Карманський Петро Сильвестрович “Забудь мене…”
Забудь мене, дивись байдуже, Як я поволі з туги в’яну, І не питай мене, чи дуже Ятряться в серці давні рани. Хіба ти винна, що недоля Між нас поклала яр розлуки? Кого розлучить люта доля, То як йому бажати злуки? Забудь, не плач, що ти не в силі Отерти сліз з очей каліки, Вони самі прихнуть в могилі…
Забудь мене, забудь навіки. Тебе нема, нема спокою, Нема де серце прихилить, Безмежний сум снуєсь за мною І, мов та сирота, квилить. Снується сіра тінь задуми, Як сумерк серед сонних піль, Веде з собою скорбні думи І незміримий, лютий біль.
Снуються
Де? Тебе нема, нема спокою, Нема де серце прихилить, Безмежний сум снуєсь за мною І, мов та сирота, квилить. Як розгорнеш колись книгу твого життя І згадаєш нещасного друга, Може, в серці твоїм відживе співчуття І воскресне приморена туга.
Цить! Не жалуй, що ти не могла мені стать Беатрічею в хвилях знемоги, Бо мій жереб – страждать і сльозами зливать Скорбних дум запустілі відлоги. Чи могла ж ти зректись
Не жалуй, не плач, дармо сліз не теряй, Бо судьби не умолиш ніколи, Лиш часбм навесні твого друга згадай І забудь мене згодом – поволи. Ми не зійдемося ніколи На сім проваллю смутку й болю, Мене зігнуть важкі мозоли, А ти – ти, може, знайдеш долю. Підем противними шляхами: Тебе суєтний світ пригорне, А над моїми слізоньками Буде сміятись горе чорне. І все вечірньою порою, Коли заплаче дзвін покійних, Піду шукати за тобою Стежками смутків безнадійних.
Та ми не стрінемся ніколи На сім проваллю туги й болю, Мене зігнуть важкі мозоли, А ти – ти, може, знайдеш долю….
Related posts:
- Карманський Петро Сильвестрович Двигну тебе на крилах туги I Як самота на душу склонить крила І в серці защемить невиплаканий жаль, Прийди тоді, прийди до мене, мила, Розкрий мені цілу твою печаль. Прийди, вложи чоло в мої долоні, Як стужена забута сирота, І лебеди, як вітер на вигоні, Що заколисує до сну жита. Прийди, я з вій твоїх зцілую слези І перейму твій […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Надгробні стихирі Evasi effugi. Spes et Fortuna valete, Nil mihi vobiscum est, ludificate alios. (Саркофаг Л. Антонія в латер. музеї в Римі). Наспів Прощай, безодне сліз і мук! Обрій стемнів і маяк згас, Довкола тьма, а тайний звук Манить мене в лиман – до вас, Блаженні тіні! Добраніч всім! Мені пора Спочить по довгих трудах дня. Противний […]...
- Карманський Петро Сильвестрович “Пекельний жар, жажда в’ялить…” Пекельний жар, жажда в’ялить Кругом піщане море… Диви: оаза! Там біжить Нещасний путник – боресь! Послідних сил ще не добув. Русло ріки розкрилось… Біжить щосил, пристав, глянув – Марою все розплилось. І я з бідою свій тягнув Тяжкий леміш по ниві. Про людську долю я забув, Не знав, що дні щасливі. В безвір’я море я […]...
- Карманський Петро Сильвестрович “Мені не жаль…” Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. Мені не жаль… З мертвих спокоєм йму верстати Тернистий шлях страждань і суму, З брильянтів сліз буду кувати Твої трофеї: скорбну думу. З мертвих спокоєм… Лиш інколи в часі знемоги З дна серця вирветься зітхання, […]...
- Карманський Петро Сильвестрович З тюрми Бряжчать кайдани, крики варти, Прокльони в’язнів – море муки. А мимохіть на білі карти Падуть важкі слова розпуки. Запала ніч. Втишились в’язні, Заснуло все камінним сном. Лиш я сиджу в холодній казні, Сиджу з розпаленим чолом. “І що то буде? Що то буде?” – Ридає по кутках печаль. Лавиною паде на груди Якийсь незмірний дикий […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Емігранти Різьбяреві Михайлові Паращукові Весна. Вітрець цілує скибу, Воздух міниться, сонце сяє, Чабан кладе нову колибу, Бринить бджола, сопілка грає – Життя, краса – аж любо, любо! Село німе. З-під стріх не в’ється Синявий дим: лиш вряди-годи Завиє пес – усе здригнеться І з хиж несесь квиління: хліба! О горе вам, раби загонів, Якщо весна до […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Прощання Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. Гайда! Гайда! Не слід зітхати… Весело ж, гай! – ні, нишком, тихо! Вона ще спить і мріє – тихо! Гайда, на коні! Час рушати. Здорова будь! Пора розстатись… Прощай, мій гаю, свідку муки, Любви, зітхань […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Пішов би я I Пішов би я у храм спокою, В якусь оазу мрій, задуми І, оповитий самотою, Снував би з серця вольні думи. Пішов би я у храм спокою. В якім миртовім тихім гаю Спочив би під крилом зефіру І до журчання водограю Достроював би власну ліру, – В якім миртовім тихім гаю? Як ранішня молитва дзвону […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Просвічення Сідартха Присвячую пам’яті Мого невід жалуваного друга, Професора В. Лесевича. Коли віл запрягнений до теліги І теліга не рушає з місця, Підганяють вола, не телігу… Індійська авадана Затісно стало Сідартсі жити В розкішних салях його терему, І звуки арфи, і хміль гарему – Усе вже стало його томити. А юну душу повили хмари Нудьги і смутку. […]...
- ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у книзі “На калиновім мості”, було багатим […]...
- Батьківщина – що вона для мене значить Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі – у нашій славній Україні. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, В стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави. Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене – це місто, […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Навіть у сучасний вік глобалізації і стирання кордонів між державами для людини немає місця приємніше, ніж її земля, будинок, де вона виросла. Вся справа в тому, що людина, на відміну від суспільства в цілому, змінюється не настільки сильно – всі діти наївні, сприйнятливі, практично у кожної людини найприємніші моменти пов’язані з дитинством і дорослішанням. Це […]...
- Вінграновський Микола Степанович Козак Петро Мамарига Козак Петро Мамарига летів на своєму коні, а татари обсідали Петра з усіх чотирьох сторін. Козак Петро Мамарига побачив перед собою степове озеро. – Гиворе! – сказав Петро своєму коню. – Удвох нам невтекти. Тікай сам. Як-не-як, а самому тобі буде легше. А я заховаюсь в озері. Петро вирізав шаблею очеретину і поплив. Гивор додивився, […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Що для мене значить земля Із дитинства ми прагнемо когось наслідувати. Спочатку батьків, потім вихователів у дитячому садку, згодом – учителів. Іноді нашими кумирами стають герої кінофільмів або книг. А коли ми дорослішаємо і прагнемо утвердження у власних очах і очах однолітків, то обираємо для наслідування визначну особистість. Більшою мірою, це буває ненавмисне. Просто випадково дізнаємося про щось значуще в […]...
- Вірші Лесі Українки, які мене найбільше хвилюють Леся Українка – геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки – вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні. Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія “До мого фортепіано”. Вірш, […]...
- Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична. Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни. Вони розмовляли іншими мовами. Рідною мовою я сказав своє перше слово: “Мама”. Цією мовою мати та бабуся співали мені колискові […]...
- Любить людей мене навчила мати Я стою перед репродукцією – картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню: Спи, мій маленький, Пізній бо час. У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте. А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПАН ТА СОБАКА (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все […]...
- Тема добутку: Що мене залучає в образі Максима Беркута? Перегортаючи сторінки повести И. Франко “Захар Беркут”, я начебто виявляюся в давній давнині, де російський народ протистоїть ордам кочових племен. Я бачу й старого, уже сивого Захара Беркута, і чарівну Мирославу, “чорні палкі очі” якої пильно за всім спостерігають. Але от з’являється молодий син Захара Беркута – Максим, що, “начебто здоровий дубчак між явориной, виділявся […]...
- Сайт подарує вам чудовий твір: Любить мене навчила мати Мати… Це слово відразу повертає мене до мого щасливого дитинства, до довгих днів і коротких ночей. Але для неї, рідної, самої близької, усе було навпаки: і день швидко минав, і нічка довго тягнулась, бо чула вона кожен шерех моїх рученят. Мати для кожного з нас – це і надійний захист, це і надійний притулок. Мати […]...
- Аналіз одного із шедеврів поезії “срібного століття”. (Вірш М. И. Цветаевой “Ідеш, на мене схожий…”) 1. Шедевр “срібного століття”. 2. Зустріч перехожого й поета. 3. Думка про причетність до вічності. 4. Образно-стилістичні засоби встихотворении. Перші два десятиліття XX сторіччя, починаючи з 1901 року, називають срібним століттям російської поезії. За цей час лірика пройшла три періоди розвитку: символізм, акмеизм і футуризм. Існували й інші літературні напрямки. Деякі автори не примкнули до […]...
- Купчинський Роман Григорович “Накрила нічка, та й тихесенька…” Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей. “Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни”. А […]...
- Міні-твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Кожному з нас найбільше усього мила своя рідна сторона. Лише на рідній землі людина відчуває себе справжнім господарем. Лише на рідній землі людина наполегливо працює і має змогу отримати задоволення від життя. А ось на чужині людина, як правило, відчуває себе незатишно, сумує за своєю батьківщиною, за своєю домівкою, і навіть якщо живе на чужині […]...
- ГОРБОКОНИК – ПЕТРО ЄРШОВ Літературне читання 3 клас З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПЕТРО ЄРШОВ Російський письменник Петро Єршов уславив своє ім’я у дев’ятнадцять років, створивши віршовану казку “Горбоконик”. Цей твір називають казкою дитини для дітей. Адже задум написати її виник у Єршова ще в одинадцять-дванадцять років. За словами автора, “Горбоконик” – це твір, записаний від оповідачів з […]...
- Ой матінко, та не лай мене… – Весільна пісня Ой матінко, та не гай мене Ой матінко, та не гай мене, В доріженьку виряджай мене. Бо вже нічка та темненькая, Доріженька та далекая. Їхать лісом та все коренистим, Їхать шляхом та все кам’янистим. Щоб з доріжки не зблудитися, Дівчиноньки не згубитися. Коментар Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали “весільний поїзд” і співали […]...
- Микола Вінграновський – Козак Петро Мамарига ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА КОЗАК ПЕТРО МАМАРИГА Казка Козак Петро Мамарига летів на своєму коні, а татари обсідали Петра з усіх чотирьох сторін. Козак Петро Мамарига побачив перед собою степове озеро. – Гиворе! – сказав Петро своєму коню. – Удвох нам невтекти. Тікай сам. Як-не-як, а самому тобі буде легше. А я заховаюсь в озері. Петро вирізав […]...
- Багряний Іван Павлович Петро каменяр Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. Чорний від сажі, брудний від глини і рудий від цегли Петро йде по вулиці. – Павлуш-ша!. А Павлуша?!. – Р-риковсь-кої… Ех… – ти! Що?. – Я на вас чхать хотів… да!. – і для більшої переконаносты скріпив усе матом. А руками як вітряк […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – IV варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас (за байкою “Пан та Собака”) IV вapiaнт Панщина… Це каторжна праця кріпаків, ріки невинно пролитих сліз і крові, стогін мільйонів людей. Таке жахливе, підневільне становище покріпаченого народу викликало в душі П. Гулака-Артемовського протест і спонукало його до написання байки “Пан та Собака” Ця байка заслужено вважається кращим твором Гулака-Артемовського. Протягом багатьох десятиліть ця […]...
- “Щоб після мене люди жили краще” Срібна нитка надії рветься в холодних руках моїх, а замість неї з’являється чорна нитка туги… як же зробити так, щоб після мене люди жили краще? Я живу в цьому світі, світі скла і бетону, світі байдужості. Я йду по вулиці і не бачу людей. На мене цілком людськими очима дивиться порожнеча. Хочеться втекти, сховатися, закрити […]...
- Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- Ой матінко, та не гай мене Скорочено Ой матінко, та не гай мене, В доріженьку виряджай мене. Бо вже нічка та темненькая, Доріженька та далекая. Їхать лісом та все коренистим, Їхать шляхом та все кам’янистим. Щоб з доріжки не зблудитися, Дівчиноньки не згубитися. Коментар Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали “весільний поїзд” і співали відповідні пісні, як-от “Ой матінко, та […]...
- Твір Любить людей мене навчила мати Любить людей мене навчила мати… Споконвіку звеpталося людство з найкpащими словами, з піснями і молитвами до своєї беpегині – до матеpі, увіковічуючи її благословенне ім’я. Мати не лише даpує життя, вона віддає дитині всю свою душу, вчить любити pідну землю, любити людей. Мати! Мама! Матуся! Матінка!… Хіба є у світі щось пpекpасніше, чистіше, святіше? Тому […]...
- Хто є для мене взірцем Всім достеменно відомо, що поведінка кожної людини обумовлена не лише її морально-естетичними ідеалами, а й її оточенням. Кожен із нас має свій взірець, який інколи обирається на підсвідомому рівні. Більша частина нашого життя і обумовлюється прагненням приблизити себе до обраного ідеалу. Адже абсолютно природною для людини являється мрійливість. Це явище не викликає абсолютно ніякого здивування, […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця (народився 1939 року) Народився на Львівщині. Навчався у Львівському університеті. Переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”, покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова у 1981 році. Перша книжка поезій “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки у 1991 році видані […]...
- Петро Петрович Гулак-Артемовський У класній кімнаті великого поміщицького будинку за столом сиділи вчитель Петро Петрович та малий панич, якого він готував” до вступу в гімназію. Хлопчик старанно виводив цифри, вмочаючи загострене гусяче перо у масивну бронзову чорнильницю. Раптом у відчинене вікно долинув болісний зойк, що відразу ж перетворився на жахливий лемент. Молодий учитель підійшов до вікна. Хто це […]...
- Твір на тему: Здогадайся, як мене звуть… (опис улюбленої квітки) Це була тендітно-ніжна квітка на довгій стеблинці-ніжці. Вона дивувала всіх своєю міцністю, відчувалася в ній потайна волога. Але найбільше очі приваблював вінчик. Білі подовжувані пелюстки оточували золотий п’ятачок-серцевинку. Пелюстків було одинадцять. Всі вони щільно притискалися один до одного, але зовсім не закривали золотавого шершавого ока. Під пелюстками причаїлися три невеличких зелених листячка. їхня напівкругла форма […]...
- Чекай мене, і я повернуся… Симонова К. М Чекай мене, і я повернуся. Тільки дуже чекай. Чекай, коли наводять смуток Жовті дощі. Чекай, коли снігу метуть, Чекай, коли жару, Чекай, коли інші не чекають, Забувши вчора. Чекай, коли з далеких місць Листів не прийде, Чекай, коли вже набридне Всім, хто разом чекає. Чекай мене, і я повернуся, Не бажай добра Всім, хто знає […]...