Бідна Ліза Карамзина Н. М
Повість починається з опису Москви: “похмурих готичних веж монастиря”, ріки, рибальських човнів і “важких стругов, які пливуть від плодоноснейших країн Російської імперії” і везуть хліб (зерно) у жадібну Москву. На іншому березі ріки пасуться череди, а ще далі – “блищить золотоглавий Данилов монастир, майже на краю обрію синіються Воробйови гори”. Удалині видніється “село Коломенське з високим палацом своїм”.
Оповідач оповідає про те, що часто приходить в “спустілий монастир” і згадує про минуле.
Але найчастіше
Батько її, проста роботяща людина, умер Лізі тоді було всього п’ятнадцять років.
Мати з дочкою звикли сподіватися на годувальника й незабаром зубожіли. Вони були змушені віддати землю, на якій колись трудився батько, внайми. Мати Лізи була дуже розстроєна
Любляча дочка Ліза, незважаючи на юний вік, невтомно працювала, щоб прокормити мати Однак іноді й вона не могла стримати сліз.
Пройшло два роки після смерті батька Лізи. Один раз навесні дівчина зібрала конвалії й прийшла в Москву продавати букетики. На вулиці їй зустрівся парубок приємного виду. Ліза сподобалася городянинові.
Почувши, що дівчина продає букетик конвалій усього за п’ять копійок, парубок сказав, що це дуже дешево, і запропонував їй рубль за букет Скромна Ліза почервоніла й відмовилася.
Тоді цей юнак дав їй п’ять копійок, але зізнався, що хотів би завжди купувати в неї квіти. Так у розмові він довідався, де живе Ліза. Придя додому, Ліза як звичайно про усім розповіла матюкай Та всполошилась і припустила, що це, можливо, була якась дурна людина.
Ліза стала заперечувати, адже цей юнак довівся їй по серцю. Мати із тривогою повчає дочку, що все-таки “краще годуватися працями своїми й нічого не брати даром”. Бідна жінка завжди ставить свічу перед образом, коли Ліза йде в місто, тому що в неї “серце не на місці”. У місті безліч спокус, які невідомі юній і недосвідченій дівчині.
Надмірна турбота матері не обурила покірну й люблячу дочку, “у Лізи навернулися на очі сльози; вона поцілувала матір”.
На інший день Ліза знову зібрала конвалії, пішла в Москву й цілий день прождала парубка. Нікому вона не продавала квітів, чекала свого єдиного покупця. Але він так і не з’явився.
Ближче до вечора Ліза викинула зів’ялі квіти вреку. Однак наступного дня парубок з’явився під вікнами їхнього будинку.
Він попросив напитися, і Ліза дала йому молока. Юнак зробив гарне враження на матір Лізи, що розповіла йому про “своє горе й розраду – про смерть чоловіка й про милі властивості дочки своєї”. Ліза й парубок довго дивилися один на одного.
Зрештою гість домовився, щоб бабуся нікому, крім нього, не продавала рукоділля Лізи (полотно й вязание панчохи). Перед відходом парубок представився: його кликали ерастом. Після його відходу бабуся стала зітхати, що було б добре, якби й наречений Лізи був такою же. “ераст був досить багатий дворянин, з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним.
Він вів неуважне життя, думав тільки про своє задоволення, шукав його у світських забавах, але часто не знаходив: нудьгував і нарікав на долю свою”.
Мила, проста, незіпсована Ліза з першого погляду сподобалася йому, “йому здавалося, що він знайшов у Лізі те, чого серце його давно шукало”. Ліза після зустрічі з ерастом погано спить уночі, ранком іде на берег Москви-Ріки й задумливо дивиться на воду. Намагаючись якось утішитися, дівчина спостерігає за пастухами, потім її увага залучає човен.
Хто ж у човні? ераст. Він виходить на берег, підходить до дівчині й говорить, що полюбив її. Ліза відповідає, що й вона любить його.
Молоді люди клянуться любити один одного завжди.
Друга година проходить у ніжних виливах. Ліза згадує, що треба вертатися додому. Наївна красуня говорить, що мати зрадіє, довідавшись, що ераст і Ліза заприсягли один одному у взаємній любові Однак парубок велів матері нічого не розповідати.
Ліза вернулася додому щаслива. Мати бачить це й дякує Богові за даровану її дочки любов. Нічого дурного ця простодушна жінка не підозрює.
Ліза щовечора зустрічалася “під покровом дубів” з ерастом, вони визнавалися один одному в любові й обіймалися, але “чисті й непорочні були їхні обійми”.
“Всі блискучі забави великого світла” представлялися тепер ерасту “незначними в порівнянні з тими задоволеннями, якими жагуча дружба безневинної душі харчували серце його”. З відразою згадував він про хтивість, якою колись задовольнялися його почуття. “Я буду жити з Лизою, як брат із сестрою, – думав він, – не вживу в зло любові її й буду завжди щасливий!
” ераст часто відвідує не тільки Лізу, але і її мати, розмовляє з ними, почуваючи себе від цього спілкування краще й чистіше. Через кілька тижнів Ліза прийшла до ерасту на побачення смутна й повідомила, що до неї сватається син багатого селянина із сусіднього села. Матінка хоче, щоб весілля відбулося, адже це позбавить їхню маленьку сім’ю від турбот. ераст обурений Однак Ліза розумно відповідає, що ерасту не призначено бути її чоловіком, тому що він дворянин, а вона селянка. ераст ніжно переконує її, що це не важливо, оскільки “для твого друга важливіше всього душу, чутлива й безневинна душа”.
Ліза кинулася в його обійми – “і в цю годину належало загинути непорочності!” Починається гроза, Ліза говорить, що їй страшно, вона боїться, щоб грім не вбив її, адже вона – злочинниця. Побачення Лізи й ераста тривали, але тепер ераст “не міг уже задоволений бути одними безневинними пещеннями”.
“Він бажав більше, більшої, нарешті, нічого бажати не міг”, тому що “здійснення бажань є сама небезпечна спокуса любові Ліза вже не була для ераста тим ангелом непорочності, що колись запалював його уяву й захоплював душу. Платонічна любов поступилася місцем таким почуттям, якими він не міг пишатися і які були для нього вже не нові “. Ліза ж у всім довірилася ерасту, “їм тільки жила й дихала, у всім, як агнець, корилася його волі й у задоволенні його думала своє счастие”.
Через якийсь час ераст повідомив Лізі, що його полк відправляється у військовий похід, а залишитися для нього було б “найбільшим безчестям” . Ліза від цієї звістки ледве не зомліла.
Вона боїться воєнних дій, вона вмре, якщо ераста вб’ють Парубків прощається з Лізиною матір’ю, усі плачуть, ераст дає матері Лізи грошей. Ліза не вміє не читати, не писати, тому не може писати листа ерасту. Проходить біля двох місяців.
Ліза йде в Москву за покупками. На вулиці вона бачить карету, у якій сидить ераст. Ліза кидається до карети, але та проїжджає мимо й повертає у двір величезного будинку Ліза підбігла, побачила ераста й уклала свій коханого в обійми.
Однак ераст сказав їй, що повинен женитися, тому що обставини перемінилися.
Він наполегливо просить неї дати йому спокій. Так, він як і раніше любить свою милу селянку, але життя диктує свої умови. Парубок дає дівчині сто рублів і просить слугу проводити її із двору Виявилося, що ераст, відправившись у похід, грав у карти й програв майже весь свій стан. Тепер, щоб поправити справи, вона жениться на літній багатій удові, що давно була в нього закохана.
Ліза в розпачі покинула місто й виявилася на березі глибокого ставка, під покровом тих дубів, які всього “за кілька тижнів до того минулого свідками її захватів”.
Мимо проходить дочка її сусіда. Ліза дає їй сто рублів і просить передати її матері зі словами, що вона любила однієї людини, а він змінив їй. Після цього нещасна дівчина кинулася вводу.
Дочка сусіда кличе на допомогу, Лізу витягають, але занадто пізно. Дівчину вже не можна врятувати.
Лізу поховали біля фатального ставка, і тепер оповідач часто сидить біля її могили. Він повідав цю історію, щоб люди довідалися, що “і селянки любити вміють”.
Related posts:
- Переказ повести Бідна Ліза Карамзина М. Н План переказу 1. Життя Лізи в будинку її матері. 2. Ліза зустрічає ераста. 3. Молодий, людина приходить у будинок Лізи. 4. Переживання героїв. 5. Герої починають зустрічатися щодня. 6. ераст позбавляє Лізу безвинності, і його відношення до неї міняється. 7. Ліза зустрічає ераста в Москві й довідається, що він повинен женитися на багатій удові. 8. […]...
- Повість Н. М. Карамзина “Бідна Ліза” як приклад сентиментального добутку 1. Літературний напрямок “сентименталізм”. 2. Особливості сюжету добутку. 3. Образ головної героїні. 4. Образ “лиходія” ераста. У літературі другої половини XVIII – почала XIX століть був дуже популярно літературний напрямок “сентименталізм”. Назва виникла від французького слова “sentiment”, що в перекладі означає “почуття, чутливість”. Сентименталізм призивав звернути увагу на почуття, переживання, емоції людини, тобто особливу важливість […]...
- “У його повістях, як у дзеркалі, відбилося життя серця” В. Г. Бєлінський (По повісті H. М. Карамзина “Бідна Ліза”) 1. Особистість автора, його естетические погляди. 2. Новаторства Карамзина. 3. Основний зміст повести “Бідна Ліза”. 4. Короткий аналіз добутку 5. Сучасники про письменника. Творчість Н. М Карамзина займає особливе місце в рамках літератури XVIII століття. Саме з його ім’ям зв’язують світанок російського сентименталізму. За словами відомого критика того часу В. Г. Бєлінського, Карамзин підійшов до […]...
- Бідна Ліза характеристика образа Ліза (бідна Ліза) БІДНА ЛІЗА (Повість, 1792) Ліза (бідна Ліза) – головна героїня повести, що зробила повний переворот у суспільній свідомості XVIII в. Карамзин уперше в історії російської прози звернувся до героїні, наділеної підкреслено повсякденними рисами. Його слова “і селянки любити вміють” сталі крилатими. Бідна селянська дівчина Л. рано залишається сиротою. Вона живе в одній з підмосковних сіл […]...
- “Прекраснодушний” сентименталізм Карамзина (на прикладі “Бідна Ліза”, “Юлія”) Однак наведена типологія сентименталізму не тільки не покриває що природно, тому що враховує найбільш загальні риси того або іншого явища, але й не відзначає ряду характерних рис творчості Радищева психологізм, ліризм, зв’язок і відношення до фольклору й ін.. Ця “схема” просвітительського реалізму більшою мірою може відповідати творчості молодого Крилова й деяких інших письменників. Якщо ж […]...
- Переказ повісті Карамзіна “Бідна Ліза” У Москві, недалеко від Сі… нова монастиря, стоїть порожня напіврозвалена хатина. Тридцять років тому в ній жила прекрасна, люб’язна Ліза зі своєю старенькою-матір’ю. Її батько був заможний селянин. Він орав землю і вів тверезе життя. Але після його смерті його дружина і дочка збідніли. До того ж бідна вдова ослабла і не могла працювати. Одна […]...
- Сюжет повести Карамзіна “Бідна Ліза” У повісті Карамзина “Бідна Ліза” розповідається про любов молодого дворянина ераста й селянки Лізи. Ліза живе разом з матір’ю на околицях Москви. Дівчина продає квіти й тут знайомиться з ерастом. ераст – це людина “з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним”. Його любов до Лізи виявилася не міцною. ераст […]...
- Моя подруга Ліза (опис зовнішності людини) Після уроків двічі на тиждень Ліза дуже поспішала. Я їй не заважала, не затримувала, бо знала: вона вчиться у вечірній музичній школі. Вдома у Лізи є піаніно. Його колись купили Ользі Сергіївні, Лїзиній матері. Але, як казала Ольга Сергіївна, всерйоз займатися музикою вона не змогла. Тепер вона рада, що дочці музика і заняття у школі […]...
- Софія й Ліза: два характери й дві долі Розважливому прагматизму Софії протипоставлені щирість і щиросердечна відкритість Лізи. Два характери й дві різних долі, у яких як би дві епохи: стар, патріархальна, і нова, де не треба торгувати почуттями. Софія, дивлячись на свою подругу Наталю Дмитрівну, підготовляє, “дресирує” майбутнього чоловіка – Молчалина. Це ринок, де молода жінка – товар, і вона хоче зробити вигідну […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Біографія Карамзина Миколи Михайловича Народився в селі Михайловка Симбирской губернії в сім’ї поміщика. Одержав гарне домашнє утворення. Коли хлопчикові здійснилося 12 років, його батько, відставний капітан, відвіз сина в Москву, у пансіон при університетській гімназії. Тут Карамзин провчився якийсь час, а в 15 років надійшов на дійсну військову службу. Військова служба не відповідала внутрішнім схильностям юнака, йому хотілося присвятити […]...
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі) з книжок, та зате почуття […]...
- Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
- Створення Карамзина Головна книга Карамзина, над якою він працював більше двох десятиліть, що зробила величезний вплив на російську літературу XIX сторіччя, практично дотепер невідома сучасному читачеві, ” Історія держави Російського”. Історія хвилювала його з юності. Тому багато сторінок “Листів російського мандрівника” присвячені їй. Історія багато століть була мистецтвом, а не наукою. Для Пушкіна, Бєлінського “Історія” Карамзина – […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Осінь Карамзина М. Н По жанрі “Осінь” – елегія. Розквіт цього жанру доводиться на епоху сентименталізму, яскравим представником якого є Карамзин. Цей вірш заклав основу психологізму в пейзажній ліриці. Вірш написаний білим віршем, без рими, що зближає його із прозою. “Осінь” починається з опису сумовитого осіннього пейзажу. Осіння картина стає приводом для міркувань мандрівника, що зіставляє свою долю зі […]...
- Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” (має ім’я одного з головних героїв його “Бідної Лізи”). “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він […]...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Панянка-селянка В одній з віддалених губерній у маєтку своєму Тугілове живе відставний гвардієць Іван Петрович Берестов, давно овдовілий і нікуди не виїжджає. Він займається господарством і шанує себе “найрозумнішою людиною в усій околиці”, хоча нічого не читає, окрім “сенатських відомостей”. Сусіди люблять його, хоч і вважають гордим. Лише найближчий його сусід Григорій Іванович Муромський не ладнає […]...
- Перед дзеркалом (переказ) Ліза Тураєва і Костя Карновський познайомилися на гімназичному балу. Вони протанцювали разом весь вечір, а потім вирішили листуватися. Доля подарувала їм зовсім небагато зустрічей, тому довга, з 1910 по 1932 р., листування стала найважливішою частиною їхнього життя. Мати Лізи давно померла, батько, полковий офіцер, одружився на “владної, підозрілої” жінці. Закінчивши пансіон, Ліза навчається в гімназії […]...
- “Як урятувати Мону Лізу?” На думку В. О. Сухомлинського, в житті кожної людини повинні бути Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Вони виховують і вивищують нашу душу, вони роблять нас Людьми, дають нам можливість творити і мріяти, сили прагнути до мети і боротися. У них ми черпаємо заспокоєння і надію, вони дають нам відчуття впевненості у нашому мінливому світі. Ця […]...
- Твір на тему: “Як урятувати Мону Лізу?” На думку В. О. Сухомлинського, в житті кожної людини повинні бути Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Вони виховують і вивищують нашу душу, вони роблять нас Людьми, дають нам можливість творити і мріяти, сили прагнути до мети і боротися. У них ми черпаємо заспокоєння і надію, вони дають нам відчуття впевненості у нашому мінливому світі. Ця […]...
- Твір за оповіданням Р. Бредбері усмішка знищення природи цівілізації і культури як наслідок бездуховності суспільства Швидко плине час. Біжать століття за століттями. Змінюється світ, змінюємось ми. Але в нашому світі вічними цінностями залишаються краса, кохання, духовність. Краса може врятувати світ. Але хто врятує красу? Коли читаєш новелу Рея Бредбері “Усмішка” , замислюєшся над багатьма проблемами нашого часу і майбутнім планети Земля. Головна героїня новели – картина “Мона Ліза” Леонардо да […]...
- Переказ роману Тургенєва “Дворянське гніздо” Психологізм роману “Дворянське гніздо” величезний і дуже своєрідне. Тургенєв не розгортає психологічного аналізу переживань своїх героїв, як це роблять його сучасники Достоєвський і Л. Толстой. Він обмежується самим необхідним, зосереджуючи увагу читача не на самому процесі переживань, а на його внутрішньо ж підготовлених результатах: нам ясно, як поступово виникає в Лізі любов до Лаврецкому. Тургенєв […]...
- Молчалин – антипод Чацкого Молчалин – секретар Фамусова, користується довірою хазяїна в службових справах. Він не дворянин по походженню, але прагне зробити кар’єру. Прізвище Молчалина виправдується його поводженням. “От він навшпиньках і небагатий словами”, – говорить Чацкий. Молчалин на вид скромний парубок. Він грає на флейті, любить сентиментальні віршики Софія восхищается його добротою, поступливістю, кротостью. Вона не розуміє, що […]...
- Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер” І. Іронія та її форми у художньому тексті. (Іронія є формою вираження думок, сміх із чогось Іронія у Гофмана виникає через зведення зла у всесвітню категорію, “абсолютне зло”, та синтез протилежностей – реального та ірреального, людського і казкового. Гротеск, гіпербола, глузування, жарт як форми іронії.) ІІ. Іронія у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Герої Гофмана як […]...
- Консультація для написання твору: А. С. Грибоєдов “Горе від розуму” Драма і комедія як один з родів художньої літератури суттєво відрізняється від епосу і лірики вже тим, що призначені, перш за все, для виконання на сцені. Зміст її складають промови, розмови дійових осіб у формі діалогу (розмови двох або декількох персонажів) і монологу (промови, розповіді, розкриття думок і почуттів від першої особи). Мова дійових осіб […]...
- “Відгук на твір мистецтва” У моєму житті мистецтво займає важливе місце. Воно є особливою формою суспільної свідомості, яка дає уявлення про художньо-образне життя суспільства, зокрема людини. Образотворчим мистецтвом я захоплювався з раннього дитинства, навіть встиг навчатися в художній школі. На мою думку, я просто не маю права не згадати про найзагадковіший його світовий шедевр. Леонардо да Вінчі – один […]...
- Шляхи-роздоріжжя Михайло щадив сестру і ніколи не говорив їй, але сам знав, через що одружився на ній Егорша, – щоб звалити на неї, дурепа, свого старого-діда, а самому бути вільним козаком. Але вона-то як його любить – варто заговорити про Егорше, як очі заблищать, особа розгориться. Але ж він її зрадив, пішов в армію відразу після […]...
- Твір за повістю Бориса Васильєва “А світанки тут тихі” За вікном буяє весна і світить сонце, як і десятки років тому. Цвіте бузок і червоніють тюльпани, як і десятки років тому. Голубіє мирне небо і співають пташки у високості, як і десятки років тому. Підростає, щебече малеча і воркують біля неї батьки, дідусі та бабусі, як і десятки років тому. Крилата юнь прагне досягти […]...
- Скорочено “Будинок” Абрамова Михайло Пряслин приїхав з Москви, гостевал там у сестри Тетяни. Як у комунізмі побував. Дача двоповерхова, квартира п’ять кімнат, машина… Приїхав – і сам став чекати гостей з міста, братів Петра й Григорія Показував їм свій новий будинок: сервант полірований, диван, тюлеві фіранки, килим. Майстерня, льох, лазня. Але ті на все це уваги обертали мало, […]...
- Жінка на війні (за повістю Б. Васильєва “А зорі тут тихі”) Шістдесят з гаком років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, злидні, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі понівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль. Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герой” в нашому розумінні – це обов’язково боєць, […]...
- Якою ціною далася старшині перемога у творі “А світанки тут тихі” Кожен образ, на мій погляд, є носієм певної риси, з якою народилася і померла героїня. Так, говорячи про Лізу, автор неодноразово звертає увагу читача на її самотність: самотня в юності, “самотній крик”, “лякала самотність”. Дівчина прожила з відчуттям самотності. Такою ж самотньою була її смерть. Отже, Ліза – це самотність. А в Соні Гурвич письменник […]...
- Короткий виклад сюжету – Будинок Роман Михайло Пряслин приїхав з Москви, гостевал там у сестри Тетяни. Як у комунізмі побував. Дача двоповерхова, квартира п’ять кімнат, машина… Приїхав – і сам став чекати гостей з міста, братів Петра й Григорія. Показував їм свій новий будинок: сервант полірований, диван, тюлеві фіранки, килим. Майстерня, льох, лазня. Але ті на все це уваги обертали мало, […]...
- Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”) I. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового “Там матір добрую мою… ” до Тичининого “Матері забуть не можу… “; жінка-мати – краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина). II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка “Наймичка”. Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині. Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові […]...
- “Мораль оповідання Р. Бредбері “Усмішка” Ця оповідання здалося мені вкрай цікавим з моральної точки зору. Воно про той бік характеру людей, який до пори до часу надійно ховається ними в глибині своєї душі, і побачити його можна тільки в незвичайних умовах. Герой оповідання Том, як і багато інших, хто стоїть в черзі, брав участь у “святах” і не підозрював, що […]...
- Твір на тему: “Мораль оповідання Р. Бредбері “Усмішка” Ця оповідання здалося мені вкрай цікавим з моральної точки зору. Воно про той бік характеру людей, який до пори до часу надійно ховається ними в глибині своєї душі, і побачити його можна тільки в незвичайних умовах. Герой оповідання Том, як і багато інших, хто стоїть в черзі, брав участь у “святах” і не підозрював, що […]...
- Цахес герой казки Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” Син бідної селянки фрау Лізи, безглуздий виродок, до двох з половиною років так і не навчився говорити і добре ходити, Ц. лякав оточуючих своєю зовнішністю. Його павукові ніжки, голова, котра пішла в плечі, наріст на спині, схожий на гарбуз, в поєднанні з огидним характером викликали не жалість, а радше огиду. Добра фея пошкодувала Ц. і […]...
- Грінченко Борис Дмитрович Панько Панько останній ускочив у дерев’яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше. Він хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не вдаритись об їх, – тоді б усі сторч головою могли полетіти в […]...
- НИНІ ГОЙКИ – ЗАВТРА ЗОЙКИ (бешкети хлопців) Хлопці теж полюбляють весело відпочити, але їх розваги дещо відрізняються від дівочих. Якщо дівчина відпочиває, співаючи пісень або просто спілкуючись з однолітками, то парубок конче мусить утнути щось такеє. Найневинніші витівки – це кепкування з тих самих дівчат, безупинні жарти та дотепи. Когось налякати, розіграти – теж не остання втіха. Хлібом не годуй – дай […]...