Коротко про “Contra spem spero”
(1890)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: особиста (філософська).
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Віршовий розмір: анапест.
Тип римування: перехресне.
Літературознавці про твір. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образності, яка посилює емоційність звучання твору.
Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне “Ні!” на початку твору змінилося ще рішучішим “Так!” в останній його строфі (П. Хропко).
Related posts:
- Леся Українка – Contra spem spero! (АНАЛІЗ) Аналіз твору Лесі Українки “Contra spem spero!” 1890 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: особиста (філософська). Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій. Віршовий розмір: анапест. Тип римування: перехресне. Літературознавці про твір. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” (Заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”) Скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я ознайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” (заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”) Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я знайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть […]...
- Леся Українка. “Contra spem spero!”, “Лісова пісня” Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – українська письменниця, яка пи-сала у найрізноманітніших жанрах: ліриці, поезії, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у фольклористиці (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Збагатила українську літературу новими темами, сюжетами, образами, жанрами. Життя Лесі Українки – великий подвиг в ім’я народу. […]...
- Contra spem spero – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Contra spem spero!” Чи можна співати веселу пісню, коли серце розривається від туги, а тіло страждає від нестерпного болю? Чи можна вірити у щасливе майбутнє, коли буденність перетворилася на безкінечні долання: долання обставин, долання власної безсилості? Чи можна сподіватися без надії? Звісно, що ми не можемо ототожнювати ліричного героя твору та особистість поета, але коли ми говоримо про […]...
- Аналіз “Contra spem spero” Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи. Ще до цього, з віршу було видалено […]...
- Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Contra Spem Spero” Лесі Українки Вірш “Contra Spem Spero” давно став хрестоматійним. Знаменний він тим, що виразно визначає основні риси життєвої концепції поетеси. А ще в “Contra Spem Spero” чи не найповніше виявилися своєрідність художнього мислення Лесі Українки та характерні риси її громадянської лірики. Дата написання вірша – 2 травня 1890 р. 18-го травня того самого року в листі до […]...
- Скорочено – CONTRA SPEM SPERO! (БЕЗ НАДІЇ СПОДІВАЮСЬ!) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Леся Українка – Contra spem spero! (Характеристика твору) Характеристика твору Лесі Українки “Contra spem spero!” Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи. […]...
- CONTRA SPEM SPERO! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ЛЕСЯ УКРАЇНКА CONTRA SPEM SPERO!1 Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на […]...
- “Contra spem spero!” – Леся Українка (1871-1913) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Contra spem spero!” Датований 1890 роком, вірш “Contra spem spero!” (латин. – без надії сподіваюсь) став програмовим для усієї творчості Лесі Українки. У листі до брата Михайла поетеса назвала свій вірш безнадійно-надійним. Він народився у буянні весняного травня з-під пера дівчини, прикутої до ліжка і приреченої на операцію. […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “CONTRA SPEM SPERO”, “СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ”, “ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ”, “ЛІСОВА ПІСНЯ”, “БОЯРИНЯ”, “І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ…” Тема. ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “CONTRA SPEM SPERO”, “СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ”, “ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ”, “ЛІСОВА ПІСНЯ”, “БОЯРИНЯ”, “І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ…” Варіант 1 1. Хто назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій соборній Україні? А Л. Старицька-Черняхівська. Б М. Старицький. В М. Лисенко. Г І. Франко. […]...
- “Як я розумію ідею та назву поезії Сontra spem spero?” Останнім часом ми можемо дуже часто почути про те, наскільки важливим є для людей позитивний настрій в житті. З цим твердженням цілком можна погодитися. У житті кожної людини або навіть спільності людей можуть виникати неприємні ситуації або періоди. Але це зовсім не означає, що життя закінчилося і можна перестати вірити в краще. Позитивне ставлення цілком […]...
- Заклик до боротьби за життя в поезії “Contra spent sperof” Скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я ознайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була […]...
- Коротко про “Кавказ” (1845) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… “ Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога – російського царату […]...
- “Впала квіткою ломикаменем, щоб імперію розвалити” (громадянсько-політична лірика Лесі Українки) Світ поезії Лесі Українки різноманітно-багатий, яскраво індивідуальний, емоційно піднесений. Її талант лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи жанри громадянсько-політичної лірики в контексті свідомості епохи, переконуємось, що образна думка поетеси органічно пов’язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу. Саме тому двосічні мечі і блискавиці, вогнисті пісні і дзвін кайданів, громи весняної бурі і […]...
- Коротко про “Ой Морозе, Морозенку” У пісні “Ой Морозе, Морозенку” йдеться про героїчну боротьбу й загибель полковника Морозенка в бою з татарами. Учені вважають, що Станіслав Морозенко – військово-політичний діяч часів Хмельниччини, за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Він навчався в Краківському університеті, був полковником реєстрового козацького війська, організатором військових дій на Поділлі. Морозенко брав участь у битві під Пилявцями, […]...
- Коротко про “Україна в огні” (1943) Жанр: кіноповість. Тема: зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ. Головна ідея: утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. Головні герої твору: родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їхні діти, п’ятеро синів – Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Олесина подруга Христя […]...
- Коротко про “Шаланда в морі” (1935) Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. Головна ідея: возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів. Головні герої: Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко. Сюжет: Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, – артільну шаланду. З берега його […]...
- Коротко про “Гайдамаки” (1841) Літературний рід : ліро-епос. Жанр : поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна; перший український історичний роман у віршах). Тема : боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. Головні ідеї твору : необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному […]...
- Коротко про “Тигролови” (1946) Літературний рід: епос. Жанр: пригодницький роман. Тема: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Головна ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. Головні герої: Григорій Многогрішний (молодий український інже-нер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць та їхні батьки – денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин. Сюжет: утеча Григорія […]...
- Коротко про “Мойсей” (1905) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: філософська поема. Тема: зображення “смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом” – так визначає тему сам автор і далі наголошує: “ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні”. Головна ідея: заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології […]...
- Коротко про “Всякому місту – звичай і права” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний). Вид лірики : громадянська (філософська). Провідні мотиви : викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : у пісні “Всякому місту – звичай і права… ” автор ставить в один ряд […]...
- Коротко про “Чорна рада” (1857) Літературний рід: епос. Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення). Головні […]...
- Коротко про “De libertate” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідні мотиви : воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : для ліричного героя воля – найбільше багатство. Григорій Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство, тому […]...
- Коротко про “Маруся” (1832) Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Головні герої твору: Наум дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума дрота – на весіллі подруги Маруся […]...
- Коротко про “Катерина” (1839) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: соціально-побутова поема. Провідний мотив: зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві. Головні герої: Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван. Сюжет твору: кохання Катрі з офіцером – від’їзд москаля – народження нешлюбного сина – вигнання батьками дочки з дому – поневіряння Катрі на чужині – зустріч […]...
- Коротко про “Маруся Чурай” (1979) Літературний рід : ліро-епос. Жанр : історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко). Тема : зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. Головна ідея : незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність. Головні герої : Маруся […]...
- Коротко про “Любіть Україну” (1944) Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : щира любов до рідної України. Віршовий розмір : амфібрахій. З історії вірша : 1951 р. в газеті “Правда” з’явилася стаття “Протав идеологических извращений в литературе”, у якій В. Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже “страшними” для […]...
- Коротко про “Блакитна панна” (1912) Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : пейзажна. Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Віршовий розмір : хорей. Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ Весни […]...
- Коротко про “Гімн” (1880) Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : з цього вірша постав образ вічного революціонера як одвічного […]...
- Коротко про “Кайдашева сім’я” (1879) Літературний рід: епос. Жанр: соціально-побутова повість. Тема: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини […]...
- Коротко про “Бджола та Шершень” Жанр: байка. Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої: Бджола, Шершень. Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор називає “силою”. Інколи друга […]...
- Коротко про “О панно Інно” (1915) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох чарівних сестер Полю […]...
- Коротко про “Момент” (1910) Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороми-нущості щастя. Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Сюжет: революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від переслідування поліції. […]...
- Коротко про “Лісова пісня” (1911) Літературний рід: драма. Жанр: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема). Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах. Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання. Дійові особи: Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, “Той, що […]...
- Коротко про “Моя автобіографія” (1927) Літературний рід : епос. Жанр : гумореска. Тема : розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Головна ідея : у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця. Композиція : гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому й третьому […]...
- Коротко про “Зачарована десна” (1957) Жанр: кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”). Тема: зображення дитинства й джерел формування митця. Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи. Головні герої твору: два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусйна, дід Семен. Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком […]...
- Коротко про “Страшні слова, коли вони мовчать” (1980) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідні мотиви: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про значення слова у житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш “Страшні слова, коли вони мовчать… ” (звернімо увагу – саме цим твором завершується […]...