ВЕЛИКДЕНЬ
При виході євреїв з Єгипту янгол, який знищував єгипетських немовлят-первістків, побачивши кров великоднього
Жертовного ягняти на дверях єврейських домів, проходив повз них (євр. “песах”), не чіпаючи немовлят єврейських родин. Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови “пасха” – “проходження повз, позбавлення”. Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день.
За
Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість,
Отже, що нам розповідають церковні перекази? Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки присвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей.
Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди й звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади; Отже, жерці Єрусалима підкупили за тридцять срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя й передав до рук “правосуддя”. Рада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. Ісуса Христа було розіп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.
Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло вчителя й поховав його у власному саду, точніше, у камінній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й не дуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь, що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, – і Син Божий воскрес. Протягом сорока днів після свого чудесного воскресіння являвся він спочатку Марії Маг-далині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже.
Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя.
Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних “запобіжних” засобів, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя, на здоров’я.
Ось кілька порад щодо крашанок і писанок та інших продуктів, посвячених у Великдень:
Найкращий час для варіння писанок – чистий четвер;
Викидаючи шкаралупки з-під крашанок, слід перетерти їх на дрібні друзочки, щоб ними не змогла скористатися відьма. За народними віруваннями, у велику шкаралупку відьма за слушної нагоди набере роси й напоїть худоби, зашкодивши таким чином їхньому здоров’ю;
Щоб добре неслася свійська птиця, стовчені на порошок шкаралупки від писанок слід додавати в корм для птиці;
Шкаралупки з крашанок треба викидати потайки, якщо вони не потрібні для інших магічних дій, оскільки в тому разі, якщо відьма заволодіє друзочками від крашанок і вколе когось ними, то людина тяжко захворіє;
Найкращий спосіб позбутися непотрібних уже шкаралупок – викинути на стріху дому або викинуту у воду, що тече,
Шкаралупки від крашанки використовувалися раніше для лікування пропасниці, курячої сліпоти, зубного болю (підкурювали хворого), а хустка чи рушник, яким обтирають крашанки, використовували проти бешихи (також підкурювали);
Свячений хрін допомагає проти нудоти та глистів;
Свячені пшоно та сіль допомагають від пропасниці;
У жодному разі не можна топтати шкаралупки крашанок або писанок – це великий гріх, за який Бог може покарати навіть хворобою.
За народними віруваннями, ту писанку, яку ви отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу – зберігає від злого ока, може запобігти або й припинити пожежу. А посвячена на Великдень голка допомагає від курячої сліпоти. Процедура “лікування”: слід дивитися крізь вушко цієї голки на схід сонця.
Народ вірить, що в тому разі, якщо всю великодню службу вистоїш у церкві з крашанкою, усе уважно будеш слухати й не почнеш при цьому дрімати, то ця крашанка матиме дуже довгий “термін придатності” – не зіпсується навіть через багато років. Такі довголітні крашанки користуються великим попитом у відьом і нечистої сили: вони всіма силами намагатимуться виманити це яйце з метою застосування у своїх чаклунських експериментах. Найбільшу силу має крашанка, яка побувала в церкві десять і більше років поспіль.
Уночі перед Великоднем уся родина бере участь у своєрідному ворожінні: треба покласти в посуд, наповнений водою, монетку та крашанку. Той член родини, який прокинеться раніше від усіх інших, і є господарем монети й крашанки, є найщасливішим цього свята. Здебільшого такий великодній подарунок отримує дівчина на порі, якщо така є в родині.
У ніч перед Великоднем парубки розводили вогонь і слідкували, щоб він горів усю ніч, світив янголам-хранителям, які зараз над землею низько літають і за порядком слідкують. Вогонь палили не тільки надворі – у кожному домі родина запалювала символічну свічку й підтримувала вогонь до самого ранку.
У деяких регіонах України в ніч перед святом не можна спати, це правило стосується навіть дітей і літніх людей. Вважається, що коли людина засне, у її сон нечиста сила може проникнути. У крайньому разі дозволяється куняти, але не в ліжку, ліжко навіть розстеляти не можна.
Обов’язково треба попросити цієї ночі прощення в померлих родичів, пригадати їх добрим словом. За народними уявленнями, ніч перед Великоднем – магічна, можна за слушної нагоди знайти скарб. Здебільшого скарби чомусь народна уява “розташовує” поблизу кладовищ.
Начебто якщо на кладовищі побачиш вогонь, значить, під цим вогнем треба скарб шукати. Але легко нажиті гроші, тим більше знайдені перед Великоднем на кладовищі, до добра не доводять: легко прийшло – легко пішло. Здебільшого скарби ці – прокляті на багато сотень років наперед.
Священики цього дня навіть одягають світлий церковний одяг замість повсякденного темного. До початку утрені священики, відповідно до стародавніх традицій, обкурюють церкву фіміамом. Це на знак ушанування благодаті, що люди отримали через Христове воскресіння. За давніх часів слід було ставити в храмах і церквах спеціальний посуд із палаючим вугіллям для обкурювання приміщення.
Під час великоднього богослужіння в церкві запалюють усі світильники.
На Великдень до церкви збирається така сила людей, що не всі й у церкву можуть увійти. Ті, хто спізнився й тому не помістився в приміщенні, стоять на вулиці перед церквою та слухають святкову службу.
Після богослужіння із церкви виносять хоругви, хрест, потім усі покидають церкву слідом за священиком. Важливо, щоб у церкві ніхто в цей час не залишився, тому церковний сторож уважно перевіряє, чи всі вийшли, а потім ретельно замикає двері та стає біля них – охороняти, щоб відьми до церковного замка не доторкнулися. А залишитися в замкненій церкві можуть спробувати відьми, упирі й інша нечиста сила, що втрачає на Великдень свою силу й тому ховається по кутках святого місця; відьми намагаються торкнутися рукою священика – начебто це додає їм сил.
Якщо хочеться побачити цього дня справжню відьму, то слід принести із собою на богослужіння шматочок деревини від труни з дірочкою посередині. І через цю дірочку слід дивитися – потайки шукати відьму. Пощастити з “побаченням із відьмою” має також тим, хто прийде в церкву з вареником (пригадайте один зі способів побачити відьму, пов’язаний із Масляною).
Під час урочистого співання “Христос воскрес!” парубки й чоловіки, які стоять на вулиці, стріляють із рушниць і саморобних “гармат”. За народними віруваннями, такі постріли вбивають чортів.
Потаємні бажання, загадані під час великоднього богослужіння, мають магічну силу, як і майже все, що пов’язане із цим чудовим святом. У відповідь на священикове “Христос воскрес!” треба не відповідати “Воістину воскресі”, а загадати заповітне бажання – і воно обов’язково здійсниться. Певною мірою моторошне вірування наших предків: вважається, що на Великдень можна похристосуватися навіть із померлими родичами.
Для цього слід піти на могилу до них під час богослужіння в церкві та сказати традиційне “Христос воскрес!” – і у відповідь, кажуть, можна почути прямо з могили “Воістину воскрес!”.
Вітати одне одного – христосуватися – люди починають одразу після великоднього богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками. Приклад подають священики, які правлять службу (зазвичай великодню службу править не один, а кілька священиків).
Одразу після служби в церкві добрий господар не поспішає за святковий стіл, а спочатку обходить своє господарство, пересвідчувається, що все в порядку, посипає свяченою сіллю, відганяючи в такий спосіб нечисту силу, вітається з худобою. Звичай велить пригостити худобу та бджіл святою їжею – кожному дати по маленькому шматочку свяченої паски. І тільки після всіх цих дій господар заходить до хати, де в цей момент дбайлива господиня подає на стіл святковий обід. Перед тим як сісти до столу й узятися до смачного обіду, уся родина урочисто вмивається в мисці з водою, у яку покладено три крашанки червоного кольору.
Народна традиція велить першою вмитися дівчині на порі, потім – синам, потім – матері, а наостанку вмивається сам господар.
За свяченою паскою за старих часів намагалися передбачити, як буде вестися господарство. Наприклад, якщо випадково на пасці буде знайдено білу шерстинку, значить, біла худоба буде плідна та здорова, а якщо шерстинка якогось іншого кольору, то саме такого кольору й треба заводити в господарстві худобу.
Обряд розговін, що припадає на Великдень, – дуже важливий етап святкування. Уся родина спочатку молиться Богові, щоб і наступного року мати щастя святкувати Великдень. Потім усі члени родини сідають до святкового столу. Господиня ховає шматок першої паски й пригощає корову – щоб добре телилася.
А потім уже сім’я береться до обіду. Уживати алкогольні напої протягом цього періоду вкрай небажано. Старі люди говорять, що п’яницю Бог покарає – і буде людина ходити весь наступний рік наче вві сні або во хмелю.
Прийнято в цей день поминати померлих родичів або тих, про кого невідомо зараз нічого. Якщо родина все ще очікує зниклих членів, то слід заховати в сухому теплому місці шматок великодньої паски й три крашанки. Усе це треба прикрити висохлою материнкою, яка є символом вічної надії.
Після великоднього обіду люди йдуть на цвинтар – привітати померлих родичів зі світлим воскресінням Господнім, залишають на могилах родичів і друзів паски та крашанки, щоб діти забирали та поминали.
Є дуже цікавий великодній звичай – гойдалка. Походить він ще з дохристиянських часів, є однією з найулюбленіших народних розваг. За часів християнства, як і більшість язичницьких свят, гойдалка пристосувалася до православних переказів.
Тепер вважається, що кожен – і найстарший, і наймолодший – має обов’язково погойдатися на Великдень на згадку про те, що зрадник Іуда повісився.
У великодній понеділок люди ходять одне до одного в гості, обмінюються крашанками та пасками, цілуються-христосуються. У першу чергу слід відвідати близьких людей – родичів, друзів, священика та ін. Урочистий обов’язок віднести святкові пироги покладається на дітей.
Ті, хто отримує подарунки, заохочують маленьких візитерів солодощами та дрібними грішми, причому солодощами має пригощати жінка, а грішми обдаровувати – господар дому. А наступного дня діти, здебільшого хлопчики, виголошували перед родичами та друзями великодні вірші, вітаючи всіх зі святом і бажаючи всього найкращого:
Коли прийняв Ісус муки,
Узяли його під руки,
Його мати стояла,
Такі слова промовляла:
“Як будеш ти воскресати,
Перед тобою будуть янголи літати,
Зі святим Воскресінням вітати”.
За свої привітання малеча отримує знову ж таки гроші та солодощі, на додачу – крашанку.
У деяких регіонах України зберігається звичай обливатися водою у великодній понеділок, він так і називається – обливальний понеділок. Здебільшого дістається дівчатам, оскільки хлопці в цей день не тільки дотримуються народних традицій обливання водою, але й користуються нагодою в такий спосіб позалицятися.
Корені цієї “обливальної традиції” – у вірі в очисну силу води. Не тільки українці завзято очищують себе та свою оселю за допомогою води. Ще давні римляни були переконані, що обливатися текучою водою корисно для здоров’я. Німці вважають, що треба у великодню неділю мовчки зачерпнути
Води з джерела, причому зачерпувати слід за течією й бажано о дванадцятій годині ночі. Ця вода, на думку німців, має цілющі властивості, дарує здоров’я, У чехів, наприклад, також є традиція обмивати руки й ноги на Великдень. Серби також вірять у цілющу силу води: вони обливають свої доми, виганяючи в такий спосіб нечисту силу.
Боснійці мають звичай купатися у джерельній воді – це приносить здоров’я та удачу. Поляки, як і українці, також обливають дівчат водою. Третій день Великодня – день проводжання свята. Молодіжні громади збиралися на танці, ігри й розваги.
Від цього дня починається так звана “вулиця” (своєрідні молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба). Триває “вулиця” аж до 14 вересня. “Вулиця” передбачає веселе проводження часу: музику, співи, танці тощо. Завдяки цьому звичаю зберігалися народні традиції, позитивні дружні стосунки.
Зараз цієї традиції вже майже не дотримуються, молодь обирає дещо інші розваги. Але чи не є сучасні дискотеки оновленим варіантом “вулиці”.
Related posts:
- Твір на тему: “Великдень” Пасха є найважливішим православним святом України. Це святкування Воскресіння Божого – святкується кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Це свято, що несе основний сенс Православної віри -, тобто Бог став людиною, помер за нас і піднімається, врятували людей від влади смерті і гріха. Цей православний свято злилося з народними звичаями та сімейними […]...
- ВЕЛИКДЕНЬ. Л. ПОЛТАВА “ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ”. Я. ЯКОВЕНКО “ПРО ПИСАНКИ” Мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; сприяти розширенню лексичного запасу учнів; виховувати повагу до народних свят. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до пуття. Ду-ду-ду – у кіно […]...
- Твір на тему “як я провела великдень” Великдень! Що це значить?!Це найбільше релігійне свято, яке зустрічають на весні. В цей день згідно з христистиянською легендою, воскрес Ісус Христос… На передодні цього свята я добре підготувалась. Я та моя матуся напекли пасок, пофарбували писанки та приготували безліч смачних страв. Ще з вечора я зібрала корзину зі всим необхідним, для того щоб підти вночі […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Тарас Шевченко НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ… На Великдень, на соломі Проти сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови […]...
- Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: “Христос воскрес!” Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: “Христос воскрес! Воістину воскрес!” Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
- Найбільше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. Донедавна його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки й писанки й поважати віру, звертатися з надіями й проханнями до Бога. Зараз ті часи пройшли. Паску святкують на […]...
- Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало… ” та “На Великдень, на соломі… “) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало… “. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі – […]...
- Твір на тему: Великдень До Великодня мої батьки та бабуся готуються заздалегідь. Усю Страсну седмицю вдома панує якийсь піднесено-святковий і водночас урочистий настрій. Мама з бабусею скрізь прибирають, одне слово – готуються до свята. Та найважливішими для всієї родини цього тижня є три події. По-перше, вся родина готується до Причастя у Великий Четвер. Напередодні, у середу, ввечері, мама, тато, […]...
- Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Перекладач: В. Коротич Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Я надвечір побачив їх – Життєрадісно йшли сюди Від торгових рядів своїх Між старих кам’яниць ряди. Я, проходячи, їм кивав І казав нікчемні слова, Чи, сповільнивши крок, […]...
- ЯК ВЕЛИКДЕНЬ НА ДВОРІ, ТО Й ПИСАНКА НА СТОЛІ (писанка) Як і в українській вишиванці, різні магічні знаки набували свого відображення’в орнаменті писанки. Який же Великдень без яскраво-веселих, різнобарвних писанок?! Яйце – це символ Всесвіту, за давніми віруваннями наших пращурів. Історія писанки сягає сивої давнини і пов’язана з поганським культом уславлення вічного закону весняного пробудження усього живого на землі. Ви, напевне, не раз розглядали на […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі…” – IІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання. У поезії “На Великдень, на соломі…” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву […]...
- Сирітська доля в поезіях Т. Г. Шевченка (“Мені тринадцятий минало…”, “На Великдень на соломі…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! Т. Г. Шевченко Рано залишившись сиротою, Т. Г. Шевченко, як ніхто інший, розумів гірку долю сиріт і у своїх поезіях неодноразово звертався до цієї теми. Автобіографічним є вірш Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало…”, у якому поет змалював настрої […]...
- Скорочено “Мертвецький великдень” Квітка-Основ’яненко Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька, дуже багатого: була й скотинка, і усяка худоба, а сина не було, тільки дочка. Так батько її, подумавши, та узяв сироту, сього Нечипора, замість дитини, та й вигодовав його, доглядів, і до розуму доводив. […]...
- Свята в Україні. Holidays in Ukraine Найважливіше свято в Україні – День незалежності, що відзначається 24 серпня. У цей день у 1991 році була проголошена незалежність України, і український народ почав будувати нове суспільство. Ми завжди відзначаємо цю дату. Щороку ми також святкуємо 9 Травня – День Перемоги. В Україні святкують також Новий рік, Різдво і Великдень. Новий рік люблять усі. […]...
- ВЕРБНА НЕДІЛЯ За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі…” – I варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант Тема сирітства завжди викликає біль і співчуття в душі людини. Кожна дитина заслуговує на батьків, які б любили її та піклувалися про неї. Тільки діти-сироти не мають справжньої батьківської любові. У вірші Т. Шевченка зображена ситуація, коли під час Великодня діти вихваляються подарунками, які їм подарували рідні: хто сорочечкою, […]...
- Вибір декламацій для руських селян і міщан “Вибір декламацій для руських селян і міщан” – антологічна збірка поезій, укладена І. Франком і видана товариством “Просвіта” у Львові 1902. Містить твори Т. Шевченка (“Гамалія”), І. Франка (“Вічне життя”, “Великдень 1848р.” – уривок з поеми “Панські жарти”), Ю. Федьковича (“Пречиста Діво, радуйся, Маріє”), К. Устияновича (“Великдень”), Б. Грінченка (“Хлібороб”), М. Старицького (“До молодіжи”), М. […]...
- Великий день – Пасха Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО РУФА Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля з вирію прилітає, усе живе починає рости, розвиватися: і рослини, і птахи, і змії тощо. А взагалі день святого Руфа, що відзначається 21 квітня, присвячений змії. У цей день не можна в жодному разі ходити до лісу, оскільки багато змій виповзає зі своїх нір – святкувати […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...
- БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов’язаний з останніми днями земного життя Ісуса Христа Білий, або чистий, тиждень – це останній тиждень перед Великоднем. Піст має в цей період дотримуватися так само суворо, як і протягом першого тижня Великого посту. Найважливіший день – чистий четвер. Четвер – день Таємної вечері Ісуса Христа з апостолами, день […]...
- СТРІТЕННЯ 15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву – дві горлиці та два Голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом […]...
- ТРІЙЦЯ На п’ятдесятий день після Великодня, обов’язково в неділю, святкується Трійця. Нагадаємо: свята Трійця – це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух. Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані “драбинки” – своєрідний символ сходження Сина Божого на небо. Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкувати початок […]...
- АНДРІЙ СКУЛЬСЬКИЙ АНДРІЙ СКУЛЬСЬКИЙ (р. нар. невід. – 1651) – давньоукраїнський друкар, письменник. Навчався у Львівській братській школі, пізніше з власною друкарнею мандрував по Молдавії. 1628 р. повернувся до Львова, де згодом (1638) об’єднав свою друкарню з друкарнею Михайла Сльозки. У 1641- 1643 рр. – управитель і складач друкарні Львівського братства. З 1643 р. працював у друкарні […]...
- ПОМИНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ Поминальний тиждень – це другий тиждень після Великодня. Існує кілька назв цього тижня: Фомин тиждень, Радуниця, проводи, гробки, могилки, бабський Великдень, поминки й ін. Радуниця – це “весняна радість”. За народними повір’ями, померлим дуже приємно, коли живі про них згадують добрим словом, відвідують їхні могили. Ще за тиждень зазвичай люди йдуть на цвинтар, щоб опорядити […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ДМИТРА 8 листопада, у день святого великомученика Димитрія люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома. Існує вірування, що вночі можна побачити на кладовищі тіні померлих, які відвідують своїх родичів із нагоди свята. Тому слід справити поминки померлих родичів і друзів. Щоб достойно поминати, зазвичай замовляють службу в церкві або й просто свічки ставлять, а […]...
- Праздники в Украине – Holidays in Ukraine Самый важный праздник в Украине – День независимости, который отмечается 24 августа. 8 этот день в 1991 году была провозглашена независимость Украины, и украинский народ начал строить новое общество. Мы всегда отмечаем эту дату. Каждый год мы также празднуем 9 Мая – День Победы. В Украине празднуют также Новый год, Рождество и Пасху. Новый год […]...
- ДЕНЬ СВЯТОЇ П’ЯТНИЦІ 10 листопада – день святої П’ятниці. Здавна жінки в Україні особливо вшановували дванадцять п’ятниць: П’ятниця перед Благовіщенням; Десята п’ятниця після Великодня; П’ятниця перед Зеленими святами; П’ятниця перед Успінням; П’ятниця перед Головосіком; П’ятниця перед Воздвиженням; П’ятниця перед св. Покровою; П’ятниця перед Введенням; П’ятниця перед Різдвом Христовим; П’ятниця перед Водохрещем; Дві п’ятниці Великого посту. День великомучениці Параскеви, […]...
- РУСАЛКИ Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Вони ходять голі, лише зрідка накидають на себе білу прозору накидку. Уночі, коли сходить місяць, […]...
- Твір на тему: Повага до старших – традиція в Україні Повага до старших традиція в Україні Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з’явилось багато традицій. Деякі є суто українськими, деякі – ні, як, наприклад, Новий рік. Але незважаючи на їх походження, ми приймаємо і любимо кожну з них. Ми радіємо Новому року, із охотою справляємо […]...
- ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА 30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби […]...
- ВОВКУЛАКИ Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий грунт: адже в українців особливо розвинений культ заложних покійників, а упирі й вовкулаки пов’язані саме з ними. Вовкулаки – це перевертні, які можуть бути […]...
- СВЯТО СПАСА (Преображення) Другий Спас – це свято Перетворення Спаса нашого – Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же – яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя […]...
- БЛАГОВІЩЕННЯ Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку – народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. […]...
- Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються заздалегідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на святвечір […]...
- Цілюща сила води Воду, як могутню стихію Всесвіту, глибоко шанували наші предки. Особливо велику магічну Силу мала за їхніми уявленнями так звана “непочата” вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися, щоб не боятися пристріту, лихого ока. “Здрастуй, водо Ульяно, колодязю Авраме і […]...
- Думи 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Думи МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ У неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, […]...
- Скорочено МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- Маруся Богуславка – народна дума Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ у неволі Пробувають, Божого світу, Сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невільники! Угадайте, що в нашій […]...