Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Іманентність
Іманентність
Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій діяльності”, на чому наполягав Г. Сковорода, вважаючи, що “неспорідненість” згубна для мистецтва. Лише віднайшовшись у собі, розкривши свою сутнісну основу, воно може бути рівновеликим будь-якому іншому явищу суспільної та духовної дійсності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Твір-роздум “Сродна праця” за творчістю Г. Сковороди Поняття “сродної” праці увів у обіг видатний український філософ та поет Григорій Сковорода. Воно означає працю, до якої у людини є хист та покликання, яка робить її щасливою. Сутність “сродної” праці він найяскравіше висвітлив у байці “Бджола та Шершень”. За переконанням Сковорода, людина може бути насправді щасливою лише тоді, коли “живе за натурою”, тобто займається […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Твір на тему: Славетний філософ України Григорій Савич Сковорода – видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. Сковорода був […]...
- Славетний філософ України Григорій Савич Сковорода – видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. Сковорода був […]...
- Естетичні категорії Естетичні категорії – визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу за законами краси. Е. к. дістали різне, часом відмінне тлумачення залежно від певної філософської концепції. Так, одні представники (І. Кант, Б. Кроче та ін.) розглядали їх як властивість свідомості, прояв […]...
- Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Савич Сковорода був мудрою, високоосвіченою і правдивою людиною. Він багато промандрував світом, а потім у простій свиті, з торбинкою й палицею та сопілкою пішки ходив по всій Україні і навчав людей. Любив він розмовляти із сільським народом, бо сам вийшов із народу. Сковорода говорив, що йому найкраще з убогими й покривдженими, бо пани горді, […]...
- Прекрасне в житті і мистецтві – Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода (1722-1794 pp.) Прекрасне в житті і мистецтві Літературно-естетичні погляди Г. С Сковороди розкриваються як в літературно-художніх творах, так і в філософських. “В певному розумінні можна сказати, що його філософія за своєю суттю естетична, а мистецькі твори – філософічні “3. Про це свідчать життєві принципи філософа, його прагнення зробити життя кращим, поєднавши в […]...
- Християнський морально-етичний ідеал Сковороди Григорій Савич Сковорода, безсумнівно, належав до еліти українського суспільства XVIII століття. Інтелігент з широкою європейською освітою, філософ, поет і письменник, педагог, композитор, що чітко усвідомлював своє духовне покликання, він гордо заявляв: “А мой жребий с голяками!” Так, Г. Сковорода “був… народний учитель у найширшому смислі цього слова. Він безпосередньо, в постійному єднанні з народом учив […]...
- Твір-мініатюра Славетний український філософ Григорій Савич Сковорода – великий український філософ, славетний діяч науки. Отримавши добру освіту не тільки в Києві, а й у Відні та Офені, він повернувся на Батьківщину з великим багажем знань. Сковорода знав латину, німецьку та грецьку мови. Читав твори Сократа, Плато-на, Аристотеля мовою оригіналу. Найбільше цінував Біблію, яку перечитав багато разів. Григорій Савич Сковорода […]...
- “Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя” Один з найкращих друзів – Сковорода. (Василь Стус) Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про […]...
- Відповіді до теми: творчість Г. Сковороди 1. Яку книгу Г. Сковорода вважав найголовнішою для себе і для всього людства? Усе життя улюбленою книгою Г. Сковороди була Біблія. 2. Яку науку Г. Сковорода вважав провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині перемогти скрутні життєві обставини? Філософію. 3. Який ідейний зміст байки Г. Сковороди “Бджола і Шершень” ? У байці “Бджола і Шершень” Г. […]...
- Гедонізм Гедонізм (грецьк. hidone – насолода)- філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, сенсом життя. Г. став наслідком довільного тлумачення вчення Епікура, який стверджував, що щастям для людини є її задоволення від відсутності страждань. У Римській імперії ця теза деяки ми послідовниками епікуреїзму тлумачилась як заклик до необмеженої чуттєвої насолоди. Гедоністична функція мистецтва (поряд з […]...
- Філософська та літературна спадщина Сковороди Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні. В основу філософських поглядів Г. С. Сковороди […]...
- Оповідання з курсу літератури про життя й творчість Григорія Сковороди Григорій Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму й селянського просвітительства. Мені відомо, що народився Г. Сковорода 3 грудня 1722 року в с. Чернухи Лубенского повіту на Полтавщині в сім’ї селянина-козака. Ріс майбутній філософ і письменник серед працюючих людей, виховувався на народних переказах, думах, піснях, любувався чудовою природою рідного краю. З дитинства виявив […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
- “Філософія серця” й педагогічні погляди Сковороди (трактати “Убогий Жайворонок”, Вдячний Еродій”) Г. С. Сковорода лишив глибокий слід в історії духовного розвитку народу. У його творчості чимерно переплітається реальне і міфологічне. Він писав про нас і для нас. Чому саме “філософія серця” може привернути увагу сьогодні? Мислитель з цього приводу відмічав, що голова усього у людини є серце людське. Він вважав, що серце – це корінь життя. […]...
- Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт — як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- “Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця” На мою думку, Григорій Сковорода – один з найвизначніших філософів не лише України, а й всього світу. Все його життя – спосіб існування людини, заснований на глибокій моралі і високих чеснотах. Цей мудрець був переконаний, що після людини лишаються тільки її діла. Сковорода розмірковував, по-перше, про людське тіло, а, по-друге, про душу. Він присвятив своє […]...
- Модернізм Модернізм (фр. Modeme – сучасний, новий)- напрям у літературі і мистецтві, який охоплює 10-60-ті роки XX ст. Характерні риси: розрив з традиційним мистецтвом, установка на створення нового мистецтва, в основу якого лягли екзістенційні принципи абсурдності людського буття і світу, аморалізм ніцшеанського гатунку, фрейдизм, постійне екпериментаторство, асоціальний герой. Конкретними формами прояву модернізму стали такі явища, як […]...
- Байкар-просвітитель (За байками Г. Сковороди) Григорій Савич Сковорода – видатний філософ-просвітитель, письменник XVIII століття. Слава цієї людини є не лише європейською, а й світовою. У найважчі часи, коли український народ був під гнітом царської Росії, своє місце Сковорода бачив серед погнобленого народу. Байки Григорія Сковороди є своєрідним утіленням його філософського генію. Власне, саме життя надавало авторові теми для байок: природа […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч згодом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.) 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об’єктивному відображенні дійсності, а […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- Збірка морально-повчальних притч “Байки Харківські” Г. Сковороди У поетичному доробку Г. С. Сковороди певне місце посідають байки. Великий філософ високо цінив жанр байки, вважаючи, що вона у “смішній своїй шкаралупі” містить зерно істини. Його цикл “Байки Харківські” складається з тридцяти творів, написаних у 60-70-х роках XVIII століття. Частину він написав після того, як залишив Харківський колегіум. Писав байки, усамітнюючись поблизу Харкова в […]...
- Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода (1722-1794 pp.) Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за […]...
- De libertate – Григорій Сковорода Скорочено Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Коментар Найбільша цінність для ліричного героя (а разом […]...
- Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI ст. засвідчив обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му складах і цезуру після 5-го, звідси поширився й на українську поезію: Йди […]...
- “Щаслива людина”, “сродна праця” – основні поняття філософії і творчості Г. Сковороди. Як їх розуміти і як вони співвідносяться з народними уявленнями? Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини й шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість, але найвиразніше представлені вони у філософському трактаті “Разговор, называемый алфавит, или букварь мира”, в байках, а також у латиномовних віршах. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями, …не мандруй по Єрусалимах”, […]...
- Двовірш, або дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “De Libertate” Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно […]...
- Канти Канти (лат. cantus – спів, пісня) – різновид старовинної хорової пісні величального змісту, близької за мелодією до псалмів, за мотивами – до оди. Виконувалися без музичного супроводу у святкові дні та з нагоди урочистих подій. Поширювались в Україні у XVI-XVIII ст. латинською та книжною українською мовою, мали як релігійний, так і світський зміст. Розповсюджувачами К. […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- Геній Геній (лат. genius – дух) – найвищий ступінь обдарованості, таланту; людина, що володіє таким талантом. Г. – постійна проблема філософсько-естетичних, психологічних роздумів. Платон, Г.-В.-Ф. Гегель, А. Шопенгауер, Б. Кроче, Ч. Ломброзо, С. Грузенберг, Д. Овсянико-Куликовський, О. Іліаді залишили чимало спостережень над особливостями Г., думок про його сутність, роль у житті суспільства, розвитку мистецтва. Розрізняють природні […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем […]...
- Відомі люди мого краю Мій рідний край Слобожанщина дуже багатий на талановитих людей. Це люди, які запалили свою зірку в рідному краї, але тепер цією зіркою милується весь світ. Мені б хотілось розповісти про славетного сина Слобідської України. Григорій Савич Сковорода – видатна постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. У своїх творах він розвивав ідеї, актуальні […]...
- Художні особливості притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” В історії української художньої літератури Сковорода – один із перших ліричних поетів, сатириків і байкарів. На думку письменника, і філософія, і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини. Характерною особливістю світосприймання у творчості Сковороди є поєднання елементів філософського мислення з елементами емоційно-образного сприймання світу. Автор у своїх творах часто віддає перевагу “фігурним висловам”, які грунтуються на […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...