Кондак

Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24 строф, об’єднаних однаковою кількістю складів, однаковим ритмічним малюнком, однотипним синтаксичним членуванням. Перші літери К. витворювали акровірш, його метрика засновувалася на ізосилабізмі, мала властивості регулярного тонічного віршування.

Зображення оспівуваного сюжету у К. подеколи супроводжувалося репліками з боку дійових осіб (наприклад, Марії та Гавриїла у сцені Благовіщення), безпосередніми зверненнями до слухачів, риторичними фігурами тощо. Пізніше у православній гімнографії він перетворився на короткий піснеспів з приводу певного релігійного свята, на компонент акафіста та канону.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кондак