Роман-Антиутопія Е. Замятіна “Ми”
Роман Е. Замятіна “Ми” був написаний в 1921 році. Час був складне й судьбоносное, і тому добуток написаний у надзвичайному жанрі “антиутопії”. Провідна тема – драматична доля особистості в умовах тоталітарного суспільного устрою.
Замятін був великий інженер-кораблебудівник і краще інших знав, як створюється механізм, машина, спорудження. Він розумів, як це робиться в повній відповідності із задумом, за схемою, кресленням, численним розрахункам. І всього цього досить, щоб об’єкт виконував свої функції, але розумна й мудра людина
Живе він у суспільстві інших людей, у чомусь схожих, але завжди особливих. Людина не може бути “винтиком”. Коли його перетворюють у цей самий “винтик”, він втрачає значну частину своєї людської сутності
Історія показала, що перетворення людини в сукупність “винтиков” веде до злочину перед людиною й людством. У романі “Ми” у фантастичному й гротесковому вигляді з’являється можливий варіант суспільства майбутнього.
Мир Єдиної Держави, мир несвободи, однаковості, мир без любові, без музики, без поезії, без особистості й, природно, без душі. Навіть особисті імена людей замінені цифрами, номерами. Д-503 – “нумер” головного героя
Це мир “нумеров”, які вірять і сліпо підкоряються Єдиній Державі, а по суті, одному людині-благодійникові. Бездушна техніка
Related posts:
- “Ми” Замятіна – роман-антиутопія “Майбутнє світле й прекрасно”, – писав у своєму відомому романі “Що робити?” ідеолог російської революції Н. Г. Чернишевський. З ним погоджувалися багато російських письменників минулого століття, що створили свої варіанти соціальних утопій, а саме: Л. Н. Толстой і Н. О. Некрасов, Ф. М. Достоєвський і Н. С. Лєсков. XX століття внесло в цей хор письменницьких […]...
- Антиутопія для антилюдства (По романі Е. И. Замятіна “Ми”) Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували счастли вый мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної одиниці. Насправді антиутопія не є повною […]...
- Роман Е. И. Замятіна “Ми” Творчий шлях Євгенія Замятіна виявився досить нелегким. Його роботи не просто не визнавалися в на-ший країні, але строго заборонялися. Видавати роботи доводилося за кордоном. Насамперед це стосується роману “Ми”, опублікованого вперше в Празі. У романі піднімаються найважливіші проблеми чоло-веческой життя. Насамперед це пошук щастя Ав-Тор пише роман у вигляді своєрідного щоденника. У жан-ре антиутопії написано […]...
- Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. […]...
- Головний мотив роману Замятіна “Ми” Роман Євгенія Замятіна “Ми” написаний в 1921 році. Час був складне, і тому, напевно, добуток написано в незвичайному жанрі ” книги-утопії”, модному в цей період. У житті й Творчості Е. Замятіна роман “Ми” зіграв важливу роль. Справа в тому, що цей роман не вдалося опублікувати в Росії. Він видавався й чеською мовою, і на англійському. […]...
- Міркування про антиутопію Замятіна Дж. Оруелл сказав в 1932 році про роман Е. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якого”. Ця оцінка ідейного змісту роману досить правдива. Але все-таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації й запереченню якої б те не […]...
- Осудження насильства над людина в романі Замятіна “Ми” Е. І Замятін не збирався писати пародію на комунізм, він намалював фінал розвитку будь-якого суспільного лада, у підставі якого закладена ідея насильства над людиною. Таким чином, головної в романі “Ми” є тема свободи особи. Розкривається ця тема за допомогою пародійного переосмислення ідеї “загальної рівності”. Замятін був супротивником цієї тези, цінуючи в кожній людині його неповторну […]...
- Стаття Замятіна “Я боюся” Першої за часом, та й за значенням стала сама нашуміла зі статей Замятіна “Я боюся”. У ранні післяжовтневі роки в літературі переважав безпосередній відгук на події – піднятий, стверджуючий, але багато в чому поверхневий. Замятін без натяків заявив, що цього недостатньо, що не можна задовольнятися творчістю “в’юнких авторів… знаючих, коли співати стрітення пануючи й коли […]...
- Огляд творів Замятіна Стаття відомого російського письменника А. Ремизова, присвячена пам’яті Євгенія Івановича Замятіна, завершується знаменними словами: &;#8216;И в третій раз я його бачив у сні… Я його побачив у хвіртки саду – чудесний сад! – і він був не той зацькований, що озирається, із запечатаним серцем і із запечатаними вустами, яким він з’явився в Парижу, а той […]...
- Антиутопія для антилюдства Твір по романі Е. І. Замятіна “Ми”. Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували щасливий мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної […]...
- Ідейний зміст роману Є. І. Замятіна “Ми” Дж. Оруел сказав у 1932 році про роман Є. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якої”. Ця оцінка ідейного змісту роману правдива. Але все ж таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації і запереченню якої б то […]...
- СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ Е. ЗАМЯТІНА Й РЕАЛЬНІСТЬ XX СТОЛІТТЯ(По романі “Ми” ) Теперішня Література може бути тільки там, де неї роблять не виконавчі й благонадійні, а божевільні єретики… Е. И. Замятін Євгеній Іванович Замятін став друкуватися з 1913 року, і із цього часу придбали популярність його повести “Повітове”, “На куличках”, “Остров’яни” і інші. Роман “Ми”, написаний автором в 1921 році, побачив світло в Росії лише в 1988 […]...
- Твір на тему: Антиутопія для антилюдства Твір по романі Е. І. Замятіна “Ми”. Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували щасливий мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної […]...
- Проблема любові й боргу в романі Е. Замятіна “Ми” Коли я прочитав роман Замятіна “Ми”, у мене мимоволі виникло запитання: Про що цей добуток? Про бездуховне суспільство? Про тоталітаризм, систему, що руйнує людську особистість? Про любов і зрадництво? Можна сказати, що тут присутні всі ці Теми, але сам Замятін вкладає в роман значно більше глибокий зміст, чим, наприклад, висміювання основ соціалістичного суспільства, як уважали […]...
- Твір міркування МОЕ ВІДКРИТТЯ Е. И. ЗАМЯТІНА Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник дає відчути красу природи, силу […]...
- Твір-роздум на тему: Моє відкриття Є. І. Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повісті “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник дає відчути красу природи, силу […]...
- Ідейний підтекст роману-антиутопії Є. І. Замятіна “Ми” “Сигналом про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави” назвав роман Замятіна Дж. Оруел. Дивно, але роман написаний у 1920 році, має рідкий дарунок передбачення. Замятін вже тоді звернув увагу на тенденції, що насторожують, у політиці молодої держави – на приголомшливу байдужість до долі окремої людини, на безглузду найчастіше жорстокість, […]...
- “Суспільство майбутнього” і сьогодення в романі Е. Замятіна “Ми” Теперішній письменник – це завжди мислитель, що прагне заглянути в Майбутнє, пророчити життя нащадків. Але письменник – це й людина, що створює систему: моральних цінностей, поглядів на історію, розвиток суспільства. Література часто ставала засобом пропаганди ідей письменника. Із цим, зокрема, зв’язане виникнення в літературі жанру утопії. У добутках цього жанру зображувався ідеальний, з погляду автора, […]...
- Антиутопія в добутках Маканина Художник із загостреним почуттям втрати, Маканин не міг не прийти до пошуку особливих шляхів попередження про небезпеку. І в цьому пошуку письменник безпомилково вийшов до жанру антиутопії, що расцвели в російській літературі на рубежі й на початку 1990-х років, до кафкианским мотивів, у цей же самий час ставшим дуже популярними. “Лаз”, “Стіл, покритий сукном і […]...
- Повість Стругацьких “Важко бути богом” як антиутопія Творчість російських фантастів Аркадія і Бориса Стругацьких не належить до розважальної літератури і “легкого” чтива. Стругацькі продовжують і розвивають ту лінію наукової фантастики, котру визначають як фантастику соціальну, що була започаткована Гербертом Уеллсом (“Війна світів”, “Звільнений світ”, “Самодержавство містера Паргема” та інші). Одним з великих завоювань реалістичної літератури Нового часу є її критична позиція у […]...
- Твір міркування Моє відкриття Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник дає відчути красу природи, силу […]...
- Антиутопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...
- “Роман кар’єри” у сучасній закордонній літературі Уо ррен Роберт Пенн (1905-89), американський письменник, критик. У філолофсько-психологічному романі “Вся королівська рать” (1946) – доля політик-демагога. Минуле й сьогодення в його книгах постійно взаємно пронизують друга друга. Історія в них – не просто історичні сюжети й не просто історичні персонажі, які можуть бути, а можуть і не бути, але саме історичне почуття, що […]...
- Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; […]...
- “Єдина Держава та її нумери” (за романом Є. Замятіна “Ми”) Що таке Єдина Держава, на яких художніх принципах сконструював її автор? Письменник ніби використовує уламки історичних свідчень, свідомо спотворений історичний процес. Творчий принцип свідомого спотворення дійсності є одним із пріоритетних у створенні художньої дійсності твору. У Єдиній Державі залишилось всього 0,2% населення Землі. Національне питання, одне із найболючіших у ході історії людства, зняте взагалі. Це […]...
- Роман-застереження Замятін. “Ми” Роман Євгенія Замятіна “Ми” був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього своя відповідь. Серед них був і Євгеній Замятін, що представив власний погляд […]...
- Естетизм і роман Уайльда – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900) ” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Естетизм і роман Уайльда З-поміж усіх творів О. Уайльда принципи естетизму найкраще проявилися в інтелектуальному романі “Портрет Доріана Грея”. Парадоксальна “Передмова” готує читачів до сприйняття твору, закликаючи не шукати в ньому нічого, окрім того, що лежить на поверхні. У […]...
- Роман Уеллса “Самовладдя містера Парема” У центрі роману викладач історії містер Парем, що не приемлет “безладдя” сучасного йому англійського демократичного суспільства. Результат він бачить лише в поверненні назад, у минулі століття, до ідеї великої Англії, що повинна правити миром, до стирання особистості перед особою великої державної мети, до відмови від “шкідливої” волі слова: “Що таке ваша воля слова? Просто можливість […]...
- Роман А. Н. Толстого “Емігранти” Олексій Миколайович Толстой прожив в еміграції ледве біль трьох років. Свої враження про цей час він описав у романі “Емігранти”. Він написаний на фактичному матеріалі, тому, крім декількох жіночих фігур і Налимова, інші герої – історичні реальні люди, але всі вони лише тло, на якому розгортається Історія безпрецедентної по того часу “Військової організації для відновлення […]...
- Роман “Сьомий хрест” вище досягнення Зегерс Самим великим художнім твором Зегерс у роки мексиканської еміграції став роман “Транзит” (1943), в основу якого лягли події, пов’язані з катастрофою Третьої республіки у Франції в травні 1940 року. Зегерс сама випробувала багато чого з того, що випало па частку її героїв, і тому роман виглядає часом як свідчення очевидця. Це враження ще більше підсилює […]...
- Роман на “вічну” Тему (відгук на “Роман про Тристана та Ізольду”) Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть, що ходять завжди поруч, але […]...
- Роман на “вічну” тему (відгук на “Роман про Тристана та Ізольду”) Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть, що ходять завжди поруч, але […]...
- “РОМАН “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ” (БЄЛІНСЬКИЙ) У своєму романі Пушкін розкриває життя, інтереси й вдачі російського дворянства. Насамперед нашу увагу залучають мислячі дворянські інтелігенти В романі вони представлені образами Онєгіна, Ленского, Тетяни Ларіної. Що відрізняє їх? Онєгін не хоче жити так, як живе навколишня його “посередність”, і він, і Ленский, і Тетяна не хочуть жити, як пересічні, задоволені собою люди. Ленский […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного – перший соціально-психологічний роман в українській літературі Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої полонини XIX століття найпочесніше місце посідає Панас Мирний. Особливість індивідуального стилю цього письменника – внутрішній стан героя. Він підкреслював, що для нього головне – зобразити душевне життя з усіма суперечностями і труднощами. У його щоденнику є такий запис: “Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую […]...
- “Собор” О. Гончара – роман-застереження, роман-набат О. Гончар жив у епоху, коли нове чомусь будувалося обов’язково на уламках старого, хай навіть те старе було пам’яткою мистецтва. Руйнувалися церкви і монастирі, тому що релігія була оголошена поза державою, і радянське суспільство таким чином викидало за межі своєї свідомості велику частину історичного досвіду минулого. На жаль, у нашому суспільстві дуже багато людей, які […]...
- “Роман-трагедія” – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “Роман-трагедія” У центрі сюжету – історія вбивства студентом Раскольниковим старої лихварки Альони Іванівни та її сестри Лизавети, історія морального каяття злочинця. Злочин, скоєний Раскольниковим, не має нічого спільного з тими протиправними діями, які диктуються традиційними негативними стимулами – ревнощами, бажанням помститися, зажерливістю, марнославством, ненавистю. […]...
- Роман – застереження, “роман – набат” Письменник пророчо розгледів небезпечні явища, котрі зароджувались у нашому суспільстві, але котрі потім спалахом плісняви і тліну покрили мертві води застою. Символом цього застою став герой “Собору” – Володька Лобода – цинік і негідник, “духовний браконьєр”, здатний на будь-яке святотатство в ім’я нищої кар’єри. Від знищення соборів до аварії на Чорнобильській АЕС. – це шлях […]...
- Рецензія на роман В. С. Гроссмана “Життя й доля” (I варіант) Основне коло філософської проблематики епопеї В. Гроссмана “Життя й доля” – життя й доля, воля й насильство, закони війни й життя народу. Письменник бачить у війні не зіткнення армій, а зіткнення мирів, зіткнення різних поглядів на життя, на долю окремої людини й народу. Війна виявила корінні проблеми сучасності, розкрила основні протиріччя епохи. У […]...
- Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
- Роман Сартра “Нудота” – художнє осмислення тотальної абсурдності буття Основна проблема экзистенциональной філософії Жана-Поля Сартра – проблема вибору. Центральним поняттям сартровской філософії є “трива-с-буття”. “Трива-с-буття” – вища реальність для людини, пріоритетність для нього насамперед його власного внутрішнього миру. Однак повністю усвідомити себе людина може тільки через “трива-інш-буття” – різні взаємини з іншими людьми. Людина бачить і сприймає себе через відношення до нього “іншого”. Найважливішою […]...