Дійсність

Related posts:

1. “Дійсність у шатах казки” Де знаходиться межа між дійсністю і казкою? У деяких випадках відповідь на це питання проста, в інших – складна, багато в чому все залежить від тієї казки, яка розглядається. Основна проблема в тому, що фантастичність деяких казкових епізодів не означає того, що дійсність у них повністю заперечується. За допомогою фантастичних і, здавалося б, абсолютно нереалістичних […]...
2. Твір на тему: “Дійсність у шатах казки” Де знаходиться межа між дійсністю і казкою? У деяких випадках відповідь на це питання проста, в інших – складна, багато в чому все залежить від тієї казки, яка розглядається. Основна проблема в тому, що фантастичність деяких казкових епізодів не означає того, що дійсність у них повністю заперечується. За допомогою фантастичних і, здавалося б, абсолютно нереалістичних […]...
3. Габріель Гарсіа Маркес. Осягнути художню дійсність творів допомагає автор Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Урок-дослідження: Осягнути художню дійсність творів допомагає автор Тема. Габріель Гарсіа Маркес. “Стариган із крилами”. Мета: розкрити особливості творчості Габріеля Гарсіа Маркеса, дослідити зрощення фантастичних елементів з побутовими деталями в оповіданні, розвивати аналітичні вміння, виховувати інтерес до латиноамериканської літератури. Обладнання: портрет Г. Гарсіа Маркеса; виставка його творів; літературознавчий словник. […]...
4. Природа драми й дійсність Ті загальні принципи драматичного, про які йшла мовлення вище, повинні бути покладені в основу дослідження драми, її естетических особливостей і історичних тенденцій. Однак обмежитися ними було б явно недостатньо. Це значило б, по суті, залишитися в межах ще занадто загальних положень про відбиття драмою суспільних протиріч, життєвих конфліктів, соціальних зіткнень, які, будучи вірні самі по […]...
5. Якими були погляди Г. С. Сковороди на існуючу дійсність, людські вади? Г. С. Сковорода негативно ставився до сучасного йому життєвого устрою, в якому прості люди були безправними, позбавленими волі через ярмо кріпацтва. У таких сатиричних творах, як “Всякому місту – звичай і права”, “То яка ж є то слава нині?”, “Поспішай, гостю, поспішай”, “Осінь нам приходить, а весна пройшла”, в оді “Похвала бідності” письменник дотепно й […]...
6. Нова дійсність у творчості Сергія Єсеніна Поетові для життя і Творчості визначений долею якийсь час, епоха. Іноді вони течуть плавно, без розривів і катастроф, в одному темпі і ритмі, від початку і до кінця. Життя ж Сергія Єсеніна, як і багатьох його сучасників, чітко ділиться на періоди “до” і “після”, Погляд, можливо, дуже варварський, але вірний, – перефразовуючи І. Бродського. Єсенін […]...
7. Визначте, як викривається сучасна А. Чехову дійсність в оповіданнях “Хірургія”, “Хамелеон”, “Смерть чиновника” Визначте, як викривається сучасна А. Чехову дійсність в оповіданнях “Хірургія”, “Хамелеон”, “Смерть чиновника”. Геніальний російський письменник А. П. Чехов, який творив на межі століть, створив безліч чудових творів, що оповідають про життя російського суспільства в цей перехідний період. В оповіданнях цього письменника знайшли своє відображення багато недоліків і “хвороби” того часу, серед яких – чиношанування […]...
8. ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Мистецтво слова якісно відрізняється від інших видів мистецтва – малярства, скульптури, музики та інших, передусім тим, що його матеріалом є художнє слово, поетичний образ, створений письменником, а не палітра фарб, камінь чи звуки музики. Живописне мистецтво і мистецтво словесне дуже тісно […]...
9. Волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…” УРОК 31 Тема. Волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…” Мета: ознайомити учнів з провідними мотивами поезії Лесі Українки; розвивати навички виразного читання, аналізу поезії, вміння висловлювати свою думку; виховувати прагнення до самостійного лету. Обладнання: портрет Лесі Українки, фонозапис “Мелодії” М. Скорика, кросворд, картини із зображенням […]...
10. “Етюди про звичаї”: дійсність і її інтерпретація – Віхи життя, віхи творчості Оноре де Бальзак 1799 – 1850 Віхи життя, віхи творчості “Етюди про звичаї”: дійсність і її інтерпретація В “Етюдах про звичаї” – першому “ярусі” “Людської комедії” – автор поставив за мету всебічно змалювати сучасне французьке суспільство. Тут дійсно не оминається жодна його верства, жодний прошарок, їхні побут і звичаї, заняття й пристрасті. Увага письменника прикута […]...
11. Дійсність у романі “Євгеній Онєгін” Ми з раннього дитинства знайомимося з творами великого російського поета О. С. Пушкіна. Але, читаючи його твори знову і знову, кожного людина знаходить у них щось нове, як би заново відкриваючи для себе цього геніального поета. Це стосується всіх творів Пушкіна, але особливе місце в його творчості, без сумніву, займає роман “Євгеній Онєгін”, який Бєлінський […]...
12. Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
13. Твір на тему: Дійсність у романі “Євгеній Онєгін” Ми з раннього дитинства знайомимося з творами великого російського поета О. С. Пушкіна. Але, читаючи його твори знову і знову, кожного людина знаходить у них щось нове, як би заново відкриваючи для себе цього геніального поета. Це стосується всіх творів Пушкіна, але особливе місце в його творчості, без сумніву, займає роман “Євгеній Онєгін”, який Бєлінський […]...
14. Революційна дійсність в новелах М. Хвильового Йoгo нaзивaли poмaнтикoм peвoлюцiї, aвaнгapдиcтoм y поeзiї тa нoвaтopoм y прозі. Tвopчicть Mикoли Xвильoвогo в aнтoлoгiї yкp, лiт. – явищe caмoбyтнє i глибoкo opигiнaльне. Але пиcьмeнник мiцнo пoв’язaний з кpaщими її тpaдицiями, мoжнa cкaзaти, щo шyкaння Xвильoвoгo пoчaлиcь тaм, дe ypвaлиcя шyкaння Коцюбинського. Йoго цiкaвить дoля звичaйної людини, якa гyбитьcя cepeд тиcяч iншиx y бypeмний […]...
15. Російська дійсність у романі “Євгеній Онєгін” Художник-Реаліст не заперечує волі вибору при наявності історичної необхідності. І Пушкін у своєму романі не уникав втручання випадків у долю героїв, “про він бачив у випадковому вираженні закономірності. У героїв роману є воля вибору, але – у певних межах. Онєгін і Ленский можуть впливати на перебіг подій, але лише в границях тих можливостей, які їм […]...
16. Неймовірна дійсність війни (по повісті “Привіт із фронту”) З кожним роком все менше і менше залишається серед нас тих, хто зустрів фатальний світанок 22 червня 1941 року. Тих, хто суворою осінню 1941 року захищав Москву, хто бачив кривавий сніг Сталінграда, хто “пів Европи по-пластунськи проорав…”. Вони не стояли за ціною, добуваючи перемогу, не думали, “кому пам’ять, кому слава, кому темна вода…”. Повість В. […]...
17. Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. […]...
18. Література Література (лат. littera – буква, літера) – сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва, власне, мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер. Л. за своїм змістом розмежовується на філософську, політичну, природничу (біологічну, […]...
19. Концепція Концепція (лат. conceptio – поєднання, сукупність) – розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін “К.” вживається і для […]...
20. Естетичні категорії Естетичні категорії – визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу за законами краси. Е. к. дістали різне, часом відмінне тлумачення залежно від певної філософської концепції. Так, одні представники (І. Кант, Б. Кроче та ін.) розглядали їх як властивість свідомості, прояв […]...
21. Екзотика Екзотика (грецьк. exotikos – чужий, іноземний) – незвичайні для мистецтва та літератури культурні явища, які на тлі традиції вражають особливими, “нетиповими” якостями. Саме такими сприймалися в Європі гаїтянські полотна П. Гогена, поетична збірка А. Кримського “Пальмове гілля” (1901) – українським читачем: Ох, арабські фоліанти! Вас несила вже читати; Бо розкинувсь сад запашний Під вікном моєї […]...
22. Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
23. Актуалізація Актуалізація (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, одивненими, деавтоматизованими. Це стосується пожвавлення внутрішньої форми слова, індивідуальних тропів, розмаїтих випадків іронії, гри словами, моментів перифрастичного позначення. А. співвідноситься з “автоматизацією” або, за висловлюванням Л. Щерби, постає в “обгрунтованих відступах” від мовних нормативів, зумовлює смислове […]...
24. Денотат Денотат (лат. denotatus – позначений, визначений) – предмет або явище дійсності, яке служить об’єктом позначення для знака в процесі семіотичної діяльності; одне з ключових понять семіотики (див.: Знак, , ). Інформацію про Д. у системі значення знака звичайно називають денотативною. Здебільшого у сучасних семіотичних дослідженнях Д. називають всі об’єкти дійсності, які можна назвати деякою мовною […]...
25. Яке місце символу серед інших видів тропів? Символ – це слово, яке умовно виражає сутність яко-вища. У ньому завжди наявне приховане порівняння, той чи інший зв’язок з конкретними речами, явищами реального світу, з народними уявленнями. Так, у відомій “Пісні про рушник” А. Малишка рушник – символ життєвої дороги; на ньому оживають “і зелені луги, й солов’їні гаї”, “і дитинство, й розлука, і […]...
26. Інтенціональність Інтенціональність (лат. intentio – намір, прагнення) – одне з основоположних понять філософії феноменологізму, започаткованої Е. Гуссерлем (1859-1938), позначає властивість свідомості і мови, яка грунтується на тому, що свідомість є завжди усвідомленням чогось, вона спрямована на предмети, що знаходяться поза свідомістю, але розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування. Це стосується і […]...
27. Антифраз, або Антифразис Антифраз, або Антифразис (грецьк. antiphrasis – затемнення) – вживання слів та виразів у протилежному значенні. подеколи іронічно: Марную день на пошуки незримої Німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, Влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я – алкоголік страченої суті, Ії Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, Спливають кров’ю […]...
28. Антифраз Антифраз, або Антифразис (грецьк. antiphrasis – затемнення) – вживання слів та виразів у протилежному значенні. подеколи іронічно: Марную день на пошуки незримої Німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, Влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я – алкоголік страченої суті, Ії Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, Спливають кров’ю […]...
29. Знання – сила Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
30. Вчитися необхідно! (Твір-роздум) Всі діти України ходять до школи, багато з них потім закінчує коледжі або вступає до Вузів. Тому що ми розуміємо: кожній людині потрібні знання у повсякденному житті. Треба вміти читати, писати, рахувати. Сучасну людину оточує багато техніки не тільки на виробництві, але й у побуті. Потрібні знання, щоб розібратися у всьому різноманітті навколишнього світу. Вчитися […]...
31. Твір на тему: Вчитися необхідно! (Твір-роздум) Всі діти України ходять до школи, багато з них потім закінчує коледжі або вступає до Вузів. Тому що ми розуміємо: кожній людині потрібні знання у повсякденному житті. Треба вміти читати, писати, рахувати. Сучасну людину оточує багато техніки не тільки на виробництві, але й у побуті. Потрібні знання, щоб розібратися у всьому різноманітті навколишнього світу. Вчитися […]...
32. Декаданс Декаданс (фр. decadence – занепад) – узагальнена назва кризових явищ у літературі, мистецтві, культурі. Д. як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було вжито цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорстокі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як […]...
33. Міфотворчість як стильова основа новели Ф. Кафки “Перевтілення” І. Реальність і фантастика в старовинних міфах (неможливість пояснення багатьох природних явиш і людської долі створювала міфи про богів, про надприродних істот, про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину; перевтілення було карою за вади характеру, погані вчинки, тому воно сприймалося як попередження, пересторога людям). ІІ. Міфічність дійсності в новелі Кафки “Перевтілення”. 1. Перевтілення Грегора Замзи […]...
34. ЖАРГОНІЗМИ Жаргонізмами (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) називаються слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами. Жаргонізми – це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові і, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери […]...
35. Проблема видимості та сутності в Дон Кіхот. Здравомисляче безумство, романні світи та їх взаємодія 14. Проблема видимості та сутності в Дон Кіхот. Здравомисляче безумство, романні світи та їх взаємодія. На поверхні в “Хитромудрий ідальго” – історія легковірного людину, яка прийняла за чисту монету небилиці лицарських романів і пустився шукати подвигів і чудес, а по ходу розповіді приймає одне за інше – вітряки за велетнів, бурдюки за велетенські голови, баранів […]...
36. Літературознавство Літературознавство – комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова. Традиційно виділяють основні і допоміжні літературознавчі дисципліни. до перших зараховують теорію, історію літератури та літературну критику. допоміжними вважають бібліографію, текстологію та літературознавчу історіографію. Логіко-гносеологічний аналіз Л. ставить і розв’язує питання про його науковий статус, про характер […]...
37. Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
38. Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
39. Домисел (вимисел) у літературі Домисел (вимисел) у літературі – народжена творчою уявою письменника, художньо трансформована дійсність. Д. – дофантазовування, додавання до того, що насправді існувало чи існує, чому є документальне чи якесь інше підтвердження; він полягає в художній трансформації письменником відомого факту через діалог, пейзаж, портретну характеристику тощо. Д., будучи допоміжним інструментом, стосується деталей, штрихів, на відміну від вимислу […]...
40. Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...