Викриття фальшивого народолюбства лібералів в оповіданні “Малорос-європеєць”
Заробляючи свого часу на прожиття репетиторством у панських мастких, Винничснко набачився і наслухався різних панків, їхніх дітей та лакеїв, які й стали персонажами цього та інших оповідань. Уже з першої сторінки читач під магічним впливом письменницького слова переймається повною довірою до оповідача-репетитора й на все дивиться його очима: і коли їде в Бідненьке, і коли перебуває в панському будинку, в господарстві панка Коростенка.
Позиція письменника в оповіданні однозначна: святій справі національного відродження, плеканню таких
Панок Коростенко ладен зі шкури вилізти, аби тільки співрозмовник повірив у його прогресивність. Водночас він час від часу короткими фразами перемовляється з довіреним лакеєм Грегуаром: “Нічого з села не чути?”, “У випадку чого-небудь… дать мені звістку”. На подіях у селі зосереджується вся внутрішня увага дволикого
Замість “гілля з червоними хустками і стьожками” побачено “флаги”, крики и помахи рук збуджених селян підтверджують нав’язливу думку, що увесь час крутиться в голові панка: “Збираються громить мене дядьки… Приходиться буть насторожі”.
Умить спадає з господарів маска добродійності, і вони ігнорують поради свого гостя не вдаватися до зброї. Плаче в нестямі нанич, непритомніє пані, а кулемет в руках господаря не змовкає і після того, як перелякані люди порозбігалися в різні боки.
Оповідач-учитель відчуває страшну огиду до “малороса-європейця”, перекреслює всі свої сподівання на заробіток і, так і не відпочивши з дороги, того ж дня їде з маєтку геть. Таку саму огиду відчуває і читач. А як лицемірно – фальшиво Коростенко виголошував гасла: “крестьянина треба піддержувать, треба помагать йому, перш усього – як людині…”, “Я сам поділяю погляди тої партії, яка вимагає землі селянам”.
З усіх сил цей “малорос” намагається показати і свою любов до української мови, хоч з його вусі’ невтомно ллється потворний суржик, а в спілкуванні з членами своєї сім! він не вживає жодного українського слова.
Читаючи твори Володимира Винниченка, ми заглиблюємося не так у минуле, як в загальнолюдське, а отже, і в сучасне. Слушно зауважив щодо цього автор передмови до збірки оповідань письменника Степан Крижанівський: “…Коли тепер ставиш питання: що найбільше застаріло в оповіданих Винниченка, що назавжди відійшло в минуле, з подивом переконуєшся, що сам побут…”
Related posts:
- Викриття фальшивого народолюбства лібералів в оповіданні В. Винниченка “Малорос-європеєць” Заробляючи свого часу на прожиття репетиторством у панських маєтках, Винниченко набачився і наслухався різних панків, їхніх дітей та лакеїв, які й стали персонажами цього та інших оповідань. Уже з першої сторінки читач під магічним впливом письменницького слова переймається повною довірою до оповідача-репетитора й на все дивиться його очима: і коли їде в Бідненьке, і коли […]...
- Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім. А. П. […]...
- “Я європеєць” В останні роки взаємовідносини між Україною і Литвою значно покращились, адже ці дві країни мають одне й те ж прагнення – стати повноправним членом Європейського суспільства. Ще багато чого потрібно зробити, щоб завоювати ім’я європейських країн, але вже зараз я відчуваю себе справжнім європейцем. Адже за декілька останніх років суттєво змінилося наше суспільство, змінилися закони, […]...
- Твір на тему: “Я європеєць” В останні роки взаємовідносини між Україною і Литвою значно покращились, адже ці дві країни мають одне й те ж прагнення – стати повноправним членом Європейського суспільства. Ще багато чого потрібно зробити, щоб завоювати ім’я європейських країн, але вже зараз я відчуваю себе справжнім європейцем. Адже за декілька останніх років суттєво змінилося наше суспільство, змінилися закони, […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля в романі “Злочин і кара” Російська література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість […]...
- Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальних письменників-психологів. Головною рисою його світогляду був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. У новелі “Пампушка” тему франко-пруської війни розкрито через звичайний побутовий анекдот. Після окупації Нормандії ворожими військами група людей (фабрикант, представники […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Достоєвського “Злочин і кара Російська Література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці “Щука” “Українським Криловим” називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
- Викриття марнославства буржуазії (за комедією “Міщанин-шляхтич”) П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за межі королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала сатирою на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, […]...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокус містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто в […]...
- Викриття пороку суспільства в оповіданнях А. П. Чехова Геніальний росіянин письменник А. П. Чехов, що творив на грані століть, створив безліч чудових добутків, що оповідають про життя російського суспільства в цей перехідний період. В оповіданнях цього письменника знайшли своє відбиття багато недоліків і “хвороби” того часу, серед яких – чиношанування й міщанство, вульгарність і прагнення відгородити себе від активного життя на благо суспільства. […]...
- Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
- Викриття “вульгарності вульгарної людини” “Ионич” Одна з головних тем творчості Чехова – викриття “вульгарності вульгарної людини”, особливо в побуті й настроях інтелігенції. Тема “Ионича” – зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності. Чехів розглядає історію утвореного, ділового лікаря Дмитра Ионича Старцева, що перетворилося в провінційній глухомані у відлюдна й черствого егоїста. Дія оповідання розвивається на тлі провінційного містечка з його одноманітним […]...
- Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Возвеличення людського гуманізму і осуд бездушності в оповіданні “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вразило мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня. Лось потрапив до заповідника із тайги, звик до людей, до того, що його підгодовують. Одного разу з ним трапилося нещастя. Він, долаючи спрагу, прийшов до […]...
- Викриття самодержавства й кріпосництва в “Подорожі з Петербурга в Москву” А. Н. Радищева 1. Осуд Радищевим кріпосництва. 2. Авторська присутність в “Подорожі…”. 3. Відношення письменника ксамодержавию. Я глянув окрест мене – душу миючи стражданнями людства уражена стала. А. Н. Радищев Добуток А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву” вийшло у світло в 1790 році й потрясло сучасників своєю прямотою, відвертістю й нечуваної для того часу зухвалістю, з […]...
- Трагедія чесної людини в оповіданні “Кресафт” Оповідання Олеся Гончара передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську гідність. Вчинок його є цілком природним і зрозумілим: він пообіцяв сплатити людям на трудодень півтора кілограма заробленого ними зерна і додержав свого слова. Проте за це його звинувачують […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, […]...
- Викриття вдач провінційної Росії в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” Відомо, що єдиний випадок, коли Гоголота мав можливість спостерігати росіянин провинциальний місто, був у Курську, де йому приішлося затриматися на тиждень через поломку екіпажа. Силою письменницького таланта ці впечатления перетворилися в образи, що вмістили всю Росію часів царювання Миколи I. Цікаво, що це підтвердив навіть сам Никогавкіт. На шляху з Пензи в Тамбов цар одержав […]...
- Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану […]...
- Сміх А. П. Чехова в оповіданні “Товстий і тонкий” Боротьба за людську гідність проти усякого приниження, насильства з юних років стала девізом усього життя письменника. “У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, й одяг, і душа, і думки”, – писав А. П. Чехов. Але цього прекрасного і не бачив письменник у тому суспільстві, в якому довелося йому жити. Старе, рабське суспільство калічило людей. […]...
- Викриття обивателів у повісті “Людина” У домі радника прогресивно настроєний студент Лієвич І роз’яснює і відстоює ідеї жіночої емансипації, гостро критикує буковинських жінок за їх відсталість, косність, за летаргічну сплячку. Головні причини принизливого становища жінки він правильно вбачає в буржуазному ладі: “Доки сучасний устрій суспільності існуватиме,- каже він,- доти остануться вони малолітніми…” (І, 72). Лієвич І твердо вірить у суспільний […]...
- Викриття чиновництва на сторінках п’єси А. Н. Островського”Дохідне місце” ВИКРИТТЯ ЧИНОВНИЦТВА НА СТОРІНКАХ П’ЄСИ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ДОХІДНЕ МІСЦЕ” В 1856 році Островський написав комедію “Дохідне місце”. Діючі особи п’єси – чиновники різних рангів, від Цивільного генерала Вышневского, що досяг більших чинів і багатств, до безіменних молодих чиновників, прислужую-старому служаці Юсову, секретареві Вышневского. Комедія з’явилася в пресі в 1857 році, коли вже ста позначатися […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли… “ “Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу. Відомо, що автори […]...
- П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – I варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас I варіант Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не […]...
- Викриття вульгарності у творчості В. Маяковського(по добутках “Про дряни”, “Нате!”, “Вам!”, “Агов!”, “Набридло”) Обплутали революцію обивательщини нитки. Страшнее Врангеля обивательський побут. В. Маяковський Поезія Маяковського в літературі – явище абсолютно нове, нетрадиційне, дивне. Поет пробував свої сили в безлічі жанрів і тим, яскраво виявив він себе й у сатирі. Сьогодні його ім’я коштує в одному ряді з іменами таких видатних сатириків, як М. Зощенко, И. Ильф і Е. […]...
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада… “ Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Солдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це […]...