди їй йти.
Ти був так поряд – зовсім близько
І водночас – такий чужий.
Ти був зі мною близько-близько,
А подумки летів до мрій:
До мрій далеких і незнаних,
До мрій наповнених життям,
Життям казковим і коханим…
Але без мене – дуже жаль…
Я пам’ятаю твої речі,
Твої солодкі ті слова,
Закохані блакитні очі…
Невже було це все дарма???
Я все забуду, все зітру!
Я зможу, бо я дуже сильна.
Поразку гідно я прийму –
За те я почуваюсь вільно.
Я підкорю свою вершину!
Я доведу все до пуття!
Мене любов зігріє – вірю!
Без тебе проживу життя!!!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Карманський Петро Сильвестрович Прощання Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. Гайда! Гайда! Не слід зітхати… Весело ж, гай! – ні, нишком, тихо! Вона ще спить і мріє – тихо! Гайда, на коні! Час рушати. Здорова будь! Пора розстатись… Прощай, мій гаю, свідку муки, Любви, зітхань […]...
- Мої міркування над романом Распутіна “Прощання із Запеклої” Усякий учинок став говорити про людину й світ начебто останню правду, тому що “щира людина, – як пише Распутін, – чи висловлюється не тільки в мінути прощання й страждання – він це і є, його й запам’ятаєте”. А в повісті не одна людина, тут ціле життя села і її жителів. Вона обірвалася б нечутно, якби […]...
- Діалог “Прощання” “Прощання” звичайно пов’язують з “Блакитною трояндою”. Підстава – нещасливе кохання. До того ж, діалог написано прозою. Такі зіставлення можна продовжити: характер дівчини споріднений з характером Гощинської; вона не може задовольнитися тим, що має, і весь час допитується – що станеться з її почуттями далі; дівчина переконана, що її коханню не судився довгий вік. А втім, […]...
- РЕЦЕНЗІЯ НА ПОВІСТЬ В. Г. РАСПУТІНА “ПРОЩАННЯ ІЗ МАТЕРОЮ” В 1987 році у видавництві “Художня література” вийшла книга Валентина Распутіна, у яку ввійшли його повісті й оповідання. Своє покликання Распутін визначив так: “Коли потрібно стояти за совість, за правду, література йде туди, де потрібно. Писа – тель – це не просто професійне, а усе більше суспільне поняття, і від цивільних проблем йому не піти. […]...
- Роз’яснення епізоду прощання Штольца з Обломовим Обломів формує подання про себе, розуміє, що він був недостоин любові з Іллінською, тому-те він так і радується (що, втім, було до цієї сцени), що Штольц женився на Ользі Сергіївні, про явище, що він представляє в суспільстві: про це раніше догадався Штольц, тепер це дійшло й до нього. Найкраще сутність цього епізоду розкриває образ Обломова, […]...
- Сюжет повести Валентина Распутіна “Прощання із Запеклої” Але от один раз нижче по Ангарі починають будувати греблю для електростанції, і стає ясно, що багато околишніх сіл, і в першу чергу острівна Матера, будуть затоплені. “Якщо навіть поставити друг на дружкові п’ять таких островів, однаково затопить із верхівкою й місця потім не показати, де там селилися люди. Прийде переїжджати”. Нечисленне населення Матеры й […]...
- Аналіз повести “Прощання із Запеклої” Распутіна В. Г “Прощання із Запеклої” В основі сюжету повести В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” лежить реальна Історія. У процесі будівництва ГЕС на Ангарі були затоплені околишні села. Переселення стало хворобливим явищем для жителів затоплюваних сіл. Добуток відкривається поетичною картиною опису початку бурхливого льодоходу на Ангарі. Автор підкреслює циклічний характер цієї дії: так було щороку. Але одночасно […]...
- Короткий сюжет новели Артура Шницлера “Прощання” Сенс життя для Альберта вже три місяці полягає в терплячому багатогодинному очікуванні його коханої Ганни. Вони вмовилися, що щодня, із трьох до семи годин, він буде чекати на неї, і він терпляче чекає, щораз годинниками, і часто – дарма. Ганна не сміє відлучатися з будинку, якщо її чоловік затримується. Болісні очікування підточують сили й працездатність […]...
- Виклад роману Бехера “Прощання” У романі “Прощання” (1940) Бехер з’єднує тему двох Германій з темою становлення особистості, подолання помилкових і знаходження щирих, демократичних і передових позицій, веде мову про важкий, але цілющому прощанні зі старою, реакційною Німеччиною. Роман написаний по автобіографічних мотивах. Його фабульний стрижень становить традиційний життєпис підлітка, а потім юнака Гансу Гастля, сина прокурора: роки його навчання […]...
- Патріотизм це не любов до ідеї – по повісті “Прощання із Запеклої” У повісті Прощання із Запеклої письменник пише про малу батьківщину, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі Що в слові, що за словом Распутін так пояснює це поняття: Мала батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в стані усвідомити. Я вірю, що й у моїй письменницькій справі вона зіграла не останню роль… Повість […]...
- Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються […]...
- Короткий зміст Прощання із запеклої Распутіна В. Г У цьому добутку автор по-новому розробляє теми, які хвилюють його: тут і ностальгія по “малій батьківщині”, і суперечка поколінь, і роздуму про моральне здоров’я народу. У повісті Матера – це власне ім’я, назва села й острова на Ангарі, а образ Матери – своєрідний символ селянської Росії й народної історії. Саме слово “запеклий” означає “зрілий”, “досвідчений”, […]...
- Рецензії на повісті Трифонова Відблиски багаття і Довге прощання Твір-міркування. Історія – це наука про минуле. Вірніше, про те, як минуле впливає на сьогодення. Слово “історія” у перекладі із грецького означає “дослідження, або оповідання про минуле”. Уроки історії в нашій школі проходять дуже цікаво. Ми не тільки слухаємо оповідання вчителя, але й користуємося барвистими наочними приладдя, дивимося навчальні фільми, навіть пробуємо становити комп’ютерні програми […]...
- Доля російського села в повісті Распутіна “Прощання із Запеклої” И нарешті, прийшов час, коли кращі письменники й публіцисти вдарили в дзвін, прагнучи попередити нас, що природу треба рятувати. Ю. Черниченко зрівняв сучасні відносини людини й природи із громадянською війною: “Не було б громадян – не було б ніякої війни”. Із закликом задуматися про проблеми екології виступили такі чудові письменники, як Ч. Айтматов, В. Астафьев, […]...
- “Прощання із Запеклої” – драма народного життя у філолофсько-моральному аспекті Зовсім реальні ситуації й характери старого й нового села стали приводом для філософських міркувань автора про проблеми буття: про життя й смерть, вірності й зрадництві, про подяку й пам’ять. “Прощання із Запеклої” – продовження драми народного життя у філолофсько-моральному аспекті. Сюжет добутку – Історія затоплення острова з однойменною назвою. Люди представлені в момент розставання із […]...
- Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”) Приїжджаючи до них улітку відпочивати, а точніше, працювати, ми своїми очами бачимо, як важке життя селян і наскільки складно нам, міським, пристосуватися до цього життя. Але завжди хочеться приїхати в Село, відпочити від міської суєти. Багато письменників торкнулися у своїй Творчості долю російського села. Одні захоплювалися сільською природою й “училися в істині блаженство знаходити”. Інші […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- КРАСА МОЛОДОЇ – ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ – БІБЛІЯ БІБЛІЯ ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ КРАСА МОЛОДОЇ “Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка – немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси – немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської! Твої зубки – немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли… Твої губки – немов кармазинова нитка, […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- З чого починається Батьківщина? – І варіант I варіант Батьківщина… Якщо замислиться над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Мабуть, його зміст в тому, що це місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, твої корені. Для кожного з нас Батьківщина – це місце, де пройшли наше дитинство, юність. Але є […]...
- Василь Симоненко – Ти знаєш, що ти – людина (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба. […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- “Рiдна мати моя” (за поезiєю Андрiя Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твiр. Слова, якi б вiдбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинкiв i що часто примушує вимогливiше ставитися до себе. Це почуття – безмiрна, трепетна, свята любов до матерi. I як же я захотiв, щоб мене зрозумiли, повiрили, прийняли серцем […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Карманський Петро Сильвестрович “Забудь мене…” Забудь мене, дивись байдуже, Як я поволі з туги в’яну, І не питай мене, чи дуже Ятряться в серці давні рани. Хіба ти винна, що недоля Між нас поклала яр розлуки? Кого розлучить люта доля, То як йому бажати злуки? Забудь, не плач, що ти не в силі Отерти сліз з очей каліки, Вони самі […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Скорочено – ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ… – КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА (ЧАЙКА ДНІСТРОВА) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, Пахучий цвіт лісів? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ Уздріла в цвіті літ. Тим, тим, тим, дитино, знай, Що води […]...
- Цитати “Тараса Бульби” Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? (Остап) – Чую! (Тарас Бульба) Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, […]...
- Віктор Забіла – Пугач ПУГАЧ Близько мене стогне пугач Саме серед ночі, Віщує він нещасному Скоро закрить очі, Стогне пугач, стогне сірий Да над головою, Мабуть, її прийшла пора Присипать земльою. Сумно стогне, як застогне, Душа аж трепеще, Подумає: на тім світі Чи не буде легше. На сім світі серце моє Радощів немало, Воно зроду веселої Пісні не співало. […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя – Малицька Костянтина Скорочено Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри1 літ. […]...
- Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі Антона Чехова “Чайка” “Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, […]...
- Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО Скорочено Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю Василя Симоненка) …Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік… В. Симоненко “Задивляюсь у твої зіниці” В Україні в різні часи було багато письменників і поетів, які своєю творчою діяльністю закликали народ до боротьби з несправедливістю, вони були “совістю нації”, інтелігенцією. Дуже продуктивною була […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри (1) […]...
- Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України Зпортрета Ф. Самусєва на нас дивиться дівчина з гарним обличчям та очима, повними невимовного суму. Це – Маруся Чурай. Людська душа – завжди таємниця. Інша річ – душа поета: вона відверто і повністю розкривається у творах. Якщо замислитися про це, то стає навіть […]...
- Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
- “Осінь, у вирій не берм Моєї радості і світлої жури” Вона приходить, коли у шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів миттєво виходять з рівноваги і починають швидко-швидко коливатись в очікуванні незнаного, коли в калюжах життя відбиваються промені невловимої, трепетної радості, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти… Вона приходить, коли однієї неповторної миті тернисті стежки двох перетинаються […]...
- Аналіз 132-го сонета Петрарки Що таке кохання? Добро чи зло? Сотні, тисячі років намагалися закохані знайти відповідь на це питання. А чи є вона? Франческо Петрарка не намагається дати точну відповідь. Його вірш – лише спроба зрозуміти, що ж відбувається з людиною, яка згорає від кохання. “Книга пісень” – це збірка сонетів Петрарки, присвячених прекрасній Лаурі – жінці, що […]...
- Кожна людина – неповторна – І варіант 8 клас І варіант Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. В. Симоненко З дитинства мене привчали ставитись до людей з пошаною, намагатись побачити в людині її найкращі риси, бо кожна людина заслуговує бути зрозумілою. Звичайно, всі люди […]...
- Михайло Старицький – До України ДО УКРАЇНИ Моя Україно! Як я тебе любив! Твої луги, твої степи розлогі, Дніпра ревучого славетнії пороги І хвилі золоті твоїх шовкових нив. Як я любив в садочках вишняку Твої білесенькі, немов хустини, хати, Поважну річ старих дідів чубатих І регіт дітвори в жартливому танку. Як я любив в ніч теплу, весняну Чуть пугача з […]...