Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант)
Ах, як мертво навкруги, як мертво,
Запеклися на залізі уста іржі,
Пеленає революції мовчазні жертви
Моїх думок розпатланий кужіль.
М. Хвильовий
Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української культури, оскільки головним своїм завданням ця система ставила “відняти те, чим володів”, “вирвати з корінням”
Герой Хвильового – звичайний солдат революції, який переживає трагедію руйнування своєї особистості. Письменник намагається розпізнати в звичайній людині людину, розкрити її внутрішній світ, відтворити складну психологічну реакцію особистості на нову соціально-економічну реальність, і тому заглядає в самі глибини свідомості та підсвідомості, акцентує увагу на суб’єктивно-виражальних моментах, захоплюється підсвідомим, стихійним пориванням героїв до чогось незвичайного, такого, що розриває рамки буденності.
Головний герой оповідання “Я (Романтика)”
Письменник майстерно розкрив психологічний стан свого героя, який в ім’я революційної дисципліни приховує розкол свого власного “я”: “Невже я, солдат революції, хиблю в цей відповідальний момент? Невже я покину чати й ганебно зраджу комуну? “.
Письменник романтизував тип революціонера, готового в ім’я торжества революційної ідеї переступити через власне “я”, витравити з себе почуття милосердя, співчуття, жалю. Хвильовий ще й сам не уявляє, передбачаючи це у своєму творі, у що пізніше виллється ця аскетична, сліпа покора диктату обставин.
“Що найголовніше для людини?” – ніби питає письменник. – Чи його сліпа вірність, чи мати – центр його душі, квінтесенція його існування?”. Недарма твір починається такими зворушливими словами: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю… Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків.
Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна” . Отже, мати – це втілення вікової чистоти, тому що вона є втіленим прообразом Марії, Божої Матері, і вона – вмістилище всього людського в людині, вона – оберіг людської душі, сенс буття. Однак любов до матері заважає комунарові бути слугою революції, оскільки революція наказує вбивати, а мати кличе до доброти й любові. Образ матері – частина “я” героя, приховувана ним від усіх: “Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного “я”, якому я даю волю.
Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі”.
Образу матері протистоїть образ доктора Тагабата – втілення злої бездумної сили, яка рухає світом у страшний момент суспільного зрушення. Герой ніби знаходиться під його неухильною увагою і тому не може бути самим собою. Тагабат – революційна воля, яка мучить і змушує зрікатися себе самого: “Але коли доктор Тагабат кинув на оксамитовий килим порожню пляшку й чітко написав своє прізвище під постановою – “розстрілять” – мене раптом взяла розпука.
Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і каменем замість серця, це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт, і я, главковерх чорного трибуналу комуни – нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії”.
Роздвоєння душі героя оповідання чітко визначається таким висловом, що повторюється постійно: “Я – чекіст, але я і людина”. Виходить, що ці два поняття суперечать одне одному, що чекіст не повинен бути людиною, не є людиною. Герой не просто несе на собі тягар власної відповідальності, він переймається відповідальністю за всю історію, за ціле людське суспільство: “Але знову переді мною проноситься темна історія цивілізації, і бредуть народи, і віки, і сам час… “.
Перед героєм проходить ціла черга людей, яких він мусить прирікати на страту. їхні обличчя болем закарбовуються в його пам’яті: жінка, мати трьох дітей; мужчина, який падає на коліна та просить милості, інші. І він знаходить в собі сили промовити: “Розстрілять!” Але настає момент символічного вибору – перед трибуналом у натовпі черниць опиняється власна мати: “… але я повертаюсь і бачу – прямо переді мною стоїть моя мати, моя печальна мати з очима Марії. Я в тривозі метнувся вбік: що це – галюцинація? Я в тривозі метнувся вбік і скрикнув: – Ти? І чую з натовпу женщин зажурне: – Сину! Мій м’ятежний сину!”. Герой не просто повинен стратити свою власну матір, зректися любові До неї, він мусить вбити частину самого себе, свою власну душу. І, здається, він здатний на такий вчинок заради своєї мрії, та вагання його страшні й болючі: “Але раптом переді мною виростала загірна даль.
Тоді мені знову до болю хотілося впасти на коліна й молитовно дивитися на волохатий силует чорного трибуналу комуни”.
Мрія, мета, до якої йде герой, дуже далека, тому вона уявляється як “загірна комуна”, її не можна побачити протягом одного реального життя. Але герою доводиться саме тепер, в його реальному житті зрікатися чогось, зрікатися найважливішого для себе. Чи принесе це зречення щастя особисто йому, цій реальній людини з реальним життям?
Ні, тому що для революції конкретне життя конкретної людини нічого не варте, вона оперує масами, руйнуючи особистості. У цьому і полягає трагічність існування героя “Я (Романтика)”.
Трагедія героя М. Хвильового – це й трагедія самого письменника та багатьох інших митців, творче “я” яких змушене було роздвоюватись під тиском політизованих вказівок як писати, про що писати і для чого писати, втрачаючи таку необхідну внутрішню свободу.
Related posts:
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я(Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що […]...
- Микола Хвильовий “Я (Романтика)”. Трагедія особистості в оповіданні! Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) У полі голосить мати, Така худенька мати в зморшках, А на душі у неї волохато, І одцвітають синьоокі волошки. М Хвильовий Микола Хвильовий був романтиком української революції, людиною, яка свято вірила в ті ідеали, що спочатку були красиво проголошені, а потім так брутально зраджені. Дмитро Донцов писав про нього: “Романтика Хвильового, як і взагалі українська, […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІ варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) Фанатизмом тлумачний словник називає пристрасну відданість якій-небудь справі. Добре, якщо людина є фанатом футболу, красивих автомобілів, і страшно, коли єдиним сенсом життя людини стає Політична ідея. Страшно, оскільки заради цієї ідеї фанатик зробить що завгодно, навіть найстрашніший злочин. У цьому нас переконує видатний український письменник початку XX століття Микола Хвильовий своїм оповіданням “Я (Романтика)”. “Я […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)” Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (І варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новел і М. Хвильового “Я (романтика)” У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, лке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драмагурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового (Фітільова). Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (1 варіант) Мати… Ця людина для кожного з нас є особливою. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів, із тривогою та любов’ю вдивляються вони у своїх дітей, сподіваючись на їхнє щасливе майбутнє. І страждає, мучиться материнська душа, коли бачить, що не на праведний шлях стала її дитина. Не один український письменник показав у своїх творах […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Проблематика оповідання М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІ варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (2 варіант) Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до інших і до себе, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово і форму мрійник”, – так писав про Миколу Хвильового В. Коряк. І справді, […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
- Особа автора у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Протистояння Добра й Зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра й зла не нова в літературі. Але всі добутки тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильової починає свій Твір з ліричного зачину, у якому виникає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест те йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Протистояння Добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі Твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки “у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (2 варіант) Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Скиглив повстання зерном. М. Хвильовий Микола Хвильовий так писав про себе: “Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я, пробачте, за вольтер’янство, я… романтик! Саме відци й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе… Я до безумства люблю небо, траву, зорі, […]...
- Проблематика оповідання М. Хвильового “Я (Романтика)” (І варіант) “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до інших і до себе, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово і форму мрійник”, – так писав про Миколу Хвильового В. Коряк. І справді, […]...
- Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Проблематика оповідання М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї марксизму-ленінізму (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) (ІІ варіант) Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Скиглив повстання зерном. М. Хвильовий Микола Хвильовий так писав про себе: “Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я, пробачте, за вольтер’янство, я… романтик! Саме відци й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе… Я до безумства люблю небо, траву, зорі, […]...
- Фанати революції перемогли… (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”) Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив у житті сам письменник. Це зображення антигуманного й антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, тому долі героїв новели такі трагічні. Дія відбувається в будинку “розстріляного шляхтича”, а розповідь ведеться від Імені головного героя “Я”, на […]...
- Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. […]...
- “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
- Тема розвінчення романтики більшовистської революції в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – короткий, лаконічний, і, як я вважаю, найстрашніший твір у всій українській літературі. Є багато печальних, сповнених людського горя творів, написаних українськими письменниками – наприклад, “Жовтий князь” Івана Багряного або “Марія” Уласа Самчука. Але твору, який своїм нелюдським сюжетом так голосно кричав би про людяність, гуманізм – мабуть, другого такого […]...
- Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов (від рос. “фитиль” (гніт) – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, […]...
- Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя” Ні дерев, ні кущів, ні трави – нічого, Окрім безмежної і страшної пустелі. Джек Лондон Болівар не витримає двох. О. Генрі Читаючи твори Джека Лондона, не можна не ототожнювати життя його героїв з особистою долею видатного письменника, який прожив усього сорок років. Закон рівних можливостей американського суспільства ніби повністю спрацював на прикладі творчих успіхів Дж. […]...