Тексти для контрольних диктантів з теми “Фонетика”

Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О.

Диктант 1

Поля починаються за Мокрою Долиною і тягнуться на північ аж до Берищанського лісу. Майже посередині їх перерізує широкий і розлогий яр, по дну якого колись текла річечка, котра з роками всохлася до струмка. Навпроти Удіївки яр перегороджений трьома греблями, й тепер там три ставки: два невеликі і один величезний – на півкілометра.

На греблях ростуть верби, схили яру зеленіють травою і бур’янами, які буйно цвітуть по весні, а з середини літа пускають

білий пух, над бурянами блискавицями шугають ластівки, ловлять на льоту комашню.

По той бік яру пшениця жовтіє аж ген до лісосмуги, а по цей гречка доцвітає, вливається білим молоком, просто в удіївські городи.. Посеред гречки асфальтова дорога, яка веде до прилуцької траси. Дорога новенька, ані вибоїн, ані здутостей.

Асфальт блищить чистою річкою, спускається в долину, збігає на горб, де чорно-білий, старий, але недавно поремонтований вітряк розчепірився крилами на трасу, й окликає гостей. Вітряк нічого не меле, він без каменів, йому тільки сняться ті, колишні, солодкі вітри, і все ж є у ньому щось живе, од нього

повіває духом давнини, спожитого десь там, у віках, млива, й навиває все те думки про незнищенність пшеничного і гречаного лану, й ще чогось, що вибуяло на цих важких землях (Ю. Мушкетик).

Диктант 2

Визначаючи свої духовні витоки, ми раз по раз натрапляємо на нерозгадані “пороги”: нитка, що єднала часи, урвалась, внаслідок лихоліть погубилися Велесові книги, забулися значення не лише окремих слів, а й пам’яток. Згадаймо хоча б могильники-кургани, ці степові обсерваторії, або Змієві вали, які, уже за легендою, плугом виорав Микула Селянинович….

Так, ми справді не знаємо достоту ані дум наших пращурів, ані їхнього способу існування; ми не знаємо того, як вони силою свого розуму та душі створювали поеми й епоси, витворювали релігію і політику: ми не чітко уявляємо собі розвиток нашого народу: як він змінювався, розростався вшир, пристосовувався до нових умов…

Між “Словом о полку Ігоревім” та нами лише вісімсот років. А що було до нього? Дивимося на золоту пектораль з Товстої могили, бачимо своїх далеких пращурів, що силою розуму, чистотою уяви знакували і простір, яким рухалися, і час, в якому жили, слугуючи істині та вічності. Відбиток цей лежить і на нашому невмирущому слові, що є формою, збереженою для свідомості нашої: пізнавайте, розгадуйте, причащайтесь (П.

Мовчан).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тексти для контрольних диктантів з теми “Фонетика”