Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович
ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на.
Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству історію про три карти, таємницю яких відкрив його бабці Сен-Жермен і яку та, відігравшись, лише один раз передоручила якомусь Чаплицкому.
Нарешті, у Висновку Т. присвячена остання фраза повести: “… зроблений у ротмістри й жениться на князівні
Насамперед Т. – втілення того випадково, що випадає щастя, незаслужен, таємничого, законом якого намагається опанувати бідний інженер Германн. “Дозвільним щасливцем” іменує він князя; “щасливцям дозвільним” заздрить і Євгеній, нещасний герой “Мідного вершника”, написаного практично одночасно з “Піковою дамою”. Але “дозвільними щасливцями” іменували себе поети кола В. А. Жуковського й К. Н. Батюшкова, – саме це вираження “літературно освячене” у знаменитому батюшковском посланні “Мої Пенати”. Саме тому, що Т. зовсім порожній, його удачливість неможливо зв’язати з якоюсь “відміченістю”, з наполеонівською зухвалістю в оволодінні долею.
У тім і справа, що успіх у цьому житті дістається не по заслугах, а просто так, нізащо.
І тому “щасливець” Т., займаючи одне із самих скромних місць у сюжетній ієрархії, в ієрархії значеннєвої піднімається до рівня героя-антагоніста Германна. Між ними проведена глузлива (але й серйозна одночасно) паралель: на балі Т. вибирає свою даму, – і точно так само, свою пікову даму буде вибирати за ігровим столом Германн. Але “дама” Т. ніколи не буде “біта”, тому що насправді це він обраний судьбою, а не судилося обране ім.
Однак, зв’язавши образ Т. з ідеєю незаслуженої удачі, Пушкін поспішає ускладнити проблему. Соціальний пристрій життя таке, що випадковий успіх занадто закономірно, майже автоматично випадає одним і обходить стороною інших. Т. на відміну від Германна належить до родовитого, а не служивому дворянству; він від народження убудований в аристократичний ряд, у нескінченну низку “удачников”. (Таємничий зв’язок роду Т. з удачею підкреслений непоясненим “підвищенням” його станового статусу в порівнянні з бабкою: вона графиня, він князь; за які виняткові заслуги батько Т. міг бути подарований новим “званням”, не сказаний; очевидно, тому, що ніяких “заслуг” не був: Т. “просунуть” на одну сходинку нагору метафізично, а не соціально.
Крім того, чи випадково ні, але Пушкін тричі “помилково” іменує саму графиню – княгинею; якщо це зроблено свідомо, те з однією метою: остаточно “поплутати карти”, розлучити тему соціальної удачі з який би те не було раціональною основою.) Германну не про кого пам’ятати – його біографія в повісті обмежена коротким згадуванням про батька, та й то лише у зв’язку з темою спадщини. Він, подібно всі тому ж Євгенію, думає не про предків, але (у розмові із графинею) тільки про своїх нащадків, яких у нього немає й ніколи, як з’ясовується, не буде. За Т. коштують кілька поколінь; він “прописаний” у минулому, сьогоденні й майбутньому. І як везло його бабці, так везе і йому, так буде везти його дітям і онукам.
В останній фразі “властиво” повести (перед висновком) сказано: “Гра пішла своєю чергою” – і ця суперечлива формула (у гри не може бути черги; вона “зобов’язана” бути постійно-позачерговий, непередбаченої) відразу підтверджена підсумком сюжетної лінії Т.: “…зроблений у ротмістри й жениться на князівні Поліні”. Цей соціальний автоматизм і провокує Германна на думку про таємну закономірність случаючи; і те, що саме від Т. чує він історію про три карти, зрештою його й що погубила, – настільки ж випадково, як і закономірно.
Related posts:
- Пікова Дама характеристика образу Томський Павло Олександрович Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимось на зразок гравця Нарумова(який “є” посередником між головним героєм, Германном, і світом карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно нікчемна і суто служеб-на. Він з’являється в першій главі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству історію про три карти, таємницю яких […]...
- Пікова Дама характеристика образа Стара графиня Ганна Федотівна ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Стара графиня Ганна Федотівна – восьмидесятилітня баба, у будинку якої виховується бідна Чи родичка-Завіту Іванівна; охоронниця таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, у димку легендарного “анекдоту” шістдесятирічної давнини, за яким, за свідченням П. В. Нащокина (запис П. И. Бартенєва), коштує легенда […]...
- Пікова Дама характеристика образу Лизавета Іванівна Лизавета Іванівна – бідна вихованка, що мимоволі допомагає головному героєві Германну проникнути в спальню старої графині, розкаюється в цьому і(про що читач дізнається з Укладення) врешті-решт виходить заміж “за дуже люб’язну молоду людину”. Відтепер вона забезпечена, при ній виховується бідна родичка”. Образ Л. І. поміщений в сюжетне кільце; від початку до кінця це життя здійснює […]...
- Пікова Дама характеристика образу Германн Германн – молодий офіцер(“інженер”), центральний персонаж соціально-філософської повісті, кожен з героїв якої пов’язаний з певною темою(Томський – з темою незаслуженого щастя; Лизавета Іванівна – з темою соціального упокорювання; стара графиня – з темою долі) і наділений такою, що однією, що визначає його і незмінною рисою. Г. – передусім обачливий, розумний; це підкреслено і його німецьким […]...
- Пікова Дама характеристика образу Стара графиня Ганна Федотівна Стара графиня Ганна Федотівна – вісімдесятирічна стара, у будинку якої виховується бідна родичка Ли-заповіту Іванівна; хранителька таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, в серпанку легендарного “анекдота” шістдесятирічної давності, за яким, за свідченням П. В. Нащокина(запис П. І. Бартенева), коштує легенда про “реальну” пригоду княжни Наталії Петрівни Голицыной, […]...
- Ущербність і вульгарність людей, що ставлять матеріальний добробут вище духовного в добутку А. С. Пушкіна “Пікова дама” 1. Ідейний зміст добутку. 2. Моральне падіння Германна. 3. Вузьке коло персонажів повести. А. С. Пушкін створює “Пікову даму” в 1833 році. До цього часу поет уже досить доросла зріла людина зі своїми цілком сформованими поглядами. У своєму добутку він серйозно показує й розглядає проблему єдності азарту, багатства, любові й світському життю И саме в […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям ” Панянки-Селянки”, самому […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Карла Иванича (Мауера) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Карл Иванич (Мауер) – німець, учитель, гувернер. З’являється на самому початку повести “Дитинство” головою, що ляскає мух над, що спить Николеньки Иртеньева, чим викликає невдоволення розбудженого вихованця. Товстої підкреслює чудакуватість К. І. і його доброту, однак і різницю між поводженням героя в дитячій і в класної, де той […]...
- Ревізор характеристика образу Хлестаков Іван Олександрович Хлестаков Іван Олександрович – за оцінкою самого Гоголя, центральний персонаж комедії “…молода людина років 23-х, тоненький, худенький; декілька приглуповат і, як то кажуть, без царя в голові. Він не в змозі зупинити постійної уваги на якій-небудь думці. Чим той, що більше виконує цю роль покаже щиросердя і простоти, тим більше він виграє. Одягнений по моді”. […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Мертві душі характеристика образа Манилов МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Манилов – “солодкий” сентиментальний поміщик; перший, до кого направляється Чичиков у надії придбати мертві душі (гл. 2). Персонаж, “зібраний” з уламків літературних штампів; пов’язаний з водевильно-комедійним типом жалісливого “карамзиниста”; з мольеровским типом “дурного дворянина” і ін. Крізь численні літературні маски в образі М. просвічує маска соціальна. […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Хагена Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшних злочини: убивство чоловіка Кримхильди – Зигфріда й убивство малолітнього сина Кримхильди від другого шлюбу з етцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У боях з датчанами й саксами, а також у ході кривавої звади з гунами від меча X. […]...
- Герой нашого часу характеристика образу Печорин Григорій Олександрович Печорин Григорій Олександрович – головний герой роману, за своїм типом пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана(“Рене, або Наслідки пристрастей”), Б. Кон-стана(“Адольф”), Э. Сенанкура(“Оберман”), А. де Мюссе(“Сповідь сина століття”), незавершеного роману Н. М. Карамзіна “Лицар нашого часу” і роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”(походження прізвища “Печорин” від назви річки Печори, як і прізвища […]...
- Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- Мертві душі характеристика образа Коробочка Настасья Петрівна МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Коробочка Настасья Петрівна – удова-поміщиця, колезька секретарка; друга (після Манилова й перед Новосибірським) “продавщиця” мертвих душ. До неї (гл. 3) Чичиков попадають випадково: п’яні кучері Селіфан пропускають безліч поворотів по дорозі назад від Манилова. Нічна “потьма”, грозова атмосфера, що супроводжують приїзд до Настасье Петрівни, пугающе-зміїне шипіння […]...
- Роб Рій характеристика образа Роб Риючи Роб Рій – Роберт Кемпбел із клану Мак-Грегоров, одержав прізвисько Рій (Червоний) за колір волось – шотландський горець; вище всього ставить волю й справедливість. Р. Р. – реальна історична особа, глава загону бойових молодців-сподвижників. Він займався набігами, грабежом і стягненням данини, був оголошений державним злочинцем і перебувала із шотландськими, як і з англійською владою в […]...
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського […]...
- Характеристика образа Лизавета Іванівна Образ Л. И. поміщений у сюжетне кільце; від початку до кінця рє життя робить зворот навколо осі; соціальний сценарій залишається колишнім – міняються лише виконавиці ролей; люди переміщаються з одних “клітинок” в інші – як карти на ломберному столі. Є чи в цьому переміщенні закономірність, зумовленість – до кінця неясно; контрастний приклад “нещасного” Германна й […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Ніч перед Різдвом характеристика образа Вакула-Коваль НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ Повість(1831) Вакула-Коваль – головний герой повести, що відкриває другу частину “Вечорів”. В. закоханий у примхливу дочку багатого козака Корния Чуба, черноокую сімнадцятилітню Оксану. Та на сміх вимагає добути для неї черевички (туфельки), які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить із села з наміром ніколи в нього […]...
- Мертві душі характеристика образа Плюшкин Степан МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Плюшкин Степан – п’ятий, і останній, з “низки” поміщиків, до яких Чичиков звертається з реченням продати йому мертві душі. У своєрідній негативній ієрархії поміщицьких типів, виведених у поемі, цей скупий старий (йому сьомий десяток) займає одночасно й самий нижню, і самий верхній щабель. Його образ персоніфікує […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович (Петруша) КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Гринев Петро Андрійович (Петруша) – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я (у формі “записок для пам’яті потомства”, складених в епоху Олександра І про епоху пугачевского бунту) ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини […]...
- Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
- Старий і море характеристика образа Сантьяго Сантьяго, старий – головний герой повести, написаної Хемингуеем наприкінці життєвого шляху й ставшей найважливішим ідейним і художнім підсумком його творчості, свого роду духівницею майстри. Дія розгортається в рибальському селищі під Гаваною на Кубі, у місцях, де в 1939-1960 гг. подовгу жив письменник, і відзначено майже документальною точністю географічних і побутових прикмет. Зовні майже бессобитийная, повість […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...