М. Зощенко. Перед сходом сонця
Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” – сповідальний розповідь про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію і страх життя. Він вважав цей страх своєї душевної хворобою, а зовсім не особливістю таланту, і намагався побороти себе, переконати себе дитячому життєрадісне світосприйняття. Для цього (як він вважав, начитавшись Павлова і Фрейда) слід було зжити дитячі страхи, побороти похмурі спогади молодості. І Зощенко, згадуючи своє життя, виявляє, що майже вся вона складалася з вражень похмурих і важких, трагічних
У повісті близько ста маленьких глав-оповідань, в яких автор якраз і перебирає свої похмурі спогади: ось дурне самогубство студента-ровесника, ось перша газова атака на фронті, от невдала любов, а ось любов вдала, але швидко набриднути… Головна любов його життя – Надя В., але вона виходить заміж і емігрує після революції. Автор намагався втішитися романом з якоюсь Алей, вісімнадцятирічної заміжньої особливої вельми необтяжливих правил, але її брехливість і дурість нарешті набридли йому. Автор бачив війну і досі не може вилікуватися від наслідків отруєння газами. У нього бувають дивні нервові
Його переслідує образ жебрака: більше всього на світі він боїться приниження і злиднів, бо в молодості бачив, до якої підлості і ницості дійшов зображає жебрака поет Тиняков. Автор вірить в силу розуму, в мораль, у кохання, але все це на його очах руйнується: люди опускаються, любов приречена, і яка там мораль – після всього, що він бачив на фронті в першу імперіалістичну і в громадянську? Після голодного Петрограда 1918?
Після гогочущего залу на його виступах?
Автор намагається шукати коріння свого похмурого світогляду в дитинстві: він згадує, як боявся грози, води, як пізно його забрали від материнських грудей, яким чужим і страшним здавався йому світ, як у снах його настирливо повторювався мотив грізної, що вистачає його руки… Як ніби всім цим дитячим комплексам автор відшукує раціональне пояснення. Але зі складом свого характеру він нічого зробити не може: саме трагічне світосприйняття, хворе самолюбство, багато розчарування і душевні травми зробили його письменником з власним, неповторним кутом зору. Цілком по-радянськи ведучи непримиренну боротьбу з собою, Зощенко намагається на чисто раціональному рівні переконати себе, що він може і повинен любити людей. Джерела його душевної хвороби бачаться йому в дитячих страхах і наступному розумовому перенапруженні, і якщо зі страхами ще можна щось зробити, то з розумовою перенапруженням, звичкою до письменницької праці не поробиш вже нічого.
Це склад душі і вимушений відпочинок, який періодично влаштовував собі Зощенко, нічого тут не змінює. Говорячи про необхідність здорового способу життя і здорового світогляду, Зощенка забуває про те, що здорове світогляд і безперервна радість життя – доля ідіотів. Вірніше, він примушує себе про це забути.
У результаті “Перед сходом сонця” перетворюється не в повість про торжество розуму, а у болісний звіт художника про марною боротьбі з собою. Народжений співчувати і співпереживати, болісно чуйний до всього похмурому і трагічного в житті (будь то газова атака, самогубство приятеля, злидні, нещасна любов або регіт солдатів, ріжучих свиню), автор даремно намагається себе запевнити, що може виховати в собі життєрадісний і веселий світогляд. З таким світоглядом писати не має сенсу. Вся повість Зощенко, весь її художній світ доводить примат художньої інтуїції над розумом: художня, новелістичні частина повісті написана чудово, а коментарі автора – лише нещадно чесний звіт про цілком безнадійній спробі. Зощенко намагався зробити літературне самогубство, слідуючи велінням гегемонів, але, на щастя, не досяг успіху в цьому.
Його книга залишається пам’ятником художнику, який безсилий перед власним даром.
Related posts:
- Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” М. Зощенка Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” – сповідальний розповідь про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію і страх життя. Він вважав цей страх своєї душевної хворобою, а зовсім не особливістю таланту, і намагався побороти себе, переконати себе дитячому життєрадісне світосприйняття. Для цього (як він вважав, начитавшись Павлова і Фрейда) слід було зжити дитячі […]...
- Скорочено “Перед сходом сонця” Гауптмана Дія відбувається в сучасної письменникові Сілезії. У маєтку Краузе з’являється Альфред Лот, він хотів би бачити пана інженера. Фрау Краузе – криклива селянська баба, оцінивши скромний вид і простуватий одяг незнайомця, приймає його за прохача й жене ладь. Гофман урезонює тещу, він довідається в прибулого друга гімназичної пори, з яким не бачився десять років. Він […]...
- Перед восходом солнца (краткое содержание) – Зощенко М Автобиографическая и научная повесть “Перед восходом солнца” – исповедальный рассказ о том, как автор пытался победить свою меланхолию и страх жизни. Он считал этот страх своей душевной болезнью, а вовсе не особенностью таланта, и пытался побороть себя, внушить себе детски-жизнерадостное мировосприятие. Для этого (как он полагал, начитавшись Павлова и Фрейда) следовало изжить детские страхи, побороть […]...
- Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок (для сатиричних журналів 20-30-х рр. “Бузотер”, “Смехач”, “Бегемот” – під різними псевдонімами), мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада речей”, “особа й маска” – […]...
- Аналіз прози Зощенко Правда, спроби Зощенко писати по-новому минулого зрозумілі не відразу. Одне з перших оповідань Зощенко приніс у журнал “Сучасник”, редактором якого був поет М. Кузмин. Оповідання прийняте не був. “Ваші оповідання дуже талановиті,- говорить Кузмин… – Але погодитеся самі – це трошки шарж – Це не шарж,- говорю я – Ну, взяти хоча б мова – […]...
- Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах (“Бегемот”, “Смехач”, “Пушка”, “Ревізор” і інші). І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира Висоцького (у його піснях перспективний […]...
- Сатира в літературі (по творчості М. М. Зощенко) Російські письменники-сатирики в 20-і роки відрізнялися особливою сміливістю й відвертістю своїх висловлень. Всі вони були спадкоємцями російського реалізму XIX століття. Ім’я Михайла Зощенко коштує в одному ряді з такими іменами в російській літературі, як А. Толстой, Ілля Ильф і Євгеній Петров, М. Булгаков, А. Платонов. Популярності М. Зощенко в 20-е роки міг позаздрити будь-який маститий […]...
- Виклад змісту драми Гауптмана “Перед заходом сонця” Дія розвертається після першої світової війни у великому німецькому місті. В особняку сімдесятирічного Маттиаса Клаузена, пещеного пана, таємного комерції радника, від мечается його ювілей, У будинку панує святкова атмосфера, приїхало багато гостей. Радник по праву користується повагою всього міста. Він є власником величезного підприємства, де директором служить його зять Эрих Клармот, чоловік його дочки Отилии. […]...
- Про що писав Зощенко? Про здичавіння людини, замороченого барабанним боєм пропаганди, замордованного неминущими побутовими безладдями, запеклою боротьбою за жалюгідні по суті своєї переваги перед іншими. Отут уже не до шляхетності, жалі й здіймання духу. Отут може розгорітися жарка бійка через примусного їжачка, відбутися динамітна диверсія із приводу декількох украдених полешек дров. Неправда стає нормою: якщо бреше влада, те неминуча […]...
- Михайло Зощенко – гуморист, сатирик, мораліст З роками вигляд Михайла Зощенко багато чого втратив, але багато чого й придбав. Його трагічні останні роки витиснули з нашої пам’яті легендарну легкість успіху “раннього” Зощенко, славу “самого веселого письменника Сполучника” і посмішку, в 20-30-і роки завжди супроводжував ім’я письменника. Образ Зощенко став суворіше, точніше, печальней. Час розсіяв багато парадоксів, але й залишило недозволені. До […]...
- Біографія письменника Михайла Михайловича Зощенко Біографія чудового російського письменника Михайла Михайловича Зощенко насичена різноманітними подіями. В 20 років пішов добровольцем на Першу світову війну. Був поранений, четирежди нагороджений. Після лютневої революції, при Тимчасовому уряді, працював начальником почт і телеграфів. Доля не раз випробовувала цю людину. Він був і прикордонником, і командиром кулеметної команди, і секретарем полкового суду. Демобілізувавшись, він спробував […]...
- Комізм і сатира в оповіданнях Зощенко Спосіб мислення зощенковского героя став способом його самовикриття. Язиковий комізм ніс із собою не тільки стихію сміху – він розкривав виниклий кентавр свідомості: це “знущання над невільною особистістю” – кричать пасажири Фразеологія Нового часу стає в їхніх вустах знаряддям настання, вона надає їм силу, за рахунок її вони самозатверджуються – морально й матеріально (“Я завжди […]...
- Характеристика героїв в оповіданнях М. М. Зощенко Щораз, коли я читаю оповідання Зощенко, мене охоплює дивне почуття: начебто б ніхто з тих, кого я знаю, не говорить на тій мові, на якому висловлюються його герої, але чомусь створюється враження, що так говорять дуже багато хто. Причому всі вираження й звороти здаються такими точними, що просто дух захоплює. Виникає думка: “Десь я це […]...
- Герої оповідань Зощенко Поводження героїв Зощенко, породжене езоповим сприйняттям революції (яка “вигода” від революція^-мені – для сьогодні), мало небезпечну сховану потенцію: герої виявляються здатні до спілкування й активності, але на рівні зрозумілої їм ідеї: вони пасивні, якщо “що до чого й кого бити не показане”, але коли “показано” – вони не зупиняються ні перед чим, і їхній руйнівний […]...
- Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій […]...
- Становлення Зощенко в літературі Під пером Зощенко всі сумні сторони життя замість очікуваного смутку або страху викликають сміх. Сам автор затверджував, що в його оповіданнях “немає ні краплі вигадки. Тут усе – щира правда”. Проте, незважаючи на голосний успіх у читачів, творчість цього письменника виявилося несумісним з установками соцреализма. Сумно відомі постанови ЦК ВКП(б) кінця сорокових років поряд з […]...
- Творчість Михайла Зощенко Творчість Михайла Зощенко – самобутнє явище в російській радянській літературі. Письменник по-своєму побачив деякі характерні процеси сучасної йому дійсності, вивів під сліпуче світло сатири галерею персонажів, що породили загальне поняття “зощенковский герой”. Перебуваючи в джерел радянської сатирико-гумористичної прози, він виступив творцем оригінальної комічної новели, що продовжила в нових історичних умовах традиції Гоголя, Лєскова, раннього Чехова. […]...
- Літературні паралелі у творчості Зощенко Я хочу почати свій Твір відомими словами з ” Золотого теляти” И. Ильфа й Е. Петрова: “Паралельно великому миру, у якому живуть більші люди й більші речі, існує маленький мир з маленькими людьми й маленькими речами… У великому світі людьми рухає прагнення облагодіяти людство. Маленький мир далекий від таких високих матерій. У його мешканців прагнення […]...
- Фарсовий підсумок повістей Зощенко У Лизочки не виявилося мамашиного комода, на який так розраховував герой. От отут-те й вилазить назовні мурло міщанина, що до цього – правда, не дуже мистецьки – прикривалося ріденькими пелюстками “галантерейного” обходження. Зощенко пише чудовий фінал, де з’ясовується щира вартість того, що спочатку виглядало трепетним-великодушним почуттям. Епілогу, витриманому в умиротворенно-элегических тонах, передує сцена бурхливого скандалу. […]...
- Досвід легкої комедії Зощенко Після війни, на конференції, присвяченої проблемам драматургії, що проходила у ВТО, Зощенко пояснив появу “Парусинового портфеля” свідомим звертанням до нового жанру, що сам визначив як “з’єднання реалістичної п’єси з елементами водевілю”. Він помітив, що сатира “не є тим видом мистецтва, у якому бідує наша сучасність. Досвіду ж легкої комедії в російської драматургії не було. У […]...
- Як думають і говорять “діти сонця” (по п’єсі М. Горького “Діти сонця”) Порівнюючи роботу письменника над ромуном і п’єсою, Горький відзначав, що, “зчиняя роман, письменник користується двома прийомами: діалогом і описом. Драматург користується тільки діалогом. Він, так сказати, працює голим словом…”. И в самій справі, у кожному художнійном добутку (крім драматургического) можна зустріти портретне описание героїв і їхніх характерів, пейзажні замальовки й різні міркування автора на ту […]...
- “… І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої” (образ матері у творах Т. Шевченка) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- Михайло Зощенко “Найголовніше” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС БУТИ ПОРЯДНОЮ ЛЮДИНОЮ Урок 20 Тема. Михайло Зощенко “Найголовніше” Мета: вчити дітей аналізувати свою поведінку; вдосконалювати навички читання, вміння ділити текст на частини, добирати до них заголовки; розвивати пам’ять, увагу, кмітливість; виховувати бажання ставати кращими й добрішими. Обладнання: підручник; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент Урок розпочався! До […]...
- І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Життя нашого народу в середині XIX століття було тяжким, бо більша частина українців була покріпачена. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Слабка від природи, вона працювала і на панському, і на власному полі, мусила коритися і панові, і чоловікові, який часом міг зірвати на ній злість, […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) (ІІ варіант) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Однією з центральних тем у творчості Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Доля жінки-матері була добре відома письменникові. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Не кращою була й доля сестер, до […]...
- Голубая книга (краткое содержание) – Зощенко М Однажды Зощенко был у Горького. И вот Горький ему говорит: а что бы вам, Михал Михалыч и все такое прочее, не написать вот в этой вашей сказовой, с позволения сказать, манере всю историю человечества? Чтобы, значит, герой ваш, обыватель, все понял и достало его ваше сочинение, образно говоря, до самых, извините, печенок. Вот так бы […]...
- РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ” – Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 33 РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ” Тема: Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Щедрик, ведрик! Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски! Щедрівка Мета: досліджувати особливості сюжету повісті, розкривати образи її героїв, художню своєрідність твору, спробувати з’ясувати найпростіші спільні та відмінні риси поетики повістей М. Гоголя […]...
- Бережний Василь Павлович Молодший брат Сонця Бережний В. П. По спіралі часу. Фантастичні повісті та оповідання. Київ. “Дніпро”, 1978. – 384 с. – С. 179-220. І. ВИПРОБУВАННЯ Бункер був обставлений з такою розкішністю, що більше скидався на салон у фешенебельному готелі. Стіни вшиті буковими дошками, поліровані м’які меблі, опасисті люстри. з яких лилося денне світло, великий бар, заставлений батареями пляшок, що […]...
- Твiр-опис. Захiд сонця на морi Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. Євпаторiї. Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок. Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так. Щовечора […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- “Моя любове! Я перед тобою… ” Поезії Ліни Костенко про кохання Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають […]...
- Дмитро Павличко – Сонця і правди сурмач (Скорочено) На прикладі творчості Малишка потвердила свою істинність давня теза: великі часи народжують великих поетів. Невтомний трудівник, сказати б точніше, добровільний каторжанин свого жорстокого натхнення, Малишко був людиною вогнистого темпераменту. Ніжність, невичерпні поклади якої йому подарувала природа, була в нього так само з горючого матеріалу. Він не міг написати ні рядка без пожежі в грудях, без […]...
- Бережний Василь Павлович Діти одного Сонця Бережний В. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1986. – 263 с. – С. 23-36. І. Невеликий електрокар обтічної форми, забравши пасажирів з космічного корабля “Аеліта”, який щойно повернувся з Марса, рушив у напрямку приземкуватого вокзалу космодрому. Туди ще було далекувато, а вже виднівся гурт зустрічаючих біля входу, здебільшого – жінки […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва… ” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
- Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя своєї творчості знаходили в пошуках […]...
- Образ коваля Вакули (по повісті Гоголя “Ніч перед Різдвом”) “Ніч перед Різдвом” – повість, що ввійшла в перший збірник повістей Н. В. Гоголя “Вечора на хуторі біля Диканьки”. У них автор відкрив зовсім новий мир, блещущий дивно яскравими фарбами. У повісті Гоголь натхненно зобразив чудесну українську природу з її роздольними степами й дивовижними сніжними зимами й описав простий трудовий народ – українських селян У […]...
- Вірш М. Ю. Лермонтова “Я не принижуючи перед тобою…” Серед ранніх творів М. Ю. Лермонтова початку 30-х років XIX століття звертає на себе увагу читача цілий цикл віршів, присвячених Н. Ф. І. – Наталі Федорівни Іванової, дочки московського драматурга Ф. Ф. Іванова. Почуття юнака було глибоким і сильним, хоч і короткочасним. Випробовуючи на початку 30-х років сильний вплив поезії Дж. Байрона, Лермонтов відтворює у […]...
- Уроки по вивченню “Комори сонця” Прагнучи познайомити нас із Пришвіним, викликати в душі в себе позитивний емоційний відгук на його добутки, ми випереджаємо роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються оповідання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у клас збірники оповідань Пришвіна, відзначає в них ті, які до уроку позакласного читання Читачі підготують самостійно. Наприклад, “Золотий […]...