Тема духовного падіння людини в оповіданні А. П. Чехова “Ионич”
1. Історія деградації героя. 2. Життя доктора Старцева. 3. Перетворення в Ионича.
Влада життєвого футляра обкреслена тут художником сильно, стисле й красиво…
А. С. Глинка Оповідання А. П. Чехов “Ионич” – це історія деградації особистості. Автор описує хворобу суспільства на прикладі молодого доктора Старцева. Простежуючи вплив середовища на людину, письменник показує поступове перетворення доктора Старцева в Ионича – молодого лікаря, що подає надії, в обивателя. “Чехов зумів без втрат згустити грандіозний обсяг всього
На думку цих критиків, “Ионич” – ненаписаний роман про неслучившейся життя героя. Автор показує нам, як впливає оточення, суспільство, на внутрішній мир героя. На початку оповідання ми бачимо Дмитра Ионича Старцева, коли він тільки що призначений земським лікарем Для приїжджих життя в губернському місті С. нудна й одноманітна, для місцевих жителів
Однієї із самих “утворен і талановитих” уважається сім’я Туркиних: глава сім’ї Іван Петрович знає користь у жартах, його дружина Віра Йосипівна пише повести, а дочка Катерина Іванівна грає на роялі.
Саме собою, Старцеву радять неодмінно побувати в цій гостинній привітній ідилічній обстановці. Насправді це – типова обивательська сім’я. Перший візит не розчаровує доктора, навпроти, мила домашня обстановка, читання вголос романів про те, чого ніколи не може бути, оркестрова музика, безтурботне времяпровождение – все це приємно гостеві Усе в гостях йому було в новинку, гра Катерини Іванівни подобалася йому, театральна репліка лакея Пави “умри, нещасна! ” викликала сміх.
Віддавшись роботі, доктор рік не був у цій сім’ї, поки його не запросили із проханням полегшити мігрені Віри Йосипівни. Візити його стали частіше – Старців закохався в дочку хазяїна. Він жадає пояснення, але Котик те сухий і холодна, то вручає йому записку, призначаючи побачення на цвинтар Обман нічому не вчить доктора – він їде робити Котикові речення, але виявляється недоречно: Катерину Іванівну зачісує перукар, вона їде в клуб.
У неуважному й приголомшеному стані Старців думає про доданий – уже проявляється в ньому така риса характеру як ощадливість. У романтичному пориві він готовий змінити своє життя, а Котик сміється над ним. У відповідь на речення руки й серця він одержує відмову: “Найбільше в житті я люблю мистецтво, я безумно люблю, обожнюю музику, їй я присвятила все своє життя.
Я хочу бути артисткою, я хочу слави, успіхів, волі, а ви хочете, щоб я продовжувала жити в цьому місті, продовжувала це порожнє, марне життя, що стала для мене нестерпна”. Заміжжя Катерина Іванівна сприймає як обмежуючу волю умовності.
Вона рухається до блискучої мети, а не прагне заміж. Уражене самолюбство й сором – от із чим виходить із клубу Старців. Автор влучно зауважує, що все произошедшее схоже на маленьку аматорську п’єсу з дурненьким кінцем.
Незабаром доктор знову зажив як і раніше.
У нього була більша практика в місті – результат чотирьох років роботи, повнота від небажання ходити пішки й роздратування на обивателів. Він ні з ким не розмовляв і не сходився близько, ухилявся від всіх розваг, крім гри у гвинт, і завів рахунок вбанке. Це все, що цікавить Старцева, і ці зміни необоротні – середовище засмоктує колись перспективного талановитого доктора усе глибше. Тепер всі навпаки: візит до Туркиним викликає в нього інші думки – він радується тому, що не женився на Котику, його дратує черговий добуток господарки, що повторюються жарти хазяїна.
Катерина Іванівна говорить про те, що з її піаністка – як з мами письменниця.
Вона ідеалізує доктора. Старців же думає тільки оденьгах. Улюблена професія вже давно перетворилася для нього лише в джерело доходу. Їде він з думкою: “Якщо самі талановиті люди у всьому місті так бездарні, те який же повинен бути місто…”.
Він їде й більше ніколи не буває в Туркиних.
Відтепер Туркини для нього – “ті, що дочка грає на фортепьянах”. По закінченні ще декількох років це вже не Дмитро Старців, а Ионич, “не людина, а язичеський бог”, жадібний, дратівливий, апатичний, самотній егоїст, що живе заради наживи Вульгарне обивательське середовище зробило свою справу. Ионича хвилює тільки ситість і багатство, а зовсім не люди, яким потрібний лікар.
Тепер пацієнти більше дратують його, а колишнє роздратування на обивателів забувається, тому що він сам став таким.
Його досягнення за ці роки – трійка з бубонцями, кілька будинків і рахунок у банку. Старців деградував і веде бездіяльне порожнє життя Його могла змінити до кращого й справа життя, і любов, але він усвідомлено піддався впливу навколишнього середовища, як і Катерина Іванівна, що, повернувшись у будинок батьків, поступово стає копією матюкай
Related posts:
- Образ доктори Старцева в оповіданні А. П. Чехова “Ионич” Образ доктора Старцева в оповіданні Антона Павловича Чехова “Ионич” є неоднозначним, як і багато інших характерів, що з’являються на сторінках сатирических добутків письменника. Чехів намагався приділяти максимально можливу увагу психологічної характеристике персонажів, причому для цього йому зовсім не обов’язково було докладно й у деталях описувати всі дрібні переживання або щиросердечні метання человека. Навпаки, живі, немов […]...
- Падіння особистості в оповіданнях Чехова “Ганна на шиї” і “Ионич” Антон Павлович Чехов увійшов у російську літературу на самому початку 80-х років XIX століття. Ця епоха була бідна великими історичними подіями й навіть стала називатися “застійними часами”. Тому у творчості письменника відбилися й розчарування в порятунку й відновленні Росії, і переосмислення системи духовних цінностей. Вся художня діяльність Чехова – заклик до духовного звільнення й розкріпаченню […]...
- Тема духовного переродження людини в оповіданнях А. П. Чехова Чехов – майстер короткого оповідання, і предметом дослідження в них найчастіше для письменника стає внутрішній світ людини. Він був непримиренним ворогом вульгарності і міщанства, ненавидів і зневажав обивателів, їх порожню і безцільно життя, позбавлену високих прагнень та ідеалів. Головне питання, яким задається А. П. Чехов протягом усього свого творчого шляху, – це причини втрати людиною […]...
- Людина й середовище в оповіданні А. П. Чехова “Ионич” Тема життя “середнього”, типового міського оби вателя-міщанина займає одне із центральних місць в оповіданнях Антона Павловича Чехова. Спосіб життя многих сучасників автор описує з іронією, але в той же час і з певною нотою сумуй – адже так, на думку автора, живе майже вся величезна країна, а не окремі її представники: пішло, нудно, не цікаво. […]...
- Викриття “вульгарності вульгарної людини” “Ионич” Одна з головних тем творчості Чехова – викриття “вульгарності вульгарної людини”, особливо в побуті й настроях інтелігенції. Тема “Ионича” – зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності. Чехів розглядає історію утвореного, ділового лікаря Дмитра Ионича Старцева, що перетворилося в провінційній глухомані у відлюдна й черствого егоїста. Дія оповідання розвивається на тлі провінційного містечка з його одноманітним […]...
- Моральне спустошення людини в оповіданні Чехова “Іонич” В оповіданні “Іонич” Чехов намалював страшну картину: болото вульгарності засмоктує розумної та обдарованої людини, який не чинить опір впливу цього середовища. Дія оповідання відбувається в губернському місті С. У таких же містах, де життя текло нудно й одноманітно, жили вчитель Нікітін (“Учитель словесності”), доктор Рагін (“Палата № 6”), Мисаїл Полознев (“Моє життя”). Порожні й одноманітні […]...
- Як зображується провінційне місто в оповіданні Ионич? Величезне Ви робите справу вашими маленькими оповіданнячками – збуджуючи в людях відраза до цього сонного, напівмертвого життя – рис би її забрав. М. Горький В оповіданні “Ионич” губернське місто С. описується всього декількома фразами, з яких зрозуміло, що це саме звичайне місто: у ньому є загальнодоступна бібліотека, театр, клуб, міський сад з оркестром, цвинтар і […]...
- А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності (На прикладі оповідання “Ионич”) 1. Сімейство Туркиних. 2. Образ земського лікаря, що недавно приїхав у місто С. 3. Втрачена любов 4. Роздратування доктора Старцева від обивателів і поступове перетворення його в один з них. Старців згадав про папірці, які він по вечорах виймав з кишень із таким задоволенням, і вогник у душі згас. А. П. Чехов Протягом усього оповідання […]...
- Образ доктора Старцева в оповіданні А. П. Чехова “Іонич” Герой оповідання, Дмитро Іонич Старцев, – Молодий лікар, призначений до земської лікарні в Дялиже, недалеко від губернського міста С. Це був палкий юнак з високими ідеалами і бажанням служити на користь людям і Батьківщині. Він з натхненням міркував про щастя і любові (“О, як мало знають ті, які ніколи не любили!), Про користь праці та […]...
- Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова Чехов уважав вульгарність украй опасним соціальним явищем. І особливо хвилювала письменника доля интеллигенции. Чехів уважав трагедією, що люди, покликані звістки за собою народ, преобертаються в обивателів, деградують під впливом середовища. Подібна трагедія зображена в расрозповіді “Ионич” (1898). Сюжет його простий: молодий, розумна людина попадає в рєрий, провінційний містечко С. Много працює, живе пустельником, презирает обивателя, […]...
- “Причини духовного падіння Доріана Грея” за романом О. Уайльда У творчій спадщині відомого англійського письменника О. Уайльда є багато різноманітних за жанрами літературних творів: це і поезії, і казки для дітей, і комедії. Але більш відомий він як письменник-романіст, а найвідомішим його романом вважається роман “Портрет Доріана Грея”, написаний у 1890 році. У цьому творі знайшла своє відображення філософія автора про те, що мистецтво […]...
- Деградація Дмитра Старцева “Ионич” У російській літературі досить часто письменники торкалися таких тем, які були актуальні для будь-якої епохи. Такі проблеми, порушені класиками, як поняття про добро й зло, пошуки сенсу життя, вплив навколишнього середовища на особистість людини й інші, завжди стояли в центрі уваги російської літератури. Чехів найбільше яскраво показав процес зміни людської душі під впливом середовища й […]...
- Тема мужності й самовідданості в оповіданні М. А. Шолохова “Доля людини” Тема мужності й самовідданості проходить червоною ниткою в оповіданні Михайла Шолохова “Доля людини”. Ці два поняття стають найважливішими для образа головного героя. Андрій Соколов зміг крок за кроком перебороти не тільки негоди, що зустрічаються на шляху, але й переступити через “не можу”, коли сили вже залишали його. І все це стосується не тільки військової служби, […]...
- Тема “маленької людини” у ранніх оповіданнях А. П. Чехова У своїх ранніх оповіданнях Чехов продовжує тему “маленької людини”, традиційну для російської класичної літератури початку й середини XІX століття. Однак ця тема розкривається в Чехова новаторски по двох очевидних причинах: по-перше, письменник мав талант, тобто власним оригінальним поглядом на мир; по-друге, змінилися російські суспільні умови (кінець XІX століття), які знайшли відбиття у творчості Чехова. Першою […]...
- Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипів чобітьми”, […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- “Причини духовного падіння та деградації Доріана Грея. Мої роздуми над романом Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” Часто буває дуже цікаво розглянути особливості особистостей улюблених героїв деяких творів. Як правило, головні дійові особи дійсно якісних романів – це люди далеко не однозначні, які мають ряд особливостей і примітних рис, на які необхідно звертати найпильнішу і найретельнішу увагу. Одним з таких дуже цікавих героїв є молодий чоловік на ім’я Доріан Грей, який є […]...
- Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова 1. Інтерес Чехова до внутрішнього миру людини. 2. “Гусениці” і “метелика” оповідань. 3. Духовне збідніння особистості в добутках письменника. У комах з гусениці виходить метелик, а в людей навпаки. А. П. Чехов Творчість А. П. Чехова, найбільшого письменника XX століття, вплинуло на всю світову літературу. Цей вплив простирається від реформування драми до впровадження в літературу […]...
- Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – складна постать в українській літературі. Він не боявся відгукуватися на найсуперечливіші проблеми, які ставив час, тому його твори залишають неоднозначне враження. Складні проблеми буття людини в суспільстві знайшли своє втілення в романі “Собор”, доля якого склалася непросто. Певна публіцистичність роману загострювала поставлені проблеми, тому автор зазнав гонінь за свій твір. Роман був […]...
- Новий погляд на “маленьку людину” в оповіданнях А. П. Чехова I. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова (заклик Гоголя полюбити, пожаліти “маленьку людину” такою, яка вона є; прагнення Достоєвського побачити в ній особистість; пошук Чеховим винного не в суспільстві, а в самій людині). II. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” […]...
- “Зображення вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова У пору самого вищого творчого розквіту Чехов пише кілька оповідань про інтелігенцію. Він б’є тривогу, попереджаючи, що люди, покликані вести за собою народ, перетворюються в обивателів, деградують під впливом середовища, у яке попадають. Найдужчим, на мій погляд, є оповідання “Іонич” (1898 р.). Сюжет оповідання простий: молода, розумна людина попадає у сіре, затхле містечко С. Багато […]...
- Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова (заклик Гоголя полюбити, пожаліти “маленьку людину” такою, яка вона є; прагнення Достоєвського побачити в ній особистість; пошук Чеховим винного не в суспільстві, а в самій людині). ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” […]...
- Чичиков, Головлев, Ионич Н. В. Гоголь, М. Е. Салтиков-Щедрін, А. П. Чехов належать до числа видающихся росіян письменників, що зображують життя дворянства, і виділяються беспощадностью заперечення того соціального зла, що було породжено в Росії господством поміщиків. У своїх геніальних добутках вони з неперевершеної остротою викривали пагубне, розбещующее вплив власності й паразитизму на людський характер, показали незбежность морального й […]...
- Авторська позиція в оповіданні А. П. Чехова “Людина у футлярі” У 80-х роках, коли Чехов писав свої розповіді, казенщини в людських відносинах проникла у всі шари суспільства і головним правилом стало механічне, бездушне виконання запропонованих правил і норм. Повсякденна вульгарність, сірість і бруд калічать людські душі, позбавляють людину божественної іскри, безпосередності і готовності сприймати життя у найрізноманітніших формах. Проти цього омертвіння і бореться Чехов, виводячи […]...
- Віра в “інше життя” в оповіданні Чехова “Наречена” З найбільшою силою ця нота бадьорості та віри в “інше життя” прозвучала в останньому оповіданні А. П. Чехова “Наречена” (1903). Героїня цієї розповіді – Надя Шуміна – не тільки усвідомлює, що більше жити так неможливо, але і робить рішучий крок до нового життя. Як і в більшості своїх творів, в оповіданні “Наречена” Чехов не створив […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- ЕВОЛЮЦІЯ ДОКТОРА СТАРЦЕВА. (по оповіданню “Ионыч”) В образі Ионыча Чехов показав, як створювалися типи, подібні Беликову, їхню еволюцію. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктори Старців а. У розкритті змісту цих чотирьох етапів Чехов лаконічно демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої людської реакції. На першому етапі Старців ще повний сил і енергії. Обійнявши посаду […]...
- “Герої часу” у розповідях А. П. Чехова Недавно я прочитала розповідь Чехова “Ионыч”. Чехів жагуче бичував людську вульгарність у побуті й настроях інтелігенції. Намалювавши безліч образів російських інтелігентів, Чехов досяг величезної сили типізації. Імена деяких його героїв стали загальними. До їхнього числа належить насамперед ім’я Беликова, ворога всього нової й свіжого, “людини у футлярі”, що живе під вічним побоюванням: “Як би чого […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Коштує собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням кидає людству докір. Кінець XX сторіччя – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожними, поглиненими власними проблемами. Тому актуально звучить тема, що піднімає в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, під час, коли Україна бореться […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” – І варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” І варіант Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі в кінці 60-хроків, він був тим сплеском, який торкнувся больових точок суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, пам’яток минулого, цілісності людської […]...
- Майстерність А. Чехова в оповіданні “Хамелеон” Майстерність А. Чехова в оповіданні “Хамелеон” Літературу мені викладали найкращі вчителі. Вони мене багато чого навчили, тож я можу розповісти, як “зроблене” оповідання “Хамелеон”. Цікава сама назва твору. Хамелеон – тварина, що змінює колір шкіри залежно від навколишнього середовища. Але людина чутлива до російської мови почує у назві два слова. Одне – хам – не […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” – ІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” II варіант В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара. Цей твір – гостро проблематичний, бо торкається […]...
- Міщанство і вульгарність – головні вороги А. П. Чехова “Його ворогом була вульгарність, він все життя боровся з нею. Ніхто до нього не вмів так нещадно, правдиво намалювати людям ганебну і сумну картину їхнього життя в тьмяному хаосі міщанської буденщини “- так охарактеризував творчість А. П. Чехова Максим Горький. Більшість своїх повістей і оповідань А. П. Чехов присвячує зображенню “футлярной життя” та людей, які […]...
- Промовисті прізвища в оповіданні А. П. Чехова “Хамелеон” Його ворогом бумі вульгарність, він все. життя боровся з нею. О. М. Горький Антон Павлович Чехов почав свою творчість із маленьких смішних оповіданнячок. Але незабаром вони одержали в критиків і читачів високу оцінку, а пізніше були визнані шедеврами високої літератури. Незважаючи на невеликий обсяг цих творів і смішні ситуації, вони творили про серйозні речі й […]...
- Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон” Смішне починається в цій розповіді із самого початку: серед літа, у спеці, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом у шинелі, за ним – городовий із решетом конфіскованого агрусу. Все це викликає у читача зримі образи: спека, безлюдне місто, порожні магазини, двері яких схожі на голодні пащі. Пожвавлення настає тільки з появою ще однієї дійової особи – […]...
- Тема “Маленької людини” у добутках Ф. М. Достоєвського Тема “маленької людини” вперше була порушена у творчості О. С. Пушкіна (“Станційний доглядач”), М. В. Гоголя (“Шинель”), М. Ю. Лєрмонтова (“Герой нашого часу”). Імена героїв добутків цих видатних письменників – Самсон Вирін, Акакій Акакієвич, Максим Максимич – стали загальними, а тема міцно увійшла в літературу. Ф. М. Достоєвський є не просто продовжувачем традицій у російській […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокус містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто в […]...
- Сміх А. П. Чехова в оповіданні “Товстий і тонкий” Боротьба за людську гідність проти усякого приниження, насильства з юних років стала девізом усього життя письменника. “У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, й одяг, і душа, і думки”, – писав А. П. Чехов. Але цього прекрасного і не бачив письменник у тому суспільстві, в якому довелося йому жити. Старе, рабське суспільство калічило людей. […]...
- Образ душечки в однойменному оповіданні А. П. Чехова Однієї з найбільше що гостро хвилювали письменника тим, до яких він наполегливо звертався протягом усього свого творчого шляху, була тема вульгарності навколишнього життя. Вульгарність, немов страшне болото, засмоктувала людини в безодню безглуздого животіння й робила його своїм рабом, повністю залежним від бездушного механічного порядку, і він виявлявся безпомічним, коли це животіння з якихось причин збивалося […]...