“Я не стару вбив… я себе вбив…” (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)
Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету.
Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так.
Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина – у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину “по совісті”. За цією теорією люди поділяються на “звичайних” і “обраних”, “великих”. “Великі” можуть “для загального блага” порушувати моральні закони суспільства, можуть переступати
Раскольников довго міркував про те “тварина він тремтяча або право має”. І вирішив довести насамперед собі та іншим, що може вчинити злочин “по совісті”, “переступити через кров”, виправдуючи його тим, що убивство старої, дріб’язкової бабки, “якій вже нічого робити на цьому світі”, буде для багатьох благом, а її гроші стануть порятунком для знедолених людей.
Але, вчинивши злочин, Родіон, що мучиться докорами сумління, розуміє, що він не з “розряду тих, хто право має”. Він зневажає себе за докори сумління, за те, що виявився “твариною тремтячою”. Адже, крім “нікчемної
Намагаючись переробити свою натуру, Раскольников приходить до трагічного роздвоєння.
Життя його розділилося на те, що було до злочину і після нього. Герой прирік себе на страждання. Він зізнається Соні: “І не гроші, головне, потрібні мені були… коли я вбив… мені треба було дізнатися тоді, чи воша я, як усі, чи людина? Чи зможу я переступити чи не зможу?” І не зміг. Не зміг переступити через свою совість.
Убивши лихварку, Родіон убиває все те людське, що зв’язувало його з людським світом, з людьми: “Я не бабку вбив… я себе вбив”. З цього зізнання і почалося каяття. Герой зрозумів, що всі люди непомітно зв’язані, життя кожної людини – безумовна цінність, і ніхто не має права розпоряджатися чужим життям.
А потім була “явка з повинною”, суд, каторга.
Отже, Раскольников покараний. Начебто б усе просто і ясно: порушив закон – відповідай. Але зовсім не “явка з повинною” і каторга були покаранням для Раскольникова. І відповідав він не стільки перед законом, скільки перед своєю совістю. Герой відчуває провину не перед законом, а перед власним сумлінням, перед безневинно убитою Лизаветою, перед матір’ю, сестрою, Сонею Мармеладовою.
Перед людьми. Перед землею своєю. І тому, щоб “спокутувати провину стражданням”, він іде на Сінну площу і, як йому радила Соня, стає на коліна і цілує землю, перед якою він згрішив… “Усе заразом у ньому пом’якшилося, і полилися сльози…”
Трагізм Раскольникова – у хибності теорії “наполеонізму”. Він зрозумів це, вчинивши злочин, але повернутися до колишнього нормального життя зміг тільки через страждання. У Сибіру, на каторзі, відбувається болісне звільнення Раскольникова від ідеї “надлюдини”. І є надія на його моральне відродження і повернення до людей.
Related posts:
- Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього ніхто не писав таких книг, […]...
- Достоєвський “Злочин і кара”. “Я вбив себе, а не стару жінку” Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин i кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбiльш складних творiв росiйської лiтератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росiї середини ХIХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям i безправ’ям. Автор створює книгу про збiднiлих […]...
- Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Одна з, основних тем творчості Ф. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що живуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, І життя інших людей. Роман “Злочин і кара” буй задуманий автором ще на каторзі. Тоді він називався […]...
- Двійники й антиподи Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. […]...
- Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей). II. Крах теорії Раскольникова. 1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної […]...
- Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його […]...
- Відповіді до теми: роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” 1. Як Достоєвський розкриває образ злочинного світу, описуючи Петербург? ГІри описі “серединних вулиць” Петербурга вражають духота, штовханина, сморід і бруд. Люди розлючені, вони задихаються в місті, як “у будинку без кватирок”. Гнітюче враження підсилюється при описі трактиру, п’яної сповіді Мармеладова (“нікуди піти людині”), символічного сну Раскольникова. Злочинний світ штовхає людину на злочин проти особистості (доля […]...
- Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись своїми переконаннями, а не загальноприйнятими […]...
- Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства. […]...
- Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до […]...
- Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) ДОСТОЄВСЬКИЙ ФЕДІР (1821-1881) Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, – це геніальність і протиріччя. Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував “вічні” питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані “Бідні люди” (1845), “Двійник” […]...
- “Петербург Ф. Достоєвського” за романом “Злочин і кара” Місто – трагічна доля людини. Місто Петербург – привид, породжений людиною в її самотності і поневіряннях. М. Бердяєв До числа найбільш величних витворів Ф. М. Достоєвського, що зробили великий вплив на подальшу світову літературу, належить роман “Злочин і кара”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” ще називають “петербурзьким романом”. Чи випадково це? Адже про […]...
- Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину й кари не випадково зазначена вже у назві роману, бо саме її дослідженню присвятив Ф. Достоєвський свою розповідь. Уперше письменник розповідає про історію злочину, подаючи її з боку злочинця. Навіщо? Аби викликати співчуття до вбивці? Тут дещо складніше. Родіон Раскольников не банальний […]...
- Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОКИ № 29-30 Тема. (РМ) Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: виявити рівень розуміння змісту, ідейно-художніх особливостей твору; розвивати образне, аналітичне мислення, зв’язне писемне мовлення, уміння висловлювати свої судження й аргументувати їх; виховувати високі моральні […]...
- Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, […]...
- (КР) Контрольна робота за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 31 Тема. (КР) Контрольна робота за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчений матеріал; виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою контролю і корекції; розвивати пам’ять, аналітичне, образне мислення, уміння […]...
- “Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського” Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської совісті. Поки Раскольников не зрозуміє […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (1 варіант) Твори видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського характеризуються філософськими та психологічними міркуваннями, увагою до найбільш складних і неоднозначних питань своєї епохи. У романі “Злочин і кара” гостро поставлене моральне питання відповідальності людини за злочин – і не лише перед законом, але й, у першу чергу, перед самою собою, перед своєю совістю. Центральним персонажем роману “Злочин […]...
- Петербург Ф. М. Достоєвського (за романом “Злочин і кара”) Петербург… Місто, до якого у своїх творах зверталися багато письменники – від М. В. Ломоносова до поетів наших днів. “Дух неволі”, зазначений у Петербурзі ще О. С. Пушкіним, наклав відбиток на розчарованих життям, передчасно втомлених героїв М. В. Гоголя, О. О. Блока, А. Бєлого, Ф. М. Достоєвського. Достоєвський створює свій Петербург, близький за настроєм Петербургу […]...
- Мої роздуми над романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Реакція читачів на цей твір неоднорідна. Більш того, часто можна почути негативні відгуки: про сам роман, “похмурий та злий”, про головного героя – “який же герой з убивці”, про відсутність будь-якої позитивної, доброї сили. Я теж не можу сказати однозначно: “Сподобався”. Чесно кажучи, прочитавши роман, настрій не піднявся, для себе, для вирішення якихось питань, для […]...
- “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як поліфонічний роман Вдумливі й уважні читачі побачили у творчості Ф. Достоєвського продовження гуманістичних традицій Пушкіна та Гоголя, які теж писали про долні “маленької людини”. Але новаторство Достоєвського полягало в тому, що і ні відміну від, скажімо, Гоголя, він розкрив складний, багатий духовний світ “міг ленької”, задавленої життям людини. Достоєвський не тільки жаліє свого героя, а й підкреслює […]...
- Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
- Прийоми психологічного аналізу у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” З курсу теорії літератури мені відомо багато художніх прийомів, що їх використовують письменники для розв’язання різних художніх завдань. Але буває гак, що ці прийоми важко виокремити з тканини твору – настільки природним та життєвим видається читачам результат їх використання. Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” вирізняється надзвичайною глибиною образів, зображених у ньому. Автор майстерно змальовує […]...
- “Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману “Злочин і кара” Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють “темну” сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і характер Раскольникова. Достоєвський показує нам […]...
- Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. (Розвиток буржуазних стосунків. Егоїстична війна “всіх проти всіх”. Соціальна нерівність.) 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. (Особа Наполеона – приклад індивідуалістичної життєвої філософії “сильної особистості”. Інтерес до цієї теми – з часів Пушкіна (“Цигани”, “Євгеній Онєгін”). Вибір свого шляху. […]...
- “Теорія Родіона Раскольникова в романі Достоєвського “Злочин і кара” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара” вперше був опублікований в 1866 році в журналі “Російський вісник”. У романі складно переоцінити весь психологізм автора, з яким він відображає аналіз злочину, даючи чіткі і деталі і моменти, що говорять самі за себе. Слід зауважити, що Достоєвський, поряд з Л. М. Толстим, популярний і читається цей руський […]...
- Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников […]...
- Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив […]...
- Еволюція образу Раскольнікова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Читати Достоєвського надзвичайно складно, і з першого разу багато чого не розумієш, особливо, що стосується Раскольнікова. Утім, цей образ саме й був створений для того, аби спонукати до роздумів набагато глибших, аніж тільки виявлення причин, з яких Родіон Раскольніков, герой роману Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара”, вчинив вбивство. Доки Раскольніков не зустрівся із Сонею, […]...
- Раскольников та його “двійники” у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XIX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману […]...
- Образ Сонечки у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара”Ф. М. Достоєвський показав трагедію особистості, яка бачить багато протиріччя своєї епохи і, заплутавшись остаточно в життя, створює теорію, яка йде врозріз з головними людськими законами. Ідея Раскольнікова про те, що є люди – “тварі тремтячі” і “право мають”, знаходить у романі багато спростування. І, мабуть, найяскравішим викриттям цієї ідеї є […]...
- “Християнські мотиви у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Людина в романах Достоєвського відчуває свою єдність з цілим світом, відчуває свою відповідальність перед світом. Звідси глобальність гостро поставлених письменником проблем, їх загальнолюдський характер. Звідси і звернення письменника до вічних, біблійних, тем та ідей. У своєму житті Ф. М. Достоєвський часто звертався до Євангелія. Він знаходив в ньому відповіді на життєво важливі, хвилюючі питання, запозичив […]...
- Двійники Раскольникова у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман “Злочин і кара”, як і вся творчість Ф. М. Достоєвського, є грізним попередженням про ту страшну небезпеку, яку несе з собою здійснення ідеї Раскольникова стати вище світу і назавжди “зламати те, що треба”. Кров “по совісті” (“все дозволено” – продовжує “нове слово” Раскольникова Іван Карамазов) призводить до “відокремлений”, нічим не насититься егоїзму, насильства, службовцю […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його теорії, яка і […]...