Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович
ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один із двох головних героїв якої намагається зіграти роль, побудовану по тім же літературному
Батько А. Б., Іван Петрович, підкреслений русофіл, що успішно господарює на своїй сукняній фабриці й не сусіді, що терпить,-англомана Муромського; син, навпроти, наслідує героїв новітньої англійської словесності. Він, як денді, відпускає вуси, завжди похмурий і розчарований, тлумачить про втрачені радості й зів’ялу юність, пише листа якійсь Килині Петрівні Курочкиной; носить чорне кільце із зображенням мертвої голови; а зі своїм псом, якого кличуть ім’ям героя роману Ш. Нодье “Сбогар”, розмовляє по-англійському…
Але в тім і різниця, що Сильвио, позбавлений культурно-побутових
Іноземні пристрасті сусіда повинні навести читача на пародійну паралель одночасно з війною Червоної й Білої троянди, і з ворожнечею сімейств Монтекки й Капулетти в англійській трагедії Шекспіра “Ромео й Джульета”. Тим більше що в Муромського росте дочка Ліза, у яку приречений закохатися представник ворожого родового “клану” А. Б. (Він взагалі грайливий і влюбливий. ) Але цього мало; Ліза, у повній відповідності зі свого літературного родоводу, затіває з А. Б. гру в пасторальний сюжет. Вона з’являється перед ним в обличчя селянської дівчини, дозволяє йому, як панові, “розвивати” і “утворювати” себе – і тим самим звільняє його й від “байронічної”, і від “шекспірівської” ролей.
Відчувши новий для себе смак до природності, А. Б. уже не може й помислить про іншу обраницю. А тому, коли старий Берестів і Муромський раптово примиряються й починають вести справу до сватовству своїх нащадків, А. Б. майже готовий переступити через соціальну рису, що розділяє їх з “селянкою” Лізою. Тобто зруйнувати карам-зинский сюжет про бідну Лізу, женитися на дівчині з іншого стану, довівши, що й дворяни любити вміють. На щастя, такий подвиг від нього й не потрібно; досить і того, що він виявив у собі споконвічно-природне, здорове у своєму “митрофановском” простодушності початок.
З’явившись до “панянки” (яку досі він бачив лише загримованої й переодягненої в стилі Людовика XIV), він застає свою “селянку” – і цим усе вирішено.
Але в тім-раз у раз, що без літературної гри не було б щирості майбутнього щастя героїв: так Пушкін урівноважує наскрізну ідею всього циклу
Related posts:
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям ” Панянки-Селянки”, самому […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
- Характеристика образа Швабрин Олексій Іванович Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
- Повести Белкина характеристика образів Адриян Прохоров ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ТРУНАР Адриян Прохоров – головний і практично єдиний самостійний герой повести, московський трунар. Історію про Адрияне Белкину розповів прикажчик Б. В.; але не тільки голос прикажчика – голос самого Белкина із працею пробивається крізь авторську інтонацію Пушкіна. Він указує на те, що світова література дотепер знала образ […]...
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі) з книжок, та зате почуття […]...
- Характеристика героїв Повести Белкина Пушкіна А. С ***. Так що образ С. послідовно відбитий у самих різних дзеркалах, як би пропущений крізь складну систему незбіжних точок зору – і при цьому нітрохи не міняється. Незмінність героя різко підкреслена, – точно так само, як підкреслене його прагнення здаватися двоїстим, дивним. *** із села Ненарадова; має романічна уява (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям […]...
- Повести Белкина характеристика образів Самсон Вирин ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ Самсон Вирин – станційний доглядач, нещасний чиновник 14-го (останнього) класу, “сущий мученик” посади, батько дочки Дуни, повезеної гусаром у Петербург. Повість, розказана Белкину титулярним радником А. Г. Н. , поміщена в циклі четвертої, але у виносці до листа “одного поважного чоловіка” вона поставлена на перше […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків”(батько – секунд-майор); вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 […]...
- Швабрин Олексій Іванович – характеристика літературного героя Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
- Характеристика образа Пугачева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Александр Пушкин в повести “Капитанская дочка” обратился к настоящему историческому факту – крестьянскому восстанию конца XVIII столетия. О его предводителе – Емельяне Пугачеве – написано немало исторических статей. Большинство историков изображают его кровожадным преступником. Образ Пугачева, созданный Пушкиным, более многогранен. Читатель видит талантливого народного вождя, чьи выдающиеся способности привлекали многих людей. К нему приходили крестьяне […]...
- Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор […]...
- Повести Белкина – художній аналіз Повести широко охоплюють сучасну Пушкіну дійсність. У них дані картини суспільних відносин і побуту й помісного дворянства (“Заметіль”, ” Панянка-Селянка”), і армійських офіцерів (“Постріл”), і міських ремісників (“Трунар”), і дрібних чиновників (“Станційний доглядач”), і кріпосного селянства (” Історія села Горюхина”). Пушкін випустив повести анонімно, приписавши авторство вигаданій особі – Іванові Петровичу Белкину. Найбільш значної є […]...
- Олексій Іванович – герой роману Ф. М. Достоєвського “Гравець” Несподівано приїхала “бабуся” програє в рулетку майже весь свій статок, позбавивши Поліну та генерала спадщини. Де-Гріє відмовляється “без грошей” одружитися на Поліні, яка ще повинна французові 50 тисяч. Горда до пристрасті, Поліна хоче кинути їх у “підле обличчя” Де-Гріє. Гроші повинен виграти А. І. Щасливий випадок приносить йому величезну суму, але гра із засобу самоствердження […]...
- Перші досвіди Пушкіна в області художньої прози (“Повести Белкина”) Улітку 1827 р. Пушкін починає писати історичний роман “Арап Петра Великого”, а в 1829 р. приступає до прозаїчного роману про сучасність – “Романові в листах”. Обоє добутки залишилися незавершеними. Разом з тим Пушкін одним з перших відзначив успіх і необхідність розвитку в російській літературі й понести. В 1827 р. Пушкін прямо вказує Погодину, одному з […]...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки перемежовуються в ній із тривожними […]...
- А. С. Пушкін “Повести Белкина”. Тема й ідейний зміст однієї з них В “Повістях Белкина” Пушкін опирається на традиції оповідальної прози кінця 20-х років XIX століття. В “Пострілі” і “Заметілі” романтичні ситуації й колізії дозволяються просто й щасливо, у реальній обстановці, не залишаючи місця ніяким загадкам і мелодраматичним кінцівкам, які були так популярні в романтичній повісті. В ” Панянці-Селянці” казавшийся романтичним герой, що носив навіть перстень із […]...
- Характеристика головних героїв повести А. С. Пушкіна “Постріл” Композиція повести “Постріл” цікава й непроста завдяки своєї многоуровневости, що створюють трохи оповідачів і складно побудований сюжет. Сам А. С. Пушкін, що перебуває на верхньому щаблі композиційних сходів, формально передає авторство Іванові Петровичу Белкину. Мниме “авторство” приводить до створення багаторівневого тексту, а це у свою чергу дозволяє глибше й ширше охопити дійсність, описати вдачі, розповісти […]...
- Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії. А. молодий і честолюбний; для […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Карла Иванича (Мауера) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Карл Иванич (Мауер) – німець, учитель, гувернер. З’являється на самому початку повести “Дитинство” головою, що ляскає мух над, що спить Николеньки Иртеньева, чим викликає невдоволення розбудженого вихованця. Товстої підкреслює чудакуватість К. І. і його доброту, однак і різницю між поводженням героя в дитячій і в класної, де той […]...
- Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на. Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності […]...
- Метаморфози характеристика образа Ниоба Ниоба – персонаж “Метаморфоз”, фиванская цариця родом з Лідії, дружина Амфиона. Вона образила Латону (Літо) тим, що хвасталася перед нею, матір’ю всього двох дітей (Аполлона й Артеміди) своєю багатодітністю (по різних версіях, у псу було від 3 до 20 дітей, синів і дочок). На кару Аполлон убив її синів, а Артеміда – дочок. Сама Н. […]...
- Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
- Загальна характеристика літопису “Повести тимчасового років” Загальна характеристика стилю літопису “Повести тимчасового років” епічного оповідального стилю, пов’язаного з усною поезією, стилю документальних-документальної-історико^-документального, котрий переважає в описі історичних подій, і стилю агиографического, що служить важливим засобом твердження моральних ідеалів князя-правителя, захисника інтересів Російської землі й осуду князів – крамольників. Таким чином, можна говорити про наявність в “Повісті минулих літ” епічного оповідального стилю, […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Пікова Дама характеристика образа Стара графиня Ганна Федотівна ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Стара графиня Ганна Федотівна – восьмидесятилітня баба, у будинку якої виховується бідна Чи родичка-Завіту Іванівна; охоронниця таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, у димку легендарного “анекдоту” шістдесятирічної давнини, за яким, за свідченням П. В. Нащокина (запис П. И. Бартенєва), коштує легенда […]...
- Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у фінальній сцені він і виражає […]...
- Старий і море характеристика образа Сантьяго Сантьяго, старий – головний герой повести, написаної Хемингуеем наприкінці життєвого шляху й ставшей найважливішим ідейним і художнім підсумком його творчості, свого роду духівницею майстри. Дія розгортається в рибальському селищі під Гаваною на Кубі, у місцях, де в 1939-1960 гг. подовгу жив письменник, і відзначено майже документальною точністю географічних і побутових прикмет. Зовні майже бессобитийная, повість […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Максим Максимич ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. із предисл. – 1841) Максим Максимич – штабс-капітан, одне з головних діючих осіб роману. Він виконує функції оповідача й самостійного персонажа, протипоставленого Печорину. М. М. на відміну від інших героїв, крім Печорина, бере участь відразу в декількох повістях (“Бела”, “Максим Максимич”, […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...