Едипів комплекс у творчості Нечуя-Левицького
Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях.
У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на все життя письменника, стала смерть його матері. Йдучи за теорією Едипового комплексу і роздумами В. Підмогильного
Все життя Левицький шукав жінку, схожу на матір, але так і не знайшов, проживши неодруженим. Через всі роки він проніс любов до неї і залишився вірним її пам’яті. Тому до кінця життя, як найдорожчу святиню, шанував і беріг він все, що певною мірою стосувалось його матері.
Тільки перше незаймане чуття і непорушна вірність домовині матері давала йому наснаги, через усі роки живила його дух.
Невитравний слід Едипового комплексу став причиною створення галереї жіночих образів. Притаманні їм риси характеру,
Селянки, робітниці, попаді – всі вони не мають Щастя у родинному житті, хоч саме вони ж є цьому причиною. Бурлачка є дітовбивцею, попадя – розбещеною, а Кайдашиха – сварливою жінкою, через яку немає щастя в трьох родинах.
Майже в кожному творі в Левицького жінка або не користується авторитетом у родині (“Кайдашева сім’я”), або живе розбещеним життям (“Старосвітські батюшки і матушки”), або стає дітовбивцею (“Бурлачка”), Для Левицького не існувало поняття “щасливого сімейного життя”. Він прожив неодруженим, не знайшовши жінку, хоч чимось схожу на ідеал, яким для Левицького була його мати. І ця “образа” на жінок вилилась у творенні їх негативних образів.
У творах Левицького присутній крах жінки-берегині родинного життя, домашнього вогнища. Всі жіночі образи створені ніби на противагу матері Нечуя-Левицького.
Пейзажі Надросся також є відображенням Едипівської структури характеру І. С. Нечуя-Левицького. Оскільки Рось була тим місцем, де витав дух його матері, де маленькому Левицькому було добре поряд зі своєю коханою ненею, вона виконує у творах письменника роль матері-природи. Тому Левицький раз-у-раз повертався в своїх творах до зображення природи рідного краю.
Описуючи природу письменник не просто розкривав психологічний стан своїх героїв, чи зображував певне середовище. За допомогою пейзажів Левицький передавав всі свої підсвідомі почуття й бажання, і в ті моменти, коли несвідоме письменника, трансформуючись, через свідомість відображалося в описах природи, пейзажі стають “ключиками” до розкриття підсвідомих бажань письменника. Оскільки реальну матір Левицькому замінила мати-природа, він так ретельно і особливо точно виписує природу Надросся.
Деякі події, зокрема вбивства в творчості Нечуя-Левицького також пов’язані зі смертю його матері (дітовбивство Василиною, смерть Омелька Кайдаша).
Левицький вважав, що його мати померла від пологів, а причина появлення дітей на світ – батько. Ототожнюючи сина Василини з народженими Анною Трезвінською близнятами та Омелька Кайдаша зі своїм батьком, письменник, позбавляючи їх життя, скоює акт помсти за свою померлу матір.
Створюючи кожний новий образ, підсвідоме Левицького нагадувало про померлу матір і впливало в літературі на створення художніх персонажів. Як наслідок – з’являлись жіночі образи позитивні чи негативні, в залежності від того, на скільки було задоволене libido письменника.
Художні образи не є випадково створені. Всі вони певною мірою пов’язані з життям Левицького, з його підсвідомими бажаннями, що були наслідком Едипового комплексу письменника. Отже, загострення Едипового комплексу є основним критерієм творення художніх образів у прозі І. Нечуя-Левицького.
Related posts:
- Эдипов комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького Характер і світогляду Левицкого сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безумовно впливали на створення персонажів його добутків. Щоб осягти основні причини поводження героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїтості власного щиросердечного життя, варто вивчати його життєвий шлях В автобіографії письменник подав дуже коштовний факт, що вказує, що головною подією в дитинстві Левицкого, що наклало відбиток на […]...
- Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних i захоплено поетичних пейзажiв. Замилуваний […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського […]...
- Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами […]...
- Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі […]...
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин […]...
- Сторінками біографії І. Нечуя-Левицького I. Народження майбутнього майстра слова. (Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблів Київської губернії Канівського повіту. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнав скарби українського фольклору та поезії Т. Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.) II. Роки навчання та пошуки самого себе. (Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848-1852), потім […]...
- Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878), повістей: “Бурлачка” (1880) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1893) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881), “Афонський пройдисвіт” (1890). Нечуй-Левицький виступав і як драматург (комедія “На кожум’яках”, […]...
- Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема […]...
- “Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова. Читаючи повість, майже […]...
- Відповіді до теми: Життя і творчість І. Нечуя-Левицького Роль і місце творчості І. Нечуя-Левицького в українській літературі. Нечуй-Левицький утвердився в нашій літературі як письменник глибоко на тональний із потужним художнім обдаруванням. Згодом Олесь Гончар скаже про нього: “Він заслужив звання народного письменника”. Письменник розширив художньо-тематичні горизонти української літератури, збагатив її творами про лиття інтелігенції, писав на-історичну тематику. ” Повість “Кайдашева сім “я” в […]...
- Внесок Івана Нечуя-Левицького в розвиток літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його […]...
- Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867- 1872 рр.), […]...
- Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького Реферат на тему: Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім”я” Нечуя – Левицького В історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів – повісті й роману – є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українське літературне поле, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру […]...
- Самотність і творчість (Роздуми про Нечуя-Левицького) Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото не усміхається. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. За таких […]...
- Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де гостро й негативно, іноді сатирично […]...
- “Гетьман Іван Виговський” – історичний роман І. Нечуя-Левицького Роман І. Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський” вийшов у 1898 р. у Львові. Його. доля була щасливішою, тому що він був опублікований одразу після написання. Композиційно роман “Гетьман Іван Виговський” складається з двох сюжетних ліній, які взаємно переплітаються і доповнюють одна одну: історія сім’ї Виговських та родини простого козака Демка Лютая. Саме через життєпис цих двох […]...
- Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер старенькім дідусем у […]...
- Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане […]...
- Природа сміху у “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, […]...
- Роздуми про Нечуя-Левицького Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства (1838 – 1918) Народився в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримував освіту в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії, але священиком не став. Працював учителем у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша, Сідлеця, Кишенева (Молдова). У1885 році виходить у відставку, переїздить до Києва, де живе до кінця життя, […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – один з класиків української літератури, чиї твори, на жаль, у наш час не користуються популярністю у широкого загалу. І, мабуть, багато втрачає наш сучасник, відмовившись від цих сторінок, сповнених соковитих барв українського слова, творів, герої яких – справжні представники нашого народу, чисті душею, палаючі пристрастями. Іван Франко так писав про Нечуя, назвавши […]...
- Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Іван Франко, називаючи автора “Миколи Джери”, “Кайдашевой сім’ї”, “Хмар” талановитим майстром слова, “творцем живих типів”, акцентував увагу на його вмінні спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Учений образно називав Нечуя-Левицького “колосальним, всеосяжним оком” Правобережної України. “Те око охоплює не маси, не загальні контури, а одиниці, зате охоплює їх з незрівнянною швидкістю й точністю, уміє підхопити […]...
- Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на […]...
- Місце повісті Нечуя-Левицького “Микола Джеря” в українській прозі І. С. Нечуя-Левицького довгий час обвинувачували в націоналізмі, в буржуазному лібералізмі, що в основному не відповідало дійсності. Письменнику і зараз закидають поміркованість у поглядах, недалекоглядність щодо перспектив суспільного розвитку, що обмежує реалізм його творів, нерозуміння значення російської літератури і т. ін. Обминаючи плутанину в оцінці поглядів і творчості письменника, учительсловесник повинен характеризувати світогляд Левицького як […]...
- Зображення українського побуту у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість ” Кайдашева сім’я ” – вершина Творчості І. С. Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Творчий доробок Нечуя-Левицького “Українське життя, – писав І. Нечуй-Левицький, – то непочатий рудник, що лежить десь під землею; хоч за його бралися й такі високі таланти, як Шевченко ; то безконечний матеріал, що тільки жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі”. Таке завдання письменник ставив перед літераторами й сам прагнув виконати накреслену творчу програму. Тому природно, що […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, […]...
- Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева […]...
- Біографія Нечуя-Левицького Івана Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І. Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, […]...