Листопадовий рейд
Листопадовий рейд
Листопадовий рейд – остання спроба інтернованих вояків-українців позбутися ворожої окупації в Україні. Чотирьохлітня радянська влада показала, що народ України з панського ярма попав у ще більше ярмо – комуністичне. Чотири роки на Україні не втихають селянські повстання, які жорстоко придушуються Червоною Армією.
В лютому 1921 року в Києві був створений Всеукраїнський Центральний Повстанський Комітет, метою якого було скоординувати всі повстанські загони, щоб вони діяли за певним планом, а не хаотично. Одночасно
Роком пізніше між урядом Польщі ї УНР був підписаний договір, відомий під назвою Варшавського договору, згідно з яким між обома країнами наладнувались приязні відносини, тим самим договір між Польщею і УНР був спрямований проти більшовицької Росії. Війна, яку вела Польща проти Росії була програна і вже Польща підписала Ризький договір, в якому визнала український радянський уряд. Так ганебно закінчився
Але в Польщі перебуває багато українців, які знаходяться в інтернованих таборах, їх дух не зламаний, а любов до Батьківщини кличе їх на подвиг. Зв’язок між урядом УНР і Центральним Повстанським Комітетом встановлений, починаються приготування до рейду. Повстанча Армія була розбита на три групи – Басарабську, Подільську і Волинську.
Басарабська і Подільська групи повністю не виконали своїх намічених завдань, вони хоч повернулися назад до Польщі у більш-менш сталому складі, а от на Волинську групу випала важка і трагічна доля.
Від 4 листопада 1921 року, коли Волинська група перейшла совєтсько-польский кордон і до безсмертя 22 листопада було 18 тривожних днів і ночей. На протязі свого перебування на Україні група вела кровопролитні бої. Проти неї були кинуті регулярні війська Радянської Армії.
В результаті боїв було багато поранених, обоз з якими затримував швидке пересування Волинської групи. В селі Малі Миньки група була оточена червоноармійцями, і лише небагатьом воякам вдалося з великими труднощами вирватися з ворожого кільця, перейти кордон з Польщею, скласти зброю і вернутись в табори інтернованих.
А тим, хто залишився в оточенні, судилося увійти в безсмертя. Після жорстокої різні, де загинуло більш ніж 400 чоловік, 537 чоловік потрапило до полону, 359 з них судилося знайти свою смерть у братській могилі, в балці під містечком Базаром. Розстріляні з близької відстані, часом ще живі, скривавлена маса людей була закидана груддям мерзлої землі, що ще довго ворушилась. Але ніхто з них не попросив помилування, з піснею на вустах…
Ще не вмерла Україна!… скошені кулями, падали герої в глибоку могилу у всеурівнюючий сон безсмертя”.
Так трагічно закінчився Листопадовий рейд.
Related posts:
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- “Творчість письменників ХХ століття та ідея праці” Разом із урядом УНР, першим автономним урядом України, багато письменників незабаром емігрували за кордон, де й померли, не побачивши в революціях здійснення свого ідеалу – ідеалу вільної праці на вільній землі. Тема праці, тема трудівника посідала помітне місце в літературі радянського періоду. Про робітників колгоспного виробництва і робітничий клас писали Михайло Стельмах і Олесь Гончар, […]...
- Дортмундська група 61 “Група 61”, або “Дортмундська група 61” – об’єднання західнонімецьких письменників, які тяжіли до гострої соціальної критики та документалізму, створене 1961. До складу входили М. фон дер Грюн, Ф.-Й. Деренгардт, Х.-Г. Вальраф, К. Гайслер, Ф. Х’юзер, Д. Зюверкрюп. Вони культивували малі форми: оповідання, нарис, замальовка, вірш, п’єса (сцена) для вуличного театру. 1970 “ліві” представники “Г.61” виокремилися […]...
- Маринізм Маринізм (лат. marinus – морський) – морська тематика в художній літературі, позначена не тільки естетичним переживанням морських краєвидів та життя моряків, а й часто поривом у незвіданий простір, жагою відкриття нового. Представниками поетичної мариністики в українській літературі можна вважати Т. Шевченка (“Гамалія”), Лесю Українку (цикл “Кримські спогади”, “З подорожньої книжки”), П. Карманського (вірші із збірки […]...
- ПЛАТОН ВОРОНЬКО Народився П. Воронько 1 грудня 1913 року в селі Чернеччині Сумської області в сім’ї сільського коваля. Закінчив Харківський автодорожній технікум 1932 р. Вчителював на Харківщині. 1938-39, 1940-41 pp. учився в Літературному інституті ім. Горького в Москві. Перша збірка поезій “Карпатський рейд” з’явилась 1944 р. Збірки поезій П. Воронька “Партизанський генерал Руднєв” (1946), “Від Москви до […]...
- Основна ідея епосу “Поема про Гільгамеша” “Поема про Гільгамеша” – перший в історії мистецтва твір, де застосована безперервна розповідь про події. Основна ідея твору розкривається через образ Гільгамеша, який являє собою гімн доброчинності. Герой вирішує присвятити своє життя пошукам відповіді на питання про безсмертя власне й народу. Його рішучість приводить на край землі, де живе предок Утнапіштім, що у перекладі означає […]...
- Поетизація минувшини в баладі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Легенда про смерть Олега була відома О. Пушкіну ще з юності. Вона захопила уяву поета, і не дивно, що, перебуваючи на півдні підчас заслання, коли О. Пушкін на власні очі побачив місця, де розгорталися події легенди, він написав свою “Пісню про віщого Олега”. Через три роки у листі до Бестужева поет писав: “Товариська любов старого […]...
- Наше слово “Наше слово” – український тижневик, який виходить у Польщі з 1956 як орган. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). Основний напрям “Н. с.” – висвітлення культурного життя українців у Польщі. Щотижневик подавав інформаційні матеріали про радянську Україну, культурні та літературні події. Незважаючи на утиски цензури, “Н. с.” намагалося впливати на збереження українцями Польщі їхньої національної тотожності. Від […]...
- Чи бути шкільній формі? (твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю) Розмови щодо шкільної форми точаться не один рік і серед дорослих, і серед дітей (учнів). Старше покоління – дідусі й бабусі сучасних учнів – категоричне: шкільна форма має бути обов’язковою. Із якою ностальгією бабусі пригадують коричневі платтячка, білі фартушки й такі ж бантики! Батьки нинішнього покоління дітей поділилися на дві групи. Перша група категорично проти […]...
- Твір-роздум дискусійного характеру Чи бути шкільній формі? Розмови щодо шкільної форми точаться не один рік і серед дорослих, і серед дітей (учнів). Старше покоління – дідусі й бабусі сучасних учнів – категоричне: шкільна форма має бути обов’язковою. Із якою ностальгією бабусі пригадують коричневі платтячка, білі фартушки й такі ж бантики! Батьки нинішнього покоління дітей поділилися на дві групи. […]...
- Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
- СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) Поблизу галереї2 Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе, Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень, і вночі, Затінений стовбур Покрився плямами моху, А в пишній хвої Повітря неначе мигтить, Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...
- Засади творчості Миколи Хвильового (1893- 1933) Справжнє прізвище – Фітільов. Народився в с. Тростянець (тепер Сумська область) в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої “Просвіти”. У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З […]...
- Молодняк “Молодняк” – літературна організація молодіжних письменників, що перебували під ідеологічною опікою комсомолу України. Утворилася 1926 у Харкові після розколу “Гарту” та під час літературної дискусії 1925-28. Організацію складала творча молодь Харкова та Києва, головним чином – вихідці з “Плуга”. Згодом мала свої філії у Донецьку, Запоріжжі, Миколаєві. У декларативній заяві “Від літературної організації “Молодняк”” проголошувала: […]...
- Життя і доля Івана Багряного І. Життя І. Багряного за умов тоталітарної радянської влади та вимушена еміграція. (Іван Багряний – письменник, який змушений був емігрувати за кордон, оскільки відчув на собі весь тягар репресій і утисків, переслідувався НКВС. Переслідувався за те, що протестував проти підневільного становища українського народу і українських митців. Тричі письменника заарештовували, він відбув три роки ув’язнення в […]...
- Урок виразного читання. Виразне читання та аналіз поезій Байрона Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 42 Тема. Урок виразного читання. Виразне читання та аналіз поезій Байрона Мета: навчати виразного читання поетичних творів; перевірити якість заучування поезій напам’ять; розвивати пам’ять та артистизм; учити презентувати власні ілюстрації, виховувати прагнення передавати своє бачення поезії у зорових образах; розвивати навички публічного виступу, творчі здібності учнів. Обладнання: учнівські […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце, втоптували в гній людську мову, […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Сувора й тяжка була твоя доля в минулому. Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких путах. Але в жорстокій багатовіковій боротьбі за краще своє майбуття була ти не сама. Допомагали тобі твої славні […]...
- “Безсмертя” Навряд чи є серед людей хоч один чоловік, який не мріяв би про безсмертя. Люди постійно про щось замислюється, іноді думками вони витають у хмарах і уявляють собі те, що ніколи не може статися. В такі моменти цілком можна задуматися і про можливе безсмертя. З одного боку, думка про безсмертя радує, адже це цікаво. З […]...
- Твір-роздум: “Безсмертя” Навряд чи є серед людей хоч один чоловік, який не мріяв би про безсмертя. Люди постійно про щось замислюється, іноді думками вони витають у хмарах і уявляють собі те, що ніколи не може статися. В такі моменти цілком можна задуматися і про можливе безсмертя. З одного боку, думка про безсмертя радує, адже це цікаво. З […]...
- Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто […]...
- Засади творчості Хвильового У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської (модерністської). Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий. Назва започаткованої ним вапліте (Вільної академії пролетарської літератури) – була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації – абсолютна свобода суджень. Хвильовий обстоював естетську літературу, потребу засвоїти […]...
- Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не покидала його віра в перемогу […]...
- Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі “Сирена” (Вороніж, 1919). Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття – образ. Образ як елемент […]...
- Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події […]...
- Анатема – герой “трагічного подання” Л. М. Андрєєва “Анатема” У світовій літературі у диявола багато імен: Вельзевул, Мефістофель, Сатана, Воланд. Л. Андреєв обрав найбільш близьке до російським традиціям – Анатема (Анафема), тобто відлучений, відданий закляттям. Князь тьми А. найбільш близький Люциферу, він скинений-ний “син Зорі” – таке тлумачення імені в Книзі пророка Ісаї. Це не великий містифікатор Мефістофель Гете, не войовничий бунтар Мільтона, не […]...
- Тема. Т. Шевченко “і мертвим, і живим, І ненародженим 1. За що поет дорікає панству? А Вони багато їдять і сплять. Б Не читають класичної літератури. В Правдою торгують і Бога зневажають. Г Байдужі до долі дітей-сиріт. 2. Т. Шевченко називає Україну… А Великою руїною. Б Пограбованою і приниженою. В Квітучим раєм. Г Дівчиною-красунею. 3. Поет у творі критично ставиться до тих, хто: А […]...
- Поезія А. Міцкевича як вияв кращих традицій романтизму I. Адам Мщкевич – польський поет, революційний діяч. (Творчість Міцкевича припала на добу Романтизму. Він був серед тих поляків-революціонерів, котрі виступали проти імперської політики Росії і пригноблення Польщі.) II. Світ романтичних і фантастичних образів у поезії А. Міцкевича. 1. Буря – одна із поширених образів стихій природи у романтичній поезії. (Вірш “Буря” розповідає про шторм, […]...
- Містерія Шевченка “Великий льох” Слово “містерія” походить від грецької і означає “таїнство”. Містерія в літературі – масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику й епос. Автор порушує в алегоричному змісті […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- Союз українців з руськими – народні перекази та легенди Хмельницький жив у Чигирині. Суботів був його хутір. Хати його були недалеко від церкви, яку він теж побудував. Церква спочатку, кажуть, була вкрита очеретом. Потім уже Богдан вкрив її залізом. На ній було 12 куполів, але поляки збили з Чигирина 11 куполів, і зостався тільки один купол. Одного разу поляки зайняли церкву і, щоб поглумитися […]...
- Костенко Ліна Василівна Віяло мадам Полетики Ідалія Полетика, Прославилася бабонька, Цькувала собі генія, знічев’я, просто так. Тепер в музеях Пушкіна зі стін очима кліпає, За віяло ховається, коли екскурсовод Ні-ні та й скаже: – Ось вона, та сама світська дамочка, Котра цькувала генія. Нікчемна, а й вона Отрути жменьку вкинула, де наклепи варилися, І є в його загибелі також її вина. […]...
- Твір на тему: Богдан Хмельницький в історії України Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у Чигирині й під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у Києві, Ярославі. А потім вступив до козацького війська. І вже незабаром показав, що з нього буде відважний лицар і розумний вождь. Несправедливість, що тоді існувала з боку польської шляхти, Богдан Хмельницький відчув […]...
- Напередодні “Напередодні” – ілюстрований літературно-мистецький і науковий двотижневик націоналістичного спрямування, виходив у Львові в жовтні-листопаді 1937, січні-березні 1938, вересні-грудні 1938. Видавав і редагував “Н.” Б. Кравців. Часопис мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Публіцистика”, “Література-мистецтво”, “Хроніка”, “Стружки”, “Гльосси” і “Бібліографія”. У виданні друкувалися М. Андрусяк, Дарія Віконська, В. Габрусевич, Катря Гриневичева, О. Грицай, Д. Гуцул,. Г. Козак, І. […]...
- Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму. Група митців на чолі з М. Гумільовим (Анна Ахматова, М. Кузмін, О. Мандельштам, М. Зенкевич, В. Нарбут) утворила “Цех поетів”, виступаючи на сторінках часопису “Аполлон”. Естетичними засадами акмеїстів були […]...
- Казки народів Євразії. “Кентен і муха” (бельгійська казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС СКАРБНИЦЯ МУДРОСТІ Й КРАСИ Урок 5 Тема. Казки народів Євразії. “Кентен і муха” (бельгійська казка) Мета: ознайомити учнів із соціально-побутовими казками народів Європи; закріпити знання ознак чарівної казки; удосконалювати вміння визначати частини казки – зачин, основну частину, кінцівку, визначати послідовність подій твору, виразно читати казку; розширювати словниковий запас; розвивати […]...
- Світова велич українського поета Тараса Шевченка Мета: підсумувати й узагальнити знання учнів про життєвий і творчий шлях Шевченка, допомогти усвідомити світове значення його творчої діяльності; розвивати навички проектно-дослідницької роботи, комунікативність, творчі здібності, вміння самостійно працювати з книгою, іншими джерелами інформації; виховувати почуття гордості за геніїв нашої землі. Обладнання: ілюстровані матеріали до життєвого й творчого шляху письменника, елементи костюмів і декорацій, стіннівки, […]...
- Дивертисмент Дивертисмент (фр. divertissement – розвага) – призначена для розваги глядачів або відзначення якоїсь урочистої події сценка, цикл музичних, танцювальних і декламаційних номерів, що виставлялися в антрактах театральної вистави. Д. сюжетно не зв’язаний із основною п’єсою. В Україні Д. побутував у XVII і наступних століттях. У 20-х XX ст. в середовищі української еміграції в Польщі нерідко […]...