Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ КАНЦОНА
КАНЦОНА
Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо.
Свого розквіту вона досягає у творчості Ф. Петрарки. В пізнішій поезії канцона використовується переважно з метою стилізації під форми середньовічної лірики (А. Шле-гель, Ф. Рюккерт, Вяч. Іванов, В. Брюсов та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Канцона Канцона (італ. canzone – пісня) – одна з форм середньовічної, лірики трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов’язана з культом дами. Вишукана будова К. була строго строфічною, позначалася незрідка наскрізним римуванням, але схема римування була у кожної К. своя, оригінальна. Остання строфа – торнада – виглядала коротшою, присвячувалася дамі серця. Із Провансу К. поширилась у […]...
- Кантилена Кантилена (лат. cantilena – спів) – у середньовічній, власне, французькій поезії – невеликий вірш ліро-епічного гатунку, покладений на музику. Канцона (італ. canzone – пісня) – одна з форм середньовічної, лірики трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов’язана з культом дами. Вишукана будова К. була строго строфічною, позначалася незрідка наскрізним римуванням, але схема римування була у […]...
- Оспівування образу Чарівної Дами у творі Дж. Рюделя “Канцона” І. Ставлення до жінок в епоху Середньовіччя. (Епоха Середньовіччя в Західній Європі була наповнена суперечностями. Саме в цю епоху у багатьох країнах на вогнищах спалювали жінок, яких називані відьмами, і возвеличували в піснях образ Чарівної Дами, заради якої лицарі чинили подвиги і з ім’ям якої вмирали на полі бою.) ІІ. Чарівна Дама – узагальнений образ […]...
- Баркарола Баркарола (від італ. barca – човен) – лірична пісня переважно мрійливого гатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. (С. Чарнецький). […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ 8 клас ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.Поняття про лицарську поезію. 2.”Пісня про Роланда” – французький героїчний епос. 3. Хоробрий лицар Роланд (образ Роланда як головного героя епосу “Пісня про Роланда”). 4. Поема Данте “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури. 5. Пошуки втраченого шляху (за поемою Данте “Божественна комедія”, […]...
- Особливості лицарської поезії (на прикладі поезії Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна) І. Загальна характеристика лицарської поезії. (Лицарська поезія – особливе яви Ще середньовічної літератури. Характеризується розвитком нових жанрів, але найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо – лицарське кохання до Чарівної Дами (так лицарі називають свою кохану). Мотив служіння проходить крізь більшість творів лицарської поезії. Часто трапляються […]...
- Твір на прикладі поезії Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна Загальна характеристика лицарської поезії. Характеризується розвитком нових жанрів, найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо – лицарські Кохання до Чарівної Дами (так лицарі називають свою кохану). Мотив служіння проходить крізь більшість творів лицарської поезії. Часто трапляються й картини природи, але вони не бувають центральним образом вірша.) […]...
- Скорочено – КАНЦОНА1 – ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ 8 КЛАС ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ КАНЦОНА1 (МЕНІ ПІД ЧАС ТРАВНЕВИХ ДНІВ…) Мені під час травневих днів Приємний щебіт віддалік, Зринає в пам’яті без слів Моє кохання віддалік. Навік я неспокійний став, І не ростуть квітки між трав, Як зимно у душі мені. Я щастя у житті зустрів В моїм коханні віддалік. Немає в світі кращих днів […]...
- Мадригал Мадригал (італ. madrigale – пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater – мати ) – в епоху раннього Відродження – лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних М. писали Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, Ф. Саккеті. Музичну форму М. розробляли композитори П. Казелла і Ф. Ландіно. В літературі […]...
- Балада Балада (фр. ballade, від Прованс, ballar – танцювати) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового гатунку з драматичним сюжетом. Зазнала посутніх змін від початків свого існування (ХІІ-ХІІІ ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю, поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії, зокрема у доробку данте Аліг’єрі, під впливом канцони втратила свій танечний рефрен. У […]...
- Айрен Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в […]...
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
- Естетичний і етичний маніфест Данте Могутня Римська імперія пала під натиском завойовників – готів, візантійців, норманів, іспанців… Настали середньовічні часи – доба хрестових походів, лицарської поезії, готичних храмів, перших університетів. В пам’яті народу не вмирав образ славетного Риму – республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною […]...
- Новеліно “Новеліно” – анонімний збірник новел, одна з найдавніших пам’яток італійської художньої прози межі XIII-XIV ст. Збереглося дві редакції – коротка під назвою “Сто старих новел” та повна. В основу “Н.” покладено мандрівні сюжети середньовічної літератури, історії, де діють міфологічні та легендарні персонажі (Нарцис, Геракл, Давид, Трістан та Ізольда й ін.), історичні особи (Карл Анжуйський, Бертран […]...
- Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]...
- Естетичний і етичний маніфест Данте (за твором Данте Аліг’єрі “Божественна комедія”) Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем Та увічненням того, що називається середніми віками… Та рівночасно, як людина геніальна, він усім своїм єством Належить до новіших часів, хоча думками І поглядами коріниться я минувшині. І. Я. Франко “Божественна комедія – це книга про Всесвіт І такою ж мірою про самого поета, Яка назавжди залишиться у віках […]...
- Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування “Божественної комедії” Данте І. “Божественна комедія” – найвидатніше творіння італійського поета Данте Аліг’єрі (увійшла в історію як найвище досягнення мистецтва середньовіччя). ІІ. Життя та творчість Данте – символ життя середньовічної людини-мислителя, людини-митця, що прагне справедливості (за політичні пристрасті став вигнанцем, був приречений на смерть, але не відступив від своїх поглядів). ІІІ. “Божественна комедія” – популярний жанр середньовіччя (сумний […]...
- СОНЕТ 267 – Франческо Петрарка (1304-1374) Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого […]...
- ДРАМА САТИРІВ Драма сатирів (грец. &;#948;&;#961;8&;#956;&;#945; &;#963;&;#945;&;#964;&;#965;&;#961;Ι &;#954;ό&;#957;, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був […]...
- ДУМКА Думка – досить поширений в українській і деяких інших слов’янських літературах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Термін “думка” (як зменшувальний від “дума”, про яку див. підрозділ “Ліро-епос та інші міжродові та суміжні утворення”) спершу з’явився у XVIII столітті в Польщі для позначення ліро-епічних творів баладного типу (перші автори “думок” – придворні польські […]...
- Новела Новела (італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Н. властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру Н. вирізняється строгою й усталеною конструкцією. до композиційних канонів Н. належать: наявність строгої та згорненої композиції […]...
- Верлібр Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). У художній літературі В. поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та ін. Особливого значення В. надавав В. Уїтмен, […]...
- Танка, або Коротка пісня Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII ст., досягла розквіту у ІХ-Х ст., ставши класичною строфічною формою, тоді як інші зникли (нагаута, седока тощо), розкрила свої можливості […]...
- Танка, або “Коротка пісня” Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII ст., досягла розквіту у ІХ-Х ст., ставши класичною строфічною формою, тоді як інші зникли (нагаута, седока тощо), розкрила свої можливості […]...
- Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, ‘Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його […]...
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24 строф, об’єднаних однаковою кількістю складів, однаковим ритмічним малюнком, однотипним синтаксичним членуванням. Перші літери К. витворювали акровірш, його метрика засновувалася на […]...
- Поема Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Пісня Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу. Основними показниками П. як жанру лірики є: строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрену), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання. В античні часи П. була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався […]...
- Двоголосе слово (двоголосся) Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Життя Данте Аліг’єрі Життя Данте Аліг’єрі І. Походження Данте, його освіта. (Данте Аліг’єрі народився у Флоренції в травні 1265 року. Він належав до старовинного і шляхетного роду. Данте одержав поверхову та недостатню освіту, яку розширив тільки завдяки наполегливій роботі в зрілому віці. З юних літ був утягнений у кипуче життя Флоренції, де не вщухало політичне суперництво двох партій: […]...
- ПЛАНИ – ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ 8 клас ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ ПЛАНИ Поняття про лицарську поезію I. Виникнення куртуазної поезії. (Лицарська, або куртуазна, поезія виникла у Південній Франції, у королівстві Прованс.) II. Прованська лірика – складне явище. (В основі її провідних жанрів лежать фольклорні елементи, перероблені відповідно до вимог куртуазної естетики Значний вплив на неї мала також […]...
- Індекс Індекс (лат. index – покажчик, перелік, список) – список, покажчик, перелік будь-чого. У книговжитку відомий “Індекс заборонених книг”, перелік видань, підданих осуду католицькою церквою і повністю заборонених до видання, продажу й читання. Перший такий зведений папський І. був виданий 1559 у Римі і відтоді постійно перевидавався з доповненнями; включав твори “єретиків”, діячів Реформації, мислителів (Е. […]...
- Художні особливості поет Данте “Божественна комедія” Сучасники називали “Божественну комедію” Данте геніальним творінням, якому судилося пережити цілі століття. Поему називали книгою про Всесвіт і такою ж мірою книгою про самого поета. Геніальність автора полягає у тому, що йому вдалося поєднати суто середньовічні картини світу з усталеним уявленням про потойбічне життя і спокутування земних гріхів із надзвичайно відвертим, пристрасним і емоційно забарвленим […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- Відповіді до теми: література відродження 1. Назвіть французький відповідник слова “Відродження”. Відповідь: Ренесанс. 2. Що саме “відроджується” в епоху Ренесансу? Відповідь: Античний тип культури, античне бачення світу. 3. Які хронологічні рамки доби європейського Відродження? Відповідь: ХІХ-ХХІІ ст. 4. Де і у кого на все життя закохався Франческо Петрарка? Відповідь: У церкві св. Клари в Авіньйоні Петрарка закохався у Лауру. 5. […]...
- Частівка Частівка – жанр народної лірики, чотирирядкова, іноді – шестирядкова римована пісня швидкого темпу виконання. Розмір переважно хореїчний. Ч. – імпровізація, адресована конкретній особі чи аудиторії, оформлена як моментальний влучний відгук на злобу дня. Тематичний та емоційний обшир Ч, досить широкий – від побутових фактів до подій великого суспільного значення. В ній виражаються й інтимні переживання, […]...
- Видіння або Візія Видіння, або Візія (лат. visio – видіння) – літературний жанр, поширений переважно у середньовічному письменстві: сюжет розбудовувався на пригодах “благодійного” персонажа, котрий переживає уві сні насправді “чудесну” подію. Елементи В. спостерігаються в античній (Платон, Плутарх), житійній літературі, у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрї, у “Фаусті” Й.-В. Гете і т. п. Елементи В. є у “Києво-Печерському патерику”, […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього жанру – аль-Мугальхіль (VI ст.), котрий присвятив свої твори загиблому у бою братові. Звертався до М. перський поет Рудакі (елегія на смерть Шахіда Балхі), автор поеми “Шахнаме” Фірдоусі, зокрема у […]...