Експресіоністський театр Леся Курбаса

З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” (Ю.

Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів.

Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював “звукові пейзажі”.

За твердженням критиків, його постанову “Золотого черева” на харківській сцені можна вважати візитівкою Курбаса,

а його самого – творцем незалежного українського театру, адже традиції “корифеїв” не наслідувались, він вдався до жанру західної гротескової п’єси. В його театрі була відсутня спеціалізація актора, актор мусив бути універсальним.

Говорячи про “Березіль” у Харкові, не можна оминути взаємини Курбаса з Кулішем, адже певною мірою драматург визначив творчу діяльність режисера. Думку геніального драматурга слід було театральними засобами донести до глядача; за допомогою слова, зорових образів, ритму примусити його співдумати. Критики назвали це експресіонізмом, а іноді й експресіоністичним раціоналізмом.

Курбас

застосовував різні методи, через те й кожна його постановка була неповторною. Від суто режисерських робіт він йшов до акторсько-режисерських, від “побутопису-газетопису до мольєрівської умовної театральності”.

Тандем Курбас-Куліш, на жаль, не склався через політичні обставини, хоча потенціал був великим. Шкода, то доля Леся Курбаса склалася трагічно, як і більшості талановитих митці, що подавали великі надії на майбутнє, але відрадно те, що Лесь Курбас і “Березіль” повернулися до нас знов, що ми маємо можливість прилучитися до спадщини великого майстра.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Експресіоністський театр Леся Курбаса