Чому Яків залишив свою скрипку саме Ротшильдові? (за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда”)
Чому Яків залишив свою скрипку саме Ротшильдові? (за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда”)
Якби спитати, про що саме оповідання А. Чехова “Скрипка Ротшильда”, відповісти було б нелегко. Тут і жаль за прожитим життям, і за тим, що воно минуло так невдало, і роздуми про сенс життя і смерті.
Головний герой оповідання Яків Іванов постійно невдоволений життям. Він тільки те й робить, що підраховує неіснуючі, можливі доходи і витрати. Навіть саме життя для нього – суцільна витрата: “От жизни человеку – убыток, а от смерти
Його психологія така, що він, навіть граючи у єврейському оркестрі для заробітку, мислить так само. Біля нього завжди сидів флейтист Ротшильд, у якому Якова все дратувало: і те, що він був рудий, і те, що худий, і те, що грав на флейті так сумно. За звичкою Яків лаяв його ні за що, як це робив і вдома зі своєю дружиною Марфою. І от вона захворіла, злягла, і Яків раптом побачив її обличчя: “И она глядела в потолок и шевелила губами, и выражение у нее было счастливое, точно она видала смерть, свою избавительницу, и шепталась с ней”. І тоді блискавкою майнула думка
Останнім зусиллям він ще намагався врятувати її, везе до лікаря, відчуваючи і жаль, і провину, та все марно. І ось коли її не стало, він ніби по-іншому подивився на світ. Саме тоді й зустрівся на його шляху Ротшильд, що прийшов запросити Якова грати на весіллі. Тоді він ледь не з кулаками кинувся на нещасного флейтиста, образив його ні за що. Потім, блукаючи берегом річки, Яків пожалкував про це. Щось сталося з ним, бо він міркував: “Зачем вообще люди мешают жить друг другу?
Ведь от этого такие убытки! Если бы не было ненависти и злобы, люди имели бы друг от друга громадную пользу”. Почуття провини за марно прожите життя пригнічувало його, коли відчув наближення смерті. І коли Ротшильд зайшов до нього ще раз запросити на роботу, Яків говорив із ним уже ласкаво і назвав його братом. Чи не востаннє взяв він у руки ту скрипку, що завжди була його розрадою. Часом, коли було тяжко, він клав її поряд із собою і тихо торкав струни.
А нині він грав так, ніби увесь свій жаль уклав у ці звуки. 1 саме Ротшильд, якого він не раз ображав, зрозумів його: сльози закапали йому з очей і він зітхнув від захоплення: “Ваххх!..” Саме тому останнім бажанням Якова було: “Скрипку віддайте Ротшильду”. Ніби заповіт живим звучала мелодія Якова у виконанні Ротшильда: люди, любіть одне одного, адже життя таке коротке!
Related posts:
- Яків Бронза та його життя. Твір за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда” Чимало творів написано про сенс життя, про високі пориви і благородних мріях людства. Тим не менш, щоденне життя людини часто далека від високих мрій і героїчних випадків. А часом воно і поготів ввижається нудним і буденним. Саме ці думки виникають, коли читаєш розповідь А. Чехова “Скрипка Ротшильда”. Життя трунаря Якова Бронзи, жителя маленького містечка, який […]...
- “Чому смерть дружини змусила Бронзу змінити своє ставлення до Ротшильда? За оповіданням Антона Чехова “Ротшильдова скрипка” Смерть близьких людей або швидка власна смерть може дійсно сильно змінити людину, змусити її задуматися про свої вчинки, про сенс життя, переосмислити свої дії і навіть в деяких випадках почати про щось шкодувати. В оповіданні Антона Павловича Чехова розповідається про одну таку людину – про старого трунаря Якова Іванова на прізвисько Бронза. Бронза був не […]...
- Переказ твору Чехова “Скрипка Ротшильда”. Стисло Зміст “Скрипки Ротшильда” в стислому викладі нескладний, як у більшості оповідань Чехова. Трунар Яків Іванов на прізвисько Бронза – мешканець маленького заштатного містечка. Він незадоволений всім і всіма на світі, а надто тим, що його земляки вмирають дуже рідко і він терпить через це збитки. “Жив він бідно, як звичайний мужик, у невеличкій старій хаті, […]...
- Яків Качура УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Яків Качура (1897-1943) Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової […]...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
- Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін (1799-1837) був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, […]...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
- Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помилках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не […]...
- НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог. Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах […]...
- Роль художньої деталі у творах А. Чехова (за оповіданням “Товстий і тонкий”) Усе в житті людини має важливе значення, навіть найменша дрібничка. Здавалося б, звичайнісінький собі жест, посмішка чи вираз обличчя… Але скільки цікавої інформації про людину вони можуть повідомити оточуючим. Те ж саме можна простежити і в літературі. Розкрити краще зміст твору допомагає художня деталь. Це один із Засобів, що допомагає письменнику створити чіткий образ, точно […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […]...
- Чим небезпечні Бєликови? (За оповіданням А. П. Чехова “Людина у футлярі”) Тепла погода. Ясний, радісний, хоча і не сонячний день. Дивна особа у темному теплому пальті на ваті, у темних окулярах, у калошах, з парасолькою в чохлі, сідає на візника і наказує підняти верх. Здивований візник намагається щось перепитати, але раптом розуміє, що питання задавати даремно: вуха його пасажира закладені ватою. Ну що ж! Поїхали! Куди? […]...
- Чому свою мрію про славу князь Андрій називає “мій Тулон”? Ми все дивимося в Наполеони… О. С. Пушкін Дія роману “Війна й мир” починається влітку 1805 року, коли слава Наполеона Бонапарта поширилася по всій Європі. У перших розділах, на вечорі в Ганни Павлівни Шерер, представники петербурзького світського суспільства обговорюють події у Франції (розстріл герцога енгиенского) і на чому світло коштує лають “корсиканське чудовиська”. Однак серед […]...
- Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи (за оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) АНТОН ЧЕХОВ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНТОН ЧЕХОВ Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи (за оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) Як ми поживаємо отут? Та ніяк. Старішаємо, повнішаємо, опускаємося. День і ніч-доба геть, життя проходить Тьмяно, без вражень, без думок… А. Чехов Оповідання “Іонич” було написано А. П. Чеховим у 1898 році. Тема не […]...
- Чому оповідання А. Чехова “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про любов” складають “маленьку трилогію” Чому оповідання А. Чехова “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про любов” складають “маленьку трилогію” І. Світ нудних людей… (У пізніх творах Чехов змальовує світ нудних людей, припускаючи гротескне перебільшення, оскільки метою його є не змалювання з натури, а художнє узагальнення, осмислення життя. Це особливо відчутно в оповіданнях 1898 року – “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про любов”.) […]...
- Щастя – в коханні (за оповіданням А. П. Чехова “Дама з собачкою”) Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства – проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими. В оповіданні “Дама з собачкою” щастя – це любов. Герої оповідання, що […]...
- Твір за оповіданням А. П. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, […]...
- Еволюція доктора Старцева. Твір за оповіданням А. П. Чехова “Іонич” У цьому оповіданні А. П. Чехов розповідає нам про чотири періоди життя доктора Старцева, про те, як він втрачає моральні цінності, власну думку, перестає реагувати на життєві ситуації. Ми знайомимося з життєрадісним Старцевим, повним почуттів і енергії. Він працює лікарем, живе за містом: “Пройшовши дев’ять верст і потім лягаючи спати, він не відчував ні найменшої […]...
- Качура Яків – Біографія Качура Яків дем’янович – український письменник. Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти. Друкувався з 1923р. Належав до Спілки селянських письменників “Плуг”, Всеукраїнської […]...
- Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, […]...
- СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник. Родом із Львівщини. Освіту здобув у Падуанському університеті. Автор панегіричного твору “Анатима тис тімис” (“Дарунок пошани”), виданого в Венеції 1641 р. Твір написано з нагоди присвоєння ступеня доктора філософії випускникові Падуанського університету львів’янину Григорію Кирницькому. Мета твору – прославити тих, хто ніколи не зрікається “святок […]...
- Качура Яків Дем’янович Качура Яків Дем’янович – український письменник. Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти. Друкувався з 1923р. Належав до Спілки селянських письменників “Плуг”, Всеукраїнської […]...
- КУХАРЕНКО ЯКІВ КУХАРЕНКО ЯКІВ (псевд. – Кухар Яцько, Мішковський Яків; 1800, м. Катеринодар, тепер м. Краснодар -08.10.1862, м. Катеринодар) – письменник, етнограф. Походив із козаків, які після зруйнування Січі оселилися на Кубані. Освіту здобув у Катеринославській військовій гімназії, служив у Чорноморському козачому війську, де пройшов шлях від сотенного осавула до наказного отамана, з 1853 р. – генерал-майор. […]...
- У чому полягає оптимізм п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад ” Вишневий сад ” – одна з найбільш багатозначних п’єс Чехова. Тут варто підзаголовок “комедія”, але під час вистави глядачі майже не сміються. І рецензенти після першої постановки “Вишневого саду” в Московському Художньому театрі відзначали, що в п’єсі поставлений “пам’ятник над могилою симпатичних білоручок, орхідей, відцвілих за чужим труною… Мляве покорствует і кроткость їх наповнюють […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? (за оповіданням “Морозенко”) – ІІ варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас II варіант В оповіданні Панаса Мирного “Морозенко” розповідається про маленького хлопчика Пилипка. Він жив зі своєю матір’ю Катрею. Важке було в них життя, бідне. Наступили новорічні свята, а вони спалили останнє полінце, і не було чого їсти, нічого було і продати. Малий Пилипко був “вразливий до чужого горя”. А заради рідної матері “він […]...
- Людське життя – у чому його сенс? (За оповіданням Джека Лондона “жага до життя”) Джек Лондон – один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у […]...
- Як жінок, він залишив книги / И полку з курною їхньою сім’єю/ Засмикнув жалобною тафтою Ярем від панщини стародавньої/ Оброком легенею замінив… Але цією єдиною реформою й обмежилася вся діяльність Онєгіна-Поміщика. І знову життя “без мети, без праць”. Доля посилає йому друга, він щиро привязывается до Ленскому. Онєгін і Ленский дуже різні, але разом вони персоніфікують те прекрасне, що було властиве молоді того часу: розважливість і поривчастість, скептицизм і мрійність, […]...
- Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича (за оповіданням А. Чехова “Іонич”) Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича (за оповіданням А. Чехова “Іонич”) І. Земський лікар, призначений у Дяліж. (Молодий лікар Дмитро Іванович Старцев усі дні сумлінно працював, лікуючи хворих. Це була його робота і навіть сенс життя. Він був молодий, повний життя і не випадково, йдучи до міста пішки, співав. Він знаходив привід для радості […]...
- У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) (1849-1930) Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Драгоманова. Народилася в м. Гадячі на Полтавщині в родині юриста. Училася в Київському інституті шляхетних дівчат. Брат Михайло Петрович Драгоманов – відомий вчений і громадський діяч – залучив її до участі в культурно-просвітницькій організації “Громада” (Київ). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шістьох дітей (одна з доньок стала відомою […]...
- Яків Головацький – Біографія Яків Федорович Головацький (* 17 жовтня 1814, с. Чепелі, Бродівський район, Львівська область – †13 травня 1888, Вільнюс) – український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об’єднання “Руська трійця”, співавтор збірника “Русалка Дністровая”. Біографічні відомості Народився 29.10.1814 р. у с. Чепелі на Бродівіщині. Помер 13.05.1888 р. у Вільні (нині Вільнюс). […]...
- Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? (за оповіданням “Морозенко”) – І варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас І варіант В оповіданні “Морозенко” мова йде про семирічного хлопця Пилипка, який жив разом із матір’ю в злиднях. Коли в хаті скінчується вся їжа, він, незважаючи на лютий мороз і розповіді матері про страшенного Морозенка, вирушає вночі до свого хрещеного батька, бо сподівається, що той дасть йому якоїсь їжі за посипання. Але хлопець […]...
- Українська народна казка – Чарівна скрипка Українська народна казка записана Михайлом Григоровичем Івасюком на Буковині. Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син – високий, гарний легінь. Але то був тільки сон. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Під горою мав трохи землі, але на ній і дурний бур’ян не […]...
- “Спілкуватися з письменниками різних віків – майже те саме, що подорожувати” Відоме висловлювання Декарта про те, що прочитання книг письменників, які жили колись давно або в певному середовищі, можна порівняти з власною подорожжю в той час або середовище, є абсолютно вірним і правильним. І причину правильності цього висловлювання слід шукати з урахуванням того, як людина сприймає читання і образи з прочитаних книг. Оцінити це може кожна […]...
- Настроєний життям, як скрипка (Лепкий Богдан) Настроєний життям, як скрипка Сьогодні українському письменникові Б. Лепкому знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Повертаються після довгого й несправедливого замовчування. Та Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач. літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс […]...
- Підтвердьте чи спростуйте думку: “Головне в житті – це саме життя, найвища цінність на землі” Я погоджуюся з думкою, що життя кожної людини самоцінне вже само по собі. Життя – це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, П. Грабовського, В. Симоненка, В. […]...
- Зображення конічного в оповіданнях А. Чехова (за творчістю А. Чехова) I. Сміх – одна з численних переваг людини над твариною. (Лише людині властиво сміятися. За допомогою сміху людина позбавляється негативних емоцій, виявляє свої почуття, реагує на ті чи інші події або явища.) II. Використання комічного у літературі. III. Зображення комічного у творах А. Чехова. 1. Оповідання А. Чехова “Хамелеон” – яскравий приклад комічного. 2. Проблеми, […]...
- Фауст був героєм саме для Гете Людство завжди намагалося зрозумiти навколишнiй свiт, пояснити природнi явища i сутнiсть буття. Достатньо згадати бiблiйну оповiдь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пiзнання, працi алхiмiкiв епохи Вiдродження, спрямованi на винахiд “фiлософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото i здобути “елiксир життя”, що повертає молодiсть i здоров’я. Але саме в епоху […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ (псевд. – Русин Гаврило, Балагур Яцко, Чепеленко Яцко, Галичанин; 29.10.1814, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 13.05.1888, Вільно) – поет, фольклорист, етнограф, учений – славіст, педагог, громадський діти. Народився в сім’ї священика. Освіту здобув у Львівській семінарії та Львівському університеті. У студентські роки, мандруючи селами Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття, збирав фольклорно-етнографічний матеріал, […]...
- У чому полягає сенс людського життя (за оповіданням Джека Лондона “Жага до життя”) 1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію – став уславленим письменником). Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; […]...