Словник
Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних С. До них належать одномовні тлумачні С, в яких подається і пояснюється
Орфографічні, орфоепічні С. та довідники, на зразок “Як ми говоримо” Б. Антоненка-Давидовича, відбивають відповідні норми літературної мови. Мова художньої літератури – предмет лексикографічного опису спеціальних С. (“Словник мови Шевченка”, 1964;
Видаються також різні індекси, що стосуються поетики, наприклад, “Словник українських рим” (1979), або становлять алфавітний перелік лексики, вжитої у творах письменників: “Лексика “Енеїди” Котляревського” (1955), “Лексика поетичних творів Івана Франка” (1990), “Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки” (1961), “Художнє слово Василя Стефаника” (1972). Кілька десятиліть користувався особливою популярністю “Словник літературознавчих термінів” В. Лесина та О. Пулинця.
Related posts:
- Тлумачний словник ( твір-міркування) Якось учитель російської мови й літератури запропонував нам таке питання: якби вам довелося кілька років жити на безлюдному острові, які книги ви взяли б із собою? Багато хто відповів дуже розумно, бажаючи показати свою начитаність. Я ж написав, що хотів би взяти із собою лише одну книгу – “Тлумачний словник”. Коли вчитель аналізував наші відповіді, […]...
- Словник синонімів української мови Синоніми – це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. (Г. О. Козачук “Українська мова для абітурієнтів”). Такі слова поєднуються в синонімічний ряд, в якому одне – найуживаніше та стилістично нейтральне – називається стрижневим. Саме стержневе слово виділене […]...
- Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. (Вона тісно пов’язана з народно-розмовними джерелами та писемно-літературними традиціями української мови. Особливостями його ліричної мови є щирість, задушевність, розкутий ритм вірша.) ІІ. Поняття-терміни у творах поета. (Ці художні прийоми набувають символічного звучання і стають джерелом поетичної експресії.) ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. (їй властиве стилістичне багатство, вона насичена суспільно-філософськими […]...
- Твір на тему: Тлумачний словник (твір-роздум) Тлумачний словник (твір-роздум) Якось учитель російської мови та літератури запропонував нам таке питання: якби вам довелося декілька років жити на безлюдному острові, які книги ви взяли б із собою? Багато хто відповів дуже розумно, бажаючи показати свою начитаність, Я ж написав, що хотів би взяти з собою лише одну книгу – “Тлумачний словник російської мови”. […]...
- “Не бійтесь заглядати у словник” Кожна людина бажає користуватися популярністю в суспільстві. Кожен хоче, щоб до нього прислухалися, звертали на нього увагу і визнавали його правоту в деяких випадках. Але просто так такого положення не досягти, необхідно прикладати деякі зусилля, розвиватися в моральному плані і, безумовно, в розумовому плані. Нерідко можна почути, що для такого розвитку необхідно багато читати, в […]...
- СЛОВНИК ТЕРМІНІВ АНЕКДОТ – ( від гр. anekdotos – неопублікований) – коротке усне жартівливе оповідання з несподіваним закінченням. * Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-укладач М. Ф. Гетьманець. – Харків: Веста: Ранок, 2003. БАЙКА-ліро-епічний жанр: невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, […]...
- Твір-роздум: “Не бійтесь заглядати у словник” Кожна людина бажає користуватися популярністю в суспільстві. Кожен хоче, щоб до нього прислухалися, звертали на нього увагу і визнавали його правоту в деяких випадках. Але просто так такого положення не досягти, необхідно прикладати деякі зусилля, розвиватися в моральному плані і, безумовно, в розумовому плані. Нерідко можна почути, що для такого розвитку необхідно багато читати, в […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. &;#946;Ι&;#946;&;#955;&;#943;&;#945; – книги і &;#947;&;#961;&;#940;&;#966;ω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Павич і його роман “Хазарський словник” Популярність Павичу приніс роман “Хазарський словник”, що став бестселером. Після виходу цієї книги критика заговорила про літературу нового типу, що передує Інтернету. Книги Павича переведені на 80 мов миру У книзі немає сюжету в загальноприйнятому розумінні цього слова, але центральна тема книги (дискусія про вибір релігії серед хазар грунтується на реальній історичній події, що звичайно […]...
- Лексикон Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків… ” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним […]...
- КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК Алегорія (грец. allegoria – інакомовлення) – художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретний образ. Алегорія використовується в байках. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. В образах тварин, предметів, різних природних явищ у байці відображаються людські стосунки і характери. Антитеза (від грец. antithesis – суперечність) – протиставлення […]...
- СЛОВНИК ЮНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ Українська література 6 клас ДОДАТКИ СЛОВНИК ЮНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ Акровірш – поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово чи фразу. Алегорія, алегоричність (від гр. – інакомовлення) – двопланове художнє зображення (реальне і приховане, текст і підтекст), що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ під конкретними художніми образами. Анафори, або єдинопочаток […]...
- Словник мови Панаса Мирного У стихії народної творчості почував себе Мирний, як риба у воді. Прислів’я не тільки доповнював, переробляв, а й розщеплював, використовуючи окремі елементи. Наприклад, в епізоді роману “Повія”, коли пани Мар’ю звільнили і Христя лишається одна, пані обіцяє їй допомогти, адже і в неї дві руки, на що наймичка подумки відповідає: “…дві-то руки в тебе, та […]...
- СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ Алегорія – інакомовне зображення в художньому творі рис характеру, уявлень та взаємин людей, суспільних явищ тощо. Байка – стисла віршована або прозова розповідь, в основу якої покладено алегоричний сюжет повчального характеру. У байці діють алегоричні персонажі (люди, тварини, рослини, предмети тощо, які виступають позначенням певних моральних і суспільних явищ). Зазвичай наприкінці байки […]...
- Твір з української мови: “Не бійтесь заглядати у словник…..” Мова є скарбницею нашого народу, мова є однією із складових життя любої людини, мова – це запорука нашого духовного розвитку та духовного розвитку нашого суспільства. “Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа”. (М. Рильський) Серед оточуючих нас […]...
- Короткий термінологічний словник до уроків словесності ДОДАТКИ ДОДАТОК №4 Короткий термінологічний словник до уроків словесності Абзац – частина тексту, друкованого чи рукописного, в якій перший рядок починається відступом вправо, а останній передує новому відступу. Абзац становить собою певну тематичну і змістову закінченість, тобто розкриває одну з мікротем тексту. Уміле користування абзацами – неодмінна умова культури викладу думок на письмі. Вибіркове читання […]...
- Словник літературознавчих термінів – літературозначий довідник визначень Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
- Хозарський словник (роман-лексикон на 100 000 слів) Постмодерністська література активно використовує прийом гри з читачем. Форма і жанр “Хозарського словника” (роман-лексикон на 100 000 слів) є одним з проявів гри. Вона розпочинається з першої ж сторінки: “На зтом месте лежит читатель, которий никогда не откроет зту книгу. Здесь он спит вечньш сном”. Прийнявши це звернення на свою адресу, мало хто з читачів […]...
- “Хозарський словник” Милорада Павича Чи закладена до “Хозарського словника” Милорада Павича якась мила вчительському серцю конкретна ідея, яку можна “помацати руками” та ще й коротко і зрозуміло занотувати до учнівських зошитів? Здається, на допомогу може прийти сам автор, який в одному з інтерв’ю сказав: “Приблизно в 1953 році, під час навчання… я прочитав про хозарську місію Кирила і Методія… […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Словник театру: П’єса В. Арро П’єса В. Арро стала своєрідним художнім літописом духовних і моральних втрат нашого вже тоді важко хворого суспільства. Про тім прекрасний, що в кожній людині закладена й чому люди ніяк не можуть відповідати, нагадує в п’єсі чистий голос флейти, що доноситься звідкись здалеку, де, безсумнівно, є інші відносини, інші цінності, інше життя. Чому не тут? Чому […]...
- Твір мініатюра “У словник російської мови прибуло Іноземне Слово” Зразок твору – викладу для молодших класів. Про російську мову як мові народу писалося багато. Це один із совершеннейших мов миру, Мова, що розвивався плин більше тисячоріччя, що дав у дев’ятнадцятому сторіччі кращу у світі літературу й поезію. Тургенєв говорив про російську мову: “…не можна не вірити, щоб такий склад даний великому народу!” Російська мова […]...
- Стилістична диференціація лексики СУМ Слово не тільки називає предмет, дію, ознаку, поняття, а й оцінює відповідне явище дійсності, сигналізує про нейтральне або ж підкреслено позитивне чи негативне ставлення до нього з боку мовця. Одже, крім номінативної, слово виконує також оцінно-експресивну фун-ю. Оцінки виражаються в усному і писемному мовленні за допомогою спеціально зібраних лексичних засобів, зорієнтованих на функціональні стилі мови. […]...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми – 22 твердих і 10 м’яких: /в/, /й/, /л/, /м/, /н/, /р/; /б/, /п/, /д/, /т/, /дз/, /ц/, /дж/, /ч/, […]...
- ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч. Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани на Тернопільщині, вищу – на філософському факультеті Львівського університету (1869). У 1870 – 1871 рр. обіймав посаду суплента (помічника вчителя), […]...
- Типи лінгвістичних словників. Короткі відомості про лексикографічну роботу в Україні Лексикографія – це наука, що займається розробкою теоретичних проблем укладання словників і упорядкуванням та описуванням різного роду словникових матеріалів. Залежно від призначення розрізняють словники енциклопедичні і лінгвістичні, або філологічні. Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов’язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле і &;#947;&;#961;&;#940;&;#966;ω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- РОБЕРТ ШЕКЛІ РОБЕРТ ШЕКЛІ (нар. 1928 р.) Роберт Шеклі – американський письменник – фантаст. Він здобув вищу технічну освіту, змінивши перед тим кілька професій. У численних оповіданнях (збірки “Громадянин у космосі”, 1955; “Паломництво на Землю”, 1960; “Подорож у післязавтра”, 1962; “Робот, схожий на мене”, 1978), а також у повістях та романах Шеклі моделює суспільство майбутнього, змальовує освоєння […]...
- Іншомовні слова (твір на лінгвістичну тему) Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне […]...
- Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...
- МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи, український народний театр. Окремою книжкою віщав “Сборник материалов по малорусскому фольклору” (1902), що набув широкого резонансу (докладна рецензія Б. Грінченка, […]...
- Все минає, але любов після всього зостається Харківщина – один із наймальовничіших куточків благословенної землі, ім’я якій Україна. То ж не дивно, що саме Харківщина стала Батьківщиною для багатьох відомих композиторів, художників, поетів та письменників. Мальовничі пейзажі нашої землі, її солов’їні гаї, синьоокі річки, оксамитові луги не раз надихали письменників. Саме на Харківщині на повну силу зазвучав голос Григорія Сковороди. Перебуваючи у […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: ). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської Русі прижилися три перекладні візантійські X.: хроніки Іоанна Малали (VI ст.), Георгія Синкелна (VIII-IX ст.), Георгія Амартола (IX ст.). Вони […]...
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми слововживання та словопозначення, наприклад: хмариночка, замість – хмара, злото – замість золото; іроплан – замість літак; пика – замість обличчя […]...
- Житійна література Житійна література (житія, агіографія – грецьк. hagios – святий, grapho – пишу) – життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою; літературний жанр, що відрізняється від просто біографії релігійною спрямованістю. Агіограф ставить за мету дати взірець подвижництва. Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі УШ-ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, […]...
- Антоніми Антоніми (грецьк. anti – префікс із зазначенням протилежності та опута – ім’я, назва) – пари слів, які вживаються в художній літературі як лексична антитеза, зважаючи на їхню смислову бінарну опозицію (високий – низький, добрий – лихий, світлий – темний, верховина – долина і т. ін.). Вони широко застосовуються в усному мовленні, зафіксовані у фольклорі. Цей […]...
- Десять років української літератури “Десять років української літератури” (1917-1927) – енциклопедично-довідкове видання у двох томах (Харків, 1928), випу-щене за постановою Науково-дослідного інституту ім. Т. Шевченка за редакцією С. Пилипенка. Автори видання – А. Лейтес та М. Яшек. Перший том містить бібліографічний словник, грунтовну передмову В. Коряка. Репрезентовано тут 1486 письменників “незалежно від їх ідеологічного напряму чи участі у певному […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...