Этеокл герой трагедії Эсхила “Семеро проти Фив”
Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником Фив від чужоземних полчищ, що осадили місто, які привів під стіни міста його брат
Э. усвідомлює вагу батьківського прокльону й вирішує вступити в єдиноборство із братом, не страшачись не тільки
У трагедії “Фінікіянки” Еврипид зображує Э. з меншою симпатією. Трагедія розповідає про те, як Э. разом з Полиииком заточили сЪебе, що засліпив, батька в темницю, а потім Э. порушив угоду з Полиииком про те, що вони будуть царювати у Фивах по черзі, і після закінчення відведеного йому року не віддав владу братові. Коли Поліникнув прийшов з військом, Э. не почув умовлянням матері Иокасти, питавшейся примирити братів, і вступив з Полиником у лайку, а потім дав розпорядження
У смертельний двобій із братом Э. вступає вже після того, як фиванци відбили натиск ворога; загибель братів штовхає на самогубство їхня мати Иокасту. Сенека зображує Э. цинічним властолюбцем, а Стацій приписує Э. ще й боягузтво, так що вимальовується виразна тенденція поступового зниження образа Э.
Эсхил – центральний персонаж комедії Аристофана “Жаби”
Бог театру Дионис спускається в пекло за душею кращого трагіка, тому що таких не залишилося більше на землі. Дионис улаштовує змагання між Э. і Еврипидом за право першості в трагедійному мистецтві. Э. затверджує необхідність високих ідеалів: “Про прекрасний повинні ми завжди говорити”, “Сама неминучість нам велить для піднесених думок і справ знаходити величні мовлення”.
Його театральна система близька Аристофанові, але це не заважає комедіографові пародіювати багато театральних прийомів Э. Визнаний кращим, Э. повернутий богами на землю, а свій престол у царстві мертвих він передає не участвовали в змаганні Софоклу.
Related posts:
- Переказ трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” У міфічній Греції були два найдужчі царства: Фивы в Середній Греції й Аргос у Південній Греції. У Фивах був колись цар по ім’ю Лаий. Він одержав пророцтво: “Не народи сина – погубиш царство!” Лаий не послухався й народив сина по ім’ю Эдип. Він хотів погубити дитини; але Эдип урятувався, виріс на чужій стороні, а потім […]...
- Герой трагедії Эсхила “Прометеи прикутий” У грецькій міфології Прометей син титана Нальоту й океаниди Климени, двоюрідний брат Зевса. Викравши вогонь, Прометей приносить його людям, за що Зевс наказує прикувати П. до гір Кавказу, щоб щодня орел пожирав його печінку, що виростає протягом ночі. Катування припиняє Геракл, що вбиває орла. До міфу про Прометее в античні часи зверталися філософи, поети, скульптори, […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю” Антоній залишає бог Вакх-Дионис, а […]...
- Эмпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерлина “Смерть Эмпедокла” Образ Гельдерлин запозичив з легенди Диогена Лаэртского, по якій історично існуючий древнеэл-линский філософ V в. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, начебто він зробився богом”. Э. у трагедії кінчає із собою по інших мотивах, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вище в його житті, більше йому не призначено буде пережити […]...
- Герой трагедії Шекспіра “Тит Андроник” Тит Андроник на відміну від героїв інших “римських трагедій” Шекспіра, не має прямого історичного прототипу. Швидше за все драматург взяв це ім’я з історичних хронік Східної Римської імперії. Ім’я Андроник носили кілька візантійських імператорів. В 533 р. константинопольський імператор Юстиніан почав війну з готами за Рим. Війну успішно вів полководець Велизарий, що потім був відкликаний, […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Ричард III” Історичним прототипом є герцог Глостер (1452-1485), англійський король Ричард III (з 1483 по 1485) з династії Иорков. Історія Ричарда Глостера – одна із самих драматичних у що тривала 40 років боротьбі за англійський престол, що ввійшов в історію як Війна Червоної й Білої троянди, династій Ланкастеров і Иорков – послужила ще до Шекспіра матеріалом для […]...
- Герой трагедії Софокла “Филоктет” Филоктет син Пеанта, царя декількох фессалийских міст (у Магнесии), що одержав ніколи лук Геракла зі смертоносними стрілами за те, що один зважився запалити його похоронне багаття й спас від жорстокого болю. Трагедії про Филоктете створили (крім Софокла) і Эсхил, і Еврипид (обидві хронологічно передували Софокловой), але останні добутки не збереглися. Відповідно до свідчень, розходження між […]...
- Герой трагедії И. В. Гете “Эгмонт” Звертання письменника до історії нідерландської революції XVI в. викликано сплеском антифеодальних настроїв у Німеччині. (Тоді ж Ф. Шиллер складає есе ” Історія відпадання Нідерландів від іспанського панування”.) У своїй більш ніж десятилітній роботі над п’єсою Гете користувався історичними працями єзуїта Жнив і голландського історика Эмануила ван Матерна. У п’єсі показаний лише перший період нідерландської революції, […]...
- Герой трагедії Шиллера “Підступництво й любов” Герой міщанської трагедії Ф. Шиллера “Підступництво й любов” (1782-1784), син президента фон Вальтера, першого міністра невеликого герцогства. Шляхетний юнак тяготиться придворним життям, воно начитано, вірить у високі ідеали, щирий і рвучкий. У його образі відчутні риси персонажів драматургії “бури й натиску”. Фердинанд фон Вальтер виробив свої подання про борг і честь, які розходяться із загальноприйнятими. […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Отелло” Являючи собою досить точне перекладання новели Джиральди Чинтио “Венеціанський Мавр” з його збірника “Сто оповідань” (1566), що стала відомої Шекспірові, як видно, у чиїм те переказі або в не англійському перекладі, що дійшов до нас (італійської мови Шекспір не знав), трагедія Шекспіра проте в головному кардинально відрізняється від свого першоджерела И це головне – характер […]...
- Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев” По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси не має історичного грунту й […]...
- Герой трагедії В. А. Озерова “Фингал” Сюжет п’єси запозичений з поеми “Фингал” (1762), що ввійшла в збори “Пісень Оссиана”, нібито знайдених у Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена їм самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссиана” – одне із самих модних і улюблених публікою добутків, що залучало незвичайністю стилю, духом древніх шотландських саг, своєрідним виглядом героїв […]...
- Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих в романах В. Скотта (Двайнінг […]...
- Герой трагедії А. К. Толстого “Смерть Іоанна Грозного” Історичний прототип – Іван IV Васильович Грозний, син Василя III, великий князь московський і перший російський цар (з 1547 р.). Герой Толстого – складна, багатогранна фігура. Зображуючи в особі И. Г. носія ідеї жорстокої деспотичної влади, монарха, як писав автор, “із закоренілою звичкою не знати нічого, крім своєї сваволі, і не терпіти протиріччя ні в […]...
- Герой трагедії “Гамлет” Джерелом для цієї трагедії послужив той же французький переклад п’єси Шекспіра, виданий М. де ла Пласа, яким користувався і Сумароков. Зміни в сюжеті торкнулися всіх дійових осіб. Клавдій – “перший принц крові”, що виготовляв кубок з отрутою для короля, що змусив закохану в нього Гертруду піднести кубок чоловікові, – всіма силами прагне зайняти трон: з […]...
- “Чому фінал оповідання “Вечір проти Івана Купала” трагічний, хоч головний герой і зумів розбагатіти?” Творчість відомого письменника М. В. Гоголя припадає на перчу частину XIX століття. Останнім часом навколо імені цього великого письменника ведуться запеклі суперечки з приводу того, чиїм письменником він є, українським, чи російським. Вочевидь, передбачаючи це питання, задовго дог своєї смерті, сам М. В Гоголь в одному із своїх листів до О. О. Смирнової-Россет написав так: […]...
- Лір герой трагедії У. Шекспіра “Король Лір” Сказання про короля Ліра та його дочок належать до числа найдавніших переказів-легенд Британії. Вперше їх літературна обробка зроблена англійською літописцем Джеффрі Монмутского в його латинської “Історії Британії” (1135). Згодом переказ легенди, вже по-англійськи, зустрічається в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона “Брут” (бл. 1200) до знаменитих “Хронік” Р. Холін-шеда (1577), що з’явилися джерелом багатьох шекспірівських […]...
- Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона. У “чумному місті” Едвард Вальсінгам […]...
- Особливості першого періоду творчості Эсхила (трагедія “Перси”) Сюжет почерпнуть не з міфології, але з недавньої історії – можна бачити як обробляє історію. Відкриваються виходом хору. Хор перських старійшин, стурбованих долею війська, виконаних похмурих передчуттів. Величезна рать, грізний цар – нелюдське – нечестиве. Хор міркує про обмани, що посилають божеством, щоб затягти людини до лиха. Сон Атосси. Є вісник – програш при Саламине. […]...
- У чому причина трагедії Печоріна? Твір по роману”Герой нашого часу” Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі “Герой нашого […]...
- “ЕМІЛІЯ ГАЛОТТІ” Г. Е. ЛЕССІНГА – ПРОТЕСТ ПРОТИ НАСИЛЛЯ ЛЮДИНИ НАД ЛЮДИНОЮ, ПРОТИ ТИРАНІЇ ЖОРСТОКИХ КНЯЗІВ ПРАКТИЧНИЙ КУРС “ЕМІЛІЯ ГАЛОТТІ” Г. Е. ЛЕССІНГА – ПРОТЕСТ ПРОТИ НАСИЛЛЯ ЛЮДИНИ НАД ЛЮДИНОЮ, ПРОТИ ТИРАНІЇ ЖОРСТОКИХ КНЯЗІВ План 1. Лессінг – відомий німецький теоретик і драматург доби Просвітництва. Нові теорії драматурга. 2. “Емілія Галотті” – ілюстрація нових теоретичних положень Лессінга. 3. Сюжетна основа трагедії. Тема, ідея, проблематика твору. 4. Причини трагедії Емілії Галотті. 5. […]...
- Коріолан – герой трагедії У. Шекспіра “Коріолан” Історичним прототипом є Кай Марцій Коріолан – римський полководець, про життя якого збереглися напівлегендарні перекази. У 493 р. до н. е. він, ще будучи юнаків, відзначився при взятті Коріол ®, після чого і став називатися К. У 491 р. був вигнаний з Риму за те, що запропонував під час голоду підвищити ціни на казенний хліб. […]...
- Філоктет – герой трагедії Софокла “Філоктет” Філоктет – герой трагедії Софокла “Філоктет” (поставлена в 409 р. до н. е.), син Пеант, царя декількох фессалійських міст (у Магнесії), який отримав колись цибулю Геракла зі смертоносними стрілами за те, що один зважився запалити його похоронне багаття і врятував від жорстокого болю. Трагедії про Ф. створили (крім Софокла) і Есхіл, і Евріпід (обидві хронологічно […]...
- АФОРИСТИЧНІ ВИСЛОВИ З ТРАГЕДІЇ “ФАУСТ” 1. Без почуття й мистецтво все даремне. ( Фауст.) 2. Шкода серцями володіти, коли немає серця в вас. (Фауст.) 3. Для правдивих мудреців не треба вишуканих слів. (Фауст.) 4. Довгий лан знання, а ми недовговічні. (Вагнер.) 5. Блаженний той, хто ще надію має. (Фауст.) 6. Всяка річ, що постає, кінець кінцем нічим стає. (Мефістофель.) 7. […]...
- Огонь Прометея (по трагедии Эсхила “Прикованный Прометей”) В древнегреческой мифологии Прометеи – один из титанов, похитивший с неба огонь и научивший людей им пользоваться. Миф о Прометее дошел до нас благодаря Эсхилу, создавшему тетралогию “Прометей-Огненосец”, “Прикованный Прометей”, “Освобождаемый Прометей”. В них рассказывается о борьбе верховного бога Олимпа Зевса и восставшего против него титана Прометея. Зевс хотел погубить живущих на Земле смертных людей. […]...
- Герой трагедій Софокла “Цар Эдип” і “Эдип у Колоні” Эдип герой древніх епічних пісень, відгомони яких зустрічаються в Гомера в “Илиаде” і “Одиссее”. Перша трагедія Софокла має на увазі наступну передісторію: фиванский цар Гавкіт зазіхнув на цнотливість юнака Хрисиппа, сина пануючи Пелопса. На кару за це в нього і його дружини Иокасти не народжувалися діти. Коли він звернувся до Дельфийскому оракула, Аполлон йому відповів, […]...
- Фінгал – герой трагедії В. А. Озерова “Фінгал” Сюжет п’єси запозичено з поеми “Фінгал” (1762), що увійшла до зібрання “Пісень Оссіана”, нібито знайдених в Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена ним самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссіана” – одне з наймодніших і улюблених публікою творів, привертає незвичайний стилю, духом давніх шотландських саг, своєрідним виглядом героїв – поетів […]...
- “Золотий століття” давньогрецької літератури (на прикладі творчості Эсхила й Софокла) Сюжети античної літератури часто співзвучні, іноді вони перетинаються, зображуючи ті самі події. Але така співзвучність виправдана. Навіть сучасним художниками треба дечому повчитися в їхнього давнього попередників: в античному театрі, як відомо, цінувався не стільки сюжет, скільки глибина моральної й філософської проблематики, розкрита за допомогою відомого, часто так званого “мандрівного сюжету”. І справді, античні сюжети мандрують […]...
- Протест проти работоргівлі в новелі Мериме “Таманго” Проспер Мериме – один із чудових критичних реалістів XIX століття, чия творчість величезна, а створені їм добутки – нев’янучі. Причина цьому – життєва сила його добутків, їхня доконана форма. Тема різкого викриття вдач пануючого суспільства пронизує кожну новелу письменника. Йе стала виключенням і новела “Таманго”, написана Мериме в 1829 році. Віддавна проблема влади хвилює людство. […]...
- Вічні трагедії людства (За трагедії У. Шекспіра “Гамлет”) На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох зол, гуманісти того часу поступово втрачали віру в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Чацкий проти фамусовского суспільства Комедія “Горі від розуму” дає загальну картину всього російського життя 10-20-х років XIX століття, відтворює споконвічну боротьбу старого й нового, котра з великою силою розгорнулася в цей час по всій Росії, а не тільки в Москві, між двома таборами: передовими, декабристски настроєними людьми й кріпосниками, оплотом старовини Фамусовскому суспільству в комедії, що твердо хранили традиції […]...
- Роксолана проти Настасії Лисовской Роксолана – образ насправді легендарний. Ця прекрасна жінка випромінювала силу духу, любов до життя, не дивлячись на такі випробування, які важко й уявити. Роксолана показала себе, як мудру правительку, благодійницю, матір; Читаючи про Роксолану, я задумався над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лисовской, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такий, який вона, я впевнений, […]...
- Бунт селян проти несправедливості Коли повітовий суд виніс рішення про перехід у власність Троекурова селян Дубровского, природно, що вся двірська челядь Дубровского обурилася. Люди знали про самоправність Троекурова й не хотіли йти від колишнього хазяїна. Дубровский зупинив своїх людей, коли ті хотіли розправитися із приказними, привезшими рішення з повітового суду. Селяни послухалися хазяїна, але деякі з них не упокорилися, […]...
- Долі жінок у трагедії Шекспіра “Гамлет” Мати чи королева? Для всіх героїв трагедії “влада” є одним з ключових понять. Долі жінок – героїнь твору – також пов’язані з різними атрибутами, ознаками, загрозами влади. Багато хто з літературознавців сприймає матір Гамлета як жертву обставин. Однак Гертруда – королева – вчора і сьогодні. Втративши чоловіка, вона зберегла трон. Але якою ціною? Дехто стверджує, […]...
- Сто тисяч аргументів проти бездушшя Твір по драмі И. Карпенка-Карого ” Сто тисяч “. Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні добутки, а добутку повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально досліджувати. Соціально-психологічна комедія – дуже складний жанр, тому що все це […]...
- Ярослав Галан проти фашизму Ярослав Галан – палкий борець проти фашизму в усіх його проявах, безмежно й до останку люблячий свій народ, свою Батьківщину. Його гостра й несхибна зброя – це памфлети, статті, оповідання, п’єси. Своїми творами він відкрив до цього незнані в українській публіцистичній літературі пізнавально-емоційні можливості, нові засоби виражальності, жанрове багатство. Памфлети “Герінг”, “Надлюдина”, “Акушери третьої імперії”, […]...
- Протест підпоручика Ромашова проти несправедливості тупого й жорстокого життя в повісті А. И. Куприна “Двобій” “А якщо моє “Я” не захоче” і “Я” інших людей теж?” – так думав Ромашов про те, що можуть зробити люди, які можуть не захотіти підкорятися життя й тим, хто нею править. Справді, всі, здавалося б, дуже просто – перестати підкорятися. Але одна людина не може зробити нічого. А що міг зробити він, Ромашов? Жити […]...
- Героїня трагедії Софокла “Антигонів” Після загибелі у двобої своїх братів Этеокла й Полиника, з яких один був фиванским царем і вдостоївся від міста належного похорону, а інший, бажаючи заперечити владу, привів до Фивам аргосское військо й залишився після загибелі без поховання за наказом успадкований престол Креонта, шурина Эдипа, А. вирішує, знехтувавши наказ владики, ушанувати загиблого брата похоронами й ділиться […]...
- Протест проти насильства За всіх часів були люди, які упокорювалися із силою й неминучістю обставин і готові були з опущеною головою прийняти долю такий, яка вона є. Але й за всіх часів жили люди, готові боротися за своє щастя, люди, що не бажають терпіти несправедливість, люди, яким уже нема чого втрачати. З такими людьми ми можемо познайомитися на […]...