Дисфемізм, дифемізм

Related posts:

1. Дисфемізм Дифемізм (ісп. disfemismo) – троп, протилежний евфемізмові, який полягає у вживанні замість емоційно і стилістично нейтрального слова чи виразу більш грубого, вульгарного. У художній літературі і публіцистиці Д. допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища, персонажа: “На все життя зріднила нас тюрма, / нам суджено в ній гибіти й сконати” (І. Гнатюк). […]...
2. Соняшник Соняшник Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля – соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під […]...
3. Абсурд Абсурд (лат. absurdus – безглуздий) – нісенітниця, безглуздя. Термін у цьому значенні вживається істориками літератури і критиками, які аналізують поведінку персонажів художніх творів з позицій правдоподібності (культурно-історична школа, реальна критика). Термінологічного статусу абсурд набуває у словосполученнях “література абсурду”, “театр абсурду”, які використовуються для умовної назви художніх творів (романів, п’єс), що змальовують життя у вигляді начебто […]...
4. Аболіціоністська література Аболіціоністська література (лат. abolitio – усунення, відміна) – література 30-60-х XIX ст. у СІЛА, пов’язана із суспільно-політичним рухом за визволення легрів від рабства. її засновником став Р. Хілдрет – автор роману “Раб, або Спогади Арчі Мура”, видрукуваного у видавництві відомого діяча аболіціоністського руху В. Л. Гаррисона 1836 (2-е доповнене видання з’явилося під назвою “Білий негр, […]...
5. Скиба Роман – Біографія Роман Степанович Скиба (26 жовтня 1970, Львів) – український поет. Народився 1970 р. у Львові. Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (1992). За освітою філолог. Член Національної Спілки письменників України (з 1993 р.). Мешкає в Києві. З’ява друком першої книжки “Мене назвуть листопадом” датована 1992 роком (“Укр. письм.”, 1992). Її перевидання та […]...
6. ЗНО – Тест № 24 – Література XX ст Література XX ст. 1. До якої когорти митців слід віднести І. Драча? А “П’ятдесятники”; Б “шістдесятники”; В “розстріляне відродження”; Г поет нью-йоркської групи. 2. Укажіть назву першої збірки І. Дрйча, у якій відбулося зближення “космічних” і “земних” мотивів. А “Соняшник”; Б “Балади буднів”;’ В “Корінь і крона”; Г “Американський зошит”. 3. Укажіть літературознавчий термін за […]...
7. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх тра­диційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. На­томість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. (Балада Драча – яскравий приклад […]...
8. Твір-відгук на вірш “Балада про соняшник” Із появою сонця оживає соняшник і починає слідкувати за ним. Так прокидаються люди, які знайшли поезію у своєму серці. У творі ” Балада про соняшник ” описане “золоте німе захоплення” поезією – недосяжним “сонцем на велосипеді” – маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Народжений на землі, він назавжди пов’язаний зі світилом. Тільки люди, […]...
9. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, […]...
10. ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Літературні казки – це казки, створені письменниками. Їх називають авторськими. Літературні казки мають такі ж ознаки, як і народні: 1) реальні події переплітаються в них з фантастичними, неймовірними, вигаданими; 2) казковими героями можуть бути люди тварини, рослини, чудодійні предмети. Літературні казки – це переважно казки про тварин і […]...
11. За що я люблю школу? (За оповіданням І. Франка “Грицева шкільна наука”) Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити власний талант дитини. Саме у школі розкриваються таланти та формуються характери. А це, безумовно, впливає на майбутнє людини. Також школа […]...
12. Анахронізм Анахронізм (грецьк. ana – вверх та chronos – час) – культурно-історичні, хронологічні та інші невідповідності у художньому творі, зумисне чи мимовільне привнесення в літературний текст невластивих певній добі застарілих поглядів, звичаїв, суджень, лексики. Так, у драмі В. Шекспіра “Юлій Цезар” мовиться про дзигарі, яких не могло бути у Стародавньому Римі. Юрій Клен, пишучи про соняшник […]...
13. Життя літературне Життя літературне – сукупність суспільних явищ, що зумовлюють певну літературну епоху. Ж. л. охоплює всі суспільні Інституції літературної епохи, котрі є підгрунтям творчої діяльності й спілкування письменників, критиків, видавців, читачів. Ж. л. визначає рівень літературної культури епохи, панівні в даному середовищі смаки, уподобання, вартості, суспільне становище письменника, підтримку його з боку суспільних організацій, приватних осіб […]...
14. ВЕСЕЛКА – Ігор Калинець (1939) Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Ігор Калинець (1939) ВЕСЕЛКА Надягла веселка Стрічок – стрічок, Як у свято. Взяла коромисло І пішла до річки. Дорогою перестрів1 її Князенко2 соняшник Із золотим черевичком У руці. Поміряла веселка – Якраз на ніжку! От вони й побралися. 1 Перестріти – зустрітися. 2 Князенко – син князя. Що? Коли? […]...
15. Альманах Альманах (араб, час, міра; букв.: “там, де схиляють коліна”, тобто зупинка каравану на перепочинок в оазисі серед пустелі) – неперіодичний збірник досить широкого змісту, упорядкований часто за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою. Так спочатку називався календар. Хоч перші літературні А. з’явилися у Франції (XVI ст.), вони вже використовували попередній історичний досвід. Попередниками українських А., […]...
16. Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
17. Хоку, або Хамку Хоку, або Хамку – традиційний жанр японської пейзажної лірики, що виник у XVI ст., зумовлений розвитком міської культури. Це трирядковий неримований вірш, постав на основі першої півстрофи танка. Існувало кілька шкіл X.: “Кофу” – “давня школа”, пов’язана з іменем Мацунаги Тейтоку, школа Нісіями Соїна, школа “Сьофу” – “достеменна школа”, де найпомітнішою постаттю був Мацуо Басьо, […]...
18. Мейстерзингер Мейстерзингер (нім. Meister – майстер та Singer – співець) – середньовічний німецький поет і водночас співак (XV-XVI ст.), носій міської культури. М. входив до складу цехової корпорації, в якій строгими правилами регламентувалася його поетична діяльність, визначалися тематика, строфіка, ритміка тощо. Звання М. отримувалося за “пробну пісню”. Р. Вагнер в опері “Нюрнберзькі мейстерзингери” відтворив атмосферу творчих […]...
19. Атеїзм у літературі Атеїзм у літературі (грецьк. а – без, teas – Бог) – світогляд, який не визнає Бога і віри в Бога та релігії. Теоретичною основою А. є філософія матеріалізму. Оскільки вчення матеріалізму пройшло різні етапи розвитку (наївний матеріалізм, метафізичний матеріалізм, діалектичний Матеріалізм тощо), то й А. також еволюціонував. Виділяють А. Демокріта, Епікура, Лукреція (античність), європейських філософів-матеріалістів […]...
20. Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” (1962). Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на одній нозі, щоб вилити воду […]...
21. ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних давньоукраїнських племен, надто сприяв торгівлі худобою і хутром. За легендою, виття вовків означало, що вони просять у П. дати їм […]...
22. Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
23. Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
24. Українська література повоєнних років Література повоєнних років представлена творчістю Ю. Смолича, І. Ле, І. Багмута, Л. Смілянського, О. Донченка, Ю. Збанацького. Найвидатнішим явищем української прози в перші повоєнні роки став роман-трилогія Олеся Гончара “Прапороносці”. У другій половині 1940-х рр. українська проза широко відображає героїку відбудови й прагне правдивіше окреслити головну постать напруженої доби – людину-сучасника, що самовіддано працює в […]...
25. Балада про соняшник Іван Драч Балада про соняшник В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, […]...
26. Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
27. Аналіз твору “Балада про соняшник” Літературний рід: ліро-епос. Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. Іван Драч назвав свій твір про соняшник баладою, але балада, зокрема фольклорна,- вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. А значить, ” Балада про соняшник ” не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, […]...
28. Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
29. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
30. Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
31. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
32. Моя школа – IІ варіант 6 клас II варіант Школа – наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі. Наша школа – […]...
33. Іван Драч – Балада про соняшник (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Драча “Балада про соняшник” 1962 р. Літературний рід: ліро-епос. Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. Літературознавці про твір. Драч реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно-історичні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет… У його баладах ліричний суб’єкт уміє миттєво осягнути […]...
34. ВІРА БАГІРОВА Народилася майбутня письменниця 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області в сім’ї робітника та службовиці. Мати – Чеслава Легік, уродженка Кракова, що мала вищу фінансову освіту, – прищепила дочці любов до книжки, іноземних мов. Батько – Михайло Николин – був механіком-самоучкою і любив брати дочку в підмайстри, а ще – рибалити на Дністер, […]...
35. Багірова Віра – Біографія Народилася майбутня письменниця 15 липня 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області в сім’ї робітника та службовиці. Мати – Чеслава Легік, уродженка Кракова, що мала вищу фінансову освіту, – прищепила дочці любов до книжки, іноземних мов. Батько – Михайло Николин – був механіком-самоучкою і любив брати дочку в підмайстри, а ще – рибалити […]...
36. ОЛЕКСАНДР ЗИМА Олександр Вікторович народився в селі Рибальчому на Херсонщині, на землі, що пахла “полином і безсмертником, сухим цвітом молодого буркуну й ще чимось гарячим і до щему рідним”. Закінчив середню школу в місті Гола Пристань. Саме на цей період, а також на роки служби в Армії припадають перші проби пера О. Зими. Усвідомивши недостатність наявних знань, […]...
37. Література для дітей Література для дітей – художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками, безпосередньо для молодшого читача різних вікових категорій, починаючи з дошкільнят. Органічним її складником є фольклор з великою художньою та етнопедагогічною культурою, з багатством жанрів і форм (колискові пісні, забавлянки, скоромовки, загадки, казки, легенди, ігрові сюжети, пісні, думи і т. п.). Особливого значення Л. д. […]...
38. Антологія римської поезії “Антологія римської поезії” – хрестоматія, упорядкована М. Зеровим, до якої увійшли в його перекладах поезії Катулла (“Плач, Венеро! Плачте Купідони”, “Знову весна, оживає земля” та ін.), Вергілія (фрагмент “Енеїди”, дві еклоги), Горація (“До ліри”, “До Венери” та ін.), Проперція (“Елегія”), Овідія (“На смерть Тибулла”) та Марціяла (“До музи”, “До Прима Антонія” та ін ) Вийшла […]...
39. “Школа – мій другий дім” Школа викликає у дітей зовсім різні емоції і почуття. У одних вона викликає захоплення і щирий інтерес. Інші ж, навпаки, вважають, що вдома набагато краще, а школа – це досить нудне і малоцікаве місце для проведення часу. Кожна думка заслуговує поваги і уваги, але я все ж вважаю, що перша з них є більш обгрунтованою, […]...
40. Твір на тему: “Школа – мій другий дім” Школа викликає у дітей зовсім різні емоції і почуття. У одних вона викликає захоплення і щирий інтерес. Інші ж, навпаки, вважають, що вдома набагато краще, а школа – це досить нудне і малоцікаве місце для проведення часу. Кожна думка заслуговує поваги і уваги, але я все ж вважаю, що перша з них є більш обгрунтованою, […]...