Фольклоризм
Фольклоризм (вiд англ. fоlк-lore – народна мудрiсть, народне знання) – наявнiсть фольклорних елементiв у лiтературному творi. Проявляється на рiзних функцiональних зрiзах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивiв чи образiв, символiчне переосмислення фольклорних мiфологiчних першоелементiв. Вiдiляють такi основнi етапи освоєння лiтературою фольклору: стилiзацiю, психологiчну iнтерпретацiю фольклорних мотивiв, переосмислення народної мiфологiї. У контекстi розвитку української лiтератури простежується певна закономiрнiсть
Для давньої лiтератури характерне спорадичне використання в оригiнальному текстi фольклорного мотиву чи образу. В перiод романтизму вiдбулося зближення фолькорної та лiтературної традицiй, що виражалося у стилiзацiї текстiв пiд фолькорнi зразки, запозиченнi фолькорних сюжетiв i символiв. У XX ст. зростає iнтерес до народнопоетичної симоволiки та мiфологiї, домiнує тенденцiя переосмислення фольклорного джерела символiчно, його семантика розширюється новими похiдними лiнiями.
У сучаснiй поезiї фольклоризм проявляється переважно через поетично трансформований мiфологiчний символ, що здобуває нову соцiально-фiлософську конкретизацiю. У прозових творах фольклоризм спричинає синтез рiзних форм використання народного джерела, що передбачає власну лiтературно-психологiчну iнтерпретацiю.
Related posts:
- Новела (iтал. novella, вiд лат. novellus – новiтний) – невеликий за обсягом прозовий епiчний твiр Новела (iтал. novella, вiд лат. novellus – новiтний) – невеликий за обсягом прозовий епiчний твiр про незвичайну життєву подiю з несподiваним фiналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дiєю. Новелi властивi лаконiзм, яскравiсть i влучнiсть художнiх засобiв. Серед рiзновидiв епiчного жанру новела вирiзняється строгою й усталеною конструкцiєю. До композицiйних канонiв новели належать: наявнiсть строгої та згорненої композицiї […]...
- Міфологія Міфологія – 1. Сукупність функціональних міфів в обробці певної культури. 2. Наука, що вивчає особливості міфів. Найбільш цілісно збереглась і набула найширшого літературного переосмислення антична М., зокрема давньогрецька. На початку XIX ст. розпочалося вивчення та порівняльно-історичний аналіз давньоіндійської, давньоіранської, давньогерманської та античної М. Українська М. не зафіксована цілісно:, елементи давніх міфологічних уявлень, сюжетні мотиви ритуальних […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
- Завдання художньоi лiтератури (на основі твору Григіра Тютюнника “Климко”) Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. Я бачив нашу Украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii. Нi, я […]...
- Феєрія Феєрія (фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема драматургію. Виникає т. зв. драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного і людського, широке використання міфічних і фольклорних образів, […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала. Не дробна птиця щебетала, А не в борі сосна зашуміла, – Як та бідна вдова А в своєму домові гомоніла […]...
- Геппенінг Геппенінг (англ. huppening – випадок, подія) – найпоширеніший різновид мистецтва дії (перформенс, мистецтво процесу, мистецтво демонстрації та ін.), один із проявів акціонізму, спрямованого на заміну традиційного художнього твору простим жестом, розіграною виставою, спровокованою подією. Постав як форма авангардистського театру (тотальний театр) у Нью-Йорку (1957), але невдовзі змінив свою форму, здебільшого розігрувався безпосередньо на вулиці, в […]...
- Харкiвська школа романтикiв Лiтературне угруповання, що дiяло у 20-30-i XIX ст. при Харкiвському унiверситетi. Тут, передовсiм завдяки проф. I. Кроненбергу, поширювались iдеї I. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фiхте, особливо “Фiлософiя одкровення” Ф.-В.-Й. Шеллiнга. Їхнi погляди виявилися суголосними роматнично-екзистецнiальному менталiтету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українськiй лiтературi, перегляду мiметичних принципiв художнього зображення тощо. […]...
- Мій вихідний день (твір-опис) Цей вихідний день запам’ятався мені тим, що моя родина стала учасницею незвичайного свята – Свята джерела. Джерело це знаходиться в міському лісопарку. Там є місце, яке рідко відвідують городяни. Це глибокий, багатокілометровий яр, де пробивається джерело. Довгий час джерело було непомітним. Коли робили санітарну вирубку дерев, сухі гілки скидали в яр. От і вийшло, що […]...
- Дороги Б.-І. Антонич Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає […]...
- Лiтературна дискусiя Лiтературна дискусiя (лат. discussio – дослiдження, розгляд) – публiчнi обговорення назрiлих, звичайно спiрних питань про шляхи розвитку лiтератури чи iсторико-теоретичних проблем, зумовленi потребою пошукiв iстини. Лiтературна дискусiя незрiдка виявлала поворотнi пункти у складнiй еволюцiї естетичної свiдомостi в досить широких загальноєвропейських та свiтових масштабах, як, принаймнi, бурхлива полемiка мiж прихильниками романтичної художньої концепцiї (А. та Ф. […]...
- Дороги скорочено – Богдан-Ігор Антонич Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки […]...
- Валуєвський циркуляр Таємне розпорядження Росiйського уряду вiд 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був мiнiстр внутрiшнiх справ Росiйської iмперiї П. Валуєв, вiдомий своїми антиукраїнськими поглядами. Валуєвський циркуляр значною мiрою iнспiрований росiйськими полiтичними колами, публiцистами, якi звинувачували (часто пiд впливом польської шовiнiстичної преси) українськi нацiонально-культурнi сили у революцiйнiй пропагандi, полiтичному сепаратизмi, зв’язках з польським […]...
- ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна (у літописі яскраво змальована хоробрість […]...
- Детектив Детектив (англ. detective – агент розшуку, з лат. detectio – розкриття) – різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємниця, пов’язана із злочином. Серед представників цього жанру – Е. По, В. Коллінз, А. Конан-Дойль, Агата Крісті та ін. Улюбленцями багатьох читачів стали Нат Пінкертон, Нік Картер, особливо Шерлок Холмс, чиї розслідування досить […]...
- Твір на тему: “Давньогрецька лірика” Як і епос, лірика бере початок із фольклорних джерел. Майже всі поетичні форми, розроблювані грецькими ліриками, фольклорного походження. Наприклад, велично звучали на святах гімни – хвалебні або молитовні пісні. Пишномовні оди писали на честь переможців у змаганнях колісниць та атлетів. Рушаючи в похід, греки співали військові пісні – ембратерії. Отже, грецькі лірики розвивали поетичні форми, […]...
- Баркарола Баркарола (від італ. barca – човен) – лірична пісня переважно мрійливого гатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. (С. Чарнецький). […]...
- Ізоляціонізм Ізоляціонізм (англ. isolationism, від фр. isolation – роз’єднання, відокремлення) – широкий суспільний рух, що виник у США наприкінці XIX ст. на основі ідеї невтручання у суспільно-політичні процеси поза американським континентом; загальна назва естетичних концепцій, які на основі вчення І. Канта про незацікавленість естетичного судження обстоювали і розробляли вчення про автономність естетичних цінностей, самодостатність мистецтва, незалежність […]...
- Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних i захоплено поетичних пейзажiв. Замилуваний […]...
- Новаторство прози Ернеста Хемiнгуея Найвидатнiшим представником так званого “втраченого поколiння” не випадково вважається Ернест Хемiнгуей. Життєвий досвiд його був рiзноманiтним, вiн був учасником Першої свiтової вiйни, враження вiд якої стали його першим унiверситетом життя i вiдбилися на усiй його творчостi (у багатьох, особливо раннiх його творах, вiдчутнi автобiографiчнi моменти). Хемiнгуей довго працював журналiстом, був свiдком великої економiчної кризи та […]...
- Собакевич – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Фольклорні джерела образа Собакевича билинні й казкові богатирі (Еруслан Лазарович, Ілля Муромець і т. п.). Можливі літературні джерела: Тарас Скотинин з комедії Д. Фонвизииа “Недоук”, медведеподоб-ний розбійник Бурдаш із роману М. Загоскина “Юрій Милославський”. Богатирська міць Собакевича (нога, взута в чобіт велетенського розміру), подвиги за обіднім столом (ватрушки “набагато більше тарілки”, “індик ростом з теляти”, […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена психiка живих залишилася на все […]...
- ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА Літературна казка – це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів. Фольклорний канон по-різному зберігається […]...
- Роль пісні в п’єсі Івана Котляровского “Наталка Полтавка” Основним джерелом ідейно-тематичного напрямку нової драматургії, її поетики була усна народна творчість. Із всіх фольклорних жанрів И. Котляревскому щонайсильніше прислужилася Народна пісня, тому що немає такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, що не було б відображене в українській пісні. Народна пісня як елемент художньої структури входила в українську драматургію ще до […]...
- Сільське господарство центральна ланка агропромислового комплексу (АПК) Росії Містить у собі дві галузі: рослинництво й тваринництво. Співвідношення виробленої продукції в цих галузях 40%:60%. Головна галузь рослинництва зернове господарство, а найважливіша культура – пшениця ярова й озима. Крім того, на території Росії вирощують жито, ячмінь, овес. До технічних культур ставиться льон, цукровий буряк, соняшник. Розвинене так само овочівництво, а в південних районах садівництво й […]...
- Екзистенцiальнi мотиви у романi Валер’яна Пiдмогильного “Мiсто” Серед усiєї рiзноманiтностi i неоднорiдностi нової української лiтератури вiд часiв I. Котляревського i до сьогоднiшнiх днiв, безсумнiвно, одним iз найяскравiших її явищ стала епоха 20-30-х рокiв XX столiття. Вона представлена цiлою плеядою непересiчних митцiв, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Кулiш, М. Хвильовий та багато iнших. Однак в ряду надзвичайно талановитих письменникiв, поетiв, драматургiв того […]...
- Естетика й поетика європейської драми абсурду Театр абсурду – одне ІЗ самих яскравих явищ у літературі середини XX століття. Творчість С. Беккета, Э. Ионеско, А. Адамова, Ж. Жені перевернуло всі подання про сутність і форми театрального мистецтва. Мир у добутках театру абсурду з’являється алогічним, глобально безглуздим, що супроводжується почуттям розпачу, безвихідності, відчуттям краху всіх світоглядних підходів і трактувань сучасного буття людини […]...
- Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
- Полеміки ХІХ – поч. ХХ ст. навколо питань про УЛМ. Відомості з історії ЛМ в шкільному курсі УМ Суть дискусії: в тому, що вперше було акцентовано увагу на нормах УЛМ, а саме на нормах наукової і публіцистичної мови. Власне, дискусія присвячена нормам УЛМ. Учасники дискусії: Б. Грінченко, А. Кримський, М. Грушевський, Н.-Левицький, М. Сумцов. Почав дискусію Н.-Лев. на прикінці 90-х рр у статті “Сьогочасна часопис на Мова на Україні”(1907), в якій говорив про […]...
- Тонке сприйняття барв i звукiв життя (у танках Iсiкави Токубоку) В усьому свiтi люди мають однаковi почуття, досить часто розмiрко вують над однаковими “вiчним” проблемами, але лiтературнi та взагалi мистецькi твори представникiв рiзних культур, якi вiдображують цi проблеми й почуття можуть бути дуже несхожими. Особливо це помiтно, коли йдеться не про спорiдненi культури географiчно близько розташованих країн, що мали багато спiльного в iсторiї, а про […]...
- Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 століть Реферат на тему: Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 століть Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж […]...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній […]...
- Дитячий фольклор Дослідники і збирачі фольклору давно спостерегли, що усі фольклорні жанри діляться на дві великі групи: 1) Твори, які виконуються і побутують у середовищі дорослих; 2) твори, які побутують серед дітей. Між цими групами є суттєва різниця: усна словесність дорослих не завжди доступна дітям, вони починають її розуміти і сприймати лише в підлітковому віці. У свою […]...
- Зв’язок криміналістичної науки із природними й технічними науками Варто розрізняти активне, творче використання криміналістикою даних природних і технічних наук від її взаємодії із цими науками. Використання данних інших на є прояв одного із законів розвитку криміналістики виражається в різних формах: від використання даних про досліджуваний природними й технічними науками закономірності об’єктивної дійсності до створення на базі цих даних або на базі спеціальних методів […]...
- Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний). Вид лірики : громадянська (філософська). Провідні мотиви : викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : у пісні “Всякому місту […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка Біографія поета завжди у його віршах. З поезії Д. Павличка можемо дізнатися про його життєвий шлях, погляди і переконання, найглибші почуття, які хвилюють людину. Митця називають продовжувачем Франкового напрямку в поезії, оскільки він гідно переосмислює здобутки генія в політичній ліриці. Однак, як і кожен поет, Павличко постійно звертається у своїй Творчості до зображення найтонших людських […]...