“Я поспішаю посміятися над усім, інакше мені довелося б заплакати” П. де Бомарше (По добутках Н. В. Гоголя)
1. Разноликий внутрішній мир Гоголя. 2. Подвійність гоголівської творчості. 3. Гумор письменника Н. В. Гоголь одна з таємничих фігур у російській літературі.
Все його життя без яких-небудь серйозних труднощів і гонінь сприймається через призму його пронизливих щиросердечних переживань. Смерть же взагалі обкутана просто містичною таємницею, починаючи з того, що свій заповіт письменник опублікував за шість років до своєї кончини й закінчуючи от уже сторіччя не слухами, що змовкають, про те, що Микола Васильович був похований живим, що перебуває
“. Незважаючи на те що зовні біографія Гоголя бідна подіями, він зміг створити целую низку оригінальних, живих і сильних характерів По власному визнанню автора, весь матеріал для своїх персонажів він брав майже винятково зі свого внутрішнього миру, трохи перебільшуючи пороки, які в собі знаходив. Виходить, його душу в якийсь момент розсипалася перед очами читача
Разом з тим письменник володів і деяким пророчим дарунком.
Ніхто інший, як Гоголь, першим представив Росії нової людини-підприємця – Чичикова з поеми “Мертві душі”, тоді як і в спомині ще не було ніякого розвитку капіталізму. Письменник уважав, що навіть такі, вірніше саме такі люди, можуть придатися на благу справу: “Ні, пора, нарешті, припрягти й негідника. Отже, припряжемо негідника!
“, – оскільки Росії завжди був потрібний якийсь двигун. Саме тому в ряді характерів, створених Гоголем, не останнє місце займає й цей герой, що виділяється серед пустобрехів своєю цілеспрямованістю й великою силою. Так трапилося, що саме цей письменник більше інших залякав російську публіку своїми страшними оповіданнями про відьом, чортів і всяку іншу погань, однак саме він міг сильніше всіх інших неї розсмішити Більше того, у певні моменти гоголівський сміх раптом викликає тугу й жах, а потім плавно перетікає в сльози, а потім знову вертається до свого початку, смішачи читача й замикаючи коло. Причому зовсім неясно, що в письменника первинно: неприборкана веселість або всепоглинаюча меланхолія.
Сам Гоголь пояснював свою подвійність тим, що щирим тлом його душі було похмурість і туга, які можна було розсіювати тільки безтурботним сміхом.
Можливо, саме тому, з роками “крізь видний миру сміх” неминуче стали проявлятися й “невідомі йому сльози”. Через сміх письменник зміг передати саме прекрасне, що є в цьому світі, премудрості всесвіту Здатність смішити в Гоголеві виявилася як ознака більше тонкої щиросердечної організації, що з перебільшеною чуйністю реагує на всі прояви навколишнього світу. Часто, що смішать людей, російська людина сприймається більш сприятливо, оскільки издревле в нас під маскою юродивого ховалася розумна людина, якому можна довіряти.
Можливо, саме тому Микола Васильович так любимо на батьківщині. Сміх у Гоголя невідривно пов’язаний із чудом, чарівним образом обертаючи навіть самі серйозні обставини вкомические. Поки правило зло тільки сміх був здатний безкарно вийти на сцену й підкорити ситуацію своїм законам: “Я запросив вас, добродії, для того щоб повідомити вас пренеприємна звістка: до нас їде ревізор”.
Тільки лише почавши свою поему “Мертві душі”, Гоголь звернувся до А. С. Пушкіна із проханням: “Зробіть милість, дайте який-небудь сюжет, хоч який-небудь смішної або не смішний, але росіянин чисто анекдот.
Рука тремтить написати тим часом комедію…”. Письменник свідомо шукає смішні сюжети, щоб його сміх зазвучав у всю російську ширся Якщо від комедії А. С. Грибоєдова віє деяким розпачем, то в Гоголя проявляється чисто російська особливість махати на все рукою й отшучиваться. Городничий негідник Всі його підлеглі, причому й вищі, і нижчі класи глибоко порочні, навіть ревізор на перевірку виявляється ошуканцем.
Ціле місто загрузло у фальші, а глядач проте сміється. Синявский писав: “Перевертиш, лже-ревізор Хлестаков виявився ключем, від заводу яким (у зворотну сторону) “Ревйзор” грає, на зразок чудесної шарманки, що виконує адміністративний мотив з бурхливістю польки-мазурки”. Однак це не применшує достоїнства комедії, на думку деяких літературознавців, що є єдиним зразком класичної російської комедії.
Добуток як не можна чітко показує спрямованість своїх героїв на суспільні інтереси, навіть любовна лінія. Увага дочки й дружини городничего до інкогніто продиктована скоріше не особистими переживаннями, а соціальними міркуваннями. Крізь сміх читач проте прекрасно зауважує й страх головних героїв перед своїм начальством, і стирання яких-небудь особистих достоїнств на догоду устремління до вищого чина Дарунок Гоголя полягає в тім, що глядач практично проти своєї волі починає глузувати з тих, з ким він не хоче мати нічого загального. І цей же сміх уже неймовірним образом ріднить людину з його героями. І от читачі вже сміються не над персонажами, а над самими собою, над своїми слабостями й недоліками.
У Гоголеві як не можна повно в єдине ціле злилися художник і комік, а тому гумор значно перевершує його невидимі миру сльози. Сміх для письменника був проявом почуття, життєвої й поетичної силоміць. Саме тому можна сказати, що й крізь його сльози, до читачів доносився бездонний і заливистий сміх.
Письменник відкрив цьому миру неймовірна кількість приводів для щирого сміху.
Навіть незліченні речі й безсловесні тварини в Гоголя одержали здатність пересміхатися. Не зрячи в повісті “Ніч перед Різдвом” можна побачити такі рядки: “Чудно влаштовано на нашім світлі! Усе, що не живе в ньому, усе силкується переймати й передражнювати один іншого”.
Гумор, таким чином, виступає як універсальний засіб, як самостійна стихія. Навіть космос крізь цю гоголівську призму сприймається, що як сміється понад особа, немов промені распространяющее все смішному й забавне в цьому світі.
Під сміх письменника двері старосвітських поміщиків розспівують на різні голоси, а в місті, що ушановує мнимого ревізора, починається стовпотворіння. І от уже все рухається, тремтить і сміється, як в “Сорочинской ярмарку”, ставлячи всі нагору тормашками: “Небо, зеленого й синього лісу Люди, вози з горщиками, млина – усе перекинулося, стояло й ходило нагору ногами, не падаючи в блакитну прекрасну безодню”.
Related posts:
- Містичні мотиви в добутках H. В. Гоголя 1. Фольклор як джерело містичних образів у творчості Гоголя. 2. Погань у збірниках повістей. 3. Містика в повісті “Портрет”. У словниках можна відшукати кілька визначень поняття “містика”, але всі вони сходяться на тім, що під цим словом маються на увазі вірування в іншу реальність, населену надприродними істотами, а також у можливість спілкування з ними людей. […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної […]...
- Тема Петербурга в добутках Н. В. Гоголя До Теми Петербурга зверталися багато поетів і письменники. У російській літературі це місто з моменту свого виникнення сприймалася не тільки як нова столиця, але Алл С о ч. Р У и як символ нової Росії, символ її майбутнього. Однак відношення до Петербурга в російській свідомості завжди було двоїстим. Одні бачили в ньому гордий “град Петров”, […]...
- Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика (По добутках H. В. Гоголя “Мертві душі” і “Ревізор”) 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна в них не тільки в […]...
- Сатиричні мотиви у творчості Н. В. Гоголя Великий сатирик почав свій творчий шлях з опису побуту, вдач і звичаїв України, постатечно переходячи до опису всієї величезної Русі. Ніщо не вислизнуло від уважного ока художника: ні вульгарність і дармоїдство помещиков, ні підлість і незначність обивателий. “Миргород”, “Арабески”, “Ревізор”, “Женитьба”, “Ніс”, “Мертві душі” – їдка сатира на дійсність. Гоголь став першим з русявийских письменників, […]...
- Аналіз добутку Вечора на хуторі біля Диканьки Гоголя Н. В Аналіз добутку “Вечора на хуторі біля Диканьки” – це добуток, наповнений народними повір’ями, фантастикою, казковими подіями, але важливо те, що звичайні людські істини, віра в добро й силу земну присутні в ньому. Добро тут завжди перемагає зло, користь і скнарість нака-зиваются, любов тріумфує над злими силами, підлість і низькість висміюються. Письменник доводить нам, що влада […]...
- Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів […]...
- Своєрідність гумору в добутках А. П. Чехова СВОЄРІДНІСТЬ ГУМОРУ В ДОБУТКАХ А. П. ЧЕХОВА Очисну силу сміху використовували багато письменників у своїх утворах. Особливо яскраво сміх виявився в сатиричних добутках Н. В. Гоголя й М. Е. Салтыкова-Щедріна. Чехів слідом за своїми великими попередниками також віддає належне гумору. Але проявляється сміх у чеховських добутках дуже своєрідно. “Сміх крізь сльози” – сказати було б […]...
- Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя. Жодна тогочасна книга на українську тематику не мала такого успіху, як “Вечори”, і жодна не була так талановито зробленою, як “Вечори”. Гоголь свідомо йшов на створення літературного бестселера, вивчивши запити […]...
- Значення Гоголя для театру Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться… Я. Гоголь “Ревізор” Гоголь і театр у моєму поданні – поняття нероздільні. Чарівна сила майстерності вкладена в п’єси великим письменником. Наприклад, знаменита п’єса “Ревізор” так зрозумілий і прекрасна для російського глядача, як, скажемо, класична грецька скульптура для стародавнього грека Вона виточена з такою же майстерністю! І так […]...
- Могло бути інакше (за твором Євгена Гуцала “Лось”) Мені було дуже важко читати це оповідання. Та я знаю приклади жорстокого ставлення до домашніх тварин – що вже казати про диких. Усі закликають бути добрими, та тільки від закликів до добрих справ – дуже далеко. Якби люди думали не про наживу, а про те, що треба бути добрими, то історія з лосем мала б […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому […]...
- “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
- Мотив дороги в добутках вітчизняної класики 19 століття Мотив дороги звучить у двох значительнейших добутках 19 століття. Це – “Мертві душі” Н. В. Гоголя й “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова. В “Кому на Русі жити добре” Некрасов показує життя всієї Русі через подорож семи вольнообязанних мужиків по декількох селах. Сюжет поеми – фольклорний. Головні герої поеми – селяни, тому що […]...
- Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” – МИКОЛА ГОГОЛЬ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас МИКОЛА ГОГОЛЬ Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на фоні російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені […]...
- ЦИВІЛЬНИЙ ПАФОС ТВОРЧОСТІ ГОГОЛЯ ЦИВІЛЬНИЙ ПАФОС ТВОРЧОСТІ ГОГОЛЯ Висока гражданственность творчості великого російського писа-теля Миколу Васильовича Гоголя виявилася насамперед у разо-блачении всього, що зневажає волю людської особистості, не дає людині созидательно трудитися й жити. З обуренням гово-рит Гоголь про нелюдського вельможу з (). Цей холодний байдужий міністр у відповідь на прохання інваліда Вітчизняної війни 1812 року про ви-дачі йому […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої […]...
- Розвиток теми “Маленької людини” у творчості Н. В. Гоголя Тема”маленькогочеловека”влитературе существовалаидоееобозначениявтворчествен. В. Гоголя. Впервиеонапрозвучала в “Медномвсаднике”і”Станционномсмотрителе”А. С. Пушкіна. Вообщеже”маленькийчеловек”такий:етонезнатний, абедний, оскорбляемийвисшимипочинулюдьми, доведеннийдоотчаяниячеловек. Приетометоособийсоциально-Психологическийтип, те естьлюбойчеловек, ощущающийсвоебессилиеиничтожность. Поройонспособенна протест. Кбунту”маленькогочеловека”всігдаведетжизненнаякатастрофа, ноисход протесту-божевілля, смерть. Пушкиноткрил вбедномчиновникеновийдраматическийхарактер, агогольпродолжилразвитиеетойтемивпетербургскихповестях(“Ніс”,”Зскийпроспект”,”Запискисумасшедшего”,”Портрет”,”Шинель”). Нопродолжилсвоеобпо-різному, опираясьнасобственнийжизненний досвід Петербургпоразилгоголяглубокими общественнимипротиворечиями, трагическимисоциальнимикатастрофами. Погоголю, Петербург-Місто, гдечеловеческиеотношенияискажени, торжествуетпошлость, а талантигибнут. етогород, де,”кромефонаря, вседишитобманом”. Именноветом страшному, безумномгородепроисходятуди вительниепроисшествиясчиновникомпо-прищиним. Именноздесьнетжитьябедному Акакиюакакиевичу. Героигоголя сходятс умаилипогибаютвнеравнойборьбесжестокойдействительностью. Людина й нелюдські умови його […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть […]...
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був […]...
- Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне […]...
- Чи міг би Лис Микита вчинити інакше? (За казкою І. Франка “Фарбований Лис”) На уроках української літератури нас запитали: “Чи міг би Лис Микита вчинити інакше?” Провівши дискусію, ми дійшли висновку, що вчинити по-іншому він просто не міг. Адже ніхто не може стрибнути вище власної голови і вчинити так, як йому не властиво. Розглядаючи образ Лиса Микити, відразу можна помітити, що це дуже хитрий, самовпевнений звір. Він, крім […]...
- Образ автора в поэме Н. В. Гоголя Особенностью поэмы Гоголя является то, что наряду с помещиками, чиновниками, Чичиковым в ней действует еще один персонаж – автор (его даже хочется написать с прописной буквы – Автор). Рассказчик, от лица которого ведется повествование, вовсе не тождествен Гоголю. С помощью Автора Гоголь показывает нам процесс творчества и при этом прячется за рассказчика. В чем было […]...
- Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору – Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” […]...
- Гоголя – про право художника-реаліста Для нас у даному випадку важливі не стільки розходження, скільки те, що дає підстави говорити про лінії безпосередньої наступності Гоголем ідей, відкритих Пушкіним у романтичній естетиці. Г. А. Гуковский у главі, присвяченої “Ревізорові”, писав: “Він (Гоголь – П. М.) засвоїв пушкінські відкриття. Перший із всіх своїх сучасників він зрозумів, що Пушкін навчив мистецтво не тільки […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах […]...
- Коротка характеристика твору “Мертві душі” Гоголя Н. В Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправ’я епічного і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одного боку усю Русь”; мова проста, розмовна. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мови, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру крутійського роману : головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається […]...
- Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму […]...
- ПЕТЕРБУРЗЬКІ ПОВІСТІ ГОГОЛЯ – НОВИЙ ПОГЛЯД НА МІСТО ПЕТЕРБУРЗЬКІ ПОВІСТІ ГОГОЛЯ НОВИЙ ПОГЛЯД НА МІСТО Сьогоднішнє письменницьке мистецтво визнає Н. В. Гоголя своїм наставником. Він був один з видатних діячів російської прози. Сміх у його Творчості з’єднаний із трагічними потрясіннями. Хоча його добутки відрізняються барвистістю мови й простотою сюжету, сам Гоголь був людиною, що постійно дивує й небагато таємничим. Його “Петербурзькі повісті” вплинули […]...
- Образ України у творчості М. В. Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, […]...
- Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму […]...
- Міркування над поемою Н. В. Гоголя “Мертві душі” Міркуючи над творчістю Н. В. Гоголя, я вирішила присвятити свій Твір поемі ” Мертві душі “. Як творець добутків, присвячених, по образному вислові митрополита Київського й Галицкого Філарета, “душі людської”, як письменник, ” народ, щопоказав, у його внутрішній красі, найбагатших творчих можливостях”, Гоголь великий і невичерпний. Великий у своїй любові до людей, людині, Батьківщині. “Немає […]...
- Проблема змісту людського життя в збірнику повістей Н. В. Гоголя “Миргород” 1. Суспільно-політична ситуація в країні. 2. Одноманітне життя старосвітських поміщиків. 3. Героїзм і самовідданість козаків. 4. Искушенность Хоми. 5. Животіння чиновників. У першій половині XIX сторіччя для представників творчої інтелігенції наступили лихоліття. Декабристське повстання було жорстоко подавлене Найкращі молоді сили відправлені в посилання. У суспільній свідомості вкоренився непереборний страх перед вільнодумством. А. И. Герцен у […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Л. Костенко “Маруся […]...