Жан Бодріяр Символічний обмін і смерть
Жан Бодріяр Символічний обмін і смерть Переклав з французької Леонід КОНОНОВИЧ На рівні новітніх економічних формацій уже немає символічного обміну як організаційної форми.
Звичайно, символічне маніякально переслідує новітні формації як їхня власна смерть. Саме через те, що воно вже перестало визначати форму суспільства, символічне відоме їм усього лиш як манія, вимагання, котре безугаву перепиняється законом цінности. І якщо за марксівської доби певна ідея Революції ще силкувалася проторувати шлях через цей закон, то нині вона давно
Завжди Закон. І все ж потойбіч топік та економік, лібідових і політичних, що постійно тяжіють до виробництва (матеріяльного і чуттєвого) у ціннісній площині, існує ще і схема суспільного відношення, котра базується на знищенні цінности; модель цього відношення відсилає нас до первісних формацій, однак його радикальна утопія помалу вже починає вибухати на всіх рівнях нашого
У всьому цьому вимальовується одна й та ж таки форма, по відношенню до котрої марксизм і психоаналіз постають, можливо, усього лиш її випадковими похідниками, форма, яка розвертає у протилежні боки політичну економію й лібідову економіку, – форма, котра вже тут і зараз окреслюється як те, що існує поза межами цінности, поза межами закону, поза межами витіснення і підсвідомого. Це не що інше, як прийдешнє. І тільки одна теоретична подія має для нас таку ж саму вагу – фройдівська ідея про несвідомий потяг до смерти. Треба її тільки радикалізувати й обернути супроти самого Фройда.
Так чи так, а у всіх трьох випадках доводиться вдаватися до методу зворотнього протиставлення: Моссом воювати супроти Мосса, Соссюром супроти Соссюра, Фройдом супроти Фройда. Принцип обернення (дарунок-у-відповідь) слід використовувати супроти всіх економічних, психологічних або структуралістських інтерпретацій, яким дав життя Мосс. Соссюра “Анаграм” слід обертати проти Соссюра-лінгвіста, і навіть проти його власної гіпотези, яка базується на трактуванні анаграм. Фройда із його теорією про потяг до смерти слід протиставляти всім попереднім конструкціям психоаналізу і навіть фройдівському трактуванню потягу до смерти. Такою парадоксальною ціною, котра становить собою ціну теоретичного насилля, досягається розуміння того, що ці три гіпотези, кожна відповідно у своїй площині (але ця відповідність якраз і відміняється у загальній формі символічного), описують принцип функціювання, котрий виявляється суверенно вищим і відзначається антагоністичністю по відношенню до нашого економічного “принципу реальности”.
Оберненість дарунку виливається в дарункові-у-відповідь, оберненість обміну в посвяті, оберненість часу в циклічності, оберненість виробництва у руйнуванні, оберненість життя у смерті, оберненість кожного мовного елемента і смислу в анаграмі, – у всіх площинах панує одна й та ж всеосяжна форма обернености, форма циклічного обігу, знищення; вона повсюдно кладе край лінійності часу, лінійності мови (), лінійності економічного обміну і нагромадження, лінійності влади. В усіх усюдах вона являє себе для нас у формі знищення і смерти. Це не що інше, як сама форма символічного. Їй не властивий ні містичний ні структурний характер – вона неминуча. ========= В оригіналі “langage” – це слово Бодріяр вживає для позначення мови як знакової системи – прим. пер.
========= Принцип реальности збігся зі стадією, визначеною законом цінности. Сьогодні вся система тяжіє до невизначености, вся реальність поглинається гіперреальністю коду і симуляції. Віднині замість колишнього принципу реальности нами заправляє принцип симуляції. Цілі вже щезли, нас породжують моделі. Ідеології вже немає, існують лише симулякри.
А тому, для того, щоб осягнути гегемонію і феєрію новітньої системи, – себто структурну революцію цінности, – потрібно відтворити всю генеалогію закону цінности і симулякрів. І в цій генеалогії слід розмістити й політичну економію: вона постала як симулякр другого порядку, поміж таких же симулякрів, які обігрують лише реальність – реальність виробництва чи значення в свідомості або ж у підсвідомому. Капітал уже не належить до устрою політичної економії – він грається політичною економією як моделлю симуляції. Ввесь механізм закону ринкової вартости поглинуто і рецикльовано набагато ширшим структурним механізмом закону цінности – й у такий спосіб залучено до третього розряду симулякрів (про це далі). Таким чином політична економія набула вторинної вічности у рамках механізму, де, втративши власну здатність щось детермінувати, вона все ж відзначається ефективністю як симулятивна референція.
Трохи раніше те ж саме сталося і з механізмом природного закону вартости, що був переосмислений як уявна референція (“Природа”) в системі політичної економії і ринкового закону вартости: це споживча вартість, яка провадить примарне існування у площині обмінної вартости. Однак і вона, вийшовши на черговий виток цієї спіралі, переосмислилася як алібі в панівному порядку коду. Кожна конфігурація цінности схоплюється наступною в порядок вищого симулякра. І кожна фаза цінности інтегрує в свій механізм попередню фазу як фантомну, маріонеткову, симулятивну референцію. Революція відокремлює кожен черговий порядок від попереднього – й це не що інше, як єдино істинна революція. Третій порядок симулякрів – це і є наше сьогодення, належить він уже не до порядку реальности, а до гіперреальности, і лише його можуть досягати і смертельно поціляти теорії і практики, що й самі по собі плинні та недетерміновані.
Всі сучасні революції прикипіли до попередньої фази системи. Всі вони взяли на озброєння ностальгійний образ реального у всіх його формах, себто симулякри другого порядку: діялектику, споживчу вартість, прозорість і доцільність виробництва, “вивільнення” підсвідомости і витісненого смислу (себто познaчника і значeника, котрий іменується “бажанням”) тощо. Всі ці вивільнення подаються як ідеальний зміст примар, що їх поглинула система упродовж цілого ряду революцій, – вона відроджує їх до життя як революційні фантазми. Всі ці вивільнення – не що інше, як перехідний етап до загальної маніпуляції.
Врешті, навіть сама революція нічого вже не важить на стадії непевних процесів контролю. Індустріяльним машинам відповідали раціональні, референтні, функційні та історичні механізми свідомости. Непевним машинам коду відповідали ризиковані механізми підсвідомого, – ірреферентні, трансферентні, невизначені, плинні.
Але й саме підсвідоме ввійшло у площину цієї гри: воно вже давно утратило свій власний принцип реальности, щоб обернутися в операційний симулякр. Якраз у тій точці, де його принцип психічної реальности змішується з його ж таки принципом психоаналітичної реальности, підсвідоме знову перетворюється в модель симуляції, – як це відбувається і з політичною економією. Вся стратегія системи лежить у гіперреальності цих плинних цінностей. Підсвідоме улягає тим же законам, що й грошова система чи теорії. Цінність панує згідно з невловним порядком породження моделей, згідно з нескінченною низкою симуляцій.
Кібернетична операційність, генетичний код, випадковий порядок мутацій, принцип невизначености тощо – все це замінює собою детерміністську, об’єктивістську науку, діялектичний погляд на історію та знання. Сама теоретична критика, та й революція, як і всі детерміновані процеси, становить собою частину симулякрів другого порядку. Вторгнення симулякрів третього порядку усе це вимітає геть, і проти них нічого не важать намагання воскресити діялектику, “об’єктивні” суперечності тощо – це безнадійна політична регресія. Проти непевности марно воювати доцільністю, проти запрограмованої молекулярної дисперсії марно застосовувати акти свідомости і діялектичного подолання, проти коду марно використовувати політичну економію чи революцію.
Усе це ветхе оружжя (навіть те, що запозичене з симулякрів першого порядку, себто з етики та метафізики людини і природи, споживчої вартости та інших референцій вивільнення) за всіма параметрами нейтралізується загальною системою, що належить до вищого порядку.
Related posts:
- Смерть героя (за твором “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Смерть героя (за твором “Легенда про смерть князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Смерть душі фізична смерть самого Доріана Грея Якщо до твору брати епіграф, то варто було б звернутися до рядків вірша відомого поета М. Заболоцького: Душа обязана трудиться И день и ночь, и день и ночь. Що таке груд? Це творення. І якщо душа трудиться, то вона себе удосконалює. Всі душевні якості людини знаходять собі застосування. Це і співчуття, і милосердя, і доброта, […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, На брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був […]...
- Кохання сильніше за смерть (за п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”) І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра – синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання). Ц. Кохання і ворожнеча – дві одвічні протилежності: 1. Кохання Ромео і Джульєтти – виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники – родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за поемою “Кавказ”) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (2 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі […]...
- Твір Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні […]...
- Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Повість-притча “Старий і море” видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея – це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ. Це – алегоричне розкриття світоглядної позиції автора, власний варіант відповіді письменника на найважливіше з питань філософії про сенс життя. Ще раніше у творчості […]...
- Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути… “ І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (1 варіант) Іван Багряний з тих письменників, що відчули на собі весь жах репресій, катувань, фізичних та моральних знущань. Щоб нарешті позбавитися гнітючої атмосфери підневільного життя, звільнитися від страшних спогадів, він емігрував з України. І саме там, в еміграції, йому вдалося написати неперевершений за правдивістю роман “Тигролови”, чи не найпершу чесну розповідь про сталінські концтабори. “Вирячивши вогненні […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (3 варіант) Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (2 варіант) Страшною, кривавою була історія нашої Батьківщини; чомусь увесь час хотіли її поневолити іноземні загарбники; чомусь протягом майже усіх часів свого існування їй доводилося відстоювати свої права, піклуватися про своїх дітей – українців. Кидало їх від одного пекла до іншого, мовби випробуючи на міцність духу та силу волі. І у романі Івана Багряного “Тигролови” не обійшлося […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (1 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Г. Шевченка) Двадцять шість століть минуло з часу першого літературного оброблення Гесіодом легенди про титана, який вхопив з неба вогонь і дав його людям, за що був покараний Зевсом. Багато поетів різних країн та епох бралися опрацьовувати цей сюжет, вносячи в нього риси свого оточення та своєї індивідуальності. Символічним образом нескореності народного духу, незламності поневоленого народу в […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
- Смерть Івана Грозного Дія відбувається в Москві в 1584 р. і починається сваркою в Боярської думи: Михайлі Оголеною, брат цариці Марії Федорівни, сперечається за місце з Салтиковим і втягує у сварку інших бояр. Захар’їн-Юр’єв, брат першої московської дружини, перериває суперечки, заговоривши про важливість зібрав їх справи: Іоанн, терзаючись каяттям після вбивства сина, вирішив прийняти чернечий сан і вказав […]...
- Символічний сенс сцени на Рютлі (за народною драмою Шиллера “Вільгельм Телль”) Шиллер з повагою ставився до прагнення різних народів до самовизначення, свободи. У його відомій драмі “Вільгельм Телль” йдеться про визвольну боротьбу кантонів Швейцарії. В другій яві п’єси міститься кульмінаційна сцена на Рютлі. Рютлі – це галявина, розташована біля Фірвальдштетського озера. Саме тут зібралися свідомі люди з трьох кантонів задля укладення міцного союзу, який би допоміг […]...
- СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’ять, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині, Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне1 І побачить Юговичів дев’ять, Десятого […]...
- Скорочено – ГАЗЕЛА1 ПРО ТЕМНУ СМЕРТЬ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА 11 КЛАС ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ГАЗЕЛА1 ПРО ТЕМНУ СМЕРТЬ Хотів би я заснути, як засинають яблука, І спати десь далеко від цвинтарного гамору. Хотів би я заснути, як та мала дитина, Що в чистім морі мріє собі розкраять серце. Ви тільки не кажіть мені, що мертві не кривавляться, Бо рот гниє, а все водиці просить. […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип Українця, що вміє жити, творити І вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання […]...
- Смерть Тарєлкіна. Комедія-жарт в трьох діях Тарелкін не отримав від свого начальника Варравіна ні гроша – не тільки за справу Муромський, а й за багато подальші справи. Проте жити продовжував на широку ногу. І ось тепер становище його вже не тяжке, а катастрофічний. Незліченні кредитори беруть за горло. Йому не минути звільнення зі служби і боргової в’язниці. І це в той […]...
- Символічний зміст назви повісті О. Гріна “Пурпурові вітрила” “Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін – один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми. З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти […]...
- “Пiшов у смерть – i повернувся в думi” (образ Богдана Хмельницького у народнiй поезiї) Десятирiччя тому, коли українцi об’єдналися пiд жовто-блакитним прапором незалежностi, слово “патрiотизм” набуло, на мiй погляд, нового звучання. У ньому мiцно та гармонiйно переплелися i намагання вивести країну iз сьогоденної кризи, i турбота за майбутнє рiдної землi, i велика повага до її славетного минулого. Тому не дивно, що останнiм часом стрiмко зросла увага до iсторичних пiсень […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу Легенда про титана Прометея належить до найцінніших перлів світової літератури. У ній розповідається про те, як Прометей викрав вогонь у богів Олімпу, щоб принести його на землю. До того улюбленець Зевса, Прометей своїм вчинком розгнівив верховного владику, і той покарав титана. За його любов до людей, за те, що приніс їм вогонь і навчив ним […]...
- Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Десятиріччя тому, коли українці об’єдналися під жовто-блакитним прапором незалежності, слово “патріотизм” набуло, на мій погляд, нового звучання. У ньому міцно та гармонійно переплелися і намагання вивести країну із сьогоденної кризи, і турбота за майбутнє рідної землі, і велика повага до її […]...
- Лубчак Вадим Гра в Смерть Гра в Смерть Гра в смерть – це завжди так небезпечно… так тривожно, і можливо, навіть безглуздо… та я не бачив людини, котра б від захвату перед невідомим, не запалювалася ще більше. Це потрібно і це буде… в цьому суть життя…пізнати суть. Та її ніхто й ніколи не пізнає… ніколи… і навіть ті, котрі вважають […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Гарасевич Андрій Смерть Калнишевського І Нависло небо оливом похмурим… Земля затвердла на холодну крицю. І вихор виє – ранена вовчиця – І треться з зойком об холодні мури… Тут день мов ніч… Невиразні контури… Холодне сонце, мов стріла, промчиться І знову тоне світ в сніговій бурі, Щоб в чорній ночі заховати лиця… А в келії, карбованій літами, Лягає тінь… […]...
- Є чи смерть після життя? Прославившись як малобюджетний і непретензійний шедевр, “Карнавал душ” є типовим прикладом американських фільмів жахів кінця 1950-х – початку 1960-х років. І попри все те здається, що він набагато ширше цього вузького жанру. Його неквапливий плин і нестандартні елементи композиції більше співзвучні із чутливістю сучасного французького кіно нової хвилі, чим з тими фільмами жахів, які демонструють […]...
- Любов і смерть – найважливіші мотиви лірики Г. Лорки “Оливково-смугляве обличчя, широкий лоб з набігає непокірної пасмом синювато-чорного волосся, блискучі очі, відкрита посмішка, раз у раз вибухає сміхом; в образі щось не від цигана, немає, від селянина, але з тих, яких зустрінеш лише в Андалузії: той же азарт, та ж галаслива невгамовність при внутрішній природженою витонченості і натхненності… “Цей портрет Федеріко Гарсіа Лорки накиданий […]...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну […]...
- Глібов Леонід Іванович Смерть Олега Окончив с вражьею землей Давно желаемую битву, Олег с дружиной шел домой Принесть богам своим молитву. И конь его, живой, лихой, Гордяся бранною уздою, Играл, как лебедь молодой Играет гордо над водою… Как вдруг навстречу им, с сумой, Идет, на посох опираясь, Старик с седою бородой, Свернуть с дороги им стараясь. Но, поравнявшись с стариком, […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Смерть За життя розплата тільки кров’ю, Тільки смертю переможеш смерть. Василь Еллан. Кость Горобенко оглянув свій партбілет, і на цей раз чомусь надто виразними і многозначними здалися йому кілька таких знайомих і звичайних слів: Російська Комуністична Партія (більшовиків). Кость в’яло подумав: це нісенітниця – друкувати українською мовою “російська”… А втім, не це, власне, впадало в око […]...
- Символічний образ поїзда (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (IІ варіант) “…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі своєрідно […]...
- Перебороти смерть (за оповіданням О. Довженка “Воля до життя”) У моїх руках оповідання О. Довженка “Воля до життя”. Це невелике оповідання сколихнуло мою душу. Воно зовсім змінило мої погляди на людей. Я гадала, що жити легко і весело, і тільки тепер зрозуміла, як помилялась. Коли читала оповідання, я, сама того не помічаючи, порівнювала себе з Іваном Карналюком. Далеко мені до нього. Та не тільки […]...