Образ ката-чекіста в оповіданні “Я (Романтика)”
Про могутній талант М. Хвильового свідчить один з найбільш вражаючих творів – оповідання “Я (Романтика)”. Написане на початку 20-х, воно провістило жахіття конвеєра масових репресій 30-х, 40-х років. Цей твір – про діяльність дещо фантастичного (наскільки фантастичною була сама реальність) “чорного трибуналу”.
На перший погляд, час дії тут – громадянська війна, про що свідчить відповідна лексика: “панцерник”, “ревком”, “маузер”, “чека”. Проте що однозначність порушує лексика іншого часу і простору: “гільйотина”,
Тривожна атмосфера дедалі згущуватиметься, в ній. наелектризованій далекими громами, вчуватимуться застереження попередніх епох.
Головний герой оповідання – фанатик “загірньої комуни”. Заради неї він жорстоко розправляється з усіма, хто здається йому винним. “…Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!” Людське життя для нього нічого не варте.
Проте в якісь хвилини жорстоко-криваве “я” чекіста відступає; і ми
Тоді він приходить до матері: “Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні і схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її мятежний син, зовсім замучив себе, і я чую на своїх руках її хрустальні росинки”. А наступного дня знову криваве пекло: розстріли, розстріли, розстріли…
Та ось одного разу серед гурту черниць, які були приречені на страту, чекіст бачить свою рідну матір. Що ж у ньому переважить: “я” людини чи “я” фанатика? Тема роздвоєння людської особистості не нова в літературі. Пригадаймо Христа і Антихриста, Фауста і Мефістофеля.
Одначе в оповіданні “Я (Романтика)” я і анти-я – це не лише символи добра і зла, мудрості і глупоти, свободи і рабства. Автор не тільки показує, що людина, яка проміняла справжні цінності життя на фальшиві, приречена на забуття, а й переконливо доводить, що вона втрачає людську мораль.
Людина завжди стояла перед проблемою вибору, боролася зі своїм “хазяїном” – звірячим інстинктом – за право називатися людиною. Оцю боротьбу двох сутностей чекіста Микола Хвильовий зображує психологічно точно і реалістично.
У своїй фанатичній засліпленості головний герой вважає, що служить благородній справі і високій ідеї: його кличе загірна комуна – країна щастя і благодаті для всіх голодних, спраглих і окрадених духом, кличе саме безсмертя. Це – у мрії. Проте насправді герой іде в нікуди, опиняється в цілковитій безвиході.
Хіба зможе він створити омріяну країну щастя ціною розстрілів невинних людей, ціною вбивства рідної матері?! Цей гріх назавжди ляже прокляттям на чекіста.
Проклянуть нащадки й інших катів українського народу, які знущалися з нього і в роки громадянської війни, і в не менш криваві роки сталінського терору.





Related posts:
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (І варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Микола Хвильовий “Я (Романтика)”. Трагедія особистості в оповіданні! Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІ варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки “у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Психологізм образу Ката-‘Сікутора’ в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади […]...
- Психологізм образу Ката-“Сікутора” в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади […]...
- Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) Фанатизмом тлумачний словник називає пристрасну відданість якій-небудь справі. Добре, якщо людина є фанатом футболу, красивих автомобілів, і страшно, коли єдиним сенсом життя людини стає Політична ідея. Страшно, оскільки заради цієї ідеї фанатик зробить що завгодно, навіть найстрашніший злочин. У цьому нас переконує видатний український письменник початку XX століття Микола Хвильовий своїм оповіданням “Я (Романтика)”. “Я […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) У полі голосить мати, Така худенька мати в зморшках, А на душі у неї волохато, І одцвітають синьоокі волошки. М Хвильовий Микола Хвильовий був романтиком української революції, людиною, яка свято вірила в ті ідеали, що спочатку були красиво проголошені, а потім так брутально зраджені. Дмитро Донцов писав про нього: “Романтика Хвильового, як і взагалі українська, […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (1 варіант) Мати… Ця людина для кожного з нас є особливою. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів, із тривогою та любов’ю вдивляються вони у своїх дітей, сподіваючись на їхнє щасливе майбутнє. І страждає, мучиться материнська душа, коли бачить, що не на праведний шлях стала її дитина. Не один український письменник показав у своїх творах […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я(Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що […]...
- Образ учителя в оповіданні “На згарищі” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив: “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей: “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г. Тютюнника відзначаються глибоким розкриттям характерів героїв. Одним […]...