Герой трагедії В. А. Озерова “Фингал”
Сюжет п’єси запозичений з поеми “Фингал” (1762), що ввійшла в збори “Пісень Оссиана”, нібито знайдених у Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена їм самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссиана” – одне із самих модних і улюблених публікою добутків, що залучало незвичайністю стилю, духом древніх шотландських саг, своєрідним виглядом героїв – поетів і воїнів. Фабула поеми послужила матеріалом романтичної трагедії про могутнього воїна
П’єса починається прибуттям героя в царство Локлинское до своєї нареченої. Ситуація ускладнена тим, що Ф. не перший раз ступає на цю землю. Колись, ведучи війни й завоювавши цю країну, Ф. убив у двобої сина пануючи Старна – Тоскара.
Старн замишляє помста, і передбачуване одруження на Моине лише привід заманити Ф. взападню.
Образ воїна відредагований сучасної Озерову літературною епохою розквіту ліричної поезії з її перевагою почуттів над розумом, переживання над учинком
Всі нові й нові умови для шлюбу ставить Фингала Старн. Втручання
Без своєї дружини, без зброї він попадає в руки воїнів Старна. Героя рятує Моина ціною власного життя. Старн убиває дочка й заколюється сам
Сумний сюжет про крихкість життя перед силою ненависті завершується фіналом, що розв’язує вузол колізії фантастичним і поетичним способом: Ф. відпливає на батьківщину, відвозячи тіло Моини, легка тінь якої буде героєві в розраду його “туги щиросердечної”. Розв’язка міняє зміст і тональність що відбувається. Трагічна любов Ф. і Моини здобуває лірико-філософське звучання
Related posts:
- Фінгал – герой трагедії В. А. Озерова “Фінгал” Сюжет п’єси запозичено з поеми “Фінгал” (1762), що увійшла до зібрання “Пісень Оссіана”, нібито знайдених в Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена ним самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссіана” – одне з наймодніших і улюблених публікою творів, привертає незвичайний стилю, духом давніх шотландських саг, своєрідним виглядом героїв – поетів […]...
- Герой трагедії А. К. Толстого “Смерть Іоанна Грозного” Історичний прототип – Іван IV Васильович Грозний, син Василя III, великий князь московський і перший російський цар (з 1547 р.). Герой Толстого – складна, багатогранна фігура. Зображуючи в особі И. Г. носія ідеї жорстокої деспотичної влади, монарха, як писав автор, “із закоренілою звичкою не знати нічого, крім своєї сваволі, і не терпіти протиріччя ні в […]...
- Герой трагедії И. В. Гете “Эгмонт” Звертання письменника до історії нідерландської революції XVI в. викликано сплеском антифеодальних настроїв у Німеччині. (Тоді ж Ф. Шиллер складає есе ” Історія відпадання Нідерландів від іспанського панування”.) У своїй більш ніж десятилітній роботі над п’єсою Гете користувався історичними працями єзуїта Жнив і голландського історика Эмануила ван Матерна. У п’єсі показаний лише перший період нідерландської революції, […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Ричард III” Історичним прототипом є герцог Глостер (1452-1485), англійський король Ричард III (з 1483 по 1485) з династії Иорков. Історія Ричарда Глостера – одна із самих драматичних у що тривала 40 років боротьбі за англійський престол, що ввійшов в історію як Війна Червоної й Білої троянди, династій Ланкастеров і Иорков – послужила ще до Шекспіра матеріалом для […]...
- Герой трагедії Софокла “Филоктет” Филоктет син Пеанта, царя декількох фессалийских міст (у Магнесии), що одержав ніколи лук Геракла зі смертоносними стрілами за те, що один зважився запалити його похоронне багаття й спас від жорстокого болю. Трагедії про Филоктете створили (крім Софокла) і Эсхил, і Еврипид (обидві хронологічно передували Софокловой), але останні добутки не збереглися. Відповідно до свідчень, розходження між […]...
- Герой трагедії Эсхила “Прометеи прикутий” У грецькій міфології Прометей син титана Нальоту й океаниди Климени, двоюрідний брат Зевса. Викравши вогонь, Прометей приносить його людям, за що Зевс наказує прикувати П. до гір Кавказу, щоб щодня орел пожирав його печінку, що виростає протягом ночі. Катування припиняє Геракл, що вбиває орла. До міфу про Прометее в античні часи зверталися філософи, поети, скульптори, […]...
- Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев” По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси не має історичного грунту й […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Отелло” Являючи собою досить точне перекладання новели Джиральди Чинтио “Венеціанський Мавр” з його збірника “Сто оповідань” (1566), що стала відомої Шекспірові, як видно, у чиїм те переказі або в не англійському перекладі, що дійшов до нас (італійської мови Шекспір не знав), трагедія Шекспіра проте в головному кардинально відрізняється від свого першоджерела И це головне – характер […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю” Антоній залишає бог Вакх-Дионис, а […]...
- Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих в романах В. Скотта (Двайнінг […]...
- Лір герой трагедії У. Шекспіра “Король Лір” Сказання про короля Ліра та його дочок належать до числа найдавніших переказів-легенд Британії. Вперше їх літературна обробка зроблена англійською літописцем Джеффрі Монмутского в його латинської “Історії Британії” (1135). Згодом переказ легенди, вже по-англійськи, зустрічається в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона “Брут” (бл. 1200) до знаменитих “Хронік” Р. Холін-шеда (1577), що з’явилися джерелом багатьох шекспірівських […]...
- Герой трагедії Шекспіра “Тит Андроник” Тит Андроник на відміну від героїв інших “римських трагедій” Шекспіра, не має прямого історичного прототипу. Швидше за все драматург взяв це ім’я з історичних хронік Східної Римської імперії. Ім’я Андроник носили кілька візантійських імператорів. В 533 р. константинопольський імператор Юстиніан почав війну з готами за Рим. Війну успішно вів полководець Велизарий, що потім був відкликаний, […]...
- Герой трагедії Шиллера “Підступництво й любов” Герой міщанської трагедії Ф. Шиллера “Підступництво й любов” (1782-1784), син президента фон Вальтера, першого міністра невеликого герцогства. Шляхетний юнак тяготиться придворним життям, воно начитано, вірить у високі ідеали, щирий і рвучкий. У його образі відчутні риси персонажів драматургії “бури й натиску”. Фердинанд фон Вальтер виробив свої подання про борг і честь, які розходяться із загальноприйнятими. […]...
- Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона. У “чумному місті” Едвард Вальсінгам […]...
- Эмпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерлина “Смерть Эмпедокла” Образ Гельдерлин запозичив з легенди Диогена Лаэртского, по якій історично існуючий древнеэл-линский філософ V в. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, начебто він зробився богом”. Э. у трагедії кінчає із собою по інших мотивах, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вище в його житті, більше йому не призначено буде пережити […]...
- Этеокл герой трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником Фив від чужоземних полчищ, що […]...
- Герой трагедії “Гамлет” Джерелом для цієї трагедії послужив той же французький переклад п’єси Шекспіра, виданий М. де ла Пласа, яким користувався і Сумароков. Зміни в сюжеті торкнулися всіх дійових осіб. Клавдій – “перший принц крові”, що виготовляв кубок з отрутою для короля, що змусив закохану в нього Гертруду піднести кубок чоловікові, – всіма силами прагне зайняти трон: з […]...
- Цар Салтан герой казки А. С. Пушкіна “Казка про царя Салтане” Цар Салтан герой Казки А. С. Пушкіна “Казка про царя Салтане, про сина його славному й могутньому богатирі князі Гвидоне Салтано-виче й про прекрасну царівну Лебеді” (1831), написаної на основі казки, повіданої поетові Орисею Родіонівною. У передачі Орисі Родіонівни С. зовсім не ім’я, а як би подвоєння титулу: цар-султан. Пушкіна дотепно переробляє його в С. […]...
- Коріолан – герой трагедії У. Шекспіра “Коріолан” Історичним прототипом є Кай Марцій Коріолан – римський полководець, про життя якого збереглися напівлегендарні перекази. У 493 р. до н. е. він, ще будучи юнаків, відзначився при взятті Коріол ®, після чого і став називатися К. У 491 р. був вигнаний з Риму за те, що запропонував під час голоду підвищити ціни на казенний хліб. […]...
- У чому причина трагедії Печоріна? Твір по роману”Герой нашого часу” Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі “Герой нашого […]...
- Філоктет – герой трагедії Софокла “Філоктет” Філоктет – герой трагедії Софокла “Філоктет” (поставлена в 409 р. до н. е.), син Пеант, царя декількох фессалійських міст (у Магнесії), який отримав колись цибулю Геракла зі смертоносними стрілами за те, що один зважився запалити його похоронне багаття і врятував від жорстокого болю. Трагедії про Ф. створили (крім Софокла) і Есхіл, і Евріпід (обидві хронологічно […]...
- Особисті трагедії в поемі “Дванадцять” Думка Блоку про несумірність “особистих трагедій” з величчю происходящего своєрідно (з виправленнями на сюжет і характер) відгукнулася в історії Петрухи. Не можна сказати, що поет засуджує Петруху. Скоріше він жалує його. І щиросердечне борошно цього зневіреного, “безглуздого”, що збилося зі шляхи людини, і його жагуча, задушлива любов з надсадними спогадами про “хмільні нічки” і “вогненних […]...
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Основна думка трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- Герой епосу Овідія Назона “Метаморфози” Фаетон син Гелиоса й Климени, дружини пануючи Меропса. Гордовитий Эпаф, син Ио і Юпітера, висловив сумнів у божественному походженні Фаетон. Той, скривджений, сповістив про це Климене; вона клятвено підтвердила батьківство Гелиоса, але цього синові здалося недостатньо, і він відправився в чертоги батька, щоб довідатися правду безпосередньо від нього. Гелиос ласкаво зустрів сина й дав страшну […]...
- Російська історія очами А. С. Пушкіна (по трагедії “Борис Годунов”) У цьому філософському добутку автор міркує про сутність влади і її впливі на самого правителя, про незаконне сходження на престол і вічний страх перед втратою трону. А тут ще пролилася кров царевича Дмитра. Усе в цьому обвинувачували Годунова, і Шуйский, посланий розслідувати це лиходійство, виявив тому підтвердження, але в той же час спасував при зустрічі […]...
- Герой “вакхической драми” Анненского “Фамира-кифарэд” Слідом за недошедшей до нас трагедією Софокла Ин. Анненский замислив “трагічного Фамиру”. Історичний мотив у викладі автора такий: “син фракийского пануючи Филаммона й німфи Агриопи, Фамир або Фамирид, прославився своєю грою на кіфарі; його гордовитість дійшла до того, що він викликав на змагання муз, але був переможений і на кару позбавлений музичного дарунка”. Ин. Анненский […]...
- Мій улюблений герой Василь Тьоркін У книги О. Твардовського “Василь Тьоркін” дивна і щаслива доля. Герой цієї поеми Василь Тьоркін знайомий буквально усім, сприймається як реально існуюча людина. Простий солдат Василь Тьоркін – це збірний образ Воїна. У ньому втілені кращі риси народу, що особливо проявилися в роки тяжких випробувань: мужність, героїзм, кмітливість, спритність, скромність, оптимізм. Любов до Батьківщини – […]...
- Вічні трагедії людства (За трагедії У. Шекспіра “Гамлет”) На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох зол, гуманісти того часу поступово втрачали віру в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії […]...
- Народ у трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Перше й основне місце в трагедії належить російському народу, він є головним героєм добутку. Народ у трагедії показаний у русі, у своєму розвитку. Сцена на Червоній площі, де ми вперше зустрічаємося з головним героєм, говорить про його розгубленість і здивування із приводу безвладдя в країні: “Про Боже мій, хто буде нами правити? Про гору нам!”. […]...
- Основна тема трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- ПРОБЛЕМА НАРОДУ Й ВЛАДИ В ТРАГЕДІЇ А. С. ПУШКІНА “БОРИС ГОДУНОВ” Піднімаються найглибші філософські й Політичні проблеми. Нарівні з ними Пушкін розглядає проблеми Моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й Влади, у своєму добутку він показує Ідеал російського народу, ідеал правди й Совісті. Відразу в Експозиції перед нами встає юрба народу (сцена У Новодівочого монастиря), що плаче й Кричуща. Але багато […]...
- Суть конфлікту між головними героями. “Маленькі трагедії” “Маленькі трагедії” були написані Пушкіним у період Болдинской осіни (1830 рік). Цей добуток займає дуже важливе місце у Творчості поета, тому що після “Бориса Годунова” (1825 рік) з його монументальністю Пушкін створює короткі сцени з невеликим числом діючих осіб. “Маленькі трагедії” – це цикл п’єс, що складає із чотирьох трагедій: ” Скупий лицар “, ” […]...
- Герой французької епічної поеми “Пісня про Роланда” Питання про історичний прототип Роланда в поемі – племінника Карла Великого, залишається відкритим, тому що перше згадування про нього в історіографічній традиції, а саме в “Життєписі Карла Великого” Эйнхарда (IX століття), можливо, було викликано зростаючою популярністю епічного сказання. Звідси треба, що Роланд чисто художній персонаж. Однак існує гіпотеза Ярхо, відповідно до якої Роланд реальна історична […]...
- Яким ти є насправді, герой Середньовіччя? Коли герої фольклору, міфів і античної літератури вже стали нашими добрими знайомими, то героїка епохи Середньовіччя відкрила нам лише частину своїх таємниць – “Пісню про Роланда”. На уроках української літератури ви мали змогу ознайомитися із давньоруською пам’яткою – “Словом про похід Ігорів”. Вдома ви самостійно прочитали “Пісню про Сіда”, “Пісню про Нібелунгів”. Тому розпочнемо знайомство […]...
- Юдифь героїня трагедії Ф. Геббеля Образ Юдифь драматург взяв з Біблії: сюжет про вбивство іудейською вдовою Юдифь ассірійського полководця Олоферна, що взяв в облогу її рідне місто Ветилуй. Образ у Геббеля сильно відрізняється від біблійного прототипу. Юдифь розгнівана бездіяльністю чоловіків міста, воно чує оповідання про грізний Олоферне, якого ніхто не може перемогти. У табір полководця її веде борг перед співгромадянами, […]...
- Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає за всяку ціну одержати те, у чому йому відмовлено, – замок і гроші батька, Амалию, що люблять обоє брата, але яка віддала перевагу Карлові. Франц Моор не зупиняється ні перед […]...
- Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин” В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення ідеалів сполучається в ньому з […]...
- Пізня поезія Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...