Ернест Хемінгуей За річкою, в затінку дерев
Ернест Хемінгуей За річкою, в затінку дерев Перекладач: Кіра Сухенко і Нінель Тарасенко Джерело: З книги: Ернест Хемінгуей. Прощавай, зброє; За річкою, в затінку дерев: Романи. – Київ.: “Дніпро”, 1985
Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com Розділ І Вони вирушили ще за дві години до світанку, і спочатку не доводилося ламати кригу в каналі, бо попереду пливли інші човни. В кожному човні, невидимий у темряві, стояв на кормі весляр з довгим веслом; чути було тільки плюскіт води. Мисливець сидів на стільчику, прилаштованому до скриньки
П’ятий звернув у бічний канал. Урешті й шостий човен повернув на південь, у неглибоку лагуну, вкриту суцільною кригою. Вночі раптом ударив мороз без вітру і міцно скував воду.
Лід пружно вгинався під натиском весла, потім різко й лунко тріскався, наче скляна шибка, але човен посувався
Над головою лопотіли крильми качки, а в човні шаленів собака. З півночі долинав тріск криги, яку ламали інші човни. – Обережніше,- попередив весляр з корми. – Не перекиньте човна. – Я вмію, – відказав мисливець. Він узяв з рук човняра довге весло і перевернув його лопаттю догори.
Потім нахилився вперед і пробив держаком кригу. Держак уперся в тверде неглибоке дно. Мисливець наліг на лопать весла, тримаючи його обома руками, потяг на себе, потім відштовхнувся так, що весло опинилось поруч із кормою, а човен посунувся вперед, ламаючи кригу. Крига тріскалась, неначе дзеркальне скло, і човняр на кормі пропихав човен в утворений прохід.
Трохи перегодя мисливець – тепло вдягнений, він уже впрів від важкої роботи – спитав човняра: – А де ж наша бочка? – Ліворуч. Посеред сусідньої затоки. – То, може, пора звертати?
– Про мене. – Що це за балачка – “про мене”? Ви ж повинні знати, яка тут глибина.
Вистачить, щоб наш човен пройшов? – Вода спала… Хто його знає? – Треба поспішати, а то й розвидниться. Човняр мовчав.
“От лобуряка,- подумав мисливець,- Дарма, допливемо. Ми пропливли вже дві третини, та як тобі ліньки розбивати лід, щоб можна було підбирати качок, то це вже паскудство”. – Моторніш, телепню! – сказав він по-англійському. – Що? – перепитав човняр по-італійському. – Кажу, що треба поспішати.
Скоро вже розвидниться. I справді, вже розвиднилось, коли вони дісталися до великої дубової бочки, вкопаної в дно лагуни. Бочку оточував положистий земляний вал, обсаджений осокою й рогозом; мисливець обережно ступив туди й почув, як під ногами з хрускотом ламаються мерзлі стеблини.
Човняр дістав із човна стільчик зі скринькою для патронів і передав мисливцеві; той нахилився й поставив його на дно бочки. Мисливець – у високих чоботях та в старій військовій куртці з нашивкою на лівому рукаві (ніхто не знав, що та нашивка означає) і зі світлими цятками від зірочок на погонах – заліз у бочку, і човняр подав йому обидві рушниці. Обіперши рушниці об клепки бочки, мисливець почепив другий патронташ між ними на два гачки, забиті для цього, а тоді прихилив рушниці з обох боків до патронташа. – Вода є? – спитав мисливець човняра. – Нема,- відказав той.
– А з лагуни можна пити? – Ні. Захворієте. Мисливець утомився, ламаючи кригу, йому хотілося пити, і він почав був сердитись, але стримався.
– Може, допомогти вам ламати кригу і ставити вабці? – Не треба,- відповів човняр і люто попхав човен на кригу. Човен рушив, а крига лунко затріщала.
Човняр почав гатити по ній веслом, а потім заходився шпурляти на всі боки вабці. “Що це на нього найшло? – подумав мисливець.- Ото лобуряка. Всю дорогу я працював, як віл, а він ледь-ледь веслом ворушив. Чого він казиться?
Йому ж за це заплачено!” Він приладнав стільчик так, щоб можна було повертатися на всі боки, розпечатав пачку патронів і переклав їх у кишені, потім розпечатав ще одну й залишив напохваті, в патронташі, Перед ним у сірому світлі світанку простягалась ніби скляна поверхня лагуни, на ній чорнів човен, а в ньому стояв високий кремезний човняр, бив веслом по кризі й кидав у воду вабці, немовби хотів швидше спекатися чогось гидкого. Розвиднилось, і мисливець побачив низеньку смужку недалекої коси по той бік лагуни. Він здав, що за косою стоять ще дві бочки, потім знову тягнеться болото, а ще далі – відкрите море.
Зарядивши обидві рушниці, він прикинув на око відстань до човняра, що ставив вабці. Ззаду почувся шурхіт крил. Мисливець нахилився, схопив рушницю з правого боку, підвівся і приготувався стріляти по двох качках, які гальмуючи крильми, падали темними цятками на тлі сірого неба прямо на вабці.
Пригнувши голову, він неквапно повів рушницею і вистрелив, а потім, не дивлячись, влучив чи ні, плавним рухом підніс рушницю, цілячись трохи вище й ліворуч від другої качки, і, натиснувши курок, побачив, як вона, склавши крила, шугнула вниз на розбиту кригу, між вабці. Глянувши трохи праворуч, він угледів і першу качку – чорну цятку там же, на кризі. Він знав, що цілився як треба і в першу качку, беручи далеко праворуч від човна, та й у другу теж брав вище й ліворуч і чекав, поки качка вище злетить, тож був певен, що в човен не влучить.
Добрячий дуплет – акуратний і точний, безпечний для човна, і мисливець почував велике задоволення, заряджаючи знов рушницю. – Гей, ви! – гукнув човняр. – Чого гатите в човен? “А чорти б тебе вхопили!” – вилаявся сам до себе мисливець. – Кидайте свої вабці! – гукнув він човняреві.- Та не баріться! А я поки що не стрілятиму – хіба що просто вгору.
Човняр щось буркнув. “Не розумію, – подумав мисливець.- Він же знає мисливські порядки. I знає, що я дорогою працював не менше за нього, коли не більше. Ніколи я ще не стріляв качок так точно і обережно. Чого ж він казиться?
Адже я навіть запропонував йому разом розставляти вабці. Хай йому біс!” А човняр люто гатив веслом по кризі та кидав вабці, і в кожному його русі була ненависть. “Ні, я не дам йому спаскудити мені ранок,- казав собі мисливець.- Коли сонце не розтопить криги, багато не настріляєш. Ну, може, кілька качок – і не дам я йому зіпсувати собі полювання!
Хтозна, скільки разів ще лишилося мені полювати – не дам я зіпсувати собі цей день!” Він подивився, як жевріє небо за довгою косою, потім обернувся в бочці й глянув на замерзлу лагуну, на болото й на снігові вершини вдалині. Підгір’їв з бочки не було видно, і верхів’я підносилися просто з рівнини.
А ось і вітер дмухнув йому в лице. Він знав, що, як зійде сонце, повіє вітер, який неодмінно сполохає качок і прижене їх з моря. Човняр скінчив розкидати вабці. Вони плавали двома купками: одна – попереду й трохи ліворуч від бочки в тому боці, де мало зійти сонце, а друга – праворуч від мисливця.
Потім він кинув за борт підсадну качку зі шворкою й тягарцем; качка одразу почала пірнати, то занурюючи, то підводячи голову і хлюпаючи водою собі на спину. – А може, ще трохи оббити кригу? – гукнув мисливець до човняра.- Дуже мало місця – качки не сядуть. Човняр не відповів, але загепав веслом по обламаних краях криги.
Він знав, що обламувати кригу більше не треба. Та мисливець не знав цього і думав: “Що це в біса з ним коїться? Не дам зіпсувати мені полювання. Не дам, і край! Тепер кожний постріл, може, останній для мене, і я не дозволю якомусь там сучому синові псувати мені полювання!
Спокійна, хлопче, не треба сердитись”,- умовляв він себе. Розділ ІІ Та він уже не хлопець.
Йому п’ятдесят років, і він полковник піхотних військ Сполучених Штатів. I, щоб пройти медичний огляд за день до поїздки на полювання в Венецію, він проковтнув стільки нітрогліцерину, скільки було треба для того, щоб… він і сам добре не знав, для чого; для того, щоб пройти огляд, казав він собі. Лікар вислухав його з недовірою.
Але, змірявши двічі тиск, все ж таки записав цифри у картку. – Розумієте, Діку,- сказав він.- Це може вам завадити; при підвищеному внутрішньоочному та внутрішньочерепному тиску це дуже шкідливо. – Не розумію, – сказав мисливець, який лише намірявся стати мисливцем, а поки що з генерала став полковником піхотних військ Сполучених Штатів.
– Я ж знаю вас дуже давно, полковнику. Чи, може, це мені тільки здається, що я знаю вас давно? – Ні, не здається,- сказав полковник.
– Щось ми обидва заспівали сумної, – промовив лікар.- Тільки глядіть, не вдартеся об щось тверде та пильнуйте, щоб на вас не впала іскра, коли вже так напхалися нітрогліцерином.
Related posts:
- Ернест Хемінгуей Старий і море “Старий рибалив зовсім один на своєму човні в Гольфстріму. Ось вже вісімдесят чотири дні він ходив у море і не піймав жодної риби. Перші сорок днів з ним був хлопчик. Але день за днем не приносив улову, і батьки сказали хлопчикові, що старий тепер явно salао, тобто самий як там не є невдачливий, і веліли […]...
- Ернест Хемінгуей Сніги Кіліманджаро Ернест Хемінгуей Сніги Кіліманджаро Перекладач: В. Митрофанов Кіліманджаро – вкрита снігом гора заввишки 19710 футів, яку вважають найвищою в Африці. Її західна вершина мовою масаї звється “Нгає-Нгаї”, тобто “Божий дім”. Майже біля самої тієї вершини лежить висхлий і замерзлий труп леопарда. Чого шукав леопард на такій височині – ніхто пояснити не може. – Найцікавіше те, […]...
- Ернест Хемінгуей Райський сад Вони спинилися тоді в Гро-дю-Руа, в невеличкому готелі над каналом, що тягся від обнесеного мурами містечка Ег-Морта просто до моря. З вікон готелю було видно за низиною Камаргу фортечні вежі Ег-Морта, і вони майже щодня їздили туди на велосипедах білястою дорогою обіч каналу. Вранці й увечері, в години припливу, до каналу заходили морські окуні, і […]...
- Ернест Хемінгуей Прощавай, зброє Ернест Хемінгуей Прощавай, зброє Книга перша Розділ I Наприкінці літа того року ми квартирували в селі, у будинку, з якого ген за річкою та розлогою рівниною видно було гори. У річці громадилось каміння, сухе й біле проти сонця, і вода струміла між ним бистра, прозора й голуба. Дорогою повз будинок проходило військо, і курява, яку […]...
- Ернест Хемінгуей Острови в океані: Частина перша – Біміні Ернест Хемінгуей Острови в океані Частина перша – Біміні Будинок стояв на узвишші вузького мису між бухтою і відкритим морем. Він був міцний, мов корабель, і витримав уже три урагани. Від сонця його затіняли високі кокосові пальми, похилені додолу пасатами, а двері виходили на океан, і крута стежка вела від них через білий пляж до […]...
- Ернест Хемінгуей Острови в океані: Частина третя – У морі Ернест Хемінгуей Острови в океані Частина третя – У морі I Попереду був довгий білий берег, а ген за ним кокосові пальми. Вхід до бухти перетинав риф, і дужий східний вітер розбивав об нього хвилі, так що добре видно було, де відкривається вузький прохід. Берег був безлюдний, а пісок на ньому такий білий, що аж […]...
- ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ (1899 – 1961) Я знаю лише те, що бачив. Ернест Хемінгуей Я не знав Хемінгуея, але Хемінгуей людина для мене невіддільний від Хемінгуея письменника, від його книг і героїв, точніше, від тих з них, у яких він, не криючись, любив те саме, що любив у самому собі, – силу, широту, хоробрість, готовність постояти […]...
- Ернест Хемінгуей Острови в океані: Частина друга – Куба Ернест Хемінгуей Острови в океані Частина друга – Куба Коли вони всі пішли, він ліг на плетену мату, що вкривала підлогу, і слухав, як гуде вітер. З північного заходу накотила справжня буря, і він простелив на підлозі ковдри, наклав купу подушок і підпер їх м’якою спинкою крісла, приставивши до ніжки стола; а тоді надів шапочку […]...
- Ернест Хемінгуей РЕФЕРАТ На тему “Ернест Хемінгуей” Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 р. в містечку Оук-Парк на середньому Заході США. Він був другим із шести дітей лікаря Кларенса Едмунда Хемінгуея та його дружини Грейс Ернестіні Холл. Батько захоплювався природою, полюванням, рибною ловлею. Мати – музикою, їх син успадкував від матері любов до мистецтва, артистизм, почуття […]...
- ДЕСЬ У МІЧІГАНІ – ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ Джім Гілмор приїхав до Гортонової Бухти з Канади й відкупив кузню в старого Гортона. Джім був невисокий на зріст, чорнявий, мав великі вуса й великі руки. Він добре підковував коней, проте зовсім не скидався на коваля, навіть і в шкіряному фартусі. Мешкав він там-таки над кузнею, а столувався у Д. Дж. Сміта. Ліз Коутс працювала […]...
- Ернест Міллер Хемінгуей Біографія ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ (1899-1961) Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Ок-Парке, невеличкому, чистенькому містечку, поруч з Чикаго – найбільшим торгово-промисловим центром Середнього Заходу. Майбутній письменник ріс у культурній, забезпеченій родині, і батьки, кожен по-своєму, намагалися спрямувати його інтереси. Батько – лікар за професією й етнограф-аматор за уподобаннями – захоплювався полюванням, брав з собою […]...
- Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961) Незважаючи на певну хвальковитість, неприборканість, на стиль, який так легко спародіювати, але неможливо повторити, і на розваги, що може дозволити собі знаменитість, Хемінгуей має славу одного з наивидатніших діячів літератури XX століття. Мало кому з письменників пощастило увійти в сучасну свідомість і домінувати в літературному сприйнятті так, як Хемінгуею. Вплив цього видатного американського письменника відчутний […]...
- “СТАРИЙ І МОРЕ” – Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ (1899 1961) – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ (1899 1961) “СТАРИЙ І МОРЕ” Задум повісті “Старий і морс” визрівав у Хемінгуея протягом багатьох років. Так, ще в 1936 р. в нарисі “На блакитній воді” для журналу “Есквайр” він описав подібний епізод, що трапився з кубинським рибалкою. А остаточний (учені кажуть – канонічний) текст повісті […]...
- Відповіді до теми: “Ернест Хемінгуей (1899-1961)” 1. Що таке “втрачене покоління” ? Саме так Гсртруда Стайн назвала покоління молодих людей, які пройшли війну (Першу світову). Ф. С. Фіцджеральд, один із представників літератури “втраченого покоління”, назвав цю епоху “джазовим віком”. Найвідомішими письменниками “втраченого покоління” були англієць Р. Олдінгтон (роман “Смерть героя” (1929)), німець Е. М. Ремарк (романи “На західному фронті без змін” […]...
- Рей Бредбері, Ернест Хемінгуей і машина до Кіліманджаро В силу властивого манері Р. Бредбері певного типу інтертекстуальності1 тлумачення деяких його творів вимагає застосування відповідних методів дослідження з актуалізацією також компаративних і герменевтичних прийомів. Саме до таких творів належить оповідання “Машина до Кіліманджаро”, висвітлення якого в ракурсі “Ернест Хемінгуей очима Рея Бредбері” здійснюємо вперше. Метою нашої розвідки, в такий спосіб, стає виявлення своєрідності бачення […]...
- Біографія Ернест Міллер Хемінгуей Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в Ок-Парке, невеличкому, чистенькому містечку, поруч з Чикаго – найбільшим торгово-промисловим центром Середнього Заходу. Майбутній письменник ріс у культурній, забезпеченій родині, і батьки, кожен по-своєму, намагалися спрямувати його інтереси. Батько – лікар за професією й етнограф-аматор за уподобаннями – захоплювався полюванням, брав з собою в ліси Ерні, […]...
- Ернест Хемінгуей “Старий і море” XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ Ернест Хемінгуей “Старий і море” Ернест Хемінгуей (також Гемінгвей) (1899-1961) – американський письменник і журналіст. Здобув широку популярність завдяки своїм романам та оповіданням, а також завдяки активному та наповненому пригодами життю. Його лаконічний та насичений стиль оповіді відіграв значну роль у літературі XX століття. У 1993 році на його честь […]...
- Ернест Хемінгуей “Старий і море” – повість-притча про людину Розробка семінарського заняття З зарубіжної літератури По темі Ернест Хемінгуей “Старий і море” – Повість-притча про людину. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Життєвий сюжет повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море”. 2. Образ головного героя – рибалки Сантьяго. 3. Другорядні образи в повісті. 4. Символічні значення сюжету та образів у повісті. 5. Місце Е. Хемінгуея у світовій […]...
- Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ (1899 1961) – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. Ернест Міллер ХЕМІНГУЕЙ (1899 1961) Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати не можна1. Е. Xсмінгуей Життєвий і творчий шлях Якби в будь-якій частині нашої планети попросити в перехожих назвати ім’я американського письменника, то, мабуть, дев’яносто відсотків опитуваних першим назвали б ім’я Ернеста Хемінгуея. А люди […]...
- Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
- Віктор Забіла – Сидів я над річкою Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
- Кичинський Анатолій Із книжки “Вулиця закоханих дерев” Із книжки “Вулиця закоханих дерев” (К.: Молодь, 1976). ЩАСТЯ Я знаю щастя – трудне, чоловіче. Заради нього, певно, ми й жили. Щоб людям чесно глянути у вічі, А руки синові були як дві бджоли. І щоб мій степ Не зміг без лемеша, Як я не зміг без тебе, Україно… Щоб виростало щастя мого сина Таврійським […]...
- Бережний Василь Павлович ДЕМ’ЯНКО ДЕРЕВ’ЯНКО, або ПРИГОДИ ЕЛЕКТРОННОГО ХЛОПЧИКА Бережний В. П. Повернення “Галактики”: Науково-фантастичні оповідання та повість-казка. – К.: Веселка, 1978. – Серія “Пригоди. Фантастика” ЩО ЗАДУМАВ ГОЛОВАНЬ Одного жаркого літнього дня учні Непитайлівської школи Невідомого району – Головань і Рукань – приїхали до Києва на екскурсію. Вони найкраще вчилися, і зрозуміло, що саме їх, а не кого іншого преміювали путівками до столиці. […]...
- Над річкою бережком – чумацькі пісні Над річкою бережком Ішов чумак з батіжком, – Гей – гей! З Дону додому. За плечима – торбина, Ще й латана свитина, – Гей – гей! Дочумакувавсь! “Постій, чумак, постривай: Шляху в людей розпитай, Гей-гей! Чи не заблудивсь?” – “Мені шляху не питать: Прямо степом мандрувать, Гей-гей! Долю доганять! Пішла доля ярами, Зеленими лугами; Гей-гей! […]...
- “Аналіз вірша Федеріко Лорка “Зрубали троє дерев” Нічого не забув і не втратив Федеріко Гарсіа Лорка з багатої культурної спадщини своєї країни. Силою таланту і щедрістю душі наповнені й “Вірші різних років”, і вірші “Дивану Тамаріти”. Давню касиду в Іспанію принесла арабська поезія. Ця поетична форма була урочистою, часто дифірамбічною. Касиди становили збірники – дивани. Арабська поезія в Андалузії відрізнялася великою співучістю, […]...
- Ернест Теодор Амадей Гофман Малюк Цахес на прізвисько Цинобер Ернст Теодор Амадей Гофман Малюк Цахес на прізвисько Цинобер Переклад Сидора Сакидона Джерело: Гофман, Ернст Теодор Амадей. Малюк Цахес. К.: Фоліо, 2003. 656 с. [Бібліотека світової літератури]. – С.: 95-180. Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com Сканування та коректура: Aerius, SK (ae-lib. narod. ru), 2004 Зміст: Розділ перший Розділ другий Розділ третій […]...
- ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН (1860-1946) Ернест Сетон-Томпсон народився (1860-1946) в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Але він не був англійцем за походженням. Його предки були вихідцями із Шотландії. Перекази про славне минуле любовно зберігалися в сім’ї, як і про мисливські успіхи багатьох їх членів, які належали до старовинного роду, особливо про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив у тому […]...
- Біографія Ернест Сетон-Томпсон Ернест Сетон-Томпсон народився (1860-1946) в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Але він не був англійцем за походженням. Його предки були вихідцями із Шотландії. Перекази про славне минуле любовно зберігалися в сім’ї, як і про мисливські успіхи багатьох їх членів, які належали до старовинного роду, особливо про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив у тому ж […]...
- Ернест Сетон-Томпсон Біографія EPHECT СЕТОН-ТОМПСОН (1860-1946) Ернест Сетон-Томпсон народився (1860-1946) в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Але він не був англійцем за походженням. Його предки були вихідцями із Шотландії. Перекази про славне минуле любовно зберігалися в сім’ї, як і про мисливські успіхи багатьох їх членів, які належали до старовинного роду, особливо про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив […]...
- СЕТОН-ТОМПСОН, Ернест (1860 – 1946) СЕТОН-ТОМПСОН, Ернест (Seton Thompson, Ernest – 14.08.1860, Саут-Шилдз, Англія – 23.10. 1946, Санта-Фе, Нью-Мексико) – канадський письменник-натураліст. Батьківщина Сетон-Томпсона – Англія. Його батьки емігрували до Канади, коли майбутньому письменникові було шість років. Тут він закінчив школу, а в дев’ятнадцять років здобув диплом коледжу мистецтв у Торонто. Згодом Сетон-Томпсон опановував образотворче мистецтво у […]...
- ХЕМІНГВЕЙ, Ернест Міллер (1899 – 1961) ХЕМІНГВЕЙ, Ернест Міллер (Hemingway, Ernest Miller – 21.07.1899, Оук-Парк, побл. Чикаго – 02.07. 1961, Кетчем, Айдахо) – американський письменник, лауреат Нобелівської Народився в родині лікаря в Оук-Парк, привілейованому передмісті Чикаго. Дитинство Xемінгвея минуло у лісах штату Мічіган. Писати почав досить рано, і перше оповідання з’явилося у шкільній газеті “Скрижаль”. Закінчивши школу, працював […]...
- ДОМІНО – ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН ДОМІНО Історія створення Твір “Доміно” (повна його назва “Біографія чорно-бурого лиса, або Доміно Ренара, з містечка Голдур2) написаний 1909 р. Лис Ренар, або Райнеке (фр. Renard), – відомий герой французьких фольклорних творів, який став традиційним персонажем багатьох європейських переказів (німецьких, англійських, голландських тощо). Його риси в усній народній […]...
- “Війна руйнує наші душі” (Хемінгуей) Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються герої, які пройшли війну і […]...
- ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО – ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО Історія створення Через те, що Е. Сетон-Томпсоп багато працював над малюнками для анімалістичного словника, він почав утрачати зір. Лікарі порадили йому не напружувати зір щонайменше шість місяців. Тому митець на деякий час поїхав до одного зі своїх знайомих Фітца Рендольфа на ранчо в Нью-Мексико. […]...
- ПЛАНИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЛАНИ Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта I. Проблематика п’єси Брехта “Життя Галілея”. (У п’єсі Б. Брехта “Життя Галілея” автор намагається вирішити важливі питання, які ставило перед ним сучасне життя: сутність людського буття, доцільність зміни одних часів іншими, руху людства […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Творчість письменників Б. Брехта, А. Камю, Е. Хемінгуея” 1. Кого дослідники вважають засновником епічного театру? 2. У чому сутність ефекту “очуження” Б. Брехта? Митець позбавляє вже відоме явище його звичності, побутової заяложеності. Показує його […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Суперечливість особистості Галілея у п’єсі Б. Брехта. 2. Цей бунтівний Брехт (уявне інтерв’ю з письменником). 3. Відповідальність вченого за своє відкриття як одна з проблем драми Б. Брехта “Життя Галілея”. 4. “Єдиний спосіб об’єднати людей – це […]...
- Кожне життя є точкою зору на Всесвіт (твір-роздум за повістю Е. Хемінгуя “Старий і море”) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Кожне життя є точкою зору на Всесвіт (твір-роздум за повістю Е. Хемінгуя “Старий і море”) Кожна людина обирає для себе ту життєву позицію, яка близька саме їй, відповідає її розумінню мети життя і цінностей у ньому. Це і є її точка […]...
- Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) На жаль, неможливо жити начорно, а потім коригувати прожиті дні, роки. Перевірку на людяність герої роману А. Камю “Чума” проходять у дуже складній ситуації – це епідемія чуми, яка […]...
- Перемогла справедливість? – Твір-розповідь з елементами переказу Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто розповідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя […]...