Жадан Сергій Вікторович Депеш Мод
Жадан С. В. Депеш Мод. – Харків: Фоліо, 2004. – 229 с. Суддя – западліст; Він не любить “Металіст”.
15.02.04 (неділя)
Коли мені було 14 і в мене були свої види на життя, я вперше накачався алкоголем. Під саму зав’язку. Було дуже тепло і наді мною пливли сині небеса, а я лежав і помирав на смугастому матрасі й навіть похмелитися не міг, тому що мені було лише 14 і похмеляться я ще просто не навчився.
За останні 15 років у мене було більш ніж достатньо підстав, аби не любити це життя, життя від початку, щойно я почав його сприймати, виявився
Мене влаштовувала га кількість бабок, яка в мене була, себто влаштовувала не кількість як така, бабок в мене, насправді, майже ніколи не було, влаштовував сам принцип обертання їх навколо мене – я з дитинства помітив, що банкноти з’являються саме тоді, коли тобі потрібно, і приблизно в тій кількості, без якої ти не обійдешся, зазвичай це спрацьовувало, точно спрацьовувало, очевидно, якщо ти не до кінця втратив совість і зберігаєш бодай крихти якоїсь пристойності, в сенсі там чистиш зуби, або не їси свинину, якщо ти мусульманин, то до тебе із нез’ясованою тобою регулярністю з’являється янгол із чорними бухгалтерськими нарукавниками й лупою на крилах і поновлює твій поточний рахунок певною сумою в грошовому еквіваленті, так, аби то, з одного боку, зовсім ноги не протягнув, а з другого – не надто вийобувався і не перепаскудив своєї реінкарнації купівлею танкерів із нафтою чи цистерн зі спиртом. Мене це влаштовувало, в цьому я янголів розумів і підтримував. Мене влаштовувала країна, в якій я жив, влаштовувала та кількість гівна, котрим вона була заповнена і котре в найбільш критичні відтинки мого в цій країні проживання сягало колін і вище. Я розумів, що цілком міг народитись в іншій країні, куди гіршій, наприклад з більш суворим кліматом чи авторитарною формою правління, де біля влади стояли б не просто ублюдки, як в моїй країні, а які-небудь поморочені ублюдки, які передавали би владу в спадок своїм дітям разом із зовнішнім боргом та внутрішнім мракобіссям. Так що я вважав, що доволі добре ще втрапив, тому не надто переймався цими речами.
За великим рахунком мене влаштовувало все, мене влаштовувала телевізійна картинка, котру я бачив за вікнами помешкань, в яких я жив, тому я намагався просто не надто швидко перемикати канали, оскільки встиг помітити, що будь-які вияви уваги з боку змонтованої навколо мене реальності обов’язково закінчуються наперед прогнозованими гадостями чи просто дрібним житейським западлізмом. Реальність прикольна сама по собі, проте цілковито лажова при підрахунку післяматчової статистики, коли ти аналізуєш свої та п показники і бачиш, що порушень з п боку було в кілька разів більше, а вилучення траплялись лише в твоїй команді. Якщо мене щось і пригнічувало по-справжньому, то саме ш постійні та наполегливі намагання цієї телекартинки вступити зі мною в протиприродні статеві зносини, себто, просто кажучи – відтрахати мене, скориставшись моїми ж таки суспільними правами та християнськими обов’язками.
Я весело прожив ці свої 15 років дорослого життя, не беручи участі в побудові громадянського суспільства, не приходячи на виборчі дільниці й успішно уникаючи контактів із антинародним режимом, якщо ви розумієте, що саме я мак? на увазі; мене не цікавила політика, не цікавила економіка, не цікавила культура, навіть прогноз погоди мене не цікавив, хоч не була чи не єдина в цій країні річ, яка викликала довіру, але мене вона все одно не цікавила.
Зараз мені 30. Що змінилось за останні 15 років? Майже нічого. Навіть зовнішність цього… президента не надто змінилась, у всякому разі його портрети як ретушувались тоді, так і тепер ретушуються, навіть я це помітив. Змінилась музика в радіо, але я його, за великим рахунком, і не слухаю.
Змінився одяг, але 80-ті, наскільки я розумію, і далі в моді. Не змінилась телекартинка, вона така ж липка та ядуча, як розлитий на паркеті лимонад. Не змінився клімат, зими все такі ж довгі, а весни – довгоочікувані.
Змінились друзі, себто одні назавжди зникли, а інші натомість з’явились. Змінилась пам’ять – вона стала довшою, але не стала кращою. Сподіваюсь її вистачить ще років так на 60 тривалого побутового похуїзму й незламної душевної рівноваги.
Чого я собі й бажаю. Амінь.
17.06.93 (четвер) ВСТУП № 1 16.50
17 червня, близько п’ятої дня, Собака Павлов намагається спуститись в підземку. Він підходить до вертушки, йде просто на жінку в уніформі й дістає з кишені ветеранське посвідчення. Жінка в уніформі дивиться в посвідчення і читає “Павлова Віра Наумівна”. “Ну?”, – питається.
– Бабуся, – говорить Собака Павлов.
– Де бабуся?
– Це, – показує Собака посвідчення. – Моя бабуся.
– Ну й що?
– Вона – ветеран.
– Ну, а ти що хочеш?
– Вона в танку горіла.
Жінка ще раз дивиться в посвідчення. Хто її знає, думає вона, може, й горіла, по фото не скажет.
– Ну, добре – каже вона. – А від мене що треба?
– Пропустить, – говорить Собака.
– А ти що – теж у танку горів?
– Ну, почекайте, – починає торгуватись Собака, – може я їй поїсти несу.
– Що поїсти?
– Ну, поїсти, – Собака згадує, що насправді їсть його бабуся, коли їй дають. – Молочні продукти, розумієте? Сир.
– Сам ти сир, – незлобиво каже тітка в уніформі.
Собака розуміє, як все це виглядає збоку. Що ось він б’ється головою об велетенський безкінечний мур, яким від нього від городили ось життя, б’ється без жодної надії на успіх, і всі життєві принади, в тому числі й проїзд в метрополітені, йому зараз просто не світять, ось як це виглядає. Він збирає всю свою волю в кулак і говорить щось на зразок того, що, мовляв, послухайте, жінко, він, звісно, говорить не так, але зміст приблизно такий. Так от, послухайте мене уважно, – каже він, – добре? Тільки не нервуйте.
Ось що я вам скажу, жінко. Ви, звичайно, можете зневажати мене, я бачу, що ви зневажаєте мене, ви ж мене зневажаєте, так? Послухайте, послухайте, я хочу ще сказати, послухайте.
Але навіть попри це, розумієте, як би це сказати – ну, ви там, я не знаю що, ви по-різному можете до цього ставитись, згоден, для вас це може нічого не означати, але погодьтесь – моя бабуся не може здохнути з голоду лише через те, що мене – її законного онука, перепрошую, ось так просто не пропустила в метро якась падла тилова. Погодьтесь? (ну, в цьому місці вони просто пообкладали одне одного, але хай буде так) – він сконцентровується і раптом пірнає жінці попід руки, змахуючи в повітрі ветеранським посвідченням, і зникає в прохолодному кишечнику підземки.
“Яка падла тилова? – думає жінка. – Я взагалі – 49-го року народження”. 17.10
Собака виходить під стадіоном, на порожню платформу, десь за годину “Металіст” грає останній домашній матч, сьогодні всі мають з’їхатись, знаєте як це буває, закриття сезону, всілякі такі речі, нагорі дощове літо, небо з хмарами і десь якраз над Собакою стоїть напіврозвалений стадіон, в останні роки він зовсім розмок і осунувся, крізь бетонні плити починає битись трава, особливо після дощів, трибуни засрані голубами, на полі теж гівно, особливо коли там грають наші, розвалена країна, розвалений фізкультурний рух, великі стернові проїбали найголовніше, як на мене, адже як не крути, а в Союзі були дві речі, котрими можна було пишатись – футбольний чемпіонат і ядерна зброя, тих, хто позбавив народ таких атракціонів, навряд чи чекає спокійна безтурботна старість, ніщо так не підриває карму як хуйова національна політика, це вже точно. Собака ще якийсь час стоїть на платформі, з іншого боку мають під’їхати знайомі, так що потрібно просто їх дочекатись, Собака втомлений і змучений – він п’є вже третій день, ще й погода погана, очевидно це від погоди, тиск чи як це називається, як називається стан, коли ти п’єш третій день і раптом перестає пізнавати рідних і близьких? Очевидно, що тиск.
Він навіть не може згадати, що сталось – літо починалось так добре, йшли дощі, Собака успішно й безтурботно просирав свої молоді роки, аж раптом друзі-рекламники затягнули стабільно безробітного Собаку в нетрі рекламної індустрії, простіше кажучи, взяли кур’єром у відділ реклами своєї газети. Собаку ламало, але він тримався і ходив на роботу. Користі він приносив мало, але добре вже те, що десь вважався людиною, сам він особливо цим ніколи не переймався, ну, та друзі на те вони й друзі, щоби правити в грубий контактний спосіб твій соціальний статус, я від початку говорив, що надовго його не вистачить, але мене не слухали, казали нічого, він нормальний загалом хлопець, йобнутий трішки, але нічого, нічого пого-джувався я, нічого.
Related posts:
- Жадан Сергій Вікторович Цитатник В почині завжди є процес Твого народження. І це – Суттєвий крок до заморок Життя. Під владою зірок Вже наростає твій процент, Що зменшує твій строк. Та разом з тим це та пора, Коли виходить на-гора Твоя залежність від умов Народження. І ти, немов Сліпий, не здатен вибирать Поміж вітчизн і мов. Тому твоя вітчизна […]...
- Жадан Сергій Вікторович Тереза 1 Пізній нехитрий Божий маневр – Місяць росте, наче плід у шлунку. Серпень, чіпкий, попри те, що мине, Впевнено згущує фарби в малюнку. Теплі циклони, мов слід поцілунку, Гоять природи розхитаний нерв. Грунт вистигає. Дотик руки Зміщує тіні предметів. Садиби Мітяться сонцем. Важкі будяки, Мов смолоскипи чекають, коли би Трапився кремінь і купчаться риби Тромбами […]...
- Жадан Сергій Вікторович Станси для німецько-фашистських загарбників А. Лілі Марлен, ти не росла у совку, Ти взагалі не знаєш, що це таке – совок, Але батальйони тягнули цю пісню ламку, Ховаючи в ранцях на застібці і на замку Між порнографічних листівок трепетний мамин рядок. б. Війна почалася у червні, а вже восени, З пантами прогоцавши літню кампанію, в ніч Відходили “наші”, як […]...
- Сергій Жадан – Цитатник ЦИТАТНИК Двадцятого квітня йшов дощ. Я важко відчинив нефарбовані двері. Клейка бруківка липла до підошов, І ми, мов мухи, єдналися з твердю. До цього був проміжок часу – довгий і рваний, Повільне чекання і порожня кімната, Подвір’я холодна переповнена ванна. І краплі дощу – темні, мов нафта. А потім був автобус, він мчав на південь, […]...
- Вона ще не виросла і не втратила голову – СЕРГІЙ ЖАДАН скорочено СЕРГІЙ ЖАДАН Вона ще не виросла і не втратила голову Від чорної музики у власних зап’ястях І світло з небес і початки голоду В її долонях будуть за щастя Ні болю в легенях ні решти блиску В темній траві без кінця і міри Й гарячі квіти високого тиску Не росли на відкритих ділянках шкіри І […]...
- Вона ще не виросла і не втратила голову… скорочено – Сергій Жадан Вона ще не виросла і не втратила голову Від чорної музики у власних зап’ястях І світло з небес і початки голоду В її долонях будуть за щастя […] Ні болю в легенях ні решти блиску В темній траві без кінця і міри Й гарячі квіти високого тиску Не росли на відкритих ділянках шкіри І друзі […]...
- СЕРГІЙ ЖАДАН Народився 23 серпня 1974 р. у Луганській області. Переможець всеукраїнського конкурсу Книга року 2003 р. Вихід першого роману Депеш мод 2004 р. Народився 23 серпня 1974 р. у Луганській області. 1995 р. – вихід поетичних збірок Цитатник і Генерал Юда. Освіта: 1996 м. – закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди. 1996-1999 рр. […]...
- Сергій Жадан – Балади про війну і відбудову *** Березень у циганських районах Синя олійна фарба на стінах шкільних їдалень Ще вві сні у жінок шкіра тепла й солона І підіймається дим шляхами систем опалень Циганські родини останні згустки Шанхаю Приносять додому харчі і збіжжя готове – Строкаті густі килими які вони розпинають Цвяхами на голих стінах ніби тіло христове Легкі наркотики отче […]...
- Сергій Жадан – Пепсі * * * Пепсі, лиши мені тепле взуття і сухе волосся. Заводи і фабрики Лівобережжя кінчають від тиску своєї любові. Дивись, як тоншає листя, як легке підпільне багатоголосся ворушить до ранку сутінки свіжі і паперові. Із наших вулиць зникають службовці, комахи, юродиві; мерзнуть яблука, діти, працюють вантажники. Тепер ось почнуться завії – нові сторінки у […]...
- Сергій Жадан – Біографія Сергі́й Вікторович Жадан ( 23 серпня 1974, м. Старобільськ) – український письменник, поет, перекладач, громадський активіст. Автор романів “Депеш Мод”, “Ворошиловград”, “Месопотамія” поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Сергій Жадан народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області. У 1991 році був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування “Червона Фіра”. У 1996 […]...
- Тереза Сергій Жадан Тереза 1 Пізній нехитрий Божий маневр – Місяць росте, наче плід у шлунку. Серпень, чіпкий, попри те, що мине, Впевнено згущує фарби в малюнку. Теплі циклони, мов слід поцілунку, Гоять природи розхитаний нерв. Мов сновидіння на кінчиках вій, Передосіння Східна Європа Нині застигло німує, і твій Голос приходить, ніби хвороба Крізь не причинені кимось ворота, […]...
- Жадан Сергій – Біографія Сергій Вікторович Жадан (народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області) – український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів “депеш Мод”, “Ворошиловград”, поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан […]...
- Скорочено – МУЗИКА, ОЧЕРЕТ – СЕРГІЙ ЖАДАН Музика, очерет, На долоні, руці. Скільки пройде комет Крізь понадхмар’я ці. Як проступа тепло Через ріки, міста. Все, що у нас було, – Тільки ця висота. Все, що трималось вій, Голос печальний, плач, Я скидаю на твій Автовідповідач. Поїзд твоїх химер Не зупиняє біг, Нам з тобою тепер Падає різний сніг. Нарізно кров поспіша, Солодко […]...
- Сергій Жадан – З пафосом людинолюба З ПАФОСОМ ЛЮДИНОЛЮБА Ой розкажи-но, Яри, и, и, но (це ніби сповідь моя), – яка полюбе дівчи, и, и, на такого кретина, як я? І. Малкович З пафосом людинолюба, і з міною ідіота, Я віднесу тобі вірші, відстукані мною на друкні, До тебе тектиме, люба, моїх почуттів блювота, До тебе летітимуть люто мої епітети-трутні. А […]...
- Сергій Жадан – Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!) Вертеп Vertep (На основі традиційних українських вертепів І фольклорних переказів народів Центральної Африки) Божевільний професор Мушка дуже любив черепаховий суп у кубиках. Одного разу до нього прийшли представники партії зелених і сказали: “Як ви можете їсти черепах, адже вони, як і ви, піклуються про своїх дітей, займаються любов’ю, співають, врешті-решт”. (Чути спів […]...
- Тереза – СЕРГІЙ ЖАДАН скорочено СЕРГІЙ ЖАДАН Тереза 1 Пізній нехитрий Божий маневр – Місяць росте, наче плід у шлунку. Серпень, чіпкий, попри те, що мине, Впевнено згущує фарби в малюнку. Теплі циклони, мов слід поцілунку, Гоять природи розхитаний нерв. Мов сновидіння на кінчиках вій, Передосіння Східна Європа Нині застигло німує, і твій Голос приходить, ніби хвороба Крізь не причинені […]...
- Музика, очерет – СЕРГІЙ ЖАДАН Скорочено *** Музика, очерет, на долоні, руці. Скільки пройде комет крізь понадхмар’я ці. Як проступа тепло через ріки, міста. Все, що у нас було – тільки ця висота. Все, що трималось вій, голос печальний, плач, я скидаю на твій автовідповідач. Поїзд твоїх химер не зупиняє біг, нам з тобою тепер Падає різний сніг. Нарізно кров поспіша, […]...
- Тереза скорочено – Сергій Жадан 1 Пізній нехитрий Божий маневр – Місяць росте, наче плід у шлунку. Серпень, чіпкий, попри те, що мине, Впевнено згущує фарби в малюнку. Теплі циклони, мов слід поцілунку, Гоять природи розхитаний нерв. […] Мов сновидіння на кінчиках вій, Передосіння Східна Європа Нині застигло німує, і твій Голос приходить, ніби хвороба Крізь непричинені кимось ворота, Легко, […]...
- Сергій Жадан – Будда сидів на високій могилі * * * Будда сидів на високій могилі, Будда споглядав будяків цвітіння. Навколо степи і баби похилі, й країна – спорожнена тиха катівня. Старий адвентист між мандрованих дяків або ж дяків, хоч яка в тім різниця? Чумацькі шляхи, жебраки, повні дяки, що спустять твої мідяки по пивницях. Будда відпустив оселедця по плечі, читав бароккові євангельські […]...
- Сергій Жадан – Якось-таки ти виріс в цій шпарці поміж держав * * * Якось-таки ти виріс в цій шпарці поміж держав, притулків, монархів, анархів, жидівських громад, республік, стримуючи зубами язик, щоби не так дрижав, ти завжди сприймав спілкування передумовою куплі – продажу свого ближнього, тож за першої нагоди наважився позбутися пут, котрими тебе в’язали, тобто змінити провалля Сходу, серед якого вижити був не годен, на […]...
- Деркач Сергій Я – маргінал шесть… прийом! Ранній ранок. А можливо вже й день, хто його тут розбере. Та й зрештою, наразі не це головне… З неймовірними зусиллями розтуливши закислені, зліплені до купи каламутні очі. Хазяїн поглянув на нависавше над його ложем брудне, засиджене мухами вікно. Крізь засмальцьовані, невизначеного кольору занавіски намагалося пробитись таке ж само бліде, непевне сонячне світло. Отож перший, […]...
- Твір “Мій найкращий друг Сергій” Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках. У мого друга темне волосся, сірі […]...
- Різноликість поезії С. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Різноликість поезії С. О. Єсеніна У всего своя походка есть; Что приятно уху, что – для глаза. Если перс слагает плохо песнь, Значит, он вовек не из Шираза. С. Єсенін Поезію Сергія Олександровича Єсеніна не можна назвати монотонною, вона скоріше різнолика. У різні етапи свого життя Єсенін […]...
- Твір на тему:”Мій найкращий друг Сергій! Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках. У мого друга темне волосся, сірі […]...
- Як Митько та Сергій полюбили зоологію (за повістю Я. Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківни”) Коли шкільні друзі Митько Омельчук та Сергій Стеценко склали іспити і перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна дала завдання на канікули зібрати колекцію комах. Для хлопчиків це була чудова нагода здійснити давню мрію. Вони вже давно хотіли поїхати до села, де жила Митькова бабуся. Після довгих умовлянь батьки відпустили їх. Митько […]...
- Сергій Єсенін. Життя і доля На долю щирого поета завжди випадає багато горя і страждань, навіть у тому випадку, якщо він улюбленець долі. Адже в цьому світі нічого не дається просто так і за все доводиться платити. За дарований талант – плата особлива. Обплутана недомовками і пересудами доля великого російського поета Сергія Єсеніна – тому свідчення і підтвердження. Все своє […]...
- СЕРГІЙ НОСАНЬ У біографічних довідках сказано, що Сергій Лукич Носань народився в селі Чехівці на Черкащині. Насправді ж істинним місцем його народження є хутір Дубинка, що входив до Чехівської сільради. Просто рідний хутір безжально проковтнуло Кременчуцьке водосховище. Воно розлилося там, де були предківські могили, хати, городи, левади, стежки, якими бігав хлопчик. Довго ще він бачитиме їх у […]...
- Що відкрила мені лірика С. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Що відкрила мені лірика С. О. Єсеніна? У Серьожі є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму. Як ніхто інший. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – Ось його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв За темною грядою лісу сідало […]...
- Сергій Володимирович Михалков Сергій Володимирович Михалков народився в 1913 році в Москві в сім’ї вченого-птахівника В. А. Михалкова. Казки Пушкіна, байки Крилова, вірші Лермонтова, Некрасова були першими улюбленими книгами майбутнього поета. Пізніше батько познайомив його з віршами Маяковського, Єсеніна, Дем’яна Бєдного, які дуже вплинули на перші дитячі віршовані досвіди Сергія Михалкова. В 1928 році в журналі “На підйомі” […]...
- БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ – СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015 У КРАЇНІ ДАВНИНИ СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ Ще до початку світу, коли не було ні неба, ні землі, а лише синє море, посеред того моря стояло велике дерево. На тому дереві була золота кора, перлова роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи. Дехто каже, що то […]...
- Сергій Єсенін “Останній поет села” За Сергієм Єсеніним міцно закріпилася слава поета “із селянським ухилом”. По своєму народженню і покликанню він був таким: “У мене батько – селянин, Ну, а я – селянський син”. Світ віршів Єсеніна – світ сільський, у такому ж ступені як світ поезії Маяковського або Блоку – міський. Поет – один з деяких у російській літературі […]...
- СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО Ім’я поета-сатирика Сергія Воскрекасенка було добре відоме українському читачеві у 1950-1980-х роках. Син хлібороба, Сергій Іларіонович Воскрекасенко народився 19 жовтня 1906 року у с. Лазірцях Канівського району. У 1928 році закінчив Київський педагогічний технікум, пізніше – Інститут народної освіти. У 30-і роки видав перші збірки своїх поезій. Працював в українських газетах та журналах, зокрема журналі […]...
- Воскрекасенко Сергій – Біографія (1906-1979) Ім’я поета-сатирика Сергія Воскрекасенка було добре відоме українському читачеві у 1950-1980-х роках. Син хлібороба, Сергій Іларіонович Воскрекасенко народився 19 жовтня 1906 року у с. Лазірцях Канівського району. У 1928 році закінчив Київський педагогічний технікум, пізніше – Інститут народної освіти. У 30-і роки видав перші збірки своїх поезій. Працював в українських газетах та журналах, зокрема […]...
- Сергій Рахманінов Займатися музикою Сергій Рахманінов почав у чотири роки й із задоволенням грав сонати відомого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. В 18 років він закінчив Московську консерваторію по класі фортепіано, а через рік – по класі композиції. Його нагородили великою золотою медаллю за видатні виконавські й композиторські успіхи. На випускний іспит Рахманінов представив одноактну оперу “Алеко” […]...
- Сергій Лифар: Україна – рідна мати Іноді мені здається, що я роблю злочин тому, що співаю не для неї й не її мовою!” У колі друзів Вертинського паризького періоду був і земляк – киянин Сергій Лифар. Змалку захоплений балетом, Сергій мріяв про Париж, і в 1923 році таємно перетнув кордон більшовицької Росії. У Парижі навчався в школі відомого італійського педагога, який […]...
- Носань Сергій – Біографія Носань Сергій Лукич – український поет, прозаїк, драматург, публіцист. Член НСПУ. Заслужений діяч мистецтв України. Носань Сергій Лукич народився 1 липня 1939 року у с. Чехівка Чорнобаївського району Черкаської області у працьовитій хліборобській родині. Він був ще зовсім малим, коли батько пішов на війну і не повернувся. Усі сімейні турботи лягли на плечі матері, яка […]...
- Страна березового ситца у ліриці Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН “Страна березового ситца” у ліриці С. О. Єсеніна Сергій Єсенін – співець Русі, і в його віршах, по-російському щирих і відвертих, ми відчуваємо биття неспокійного і ніжного серця. В тих віршах “російський дух”, у них “Руссю пахне”. Він немовби створений спеціально для поезії. Розгонисті, дивовижно мелодійні вірші […]...
- “Мій улюблений дитячий письменник Сергій Міхалков” У творчості і в самій особистості Сергія Міхалкова визначення “поет, який пише для дітей” та “дитячий поет” зливаються в єдине ціле. Пам’ять про щасливі роки дитинства є традиційним станом поета. Дитинство – це не тільки комора яскравих вражень, це основа моральних цінностей і всього життя будь-якої дорослої людини, яка формально розпрощалася з дитинством і вступила […]...
- Тема батьківщини і природи у творчості С. О. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Тема батьківщини і природи у творчості С. О. Єсеніна С. Єсенін – видатний російський поет, неповторний талант якого визнаний усіма. Поет знав Росію з того боку, з якого бачив її народ, створив барвистий і багатоликий образ природи, оспівував високе почуття любові. Глибока внутрішня сила його поезії, збіг […]...
- СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА. БІЛОБОГІ ЧОРНОБОГ Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом українського письменника Сергія Плачинди, з його міфом “Білобог і Чорнобог”; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 20) III. […]...