Айрен

Related posts:

1. Про князя Олега – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Олег князював у Києві, мирно жив з усіма країнами. Якось згадав він про свого коня, на якого не став сідати, бо один ворожбит напророкував йому смерть від нього. Спитав у конюха, де його улюблений кінь, якого звелів годувати й доглядати. Конюх відповів, що коня давно немає. Олег дорікнув ворожбитові за неправдиве пророцтво. Вирішив поїхати подивитися […]...
2. КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо. Свого розквіту вона досягає у […]...
3. Скорочено – ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА – Київський князь Олег жив у мирі з усіма країнами. Був у нього кінь, якого князь дуже любив. Але Олег довго не сідав на нього, бо один ворожбит напророкував йому смерть від коня. Ось одного разу згадав князь про свого товариша. Спитав у конюха, якому звелів годувати й доглядати коня, де його улюбленець. Конюх відповів йому, […]...
4. Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
5. Танка, або Коротка пісня Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII ст., досягла розквіту у ІХ-Х ст., ставши класичною строфічною формою, тоді як інші зникли (нагаута, седока тощо), розкрила свої можливості […]...
6. Танка, або “Коротка пісня” Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII ст., досягла розквіту у ІХ-Х ст., ставши класичною строфічною формою, тоді як інші зникли (нагаута, седока тощо), розкрила свої можливості […]...
7. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Замайорить колись крилатий стяг поезій над сивим черепом нездарного ума. П. Верлен Різні роди й навіть жанри літератури мають “свою історію”, періоди розквіту й занепаду. Так, доба романтизму була епохою бурхливого розквіту лірики (Дж. […]...
8. АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
9. Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24 строф, об’єднаних однаковою кількістю складів, однаковим ритмічним малюнком, однотипним синтаксичним членуванням. Перші літери К. витворювали акровірш, його метрика засновувалася на […]...
10. ВОВКИ ВОВКИ. 1. Персонажі давньоукраїнської міфології. За старовинною легендою, в степах ОРІАНИ мешкало плем’я ДОБРИЧІВ, які займалися збиральництвом, ні з ким не воювали, не вбивали тварин, не їли м’яса, несли з собою мир, злагоду і божественну шану до природи. А ще вони збирали цілющі трави, коріння, дикі плоди й лікували людей, сусідні племена. Одного разу їм […]...
11. ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або юнак, що його обирала община. З XIV ст. входить до української народної обрядовості, стає поетичним образом українських пісень і танків: […]...
12. Аугментатив Аугментатив (лат. augmentativus, від augmentum – нарощення) – слово з побільшеним значенням (вітрище, котяра, деревисько тощо): “Я твій” – десь чують дідугани” (П. Тичина). А. утворюється за допомогою епентези (грецьк. epenthesis – вставка), тобто появи додаткового звука в складі слова, зокрема “о” (О. Різниченко: “Сокира щугоне униз, / І череп, ніби диня, репне), суфікса “єн” […]...
13. Октава Октава (лат. octava – восьма) – восьмивірш, строфа з восьми рядків п’ятистопного або шестистопного ямба за жорсткою схемою римування (абабабвв) при обов’язковому чергуванні окситонних та парокситонних клаузул. Потрійні рими надають віршованому мовленню ефект милозвучності, витворюють чуття його тяглості, що обривається прикінцевим двовіршем (диптихом). Вважається, що О. виникла із сициліани (абабабаб) і свого розквіту досягла в […]...
14. Залетів горобець – Історичні пісні ЗАЛЕТІВ ГОРОБЕЦЬ Залетів горобець В колгоспну комору, Та й сів же він відпочити На пшеничну гору. Як уздрів горобця Комірник в коморі, 3 риком, з галасом зібрав Всіх людей із двору. “Ой, рятуйте, люди добрі, Злодії ввірвались, Вони в мене тонн із десять Пшениці вже вкрали. Тепер треба складать акта, Щоб її списали, Щоб на […]...
15. Балада Балада (фр. ballade, від Прованс, ballar – танцювати) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового гатунку з драматичним сюжетом. Зазнала посутніх змін від початків свого існування (ХІІ-ХІІІ ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю, поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії, зокрема у доробку данте Аліг’єрі, під впливом канцони втратила свій танечний рефрен. У […]...
16. Прислів’я та приказки про весну, літо, осінь, зиму Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. Травень холодний – не будеш голодний. У травні дощі – у коморі хліб. Як випадуть у травні три дощі, то вродить хліба на три роки. Весна багата водою. Весною все ожива, танцює й співа. Літом і […]...
17. Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
18. Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). до даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово… “, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована […]...
19. ЯРИЛО Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем. У Велесовій книзі Ярило, названий Ярбогом (Яробогом), згадується як Бог, який “править весняним цвітінням і русаліями, і водяниками, і лісовиками, і домовиками”. […]...
20. Алонім Алонім (грецьк. alios – інший, опута – ім’я) – друге ім’я особи (Юрій Георгій; Юрій Клен, “Колись страшну потвору Переміг /Святий Георгій у яснім шоломі” ; Є. Маланюк, “Ось світлий Юрій над забитим гадом, /Над тим, що звалось “І Петербург”; географічного об’єкта (Г. Чупринка, “Дід Дніпро, Дніпро-Славута/смертно зблід”); слова не з спорідненим, а з тотожним […]...