СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ
СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ (13 06.1812, Ярославль – 21.02.1880, Петербург; псевд. і крипт. – А. Погорельцев, Антон Келеберда, “И” та ін.) – поет, прозаїк, лексикограф, етнограф, слов’янознавець.
Народився в сім’ї російського професора словесності. Дитинство і юність минули в Харкові. Закінчив пансіон і Харківський університет (1829). Ще студентом захопився козацтвом, фольклором.
1835 р. склав іспит на магістра політичної економії, з 1837 р. посів місце ад’юнкт-професора Харківського університету. 1839 р. за кордоном вдосконалював знання слов’янських
Повернувшись з-за кордону (1842), читав у Харківському університеті курс лекцій із історії та літератури слов’янських народів. Опублікував статті “Исторический очерк сербо-лужицких литератур” (1844), “Обозрение главных черт сродства звуков в наречиях славянских” (1845). Після захисту дисертації (1846) одержав ступінь доктора слов’яно-російської
З 1847 р. – професор Петербурзькою університету.
Навчаючись у Харкові, І. Срезневський захоплювався фольклорними, історичними та етнографічними дослідженнями рідного краю. Інтерес до української мови й літератури пробудили в нього П. Гулак-Артемовський та Г. Квітка-Основ’яненко. Захоплювався також західноєвропейською романтичною літературою, ідеями Гердера. Великий вплив на нього зробили фольклорні видання М. Цертелєва, М. Максимовича, а також праці діячів слов’янського відродження. Активно затісував українські народні пісні, думи, збирав легенди, перекази, найрізноманітніші матеріали з історії Запорозької Січі.
Разом із І. Розковшенком уклав ранньо-романтичний збірник “Украинский альманах” (1831), куди ввійшли оригінальні та перекладні твори, зразки народних пісень, дум, кілька наукових розвідок. Тут уперше опубліковані російською мовою романтичні твори екзотичної тематики І. Срезневського “Море” (за підписом А. Погорельцев), “Молдавские песни”, “Красавица ласточка”, “Ой вы, слуги мой!” (за криптонімом “И”), “Мысли Саади”. У статті “Мысли и замечания” висловив свої нагляди на роль мови, її характер і шляхи вдосконалення, торкнувся проблеми історії розвитку мов, що стане провідним у його славістичних студіях.
Працюючи вчителем на Катеринославщині (1832), І. Срезневський записував від бандуристів пісні та думи, спогади старожилів про Запорозьку Січ. Вийшло шість випусків “Запорожской старины” (1833 – 1835), в якій відтворено історію українського козацтва в думах і піснях, подано уривки з козацьких літописів, “Історії русів”, “Істории Малой России” Д. Бантиш-Каменського, опік Боплана тощо. Тут є й стилізації під народні думи (“Дари Баторія”, “Смерть Богданка”, “Таборський похід Серп’яги”), а деякі твори відредаговані або перероблені упорядником (“Подвига Сави Чалого”, “Надгробна пісня Чураю”, “Мазепа” тощо). Ці втручання були зумовлені прагненням надати пам’яткам романтичного стилю, посилення епічного начала, героїзації головних персонажів.
Пізніше М. Костомаров, а потім В. Антонович, М. Драгоманов висловили критичне ставлення до цих “підробок”. Насправді І. Срезневський прагнув створити яскравий романтичний образ запорізької давнини за допомогою дум, пісень, переказів, літописів. Хоча не все в “Запорожской старіше” було автентичним, але ця історична пам’ятка вітчизняної літератури заслуговує на широке вивчення разом із романтичними містифікаціями.
Це видання стало фактологічною базою для багатьох письменників, які зверталися до героїчних сторінок нашої історії – Т. Шевченка, М. Гоголя, П. Куліша, О. Стороженка.
1832 р. І. Срезневський видав збірник “Словацкие песни”. Згодом заходився коло видання серії альманахів, що мали б зібрати кращі твори української словесності. У першому виданні “Украинского сборника” вмістив п’єсу І. Котляревського “Наталка Полтавка”, яку вважав своєрідною збіркою народних пісень, обрамлених авторським текстом. У наступних номерах “Украинского сборника” хотів умістити твори П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, О. Шпигоцького та ін.
На жаль, тривале відрядження за кордон зірвало цей задум.
І. Срезневський опублікував кілька статей з історії України, етнографії і фольклору в журналах “Сын отечества”, “Телескоп” та ін. Тут були вміщені нариси про Ю. Хмельницького, І. Виговського, І. Морозенка, І. Мазепу, С. Палія, кілька статей про Г. Сковороду, наукові праці “Взгляд на памятники украинской народной словесности”, “Историческое обозрение гражданского устройства Слободской Украины”. Всіляко сприяв піднесенню ідеї народності, палко підтримував тих, хто писав українською мовою, обстоював думку про те, що українська мова має право на самостійне існування. “Мова українська (або як прийнято називати по-іншому: малоросійська) є мова, а не наріччя російської чи польської… мова поетична, музикальна, живописна”.
На жаль, у 70-х роках він відійшов від цієї думки, вважав її говіркою, наріччям мови російської.
Діяльність І. Срезневського відіграла значну роль у розвитку вітчизняного письменства, зокрема у створенні так званої школи романтиків, куди входили О. Бодянський, О. Шпигоцький, Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров, М. Петренко та ін. У своїх статтях та листах до друзів завжди засвідчував любов і прихильність до “глибокомудрого Сковороди”, “простодушного Котляревського”, “багатого фантазією Артемовського”, “завжди грайливого, завжди привабливого Основ’яненка”.
І. Срезневський вважав, що Україна має невичерпне джерело для написання історичних творів. Спираючись на усну народну творчість, написав оповідання “Хмельничєнко”, надрукував російською мовою історичну повість “Йван Барабані” (1835), нарис “Палий” (1838), оповідання про Г. Сковороду “Майор, майор!” (1836). Написав українською мовою романтичну баладу “Корній Овара” (1836), зауваживши, що це переклад “Громобоя” В. Жуковського (“журнал “Молва”, за підписом Аптон Майко Келеберда).
Насправді ж тут маємо вільний переспів початкових строф “Громобоя” з наступним власним розвитком поширеної в багатьох народів теми про запродаж душі чортові. Основна колізія балади – романтичне боріння в душі героя, його болісні розмірковування. Образна система, описи природи, ситуації, в які потрапляє герой, – суто українські, національні.
Був палким пропагандистом ідеї народності літератури, основу якої вбачав у широкому використанні фольклору. Пісні, думи, казки вважав найдорогоціннішими пам’ятками “фантазії, вірувань, розуму й спогадів народу українського” і найбагатшим джерелом для майбутніх письменників України. Діяльність І. Срезневського в 30 – 40-х роках дала значний поштовх до подальшого розвою критики, етнографічної та історичної науки, вивчення культурних та історичних пам’яток України. Романтизм, що починав визрівати в Харківському гуртку І. Срезневського, дав Україні плеяду талановитих письменників.
Сам він підтримав і перші паростки української літератури в Західній Україні, зокрема діяльність “Руської трійці”.
Літ.: Филипович П. До історії українського романтизму // Україна. 1924. № 3; Булаховський Л. А. И. И. Срезневский // Pyс. язык в школе. 1940. № 6; Кирдан Б. П. Собиратели народной поэзии. Из истории украинской фольклористики. М., 1974; Богатова Г. А. И. И. Срезневский.
М., 1985; Яценко М. Т. Українська романтична поезія 20 – 60-х років XX ст. // Українські поети – романтики. К., 1987; Історія української літературної критики. К., 1988; Історія української літератури (перші десятиріччя XX століття) / За ред.
II. П. Хропка. К” 1992.
Ф. Кислий
Related posts:
- Рижський І. С І. С. Рижський (1759-1811) Рижський І. С. – перший ректор Харківського університету (1805-1806; 1808-1811). До цього викладав риторику, поезію, історію та філософію в Троїте-Сергієвій семінарії (1779-1786), латинську мову, логіку, географію у Санки-Петербурзькому гірничому кадетському корпусі. 1802 р. І. С. Рижському було присвоєне почесне звання доктора філософії й одночасно обрано членом Російської академії. 1803 р. призначено […]...
- Багатство української мови Українська мова є однією з найбагатших мов світу. У ній налічується кілька сотень тисяч слів. У нашій мові багато фразеологізмів та крилатих и висловів. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття, і найтонші відтінки почуттів та переживань. Рідною мовою творили генії української літератури – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. У перекладі українською мовою […]...
- Утренняя звезда “Утренняя звезда” – один із перших українських альманахів, виданих 1833 у Харкові І. Петровим за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка та І. Срезневського. У першій книжці, крім кількох російських пісень та оригінальних творів, опубліковано уривки зі спогадів про Г. Сковороду І. Срезневського (проілюстровані віршем Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права” та портретом письменника) і “Малороссийское предание […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Вклад І. І. Срезневського у скарбницю науки про народне слово Реферат на тему: Вклад І. І. Срезневського у скарбницю науки про народне слово План 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського 3 2. Діяльність І. Срезневського як фольклориста-етнографа 4 3. Срезневський – видатний філолог-славіст 6 Література 8 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського Ізмаїл Іванович Срезневський – філолог-славіст, фольклорист, етнограф, видавець, один […]...
- Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- Твір на тему: Мово моя українська! I. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. II. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
- Історія мови – це історія народу Я вважаю, що історія кожного народу нерозривно пов’язана з історією його мови і починається з моменту її виникнення. Аргументами на користь моєї думки є те, що, по-перше, наша рідна українська мова разом зі своїм сильним і патріотичним народом пройшла всі етапи історії, під час яких були злети і падіння. По-друге, не знаючи історії своєї мови, […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею […]...
- Краса і багатство української мови Краса і багатство української мови Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить […]...
- Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- Титульна сторінка НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007 Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – […]...
- У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже […]...
- “Енеїда” – перший твір нової української літератури Іван Франко писав, що “1778-й рік вважається початком нової української літератури”, бо тоді вперше була надрукована “Енеїда” Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і за формою. Цією надзвичайною, яскравою і талановитою поемою письменник відкрив нові горизонти української літератури. Після появи його творів вперше заговорили про українську літературу як самостійну, самобутню, національну. Своєю поемою “Енеїда” […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- Твір на тему: Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- Мова персонажів п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” як засіб їхньої характеристики Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов – його рідна українська – стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його […]...
- Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична. Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни. Вони розмовляли іншими мовами. Рідною мовою я сказав своє перше слово: “Мама”. Цією мовою мати та бабуся співали мені колискові […]...
- Діалог “Рідна мова” або “Чому потрібно вивчати українську” 8 реплік – Привіт, Олеже! – І тобі, Дмитро! – А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати. – Чому? – Так він мови ще як слід не вивчив! – А в Грузії як розмовляють? – Тю, Олеже, ти смішний! Його […]...
- Ранній романтизм – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Ранній романтизм Соціально-економічні зміни, які відбувалися на початку XIX століття в Європі, поступовий розпад феодально-кріпосницького устрою, зростаюче невдоволення народних мас вилилися у буржуазні революції у всіх європейських країнах. На цьому тлі швидко почало розвиватися нове явище у літературному процесі – романтизм. Ідеї соціально – і національно-визвольних рухів, конфлікт із дійсністю та шукання нової дійсності, ідеал […]...
- Твір на тему: “Майбутнє української мови” Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. В нашій українській Конституції закріплено, що державною мовою в Україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в Україні. Цілком зрозуміло, що їй надаються різні привілеї перед іншими мовами. Таким чином, громадяни України заохочуються до того, […]...
- Чи треба знати кілька мов? (Твір-роздум) Знання декількох мов, крім своєї, рідної, вважаю за необхідне. І чим білі, людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мова тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати Твори закордонних авторів, що робить ширшим […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Деякі зауваження про мову творів Григорія Сковороди Академік Д. Багалій відзначав: “Г Сковорода належить до найвидатніших людей свого часу. Він бувукраїнський поет, філософ, муж доброчинний із християн у цілковитому значенні слова. Йому призначено було залишити по собі глибокий слід у спогадах сучасників”. Щоб достоту зрозуміти склад мови Г. Сковороди, треба зважати насамперед на історичні умови, в яких, як зауважує І. Пільчук, Сковорода […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант 6 клас І V Варіант Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине Мова не тільки засіб спілкування. Вона – скарбниця народної мудрості. Десятки поколінь українців колективно створили справжнє диво – гнучку, мелодійну, багату мову. Взагалі будь-яка з мов здається безсмертною. Але вона живе доти, доки живий народ, який користується мовою, наповнює її своєю силою і наснагою. Минають віки, і мова продовжує свій розвиток. Можна сказати, що саме […]...
- І. Котляревський – “батько нової української літератури” Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор “Енеїди”, “Наталки Полтавки” й “Москаля-чарівника”, – за словами О. Гончара, – поет, веселий мудрець, […]...
- Діалог на тему ” Функції мови” – Васю! – Що, брате? – Я думаю, як мені все набридло в місті! Гомін, гамір, самі дурні балачки скрізь! Хочу кудись на океанський острів, де самі аборигени. Щоб нікого не розуміти та ні з ким не розмовляти рік! – Хочеш добровільно мову втратити? А ти замислювався, яку велику роль вона грає в твоєму житті? […]...
- “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми переслідування, ув’язненнями намагався усіляко перешкоджати […]...
- “Що ми знаємо про самобутність української мови?” На мою суб’єктивну думку, сьогодні ми мало знаємо про самобутність української мови. Це спричинено не тим, що наша мова є суцільною компіляцією чи на дев’яносто відсотків складається із запозичень, а явище мовного пуризму нам є абсолютно невідомим… На щастя, це неправда, оскільки і мова наша давня, самобутня, чиє існування налічує вже століття й століття, а […]...
- ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. – студент Київської духовної академії, з якої його виключено за неблагонадійність. У 1860- 1864 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. […]...
- Поняття української національної і ЛМ Літ. Мова – унормов. мова сусп. спілкування, форма нац. мови, зафіксована в письмовій та усній практиці, протиставлена діалектам, просторіччю, жаргонам. ГОзнаки: 1. наддіалект. х-р, об’єднує всіх носіїв мови, нац. спільноту; 2. стабільні літ. норми в граматиці, лек-ці, правописі.; 3. функт-но-стильова розгалуженість. ЛМ обслуговує основні сфери діяльності, культурні потреби народу, художньої літератури, публіцистичних творів, періодичних видань, […]...
- У чому краса й багатство української мови Перше слово “мама” людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська Мова – наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Це Мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі Барви рідної мови – її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу Не знає […]...
- Твір на тему “Українська мова” (для старших класів, до ЗНО) Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Закінчилися епохи великих політичних утисків, хоч і тоді українська мова жила в побуті українців, у творах бунтівних українських митців тощо. А тепер у сучасному демократичному суспільстві є всі […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас III варіант В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу […]...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...