Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Пастернака
Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості.
Мабуть, тому проблеми мистецтва і його місця в повсякденності не лише стали провідними в його творчості, але й дістали своєрідне філософське тлумачення. Будь-що може підштовхнути творчу людину побачити прекрасне або навіть глибинні зв’язки між образами
У творах Бориса Пастернака завжди впадає в око зовнішня випадковість поштовхів до написання віршів. То це краєвид з вікна дачі, де сусідять поле й кладовище, через що виникають думки про недовговічність життя, то свічка, що горить на столі… Змальовуючи суто ліричну ситуацію або навіть природу, Пастернак поступово підводить до думок філософського плану.
Надзвичайно точні зорові образи картин, на які поет ніби змушує своїми очами дивитися читачів, часом доповнюються асоціаціями, які вражають несподіваністю. Але буває
Це не лише оригінальність власне стилю, швидше – своєрідність світосприйняття самого поета, яка не могла не відбитися у його творах:
Рік згорів на керосині,
Мов мушки, що в лампу впали.
Он, як зорі сіро-сині,
Встав він змоклий, встав оспалий.
(“По стіні збігали стрілки”).
Рік – проміжок часу, але в такому метафоричному зображенні та ще й у поєднанні з більш ніж побутовим “керосином”, він стає складовою частиною тієї ж єдності великого й малого, безкінечного (час, вічність) й швидкоплинного:
Цей лютий! Час для сліз і віршів,
Що не стихають не на мить,
Коли гримить, гуркоче хвища
Й весною чорною горить. У цих рядках знову поєднується зовні майже непоєднуване, суперечливе, протилежне: сльози та гуркотіння (ще й з “горінням” весни) мають зовсім різне емоційне забарвлення, вірші зі сльозами, щоправда, у багатьох поетів легко стають єдиним цілим, але не у Пастернака. Але попри суперечливість, образ лишається цілісним, “несумісність” підсилює виразність думки.
Щось подібне ми можемо зустріти майже у кожному творі Пастернака. Наприклад, у зоряному небі люди завжди вбачали щось величне, вище за земне життя, аж раптом:
Цим зіркам до лиця б реготати,
Але всесвіт – містина глуха.
(“Визначення поезії”). Отже, те, Що інші звеличують, Пастернак повертає “на землю”. Та суперечлива єдність усього існуючого має і зворотний бік: звичайне так само легко в його творах набуває всесвітніх, космічних масштабів:
А буревій мете й мете:
Кінці, початки замело.
Згадаю раптом: сонце є,
Побачу: світ не той давно. Звичайний буревій постає метафорою неспокійних часів першої половини XX сторіччя, але залишається й стихійним явищем. Навмисні повтори наголошують на безперервності процесу змін, та його підкреслена постійність перетворює його знову на щось інше, протиставлене та чуже людям, що спостерігають за ним через шибку вікна. І знову, вже в іншому вірші: “Мело, мело на всій землі…”, а десь у кімнаті на столі горить свіча, й іде собі за іншими правилами життя ліричних героїв, не менш (а може, й більш) багате за внутрішнім змістом і насиченістю. З ненав’язливою легкістю звичайна картина вечора спалахує бурею почуттів, натхнення, навіть екстазом, і ось вже:
Схрестились руки і уста,
Схрестились долі. Тут обмежений простір, маленька свічка – і глобальна безмежність особистого всесвіту. Духовна незалежність ліричних героїв дозволяє їм мати цю безмежність у собі:
На свічку дихала імла,
Й спокуси сила
Хрестоподібно підняла,
Як ангел, крила. Буревій за вікном не може загасити цю свічку…
У справжньому житті, в природі є все. Поезія Пастернака тим і цікава, що він зміг передати сутність суперечливої єдності, бо всі переходи від буденного до високого, побутового і духовного, узяті разом і окремо створюють цей дивовижний і своєрідно правдивий образ життя.
Related posts:
- Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості у ліриці Б. Пастернака Коли мені спадає на думку це дзвінке незвичайне ім’я – Пастернак, я чомусь відразу думаю навіть не про “Зимову ніч” – таємничу пісню-заклинання, не про переклади сонетів Шекспіра, взагалі не про окремі якісь вірші, а про цілу тему його поезії. Одного разу я навіть спіймала себе на тому, що майже усі закладинки у моїй кишеньковій […]...
- Тема поета і поезії у творчості Б. Пастернака Розповідати про вірші прозою не так просто, краще дати слово самому поету, додавши кілька своїх рядків. Він був сином художника і піаністки, учнем композитора, але став поетом. Багато збірників Пастернака починалися з вірша Февраль. Достать чернил и плакать, Писать о феврале навзрыд… Чи немає тут зізнання, що віршування в чомусь те саме, що й та […]...
- Поет і поезія у творчості Б. Пастернака Поезія часто говорить про себе сама – вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. У російській літературі ця градація представлена великими її іменами, такими, як Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев, Некрасов, Блок, Маяковський, Ахматова. Свою, оригінальну думку по цьому питанню висловив і Борис Пастернак. Вона з’явилася наслідком його загальних світоглядних […]...
- Еволюція поезії Б. Пастернака (1 варіант) Лауреат Нобелівської премії Борис Пастернак зробив значний внесок у розвиток світової поезії початку XX століття. Творчий шлях митця не був раз і назавжди чітко визначеним, однорідним: його доробок яскраво виявляє еволюційні зміни у свідомості поета. Початковий період творчості Бориса Пастернака характеризують як такий, що перебував під впливом символізму, однієї зі стильових течій модернізму. Символізм передбачає […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і […]...
- Моє відношення до лірики Б. Пастернака Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: “Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого “Лірика Бориса Пастернака”. Творчий шлях Пастернака складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оцінки. […]...
- Еволюція поезії Б. Пастернака Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “…розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна. Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий…” постає живим, […]...
- Еволюція поезії Б. Пастернака (2 варіант) Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “… розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна. Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий… ” […]...
- Тема поэта и поэзии в творчестве Б. Пастернака Любой поэт рано или поздно задается вопросом о смысле творчества, о том, что есть поэзия – ремесло или способ существования человеческого духа? Когда читаешь лирику Бориса Пастернака, стихи захлестывают тебя, как ливень, и ты понимаешь, что поэт – неотъемлемая часть мироздания, голос Земли, ее лесов, лугов, птиц. Не случайно, когда Пастернаку захотелось дать определение поэзии, […]...
- “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” – про поезію Б. Л. Пастернака БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” (про поезію Б. Л. Пастернака) Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех. Б. Пастернак З перших років свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільш точно у всій складності ту або іншу мить життя, […]...
- Аналіз вірша Б. Пастернака “Цей лютий! Час до сліз і віршів” Доля щедро наділила Бориса Пастернака різними талантами. Він був гарним музикантом, учився теорії музики і композиції, а також вивчав філософію. Але, здається, наперекір здоровому глузду він обирає літературу. Батько, Леонід Пастернак, відомий художник, академік живопису, підтримав сина, порадив йому без сумнівів віддатися новому захопленню – віршуванню. Літературний дебют Б. Пастернака відбувся у квітні 1913 року, […]...
- Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернака. В “Охоронній грамоті” він писав: “Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга з твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таким є усе віковічне”. Тому […]...
- Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака ПАСТЕРНАК БОРИС (1890-1960) Російський поет, прозаїк, відомий перекладач, лауреат Нобелівської премії (1958), від якої змушений відмовитися під тиском радянської влади. Поетичний творчий шлях розпочинає збірками “Близнюк у хмарах” (1914), “Над бар’єрами” (1917) – тут відчутні його футуристичні, символічні тенденції. Творче кредо Пастернака заявлене у збірці “Сестра моя – життя” (1922): філософічне осмислення життя, значення людини, […]...
- Своєрідність лірики Б. Пастернака Поетичний світ Бориса Пастернака з’являється перед нами у всьому своєму багатстві – багатстві звуків і асоціацій, які відкривають нам давно знайомі предмети і явища з нової, часом несподіваної сторони. Поезія Пастернака – це відбиття особистості поета, що виріс у сім’ї відомого художника і талановитої піаністки. Відома любов Бориса Пастернака до музики – йому навіть ладили […]...
- У пошуках гармонії світу (за поезією Б. Пастернака) Оптимізмом і відчуттям приходу весни просякнутий кожен рядок вірша Б. Пастернака “Цей лютий!” (переклад М. Рябчука). Цей лютий! Час для сліз і віршів, Що не стихають ні на мить, Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить. Саме на межі між спокоєм і неспокоєм, у час тривожного очікування, у час, коли хочеться плакати і щось […]...
- Пейзаж у ліриці Б. Пастернака Пейзаж – незмінна частина практично всієї поезії. Сам Маяковський, зневажливо відгукнувся у своїй автобіографії про природу, згодом схилився перед нею “віршований”. Російська поезія трьох століть не мислима без пейзажу. Різними поетами описи картин природи використовувалися у різних цілях, кожний з них вкладав свій, особливий зміст у цю тему. Новою стороною обертається пейзаж і в ліриці […]...
- Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 11 клас “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака Б. Пастернак – поет підкреслено нетрадиційний, відмінний від інших поетів, своїх сучасників, як за поетичною манерою, так і за тематикою. Його не цікавлять злободенні, гостро-соціальні, політичні та громадянські теми, які були актуальні у сучасній […]...
- Музика перепліталася в мене з літературою (творчість Бориса Пастернака) Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: Горище вголос заспіва, Вклонившись рамі та зимі, Стрибне до вікон чехарда 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів. Але що це? Якась навала дивовижних […]...
- “Музика перепліталася в мене з літературою…” (творчість Бориса Пастернака) Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: “Горище вголос заспіва, / Вклонившись рамі та зимі,/ Стрибне до вікон чехарда/ 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів”. Але що це? Якась навала […]...
- Художня своєрідність лірики Б. Пастернака У ряді великих художніх відкриттів російської літератури XX століття поетична система Бориса Пастернака по праву займає одне з перших місць поряд із творчістю Блока і Маяковського. У кожного поета свій “образ світу, у слові виявлений”. Зорове відчуття всякої людини вибірково і відмінно від сприйняття інших. Щодо цього художник – людина подвійна, тому що йому має […]...
- Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака Особливості пейзажної лірики Б. Пастернака У поезію Б. Пастернака поринаєш відразу, як задушливого літнього дня у ласкаву прохолоду води. Вона захоплює мінливими картинами літа, осені, зими чи весни, і здається, поет дивиться на увесь цей світ широко розплющеними від захоплення очима. Свіжістю листя, омитого зливою, віє від рядків вірша “Після дощу”: За окнами давка, толпится […]...
- Філософська проблематика поезії Б. Пастернака Поезія Бориса Пастернака не легко для сприйняття. Справа тут не тільки в складності його поетики, а й в глибині й динаміці думки. Колись поет зауважив, що філософія – листя поезії; читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову й знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев. У своїй творчості […]...
- Життєвий і творчий шлях Б. А. Пастернака Життєвий і творчий шлях Б. А. Пастернака Пастернак – перший поет Росії, Про це знаю я і ще кілька чоловік, Іншим доведеться почекати до його смерті. М. Цветаєва Борис Пастернак народився в Москві 29 січня (10 лютого) 1890 року. Батько Бориса – Леонід Йосипович Пастернак, відомий художник-графік. Борис зростав в атмосфері мистецтва. Мати змалку почала […]...
- Ідея сім’ї у творчості Шевченка Тема гармонійної сім’є посідає у поезії Т. Г. Шевченка одне з основних місць. Поет не випадково надає їй такого важливого значення, бо у своєму баченні ідеального суспільства він ставить сім’ю (мікрородину) основою держави (макрородини), а держава, у свою чергу, має сприяти гармонійному уладженню сім’ї. Саме про це мріяв Кобзар, проголошуючи: І на оновленій землі Ворога […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. […]...
- Живаго – герой роману Б. Пастернака “Доктор Живаго” Про прототипі Живаго сам Пастернак в 1947 р. повідомляв наступне: “Я пишу зараз великий роман у прозі про людину, яка становить деяку рівнодіючу між Блоком і мною (і Маяковським, і Єсеніним, бути може). Він помре в 1929. Від нього залишиться книга віршів, складова одну з глав другої частини. Час, що обіймаються романом, – 1903-1945 рр.. […]...
- Ідея прометеїзму в творчості Лесі Українки Образ титана Прометея, величний і могутній у своїй нескореності, неодноразово використовувався в творчості видатних митців як символ людських змагань, як взірець безстрашного борця, що заради людей свідомо пішов на муки. Легенду про титана, то викрав з неба вогонь і дав його людям, літературно обробляли поети різних країн. Есхіл, Кальдерон, Гете, Байрон, Шеллі – ось далеко […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – І варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Юрій Живаго – головний герой твору, пережив Громадянську війну лише на кілька років. Символічно, що головний герой Пастернака помирає саме в переломний, що міняє країну рік 1929. Юрій зовсім не міг ужитися з новими умовами життя, як це з легкістю зробили багато, наприклад його колишній двірник. Йому складно працювати, тому, що від нього чекають не […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства Коли читаєш добуток Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX сторіччя, – настільки жваво зображене життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радість і горе. Здається, закриєш тільки очі – і […]...
- Роздуми над сенсом життя у творах Стефаника Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про вічне – життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі? По-різному відповідають на це питання його герої, та й не […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” 9 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Українські обряди у їх символічному наповненні. 2. Перебіг українського весілля. 3. Традиційні звичаї сьогодні. Варіант 2 1. Українське весілля – синтез різноманітних традицій. 2. Творче наповнення української народної драми “Весілля”: А) ролі всіх учасників весілля; Б) обрядові дії; […]...
- Правдиві картини життя трудового народу у творах Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Велич людини в романі Бориса Пастернака “Доктор Живаго” Борис Пастернак – один з найвидатніших письменників і поетів минулого століття. У середині двадцятого століття він став лауреатом Нобелівської премії в області літератури “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії і на традиційному терені великої російської прози”. Твір “Доктор Живаго”, напевно можна назвати вінцем творчості Пастернака. Цьому роману Борис Леонідович віддав найкращі роки своєї творчої […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...