Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Сапфічна строфа
Сапфічна строфа
Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним:
Афродіто, безсмертна Зевесова доню,
Баламутко на ясному троні, тебе я благаю,
Не гніви мою душу, о пані велична,
Горем, журбою.
С. с. в українській поезії зазнає посутньої версифікаційної інтерпретації при збереженні основних ліричних мотивів Сапфо (“Сафо до Афродіти” М. Рильєького, “Сапфо” Людмили Старицької-Черняхівської та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та “алкеїв десятискладник”, в якому наявні два дактилі та два хореї (-&;#8746;&;#8746;-&;#8746;&;#8746;-&;#8746; – -). А. с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм (VII-VI […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення, що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її виразності […]...
- Бути може, у Леті не потоне строфа, що складається мною Кожний “вимогливий художник” у своєму житті намагається досягти того, щоб його пам’ятали, не забули. І великий російський письменник А. С. Пушкін, як щирий творець, робить щось значиме, велике, важливе для всього людства, хоче, щоб навколишні його люди усвідомили значення, місію поета у світі, зрозуміли його творчість, сподівається, що “у літі не потоне строфа, що складається” […]...
- “Онєгінська” строфа – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ “Онєгінська” строфа Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE gg. (великі літері позначають жіночі рими, маленькі – чоловічі). Зазвичай перший чотиривірш визначає тему, другий – її розвиток, третій – кульмінацію, а двовірш – кінцівка. Така […]...
- Антична лірика й відбиття її мотивів у російській літературі В 7 в. до н. е. героїчний епос втратив керівне значення в літературі, перше місце стала займати лірика. Це з’явилося результатом серйозних змін, що відбулися в економічному, політичному й громадському житті грецького народу. Назва “лірика” – грецьке, походить від назви струнного інструмента “ліра” і припускає виконання пісні під акомпанемент ліри, як це видно в піснях […]...
- Скорочено – УСІ ГОВОРЯТЬ: “ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!”… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку, Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...
- Епіталама Епіталама (грецьк. epithaldmios – шлюбний, весільний ) – у давньогрецькій ліриці – пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей. У пізніші часи – будь-який твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Е. зустрічається в Сапфо, Теокріта, згодом – в Е. Спенсера, Я. Кохановського, І. Северяніна та ін. В українській поезії до Е. […]...
- Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
- САПФО – ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ САПФО Сапфо стала легендою ще за життя. Солон казав, що не хотів би вмерти, не вивчивши її віршів напам’ять. Профіль Сапфо чеканили на монетах, а Платон називав її “десятою музою”. Вона досягла неймовірної для тієї доби майстерності у відтворенні найтонших душевних порухів людини. Що відомо про цю геніальну поетесу, з дев’яти книг […]...
- Проліски – Пісні та романси невідомих авторів ПРОЛІСКИ О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, як неба блакить… Годі дурити, відкиньте завісу! Пролісок, пролісок хай принесуть. Мало занадто жила я на світі, Весну одну, хоч весну прожить… Хочу востаннє побачити квіти… Пролісок, пролісок хай принесуть. Знаю сама, що цією весною Тіло моє у труну покладуть; Хрест забіліє новий наді мною… […]...
- Проліски – пісні та романси невідомих авторів О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, як неба блакить… Годі дурити, відкиньте завісу! Пролісок, пролісок хай принесуть. Мало занадто жила я на світі, Весну одну, хочу весну прожить… Хочу востаннє побачити квіти… Пролісок, пролісок хай принесуть. Знаю сама, що цією весною Тіло моє у труну покладуть; Хрест забіліє новий наді мною… Пролісок, […]...
- Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. до Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Лорелея – Гійом Аполлінер Лорелея Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелее очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому […]...
- Сапфо – поетеса прекрасна і загадкова Про неї ще за життя ходили легенди. Можливо через те що відомостей про себе залишила мало, а вся душа її була у її віршах, яких до наших днів дійшло дев’ять книг. А деякі її вірші, написані на папірусі, збереглися у Єгипті. Крізь тисячоліття звучить її голос і в наші дні. А свого часу вона досягла […]...
- Скорочено – ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР 11 КЛАС ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ЛОРЕЛЕЯ Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в […]...
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ПРОЩАЙ Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! […]...
- Скорочено – ДО БОГІВ ПОДІБНИЙ… – САПФО 8 КЛАС САПФО ДО БОГІВ ПОДІБНИЙ… До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я побачу – слова Мовить не можу. І язик одразу німіє, й прудко Пробігає пломінь […]...
- Уста говорять: “Він навіки згинув!” – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Уста говорять: “Він навіки згинув!” А серце каже: “Ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча. Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку. Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...
- Гійом Аполлінер Лорелея Гійом Аполлінер Лорелея Перекладач: М. Лукаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє […]...
- Мадригал Мадригал (італ. madrigale – пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater – мати ) – в епоху раннього Відродження – лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних М. писали Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, Ф. Саккеті. Музичну форму М. розробляли композитори П. Казелла і Ф. Ландіно. В літературі […]...
- Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО Скорочено Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Скорочено – ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ 8 КЛАС ГАФІЗ ГАЗЕЛІ Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно […]...
- Стислий опис творчості В’ячеслава Анголенка Від шкільної парти В’ячеслав закоханий в українську поезію, а потім і сам став писати. “Його вірші не писалися для демонстрації свого вміння або з метою вразити когось. Їх диктувала одна тільки глибока душевна потреба… Від перших рядків вони приваблюють пружним ритмом, добірною мовою, глибиною настрою… Ваговитість і неминучість віршованих рядків випливали з напружених, часом болісних […]...
- Не любиш працювати – не чекай винагороди (за народною казною “Пані Метелиця”) Я люблю казки, бо кожна має щасливий кінець, У казках все справедливо, кожен отримує по заслузі. Пані Метелиця теж по-своєму віддячила двом своїм працівницям. Дідова, дочка потрапила до казкового царства пані Метелиці не з власної волі. Вона впустила у криницю починок, а зла мачуха змусила її стрибнути туди за ним. Так вона опинилася у казковому […]...
- ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. &;#941;&;#960;Ιθ&;#945;&;#955;&;#940;&;#956;Ι&;#959;&;#950; – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
- Чого являєшся мені – ІВАН ФРАНКО Скорочено Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні. Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне. Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала. Моє ти серце надірвала. […]...
- Сапфо (VII-VI ст. до н. е.) Сапфо – відома поетеса часів античності, що створювала поезії у жанрі меліки (пісенної лірики). Сапфо високо цінували митці античної доби, давньогрецький філософ Платон назвав десятою музою, Катулл та Горацій її наслідували. Розповідають, що Солон – знаменитий реформатор VI століття, почувши вірші Сапфо, сказав, що не хоче помирати раніше, ніж вивчить […]...
- ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Бога люби, але й дідька не гніви. Порівняно з міфологією українська демонологія являє собою більш розвинену сферу духовної культури. В основі її лежить ідея одухотворення всього оточуючого світу, сприйняття природи як живого організму, наповненого різноманітними духами. Це проявляється через цілу систему культів: предків (у тому числі залежних покійників), рослин, тварин, води, вогню, родинної оселі та […]...
- Як поводитися, щоб тебе поважали? (За казкою братів Грімм “Пані Метелиця”) 5 клас КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Як поводитися, щоб тебе поважали? (За казкою братів Грімм “Пані Метелиця”) Людина, живучи у суспільстві, спілкується з іншими. Але стосунки завжди бувають різними. Чому одних людей поважають, а інших – ні? З чим це пов’язано? Гадаю, що передусім ставлення до людини залежить від її поведінки. Завжди приємно спілкуватися з вихованою, […]...
- Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
- Сапфо: поетна, символ, легенда. Чи людина? Біографії відомих митців часто перетворюються на легенди. Тоді вони стають міфом або навіть символом. Це справедливо навіть для письменників, які жили в XX сторіччі, що вже казати про митців античності! Що ми знаємо про Сапфо? Із її іменем пов’язано багато непідтверджених стереотипів, які більше тяжіють до перших шпальт сучасної жовтої преси, ніж до біографічного матеріалу. […]...
- Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта 8 клас ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта Давні греки вміли любити й цінувати життя – цей найкращий дарунок богів. Оспівування оптимізму, радощів буття пронизує твори більшості відомих поетів гою часу, зокрема Анакреонта. Відомо, що його творчість започаткувала напрям ліричної поезії […]...
- Шкільна казка Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили – були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стружилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, […]...
- Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової країни. Пішла собі. По […]...