Ти наше диво калинове
Ти наше диво калинове
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива, як їх почує…
Так говорив Т. Г. Шевченко. А для мене чим є мова мого народу? Без перебільшення можна сказати, що це одна із найбільших цінностей у житті.
Це те найперше, що оточує недавно народжену дитину. Мати, батько і їх мова найпершими схилялися над немовлям. Потім була пісня – мамина колискова, дитяча, жартівлива. І скрізь чулися рідні, знайомі слова.
Кожна людина обирає собі мову, якою спілкується, інколи таких
Немає такого письменника, який би не виказав своєї любові до своєї мови, який би не вболівав за її долю. Мільйони слів, а кожен письменник повинен вибрати свої, створити свою, власну, комбінацію, яку ще ніхто не сказав:
Страшні слова, кол вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
Із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
А ти їх маєш вимовити
Найбільше серед письменників переймалися проблемами мови М. Рильський, П. Тичина, В. Симоненко, М. Куліш, А. Малишко, і зараз вони тривожать серце і Дм. Білоусу, і Б. Олійнику, і Дм. Павличку, Л. Костенко, І. Драчу та багатьом іншим. А вже про Шевченка і говорити нічого. Тому що роль мови у житті людини важко переоцінити.
Можна багато говорити про красу, мелодійність, чарівність української мови. Тільки глухий не оцінить краси української мови. А яка сила жарту і дотепу в українця! Багато списано паперу про те, як принижувалася наша мова протягом віків, скільки виходило циркулярів про її заборону. Про це уже не варто говорити.
З 1991 року українська мова знову здобула статут державної. Наша мова гідна такого статусу, бо нею можна сказати і найніжніші слова освідчення, і найдотепніші жарти, а зараз вона вчиться бути ще й діловою. Перед нею великі можливості. Ось тільки нам, українцям, треба навчитися її поважати, вважати рідною, найкращою.
Бо мова – це сутність людини, це першоелемент народу, нації. Це не лише засіб творчості, хоч і це її величезний пласт, це – душа народу, його самобутність, неповторність. Згадайте, як любив і милувався українським словом Мокій у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”. Багато письменників ставлять мову в один ряд з Україною, матір’ю, коханою.
Люди України, вчіться у письменників любити свою мову, збагачуйте її, розвивайте, і тоді ви і самі не помітите, як це “диво калинове” зачарує вас навіки.
Related posts:
- Рецензія на книгу Білоуса “Диво калинове” Я тримаю в руках книгу Дмитра Білоуса “Диво калинове”, видану “Веселкою” в 1988 році. Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови. Вчитуючись у віршовані рядки поетичних творів, приходиш до висновку, що народ є зодчим мови, […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- У чому краса й багатство української мови Перше слово “мама” людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська Мова – наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Це Мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі Барви рідної мови – її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу Не знає […]...
- Твір на тему: Мово моя українська! I. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. II. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Наше місто через 20 років 9 клас Взагалі, мені важко уявити таку кількість років, бо ще не прожила стільки, але дивлячись, як Донецьк змінювався за останні років 10, я можу припустити: якщо я на якійсь машині часу перенесусь у майбутнє, я своє рідне місто можу не впізнати. Зараз у Донецьку якийсь будівничий бум: все навколо будується, перебудовується, ремонтується. Навіть не […]...
- Пушкін – наше все Олександр Сергійович Пушкін – великий російський поет, основоположник російської реалістичної літератури. Коли читаєш його вірші, уже з перших рядків поет захоплює нас за собою, змушує забути всі життєві дрібниці й турботи, викликає в нашій душі все краще, глибоке, сьогодення, що є в ній. От чому в самі важкі мінути свого життя, коли смутно й важко […]...
- Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло розуміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- “Марнославство! Це завжди наше “я”. Чи згодні ви з цим твердженням? Ці слова належать одному з героїв Оноре Бальзака – Гобсеку. Гобсек – герой однойменної повісті. Його ім’я стало загальним, як символ нестримного прагнення до накопичення. Пристрасть до накопичення привела Гобсека наприкінці життя майже до божевілля. Лежачи на смертному одрі, він чує, як десь недалеко покотилися золоті монети, і намагається їх знайти. “Живоглот”, “людина-вексель”, “золотий ідол” […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Наше слово “Наше слово” – український тижневик, який виходить у Польщі з 1956 як орган. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). Основний напрям “Н. с.” – висвітлення культурного життя українців у Польщі. Щотижневик подавав інформаційні матеріали про радянську Україну, культурні та літературні події. Незважаючи на утиски цензури, “Н. с.” намагалося впливати на збереження українцями Польщі їхньої національної тотожності. Від […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею […]...
- Найбільший син Росії. Пушкіна – наше все Пушкін! Слово, що давно вже перестало бути для нас тільки прізвищем письменника, нехай великого, а стало позначенням чогось такого, без чого саме життя нашу помыслить не можна. Чому? Чудо Пушкіна. Уже сучасники Пушкіна, люди, особисто його що знали, общавшиеся з Пушкіним-Людиною, з ним що говорили, першими після загибелі поета вимовлять слова про Пушкіна як про […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине Мова не тільки засіб спілкування. Вона – скарбниця народної мудрості. Десятки поколінь українців колективно створили справжнє диво – гнучку, мелодійну, багату мову. Взагалі будь-яка з мов здається безсмертною. Але вона живе доти, доки живий народ, який користується мовою, наповнює її своєю силою і наснагою. Минають віки, і мова продовжує свій розвиток. Можна сказати, що саме […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- “Як слово наше відгукнеться” “Бедные люди” – приклад тавтології, Ким це сказано? Може бути мною. Г. Іванов Вірші Георгія Іванова, наведені епіграфом, відкидають право власності в мистецтві. Поет уважав, що всяка думка повинна бути продовжена й удосконалена. Особливо художня думка Отже, у російській мові й у вітчизняній літературі нерідко зустрічаються ходові вираження, чому сприяють такі геніальні добутки, як, наприклад, […]...
- У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- Діалог “Рідна мова” або “Чому потрібно вивчати українську” 8 реплік – Привіт, Олеже! – І тобі, Дмитро! – А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати. – Чому? – Так він мови ще як слід не вивчив! – А в Грузії як розмовляють? – Тю, Олеже, ти смішний! Його […]...
- Наше життя – театр абсурду Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть до демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського […]...
- Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою […]...
- Великий росіянин письменник (життя й діяльність). Найбільший син Росії. Пушкіна – наше все Творчість А. С. Пушкіна, найбільшого російського поета, склало целую епоху в розвитку нашої культури. В особистості поета втілилася духовна міць нашого народу, його волелюбність, багатобічна обдарованість і могутня творча сила. Він виступає і як лірик, і як драматург, і як письменник, широко й глибоко освится життя людського суспільства й внутрішній мир людини. Поет став виразником […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) III варіант “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) II варіант На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І […]...
- Наше завдання – зберегти й примножити природні багатства рідної Землі Протягом всієї історії свого існування людина активно вторгалася в природні процеси, що відбуваються в природі. Особливо активно це вторгнення проявлялося в XX столітті. Людина щогодини добуває тонни корисних копалин, зводить із особи землі гектари лісу, забруднює воду й повітря. У результаті цього впливу екологічна ситуація в багатьох районах землі, у тому числі й у Росії, […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, величні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які […]...
- Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського. М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет […]...
- Мова – найважливіший засіб спілкування Hy що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… А серце б’ється, ожива, Як їх почує… Т. Шевченко Мова – найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас. […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ […]...
- Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом (у мові народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості; передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції; передає інтимніші прояви своєї душі). 2. Творення і шліфування […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Печально я гляжу на наше поколенье Печально я гляжу на наше поколенье… І. Епоха Лермонтова. (Лермонтов прийшов у літературу наприкінці 30-х років XІX століття, після розгрому повстання декабристів, у період найжорстокішої реакції. Це позначилося на характері його творчості, тематиці творів: самотність, нерозуміння оточення, відсутність однодумців.) ІІ. Протиставлення свого покоління героям минулого. (Надія на народ – казкового богатиря, що переміг Наполеона. У […]...