Викриття індивідуалістичного свавілля в романі “Злочин і кара”
Російська література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди.
Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був літератором-пролетарем.
Бажання допомогти тисячам таких самих знедолених, як він, привело 25-річного Достоєвського в гурток
Про заміну цього вироку на каторжні роботи письменнику і його товаришам оголосили лише після того, як вивели на плац і кілька хвилин, які здавалися неймовірно довгими, вони простояли із зав’язаними очима, чекаючи страти. Це психологічне катування, навмисне використане царем, щоб зламати петрашевців, глибоко вразило письменника, викликало ненависть і огиду до будь-якої жорстокості, насильства. Лише через десять років письменник має змогу повернутися
Достоєвський вважав, що російська література його часу потребувала “нового слова”, яке б належало російській людині більшості, яке б здатне було передати і хаос її існування, і складність її інтелектуальних, моральних переживань. Це “нове слово” стало орієнтиром у його художній творчості.
Одне з найвидатніших творінь Достоєвського, яке справило великий вплив на світову літературу,- роман “Злочин і кара”. Герой його – Раскольников – живе в тісній комірчині, його відрахували з університету через неспроможність сплачувати за навчання.
Як людина смілива, чесна, гарячої думки і внутрішньої сили, що не терпить ніякої фальші, він не бажає підкорятися моральним засадам світу, де багатий та сильний знущається над слабким та знедоленим, де гине молоде, здорове життя, задавлене злиднями. Вбивство жадібної, огидної лихварки здається йому викликом тій моралі, якій люди підкорялися споконвіку, моралі, яка стверджує, що людина – це безсила “воша”. Та мало того, що перше вбивство веде за собою друге: одна і та ж сокира вбиває і грішника, і праведника (під час вбивства випадково повертається сестра лихварки, бідна забита Ліза-вета).
Страшніше інше: вбивство лихварки виявляє, що в самому Раскольникові (хоча він не усвідомлює цього) заховалась горда, самолюбна мрія про панування над “тварью дрожащей” і над “всем людским муравейником”. Таким чином, коло роздумів і дій Раскольникова трагічно замикається. Автор примушує героя зректися своїх наполеонівських планів, індивідуалістичного свавілля, трагічно пережити їх наслідки і знайти нове життя, яке єднає його з іншими знедоленими і страдниками.
Його любов до Соні стає символом цього нового життя.
Раскольников – трагічна фігура, в його душі розгортається боротьба добра і зла. Геній Достоєвського полягає в тому, що він художньо переконливо показав не тільки причини індивідуалістичного свавілля, а й розкрив його психологію. У романі багато героїв, які на перший погляд безпосередньо не пов’язані ні зі злочином, ні з долею Раскольникова, але без них сюжет твору не набув би того грандіозного філософського звучання, яке він має.
Кожен із персонажів роману відповідно до своєї філософії тлумачить вчинок Раскольникова.
Теорія головного героя (більшість людей – “твари дрожащие”, які не спроможні на боротьбу за щастя, тому сильна людина має взяти на себе право, хоча б і силоміць, привести їх до щастя, такій людині дозволено все, навіть кров і насильство) зрозуміла Лужину і Свидригайлову, вони її не заперечують, навіть використовують, але для досягнення власної мети.
Порфирій Петрович розглядає цю теорію з точки зору закону, Разуміхін – як обиватель зі здоровим глуздом і вірністю існуючим моральним нормам. Соня засуджує не теорію, а вчинки Раскольникова з точки зору християнської етики. Ці образи показують, що теорія Раскольникова виникає невипадково, вона в окремих своїх елементах представлена у свідомості і життєвій позиції інших героїв.
Одним із перших Достоєвський відчув, що бунт проти старої буржуазної моралі лише шляхом вивертання її на другий бік може призвести до страшних наслідків. Об’єктивно гасло Раскольникова “все дозволено” являє собою зло з більш агресивним і страшним обличчям.
Related posts:
- Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Достоєвського “Злочин і кара Російська Література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. (Розвиток буржуазних стосунків. Егоїстична війна “всіх проти всіх”. Соціальна нерівність.) 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. (Особа Наполеона – приклад індивідуалістичної життєвої філософії “сильної особистості”. Інтерес до цієї теми – з часів Пушкіна (“Цигани”, “Євгеній Онєгін”). Вибір свого шляху. […]...
- Крах теорії Раскольникова у романі “Злочин і кара” Роман Достоєвського “Злочин і кара” – Один з видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдяність буржуазного суспільства; пошуки виходу зі світу користі й наживи в царство добра і правди). Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” злочин – Вбивство лихварки – він здійснює під впливом […]...
- Двійники Раскольникова у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман “Злочин і кара”, як і вся творчість Ф. М. Достоєвського, є грізним попередженням про ту страшну небезпеку, яку несе з собою здійснення ідеї Раскольникова стати вище світу і назавжди “зламати те, що треба”. Кров “по совісті” (“все дозволено” – продовжує “нове слово” Раскольникова Іван Карамазов) призводить до “відокремлений”, нічим не насититься егоїзму, насильства, службовцю […]...
- “Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського” Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської совісті. Поки Раскольников не зрозуміє […]...
- “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Тема “маленької людини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну спільну рису, більш-менш помітну в усьому, що він писав. Це біль про людину, яка визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не має права бути людиною, справжнім, […]...
- Гуманізм, добро і любов у романі Достоєвського “Злочин і кара” Гуманізм, добро і любов у романі Достоєвського “Злочин і кара” Федір Миколайович Достоєвський увійшов в історію російської та світової літератури як геніальний гуманіст та дослідник людської душі. У духовному житті людини своєї епохи Достоєвський побачив відображення глибинних процесів історичного розвитку суспільства. З ноткою трагізму зобразив письменник, як нівечить душі людей соціальна несправедливість, який відчай охоплює […]...
- Раскольников та його “двійники” у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XIX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
- Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников […]...
- Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
- “Теорія Родіона Раскольникова в романі Достоєвського “Злочин і кара” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара” вперше був опублікований в 1866 році в журналі “Російський вісник”. У романі складно переоцінити весь психологізм автора, з яким він відображає аналіз злочину, даючи чіткі і деталі і моменти, що говорять самі за себе. Слід зауважити, що Достоєвський, поряд з Л. М. Толстим, популярний і читається цей руський […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (1 варіант) Твори видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського характеризуються філософськими та психологічними міркуваннями, увагою до найбільш складних і неоднозначних питань своєї епохи. У романі “Злочин і кара” гостро поставлене моральне питання відповідальності людини за злочин – і не лише перед законом, але й, у першу чергу, перед самою собою, перед своєю совістю. Центральним персонажем роману “Злочин […]...
- Прийоми психологічного аналізу у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” З курсу теорії літератури мені відомо багато художніх прийомів, що їх використовують письменники для розв’язання різних художніх завдань. Але буває гак, що ці прийоми важко виокремити з тканини твору – настільки природним та життєвим видається читачам результат їх використання. Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” вирізняється надзвичайною глибиною образів, зображених у ньому. Автор майстерно змальовує […]...
- Образ Сонечки у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара”Ф. М. Достоєвський показав трагедію особистості, яка бачить багато протиріччя своєї епохи і, заплутавшись остаточно в життя, створює теорію, яка йде врозріз з головними людськими законами. Ідея Раскольнікова про те, що є люди – “тварі тремтячі” і “право мають”, знаходить у романі багато спростування. І, мабуть, найяскравішим викриттям цієї ідеї є […]...
- “Християнські мотиви у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Людина в романах Достоєвського відчуває свою єдність з цілим світом, відчуває свою відповідальність перед світом. Звідси глобальність гостро поставлених письменником проблем, їх загальнолюдський характер. Звідси і звернення письменника до вічних, біблійних, тем та ідей. У своєму житті Ф. М. Достоєвський часто звертався до Євангелія. Він знаходив в ньому відповіді на життєво важливі, хвилюючі питання, запозичив […]...
- Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ Ф. ДОСТОЄВСЬКИЙ, Л. ТОЛСТОЙ Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” письменник глибоко проникає в душу злочинця, і за ідеєю вбивства заради любові до людей, влади заради добрих справ, вбивства за покликанням совісті, відкриває найстрашнішу […]...
- “Образ Петербурга в романі Ф. Достоєвського “Злочин i кара” Мотив Петербурга, образ Петербурга у творах Достоєвського – незмінний мотив, незмінний образ. Тому поняття “Петербург Достоєвського” давно і міцно увійшло в побут критиків і дослідників літератури. Всякий, хто хоч раз бував у північній Пальмірі, читаючи петербурзькі романи Достоєвського, подумки обов’язково проецирує події, що відбуваються в них, на вулиці і площі реального Петербурга, хоча письменник часто […]...
- “Трагедія “маленької людини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Повз мене по вулиці йшла “маленька” людина. Не маленька зростом, а людина забита, тиха, бідно одягнена. Чи зверну я на неї увагу? Навряд чи. “Що в ній цікавого?” – Подумаю я, і так подумає, можливо, кожен з нас. А що ж цікавого знайшов в “маленькій” людині Ф. М. Достоєвський? А до нього – О. С. […]...
- Твір-роздум: “Образ Соні Мармеладової у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Брехня і правда, добро і зло, боротьба ідей, зіткнення характерів – все це становить основу конфлікту роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, самого знаменитого, може бути, твору письменника. Принижені, ображені, “маленькі люди”, “підпільні люди” – персонажі чи не всіх творів Достоєвського. Так і в “Злочині і карі”. Покинуті на вулицях діти, п’яна дівчинка на […]...
- “Образ Соні Мармеладової у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Соня Мармеладова – героїня роману Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара”. Бідність і вкрай безнадійний сімейний стан примушують цю молоду дівчину заробляти на панелі. Читач вперше дізнається про Соню з адресованої Раскольникову розповіді колишнього титулярного радника Мармеладова – її батька. Алкоголік Семен Захарович Мармеладов живе разом з дружиною Катериною Іванівною і трьома маленькими дітьми – […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості… Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього […]...
- Поліфонія в романі – ЗЛОЧИН І КАРА” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881) “ЗЛОЧИН І КАРА” – ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОЛІФОНІЧНИЙ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН Поліфонія в романі Існує думка, що “Злочин і кара” поєднує риси роману й трагедії. І дійсно, деякі його сцени (наприклад, останній монолог Катерини Іванівни Мармеладової, яка вмирає) нагадують найдосконаліші твори античного театру. Необхідно назвати ще одну “драматургічну” рису твору. Як вам уже відомо, теоретики […]...
- Тема “маленької людини” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Тема “маленької людини” є однією з центральних тем у російській літературі. Її торкалися у своїх творах і Пушкін (“Мідний вершник”), і Толстой, І Чехов. Продовжуючи традиції російської літератури, особливо Гоголя, Достоєвський з болем і любов’ю пише про “маленьку людину”, що живе в холодному і жорстокому світі. Сам письменник зауважив: “Усі ми вийшли з Шинелі Гоголя”. […]...
- Біблійні мотиви у романі Ф. ДОСТОЕВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І КАРА” “Злочин і кара” – один з ідеологічних романів Ф. Достоєвського – пронизаний ідеями християнства. Біблійні мотиви надають роману загальнолюдського значення. Образи й мотиви з Біблії підпорядковані єдиній ідеї і згруповані і півколо певних проблем. Одна з них – проблема долі людства. Кризу сучасного письменнику суспільства співвіднесено у романі з апокаліптичними прогнозами. Образи Біблії перенесено у […]...
- Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей). II. Крах теорії Раскольникова. 1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, […]...
- Критика індивідуалістичного бунту у романі Достоєвського Створення роману “Злочин і покарання” довелося на переломний для Росії рубіж п’ятидесятих-шістдесятих років минулого століття. Це був час Другої імперії у Франції, час Наполеона ІІІ, час Бісмарка, що почало об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю”, час краху старих феодальних порядків у Росії й росту нових, буржуазних. На зміну дворянським революціонерам прийшли революціонери-різночинці, яких спробував зобразити І. […]...
- Відповіді до теми: роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” 1. Як Достоєвський розкриває образ злочинного світу, описуючи Петербург? ГІри описі “серединних вулиць” Петербурга вражають духота, штовханина, сморід і бруд. Люди розлючені, вони задихаються в місті, як “у будинку без кватирок”. Гнітюче враження підсилюється при описі трактиру, п’яної сповіді Мармеладова (“нікуди піти людині”), символічного сну Раскольникова. Злочинний світ штовхає людину на злочин проти особистості (доля […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості..-. Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього […]...
- “Трагедія маленької людини в романі “Злочин і кара” Творчість великого російського письменника Федора Михайловича Достоєвського охарактеризувати не так і просто. З одного боку, в його творчості часто були зображені так звані маленькі люди – особи з неймовірно складною долею і життям, як існують в обставинах, що перебувають на межі людських. Водночас автор зміг показати, що навіть в таких умовах люди по-справжньому жили. У […]...
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? “Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає […]...
- Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють соціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є по-справжньому […]...
- Еволюція образу Раскольнікова в романі “Злочин і кара” Коли читаєш роман Федора Достоєвського “Злочин і кара”, здається, від першого знайомства з Родіоном Раскольніковим до його страшного злочину і потім до покарання час тягнеться довго. Виявляється, пройшло всього тринадцять днів з того моменту, коли колишній студент вийшов зі своєї комірчини “на пробу” і, зрештою, прийшов у поліцейський відділок, видихнувши слова: “Це я убив…” З […]...
- “Зневажені та скривджені в романі Достоєвського “Злочин та кара”” Видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського з задоволенням читають і сьогодні, його знає увесь світ. Його творчість, як і особистість письменника, геніальна та суперечлива, визиває багато суперечок і понині. Письменник був реалістом, знавцем життя, психологом і провидцем, та гуманістом, який у своїх творах звинувачує соціальне зло та суспільну несправедливість. Разом з тим, Ф. М. Достоєвський […]...
- “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” Завдяки могутньому хисту філософа й геніальній художній інтуїції Достоєвському вдалося надзвичайно глибоко й переконливо розкрити процес краху анархо-індивідуалістичної теорії Раскольникова, показати поразку особистості, яка поставила себе в ситуацію “над суспільством”, над його мораллю. Скоївши подвійний злочин (вбивство […]...