М. Зощенко. Перед сходом сонця
Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” – сповідальний розповідь про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію і страх життя. Він вважав цей страх своєї душевної хворобою, а зовсім не особливістю таланту, і намагався побороти себе, переконати себе дитячому життєрадісне світосприйняття. Для цього (як він вважав, начитавшись Павлова і Фрейда) слід було зжити дитячі страхи, побороти похмурі спогади молодості. І Зощенко, згадуючи своє життя, виявляє, що майже вся вона складалася з вражень похмурих і важких, трагічних
У повісті близько ста маленьких глав-оповідань, в яких автор якраз і перебирає свої похмурі спогади: ось дурне самогубство студента-ровесника, ось перша газова атака на фронті, от невдала любов, а ось любов вдала, але швидко набриднути… Головна любов його життя – Надя В., але вона виходить заміж і емігрує після революції. Автор намагався втішитися романом з якоюсь Алей, вісімнадцятирічної заміжньої особливої вельми необтяжливих правил, але її брехливість і дурість нарешті набридли йому. Автор бачив війну і досі не може вилікуватися від наслідків отруєння газами. У нього бувають дивні нервові
Його переслідує образ жебрака: більше всього на світі він боїться приниження і злиднів, бо в молодості бачив, до якої підлості і ницості дійшов зображає жебрака поет Тиняков. Автор вірить в силу розуму, в мораль, у кохання, але все це на його очах руйнується: люди опускаються, любов приречена, і яка там мораль – після всього, що він бачив на фронті в першу імперіалістичну і в громадянську? Після голодного Петрограда 1918?
Після гогочущего залу на його виступах?
Автор намагається шукати коріння свого похмурого світогляду в дитинстві: він згадує, як боявся грози, води, як пізно його забрали від материнських грудей, яким чужим і страшним здавався йому світ, як у снах його настирливо повторювався мотив грізної, що вистачає його руки… Як ніби всім цим дитячим комплексам автор відшукує раціональне пояснення. Але зі складом свого характеру він нічого зробити не може: саме трагічне світосприйняття, хворе самолюбство, багато розчарування і душевні травми зробили його письменником з власним, неповторним кутом зору. Цілком по-радянськи ведучи непримиренну боротьбу з собою, Зощенко намагається на чисто раціональному рівні переконати себе, що він може і повинен любити людей. Джерела його душевної хвороби бачаться йому в дитячих страхах і наступному розумовому перенапруженні, і якщо зі страхами ще можна щось зробити, то з розумовою перенапруженням, звичкою до письменницької праці не поробиш вже нічого.
Це склад душі і вимушений відпочинок, який періодично влаштовував собі Зощенко, нічого тут не змінює. Говорячи про необхідність здорового способу життя і здорового світогляду, Зощенка забуває про те, що здорове світогляд і безперервна радість життя – доля ідіотів. Вірніше, він примушує себе про це забути.
У результаті “Перед сходом сонця” перетворюється не в повість про торжество розуму, а у болісний звіт художника про марною боротьбі з собою. Народжений співчувати і співпереживати, болісно чуйний до всього похмурому і трагічного в житті (будь то газова атака, самогубство приятеля, злидні, нещасна любов або регіт солдатів, ріжучих свиню), автор даремно намагається себе запевнити, що може виховати в собі життєрадісний і веселий світогляд. З таким світоглядом писати не має сенсу. Вся повість Зощенко, весь її художній світ доводить примат художньої інтуїції над розумом: художня, новелістичні частина повісті написана чудово, а коментарі автора – лише нещадно чесний звіт про цілком безнадійній спробі. Зощенко намагався зробити літературне самогубство, слідуючи велінням гегемонів, але, на щастя, не досяг успіху в цьому.
Його книга залишається пам’ятником художнику, який безсилий перед власним даром.
Related posts:
- Перед восходом солнца (краткое содержание) – Зощенко М Автобиографическая и научная повесть “Перед восходом солнца” – исповедальный рассказ о том, как автор пытался победить свою меланхолию и страх жизни. Он считал этот страх своей душевной болезнью, а вовсе не особенностью таланта, и пытался побороть себя, внушить себе детски-жизнерадостное мировосприятие. Для этого (как он полагал, начитавшись Павлова и Фрейда) следовало изжить детские страхи, побороть […]...
- Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок (для сатиричних журналів 20-30-х рр. “Бузотер”, “Смехач”, “Бегемот” – під різними псевдонімами), мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада речей”, “особа й маска” – […]...
- Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах (“Бегемот”, “Смехач”, “Пушка”, “Ревізор” і інші). І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира Висоцького (у його піснях перспективний […]...
- Аналіз прози Зощенко Правда, спроби Зощенко писати по-новому минулого зрозумілі не відразу. Одне з перших оповідань Зощенко приніс у журнал “Сучасник”, редактором якого був поет М. Кузмин. Оповідання прийняте не був. “Ваші оповідання дуже талановиті,- говорить Кузмин… – Але погодитеся самі – це трошки шарж – Це не шарж,- говорю я – Ну, взяти хоча б мова – […]...
- Виклад змісту драми Гауптмана “Перед заходом сонця” Дія розвертається після першої світової війни у великому німецькому місті. В особняку сімдесятирічного Маттиаса Клаузена, пещеного пана, таємного комерції радника, від мечается його ювілей, У будинку панує святкова атмосфера, приїхало багато гостей. Радник по праву користується повагою всього міста. Він є власником величезного підприємства, де директором служить його зять Эрих Клармот, чоловік його дочки Отилии. […]...
- Про що писав Зощенко? Про здичавіння людини, замороченого барабанним боєм пропаганди, замордованного неминущими побутовими безладдями, запеклою боротьбою за жалюгідні по суті своєї переваги перед іншими. Отут уже не до шляхетності, жалі й здіймання духу. Отут може розгорітися жарка бійка через примусного їжачка, відбутися динамітна диверсія із приводу декількох украдених полешек дров. Неправда стає нормою: якщо бреше влада, те неминуча […]...
- Комізм і сатира в оповіданнях Зощенко Спосіб мислення зощенковского героя став способом його самовикриття. Язиковий комізм ніс із собою не тільки стихію сміху – він розкривав виниклий кентавр свідомості: це “знущання над невільною особистістю” – кричать пасажири Фразеологія Нового часу стає в їхніх вустах знаряддям настання, вона надає їм силу, за рахунок її вони самозатверджуються – морально й матеріально (“Я завжди […]...
- Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій […]...
- Характеристика героїв в оповіданнях М. М. Зощенко Щораз, коли я читаю оповідання Зощенко, мене охоплює дивне почуття: начебто б ніхто з тих, кого я знаю, не говорить на тій мові, на якому висловлюються його герої, але чомусь створюється враження, що так говорять дуже багато хто. Причому всі вираження й звороти здаються такими точними, що просто дух захоплює. Виникає думка: “Десь я це […]...
- Літературні паралелі у творчості Зощенко Я хочу почати свій Твір відомими словами з ” Золотого теляти” И. Ильфа й Е. Петрова: “Паралельно великому миру, у якому живуть більші люди й більші речі, існує маленький мир з маленькими людьми й маленькими речами… У великому світі людьми рухає прагнення облагодіяти людство. Маленький мир далекий від таких високих матерій. У його мешканців прагнення […]...
- Як думають і говорять “діти сонця” (по п’єсі М. Горького “Діти сонця”) Порівнюючи роботу письменника над ромуном і п’єсою, Горький відзначав, що, “зчиняя роман, письменник користується двома прийомами: діалогом і описом. Драматург користується тільки діалогом. Він, так сказати, працює голим словом…”. И в самій справі, у кожному художнійном добутку (крім драматургического) можна зустріти портретне описание героїв і їхніх характерів, пейзажні замальовки й різні міркування автора на ту […]...
- Становлення Зощенко в літературі Під пером Зощенко всі сумні сторони життя замість очікуваного смутку або страху викликають сміх. Сам автор затверджував, що в його оповіданнях “немає ні краплі вигадки. Тут усе – щира правда”. Проте, незважаючи на голосний успіх у читачів, творчість цього письменника виявилося несумісним з установками соцреализма. Сумно відомі постанови ЦК ВКП(б) кінця сорокових років поряд з […]...
- Досвід легкої комедії Зощенко Після війни, на конференції, присвяченої проблемам драматургії, що проходила у ВТО, Зощенко пояснив появу “Парусинового портфеля” свідомим звертанням до нового жанру, що сам визначив як “з’єднання реалістичної п’єси з елементами водевілю”. Він помітив, що сатира “не є тим видом мистецтва, у якому бідує наша сучасність. Досвіду ж легкої комедії в російської драматургії не було. У […]...
- Михайло Зощенко “Найголовніше” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС БУТИ ПОРЯДНОЮ ЛЮДИНОЮ Урок 20 Тема. Михайло Зощенко “Найголовніше” Мета: вчити дітей аналізувати свою поведінку; вдосконалювати навички читання, вміння ділити текст на частини, добирати до них заголовки; розвивати пам’ять, увагу, кмітливість; виховувати бажання ставати кращими й добрішими. Обладнання: підручник; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент Урок розпочався! До […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) (ІІ варіант) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Однією з центральних тем у творчості Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Доля жінки-матері була добре відома письменникові. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Не кращою була й доля сестер, до […]...
- Голубая книга (краткое содержание) – Зощенко М Однажды Зощенко был у Горького. И вот Горький ему говорит: а что бы вам, Михал Михалыч и все такое прочее, не написать вот в этой вашей сказовой, с позволения сказать, манере всю историю человечества? Чтобы, значит, герой ваш, обыватель, все понял и достало его ваше сочинение, образно говоря, до самых, извините, печенок. Вот так бы […]...
- РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ” – Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 33 РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ” Тема: Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Щедрик, ведрик! Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски! Щедрівка Мета: досліджувати особливості сюжету повісті, розкривати образи її героїв, художню своєрідність твору, спробувати з’ясувати найпростіші спільні та відмінні риси поетики повістей М. Гоголя […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Твiр-опис. Захiд сонця на морi Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. Євпаторiї. Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок. Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так. Щовечора […]...
- Єдність людини й природи (По казці-були М. М. Пришвіна “Комора сонця”) Я адже, друзі мої, пишу про природу, сам же тільки про людей і думаю. М. М. Пришвін М. М. Пришвін – один зі своеобразнейших письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася […]...
- “Моя любове! Я перед тобою… ” Поезії Ліни Костенко про кохання Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають […]...
- Бережний Василь Павлович Діти одного Сонця Бережний В. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1986. – 263 с. – С. 23-36. І. Невеликий електрокар обтічної форми, забравши пасажирів з космічного корабля “Аеліта”, який щойно повернувся з Марса, рушив у напрямку приземкуватого вокзалу космодрому. Туди ще було далекувато, а вже виднівся гурт зустрічаючих біля входу, здебільшого – жінки […]...
- Дмитро Павличко – Сонця і правди сурмач (Скорочено) На прикладі творчості Малишка потвердила свою істинність давня теза: великі часи народжують великих поетів. Невтомний трудівник, сказати б точніше, добровільний каторжанин свого жорстокого натхнення, Малишко був людиною вогнистого темпераменту. Ніжність, невичерпні поклади якої йому подарувала природа, була в нього так само з горючого матеріалу. Він не міг написати ні рядка без пожежі в грудях, без […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва… ” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
- Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М “Комора сонця” – казка-минуле. Цілком реальні діти відправляються в цілком реальну подорож – за журавлиною. Але їм доводиться зіштовхуватися з одушевленими силами природи – як прихильно настроєними, так і ворожими (вовк Сірий поміщик). Пришвін – великий знавець і аматор природи. Він поетично описує пробудження весняної природи, голосу птахів і звірів, що зливаються в єдиний чарівний […]...
- “Поет – людин, що розкриває перед всіма свою душу” (Р. Акутагава) (По ліриці С. А. Єсеніна) 1. Короткі біографічні відомості. 2. Початок творчого шляху. 3. Глибокий психологізм лірики поета. 4. Художні прийоми. Виходець із селянської сім’ї С. А. Єсенін виховувався в діда, заможної людини, знавця церковної літератури Майбутній поет закінчив четирехклассное сільське училище, а потім зі школу. У сімнадцять років він приїхав у Москву, де надійшов на історико-філософське відділення народного університету, […]...
- Перед жнивами Люба серцю поліська сторона. Вабить вона і весною, коли буйствує зелене царство довкола, і восени, коли палахкотять рум’янцями сади та ліси. І взимку неповторно красиві закуті в кригу Десна і озера, розпушені інеєм гаї. Та наймиліше Задесення, мабуть, улітку, в переджнив’я. О такій порі ще не плавають комбайни пшеницями, не оббивають золотавий пилок на колоску, […]...
- “Перед портретом Кобзаря” Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко був не тільки талановитим письменником, а й не менш талановитим художником. Він з дитинства дуже любив малювати і майже ніколи не розлучався з папером та олівцем. Після визволення з кріпацтва великий Кобзар навчався в найкращій в Росії Петербурзькій Академії Мистецтв. Найбільш усього у художньому спадку Т. Г. Шевченка мені […]...
- Людина перед особою історії в добутках А. С. Пушкіна 1. Співвідношення історичної вірогідності й психологічної переконливості. 2. Історична драма “Борис Годунов. 3. Роман “Капітанська дочка”. Оратор римський говорив Серед бур цивільних і тривоги: “Я пізно встав – і на дорозі Застигнуть уночі Рима був!” Так!., але, прощаючись із римською славою, З Капітолійської висоти У всім величье бачив ти Захід зірки її кривавий!.. Ф. И. […]...
- Характеристика героїв (“Діти сонця”) Порівнюючи роботу письменника над романом і п’єсою, Горький зазначав, що, “пишучи роман, письменник користується двома прийомами: діалогом і описом. Драматург користується тільки діалогом. Він, так би мовити, працює голим словом…”.< br> Дійсно, в будь-якому художньому творі (крім драматургічного) можна зустріти портретний опис героїв і їхніх характерів, пейзажні замальовки і різні міркування автора на ту чи […]...
- Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи. Такою самою мірою, як і загадка його […]...
- Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному […]...
- Уроки по вивченню “Комори сонця” Прагнучи познайомити нас із Пришвіним, викликати в душі в себе позитивний емоційний відгук на його добутки, ми випереджаємо роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються оповідання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у клас збірники оповідань Пришвіна, відзначає в них ті, які до уроку позакласного читання Читачі підготують самостійно. Наприклад, “Золотий […]...
- Ранок сонця, опис природи За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово […]...
- Поезія М. Рильського “Перед грозою” Поезія М. Рильського “Перед грозою” Літературне життя М. Рильського тривало близько п’ятдесяти років. Поет залишив нам багато цікавих, проникливих, чутливих віршів. Тема природи близька поетові. Він спостерігає та розуміє найменші зміни у ній і передає їх у своїй поезії. Вірш “Перед грозою” переносить нас у пізню весну, коли вже відцвіли дерева, осипалися пелюстки, а все […]...
- Розповідь про затемнення сонця Затемнення спостерігають персонажі твору – “Слово про Ігорів похід”. Двом сестрам-школяркам, Ані та Жені, пощастило спостерігати повне затемнення сонця. Таке дивовижне видовище зустрічається дуже рідко. Зазвичай затемнення буває частковим. Про те, що в нашій місцевості Місяць в певний момент повністю закриє Сонце, дівчата дізналися з Інтернету. Вони запаслися темними окулярами, узяли з дому добрий фотоапарат, […]...
- “Перед долею важкою голови не похилю” (П. А. Грабовський) Видатний український поет-революціонер Павло Арсенович Грабовський усе своє життя віддав рідному народові. Його поетичне слово було міцною зброєю за найсвітліші ідеали людства. Життєва доля Грабовського – це типова доля тих сотень і тисяч борців за свободу, яких переслідував і гноїв у тюрмах царський уряд. Потяг з юнацьких років до “всього незвичайного та романтичного”, розвинуте почуття […]...
- Твір на тему: “Перед портретом Кобзаря” Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко був не тільки талановитим письменником, а й не менш талановитим художником. Він з дитинства дуже любив малювати і майже ніколи не розлучався з папером та олівцем. Після визволення з кріпацтва великий Кобзар навчався в найкращій в Росії Петербурзькій Академії Мистецтв. Найбільш усього у художньому спадку Т. Г. Шевченка мені […]...