Лорелея – Гійом Аполлінер
Лорелея
Жила у Бахарасі білявка чарівна
Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона
І врешті сам єпископ позвав її на суд
Та виправдати мусив через її красу
О Лорелее очі у тебе як смарагд
Хто вчив тебе чаклунства який великий маг
Прокляті в мене очі проклята я сама
Хто в очі ті загляне тому життя нема
У них не самоцвіти пекельнії вогні
В огні в огні спаліте ті чари навісні
В тім полум’ї шаленім і я старий горю
Хай судить тебе інший а я програв цю гру
Не смійся превелебний молися небесам
Спали мене
Поїхав мій коханий у чужодальній світ
Спали мене благаю мені немилий світ
Болить у мене серце то мабуть не к добру
Сама на себе гляну вже знаю що помру
Болить у мене серце відколи я сама
Болить у мене серце бо милого нема
Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій
Ведіть цю божевільну в дівочий монастир
О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал
Іди іди в черниці забудеш мірний жаль
І рушили в дорогу вони учотирьох
І плакалась небога до провожатих трьох
Пустіть мене молю вас на верх тії скали
Нехай ще раз спогляну на замок мій згори
Нехай ще
А потім прилучуся до дів святих і вдів
Вже коси золотаві на вітрі розплелись
Вернися Лорелеє гукали їй вернись
Ви бачите по Рейну там човничок пливе
А в човні тім мій милий і він мене зове
Вертається мій милий у мене серце мре
Не стямилась причинна шубовснула у Рейн
Побачила свій образ то і сама вмирай
Ті сонячнії коси ті очі як смарагд
Related posts:
- Скорочено – ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР 11 КЛАС ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ЛОРЕЛЕЯ Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в […]...
- Гійом Аполлінер Лорелея Гійом Аполлінер Лорелея Перекладач: М. Лукаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє […]...
- “ЛОРЕЛЕЯ” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “ЛОРЕЛЕЯ” Вірш “Лорелея” (1904) входить до циклу “Рейнських віршів” зі збірки “Алкоголі”. Уважається, то прообразом ліричної героїні “Рейнських віршів” стала Анні Плейден по-справжньому велике й трагічне кохання Аполлінера, якій також присвячена “Пісня нелюбого”. Існує думка, що саме це нерозділене почуття зробило з нього видатного ліричного поета […]...
- МАНДРІВНИК – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР МАНДРІВНИК Я в двері стукаю і плачу одчиніть Мінливе це життя мов зрадний нурт Евріпу Як хмари нурились хисткою мілиною З сирітським кораблем в безодню огневиць Те каяття німе ті голосні жалі Ти пам’ятаєш Ті риби вигнуті ті понадморські квіти Була як море ніч Куди впадали ріки Я пам’ятаю я-то пам’ятаю Одного вечора я завітав […]...
- Пісня нелюбого – Гійом Аполлінер Пісня нелюбого Полеві Леото Коли співав я цей псалом У році дев’ятсот і третім Не знав я що моя любов Неначе фенікс після смерті Огненної воскресне знов В передній лондонську туманну Зустрівсь мені один лайдак Геть схожий на мою кохану І зирконув на мене так Що я від сорому зов’янув За босяком я йшов слідком […]...
- АПОЛЛІНЕР Г. АЛКОГОЛІ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР Друзі Аполлінера любили його малювати. Його античний профіль, його голова, за словами письменниці Гертруди Стайн, “як в імператора пізнього Рима”, притягували художників. Поета порівнювали то з Цезарем, то з Вергілієм. Романські корені визначили його зовнішність і південну жвавість характеру; словянські – гордість та відкритість. До того ж майже все життя він прожив французом без громадянства, […]...
- Гійом Аполлінер – французький поет – новатор Душа ятриться з непокою І водограй рида зі мною. Г. Аполлінер “Перш ніж відчути естетичне задоволення від поезії В. Свідзинського, Б. Пастернака, Б. І. Антонича, треба спочатку хоч щось зрозуміти. Зробити зусилля і хоч навшпиньках дотягнутися до їхніх висот, духовних, інтелектуальних, і мистецьких” – цією цитатою А. Моклиці мені захотілося розпочати свій твір. Тут не […]...
- Міст Мірабо скорочено – Гійом Аполлінер Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче Хай б’є годинник піч настає Минають дні а […]...
- АПОЛЛІНЕР, Гійом (1880 – 1918) АПОЛЛІНЕР, Гійом (Apollinaire, Guillaume – 26.08.1880, Рим – 09.11.1918, Париж) – французький поет. Апполінер проголосив XX ст. початком нової ери в історії людства й культури, що вимагала й нової свідомості – “дослідження і пошуку істини”. Він утверджував новаторські принципи: повернення до природи, однак не “копіювання” її, поетику “здивування”, звільнення духу мистецтва від […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР (1880-1918) У березні 1902 року на сторінках французьких газет уперше з’явилось ім’я Гійома Аполлінера. Саме так, переробивши на французький кшталт перше й останнє із своїх імен, підписався під оповіданням “Ерееіарх” Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Позашлюбний син російської підданої Ангеліки Костровицької та італійського офіцера Франческо д’Аспермона, він народився в Римі 26 серпня 1880 року. Батько Ангеліки, […]...
- Біографія Гійом Аполлінер На початку XX століття французька поезія почала розширювати коло своїх художніх пошуків. Гійом Аполлінер, як у фокусі, зібрав художні імпульси, що йшли з минулого, і багато в чому визначив розвиток французької поезії на десятиріччя вперед. Справжнє ім’я поета – Вільгельм Аполінарій Костровицький. Народився він у Римі в 1880 році, його рідними мовами були польська та […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “МІСТ МІРАБО” Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі […]...
- Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) …Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є”. Я завжди був не руйнатором, а будівничим… Г. Аполлінер Життєвий і творчий шлях У світовій літератури є знакові постаті, без яких її розвиток навіть неможливо уявити. До їхнього кола належить відомий французький поет Гійом Аполлінер. […]...
- Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) …Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є”. Я завжди був не руйнатором, а будівничим… Г. Аполлінер Життєвий і творчий шлях У світовій літератури є знакові постаті, без яких її розвиток навіть неможливо уявити. До їхнього кола належить відомий французький поет Гійом Аполлінер. […]...
- Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як “скеля підступності”. Лурлея згадується в […]...
- “Мій улюблений поет Аполлінер” Сила та краса Гійома Аполлінера, поляка і італійця разом, поета, який став одним з найвидатніших поетів Франції на зламі XIX століття, полягає в тому, що він став одним з головних теоретиків сюрреалізму. Доречно додати, що цей термін належить саме йому. Аполлінер – це псевдонім митця, який він склав зі своїх п’яти справжніх імен. Аполлінер закликав […]...
- Твір на тему: “Мій улюблений поет Аполлінер” Сила та краса Гійома Аполлінера, поляка і італійця разом, поета, який став одним з найвидатніших поетів Франції на зламі XIX століття, полягає в тому, що він став одним з головних теоретиків сюрреалізму. Доречно додати, що цей термін належить саме йому. Аполлінер – це псевдонім митця, який він склав зі своїх п’яти справжніх імен. Аполлінер закликав […]...
- Леготе-вітре з коханого краю – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ХАФІЗ Леготе-вітре з коханого краю! Ой, принеси мені, щиро благаю, Пахощів амбри з коси ароматної Любки моєї. Заприсягнуся я нею самою: Все, що захочеш, ти зробиш зо мною, Лиш принеси мені вістку од неї, Любки моєї. Може, й для тебе обвіяти милу Буде важке і заказане діло? – Ну, то привій порошинку з порога Любки моєї! […]...
- Було літо, було літо – чумацькі пісні Було літо, було літо, Та й стала зима… Як не було пригодоньки, Гей, гей, та й досі нема. Була ж йому пригодонька, З Криму ідучи, В чистім полю край дороги, Гей, гей, воли пасучи. Заслаб чумак-чумаченько, Заслаб та й лежить, Ніхто ж його не спитає, Гей, гей, що в його болить. Болять руки, болять ноги, […]...
- Проліски – пісні та романси невідомих авторів О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, як неба блакить… Годі дурити, відкиньте завісу! Пролісок, пролісок хай принесуть. Мало занадто жила я на світі, Весну одну, хочу весну прожить… Хочу востаннє побачити квіти… Пролісок, пролісок хай принесуть. Знаю сама, що цією весною Тіло моє у труну покладуть; Хрест забіліє новий наді мною… Пролісок, […]...
- Проліски – Пісні та романси невідомих авторів ПРОЛІСКИ О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, як неба блакить… Годі дурити, відкиньте завісу! Пролісок, пролісок хай принесуть. Мало занадто жила я на світі, Весну одну, хоч весну прожить… Хочу востаннє побачити квіти… Пролісок, пролісок хай принесуть. Знаю сама, що цією весною Тіло моє у труну покладуть; Хрест забіліє новий наді мною… […]...
- Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи […]...
- ПЛАНИ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА ПЛАНИ Поетичні новації Гійома Аполлінера I. Суть поетичної реформи Г. Аполлінера. (Суть поетичної реформи Аполлінера у новому підході до розуміння поезії. Він пропонував вважати її засобом “пізнання життя”. Метою поета було передусім прагнення наблизити поезію до життя. Він не […]...
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ПРОЩАЙ Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.Г. Аполлінер. Психологічний портрет митця. 2. Поетичні новації Гійома Аполлінера. 3. “…Палюча ліра болючі пальці обпіка” (за інтимною лірикою Г. Аполлінера). 4. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”). 5.Художні особливості […]...
- Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
- КРАСА МОЛОДОЇ – ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ – БІБЛІЯ БІБЛІЯ ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ КРАСА МОЛОДОЇ “Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка – немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси – немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської! Твої зубки – немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли… Твої губки – немов кармазинова нитка, […]...
- Пісні Марусі Чурай 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Пісні Марусі Чурай ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч […]...
- Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина КРУЧЕНИЙ ПАНИЧ І ЛОЗИНА Під сяйвом місячним в чудовім квітнику Панич розмову вів палку, П’янку, Мов чарівне вино: – Давно, Лозинонько, давно У мене серце сохне-в’яне. Терпіти далі сил не стане: Я з давніх літ Тебе люблю над цілий світ, А ти… Взаємності не бачу. О-ох! – І сльози полились гарячі, Великі, як горох. А […]...
- Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси – пісні-балади Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила. Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина й у солдати, Молоду невістку – в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: – Здрастуй, […]...
- Скорочено – ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ 8 КЛАС ГАФІЗ ГАЗЕЛІ Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно […]...
- Віктор Забіла – Ох, коли б хто знав, як тяжко Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я дівчиноньку, І мене дівчина. \”Дуже люблю\”, – побожилась, Да лиха година, Що я такий безталанний На світ уродився: І сам бідний, і з бідною Вірно полюбився! Що ж тепер мені осталось: Плакать да нудиться Або […]...
- Пантелеймон Куліш – Святиня Пантелеймон Куліш Святиня Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину”. – “Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі люде […]...
- Йшли корови із діброви – пісні про кохання Йшли корови із діброви, А овечки з поля, Виплакала карі очі, Край козака стоя. “Ой куди ж ти од’їжджаєш, Сизокрилий орле, А хто ж мене та без тебе До серця пригорне?” “Пригортайся, дівчинонько, К другому такому, Та не кажи тії правди, Що мені самому”. “Як же мені, козаченьку, Правди не казати – Він пригорне, поцілує […]...
- Пісні Марусі Чурай – Сидить голуб на березі Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені обіцявся Любити, як душу, Тепер мене покидаєш, Я плакати мушу. Будь щасливий із тією, Котру ти кохаєш, А над мене вірнішої На світі не знайдеш. Буду Бога я просити, Щоб ти був щасливий Чи зі […]...
- ЖУРБА – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька: Як скло вода блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, […]...
- Прислів’я та приказки про мати і батька Рідна матка – тепла хатка. Не та мати, що родила, а та, що вигодувала. Що мати в голову вб’є, того й батько не виб’є. Яка матка, такі й дітки. Який талан матці, такий і дитятці. Мати, як мати, не те, що в поросяти: одна, та й та свиня. Матері свої погані діти – гарні. У […]...
- Тарас Шевченко – Нащо мені чорні брови… (Думка) Думка Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з […]...
- Українська народна казка – Колобок Були собі дід да баба та дожились уже до того, що й хліба нема. дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? – От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала […]...
- Скорочено – ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, – Безпощадній […]...