МАНЖУРА ІВАН
МАНЖУРА ІВАН (псевд. – М-ра; Мара І.; Калічка Ів. та ін.; 01.11.1851, Харків – 15.05.1893, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – поет, фольклорист, етнограф.
Народився в родині дрібного чиновника, з 13 років осиротів і виховувався тіткою (дружиною О. Потебні). На кошти родини О. Потебні навчався в повітовій школі, згодом як кращий учень – на казенний кошт у Харківській гімназії. Звідти, як і пізніше з Харківського ветеринарного інституту (1870 – 1872), був виключений за “неблагонадійну поведінку”. З початку 70-х років жив на Катеринославщині,
Мандруючи селами, вивчав побут і звичаї, збирав фольклор. 1875 р. виїздить до Сербії, де розпочалася війна проти турецького поневолення, затісується добровольцем у сербську армію, в бою був поранений. З 1884 р. живе в Катеринославі і працює спершу в газеті “Екатеринославский юбилейный листок”, потім – у газеті “Днепр”, де вміщує етнографічні матеріали, статті, кореспонденції.
З 1885 р. у місцевому тижневику “Степь” та інших катеринославських виданнях І. Манжура вперше виступає як поет. З 1887 р. він – дійсний член історико-філологічного товариства при Харківському
Тоді ж підготував другу збірку віршів “Над Дніпром”, яка за життя поета не була опублікована. Поезія І. Манжури друкувалася також у журналах “Зоря”, “Правда”, “Киевская старина”, “Літературно-науковий вістник”.
1890 р. вийшла збірка фольклорних матеріалів “Сказки, пословицы и т. н., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях”. Збірка складалася з 200 народних казок і легенд, 400 прислів’їв і приказок, а також загадок, замовлянь тощо. Своєрідним продовженням були “Малорусские сказки, предания, пословицы и поверья, зап. И. И. Манжурою в Екатеринославской губернии”, надруковані вже після смерті поета окремим розділом у “Сборнике Харьковского историко-филологического общества” (1894). Тут містяться прозові твори (казки, легенди, анекдоти), більш як 200 приказок і прислів’їв, записи повір’їв, звичаїв, опис народної дитячої гри, народні прикмети про погоду тощо. І. Манжура також надрукував у часописах і збірниках ряд статей і нотаток на етнографічні теми, у яких розкриваються окремі факти з історії народного побуту, звичаїв, традицій.
У рукописі залишилася збірка літературно опрацьованих фольклорних матеріалів “Казки та приказки і таке інше, з народних уст зібрав і у вірші склав Іван Манжура, 1888 р.”. Фольклористично-етнографічні праці І. Манжури високо цінували О. Потебня, М. Сумцов, І. Франко, зарубіжні вчені.
Літературні твори І. Манжура почав писати остаточно сформованою особистістю, яка пройшла тяжку школу життя. Працюючи за умов реакції, він долав інертність, песимізм, зневіру, плекав надію на краще майбутнє свого народу. У ряді поезій (“Уві сні”, “Сіяльник”, “До Дніпра” та ін.) автор відбив настрої та прагнення української демократичної інтелігенції, гуманістів і просвітителів, своїх однодумців, котрі щиро воліли допомогти знедоленому народу.
Свідомий високого обов’язку поета, глибокий знавець історії, фольклору, етнографії, соціальної дійсності України, І. Манжура в ліриці та сюжетних віршах розкривав минуле народу (“Степова дума”, “Бурлакова могила”, “Степ”), змальовував зубожіле село і його мешканців (“На степу і у хаті”, “Сум”, “Билиця”), Важливе місце в спадщині поета належить віршам про житгя наймитів, бурлаків, заробітчан (“Босяцька пісня”, “З заробітків”, “Бурлака”), про долю жінки – матері, трагічне становище дітей – сиріт (“Мати”, “Діти”, “Явдокії”, “Сорок святих”). Глибокий відбиток в поезії І. Манжури знайшли народні звичаї, вірування, побут (“Великдень”, “На Купала”, “Веснянка”, “Теплого Олекси”, “Обжинки”). У багатьох творах автор підніс невмирущість української душі, майстерно поєднавши кілька планів ліричної оповіді: об’єктивно-ліричний, Іронічний, мінорний та ОПТИМІСТИЧНО” ствердний. Із національною фольклорною традицією пов’язана поезія “Щира молитва” – зразок соціальної сатири в українській поезії.
Одним із перших в українській фольклористиці І. Манжура записував і досліджував робітничий фольклор, вплив якого простежується на стилістиці оригінальних віршів поета заробітчанської тематики. Він є також автором віршованих казок – поем “Трьомсин-богатир” (1885- 1886), “Іван Голик” (1885 – 1886), переробки шістьох пісень казки Гете “Рейнеке-Лис” – “Казка про хитрого Лисовина і про других звірів та про те, що він їм, а вони йому коїли” (1886-1887). У збірці “Казки та приказки і таке інше” вміщено три віршовані казки (“Лиха година”, “Чорт у наймах”, “Злидні”) і 28 віршованих приказок з віршем – передмовою “До земляків”. Деякі з фольклорно-літературних творів І. Манжури за своїми жанровими й стильовими ознаками належать до байок. У своїй літературній практиці автор свідомо орієнтувався на простоту, дохідливість, ясність і чіткість думки та образів, на різноманітне використання багатющих скарбів народної мови, усної народної творчості.
Манжура як поет і Манжура як фольклорист – етнограф органічно доповнювали один одного. Він виступає також автором переспівів з М. Некрасова, Я. Полонського, В. Лихачова, Г. Гейне, Р. Пругца.
Літ.: Бгрезовський І. Іван Манжура. К., 1962; Заремба В. Іван Манжура. К., 1972; Бернштейн М. Іван Манжура.
К., 1977; Народні пісні в записах Івана Манжури. К., 1974.
Ж. Ляхова
Related posts:
- Манжура Іван – Біографія Іван Іванович Манжу́ра (літературний псевдонім Іван Калічка ) народився 20 жовтня (1 листопада за новим стилем) 1851 року в Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих шляхтичів. Після смерті матері, коли хлопчикові було 5 років, зі своїм вільнодумним батьком, який часто лишався без роботи, вони роками поневірялись містами і селами Катеринославщини і Харківщини. Так, 1860 […]...
- Титульна сторінка НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007 Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – […]...
- “Іван Франко і музика” Творці, які представляють одну певну сферу творчості, дуже часто є небайдужими до інших визначних сфер творчості. Щось подібне було характерно для Івана Франка. Будучи одним з найбільш талановитих письменників в історії України, Іван Франко також дуже любив музику. За весь час свого життя він зробив дуже великий внесок в розвиток всієї музики. Варто також відзначити, […]...
- Твір на тему: “Іван Франко і музика” Творці, які представляють одну певну сферу творчості, дуже часто є небайдужими до інших визначних сфер творчості. Щось подібне було характерно для Івана Франка. Будучи одним з найбільш талановитих письменників в історії України, Іван Франко також дуже любив музику. За весь час свого життя він зробив дуже великий внесок в розвиток всієї музики. Варто також відзначити, […]...
- Іван Драч Іван Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний факультет Київського університету, але навчання не закінчив, бо показав себе надто […]...
- Іван Іванович та Іван Никифорович – крилаті вирази Іван Іванович та Іван Никифорович Герої “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1834) М. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали Загальною назвою для людей, що постійно лаються один з одним. Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа все діло!.. Це […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Народні казки” 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети); різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка); невелика кількість дійових осіб […]...
- ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН – ІВАН СВІТЛИЧНИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ІВАН СВІТЛИЧНИЙ Народився Іван Світличний на Луганщині. Доля поета була нелегкою, але він завжди залишався чесним, сміливим, принциповим. Іван Світличний любив людей – і люди відповідали йому любов’ю. Український поет Василь Стус називав Світличного доброоким. – Прочитай заголовок вірша. Яким ти уявляєш […]...
- До казки приказка годиться, до слова йде і прислів’я – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки ІІ варіант Золота скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата й різноманітна. Є в ній прислів’я та приказки, легенди і перекази, думи, пісні, усмішки та анекдоти, “перлини великого намиста” – коломийки, загадки. Усе це – фольклор. Що ж значить це слово? Це англійське слово буквально означає “народна мудрість”. У казки […]...
- Дослідження казкової прози Першими дослідниками, що започаткували збирання народних казок на поч. 19 ст., були Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський та ін. У 30-х роках 19 ст. з´явилися публікації народних казок: І. Срезневський подає окремі тексти до альманаху “Галатея” (1839), М. Костомаров – до альманаху “Молодик” (1843), […]...
- ІВАН БАГРЯНИЙ – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ІВАН БАГРЯНИЙ (1906 -1963) Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Народився в с. Куземині, що на Полтавщині (нині Сумська область), у родині робітника-муляра, помер у м. Шварцвальді (Німеччина). Належить до письменників-емігрантів (член МУРу). Найвідоміші твори: романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, роман у віршах “Скелька”, повість “Огненне коло”, збірка поезій “Золотий бумеранг”; […]...
- Іван Гаврилович Прыжов – фольклорист До фольклористов-революционеров належить також Іван Гаврилович Прыжов (1827-1885). З численних проектів і задумів Прыжова неможливо було здійснено майже через їх різко викривального характеру. Таке їм було задумано робота під назвою “Історія кріпацтва переважно за свідченням народу”. Як свідчить вже заголовок, цю роботу мав писатися по усним показанням і розповідям самих кріпаків. Це саме можна сказати […]...
- РУДЧЕНКО ІВАН РУДЧЕНКО ІВАН (псевд. – І. Білик, Іван Кивайголова, Іван Руїна, Іван Яковенко; 02.09.1845, м. Миргород, тепер Полтавської обл. -30.09.1905, Куоккала, Фінляндія) – фольклорист, критик, письменник. Брат Панаса Мирного. Освіту здобував у Миргородському та Гадяцькому повітових училищах. У 1860-1865 рр. служив чиновником у Гадячі й Полтаві. В 1865- 1867 рр. був вільним слухачем історично-філологічного факультету Київського […]...
- ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет. Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибока і лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! […]...
- Іван Малкович – Біографія Іван Антонович Малкович (10 травня 1961) – український поет і видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Закінчив Івано-Франківське музичне училище, скрипковий клас (1980) і Київський університет ім. Т. Шевченка, філологічний факультет (1985). 19-річним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його було обрано найкращим поетом. Вихід його першої книги гаряче відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. […]...
- Народна казка як жанр фольклору 1. Від покоління до покоління. (Казка є найулюбленішим фольклорним жанром як для дітей, так і для дорослих. Мало кого можуть залишити байдужим розповіді про неймовірні пригоди героїв казок, про фантастичні події, про загадкові скарби і закляті міста. Деякі персонажі та окремі епізоди стають популярними у повсякденному житті людини. Окремі народні казки мають давнє коріння. Упродовж […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН (бл. 1550 р., м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. – після 1621 р. на Афоні) – письменник – полеміст, мислитель. Про його життя відомо небагато: Іван – це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження, хоч у м. Судова Вишня фіксується прізвище Вишенський (В. Щурат). Навчався спершу в рідному місті, потім у […]...
- ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН (псевд. – Любарт Горовський, Подоляк, Лосун, Щипавка; 24.04.1846, с. Більче-Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. – 29.11.1919, Львів) – філолог, педагог, письменник, природознавець. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1868), природничі курси в Кракові (1874). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, створив у ньому й очолив математично-природничо-медичну секцію. Учителював у гімназіях Дрогобича, Станіслава, […]...
- НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...
- Іван Карпенко-Карий – Біографія (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (1845-1907) Псевдонім “Карпенко-Карий” поєднує в собі ім’я Батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля” Народився 17 вересня 1845р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку […]...
- ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ІВАН (бл. 1650 р, ймовірно, Чернігівщина – 09.1701, Полтава) – поет, перекладач, теоретик літератури, культурний і громадський діяч другої половини XVII ст. В 1660-х роках навчався в Києво-Могилянській колегії. У 1670-х – першій половині 80-х років жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича і входив до чернігівського гуртка поетів. Не пізніше 1687 р. […]...
- Іван Франко – майстер художнього слова Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XIX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка […]...
- ІВАН ФРАНКО “ЛИС МИКИТА” (уривок) II семестр ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ СКРИНЬКА КАЗОК УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Урок 114. ІВАН ФРАНКО “ЛИС МИКИТА” (уривок) Мета: дати учням поняття “авторські (літературні) казки”; вчити їх аналізувати зміст твору, давати характеристики героям; розвивати техніку читання; формувати вміння працювати в колективі та самостійно. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА – Насупитись, як сердита людина, осіння хмара; – посміхнутись, як кіт на […]...
- ІВАН ЛИПА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ІВАН ЛИПА Іван Липа народився в м. Керчі, що в Автономній Республіці Крим. Навчався в Казанському й Харківському університетах. Був одним із засновників нелегального антицарського товариства Братство тарасівців, за що й був засуджений і ув’язнений у 1893 р. Пізніше, після ув’язнення, І. Липа працював лікарем на Одещині й Полтавщині. […]...
- Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Драматургія Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у […]...
- Іван Багряний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Іван Багряний Справжнє прізвище – Лозов’ягін (1906-1963) Народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра. Навчався у вищій початковій школі, з 1920р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну. У 1924р. вступив до Охтирської філії організації “Плуг”. У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань “Чорні […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- ТОГОБОЧНИЙ ІВАН ТОГОБОЧНИЙ ІВАН (спр. – Щоголів, 24.11.1862, м. Городище, тепер Черкаської обл. – 09.10.1933, м. Ірпінь Київської обл.) – актор, режисер, драматург. Після закінчення однокласної школи працював у механічних майстернях, а через два роки – на залізницях (Харківсько-Азовській, Катерининській 1-й, Сибірській та ін.). З 1879 р. виступав як актор в аматорських виставах у Кременчуці, Харкові, Катеринославі. […]...
- НЕКРАШЕВИЧ ІВАН НЕКРАШЕВИЧ ІВАН (бл. 1742, с. Вишеньки, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. – після 1796, там само) – поет. Навчався в Київській академії, основного курсу не закінчив. Потім був священиком у рідному селі. Автор рукописного збірника з поетичними творами, характерними для літератури так званого низового бароко. Серед них – віршовані привітання й листи (до гнідинського священика […]...
- Іван Вирган Іван Вирган належить до тих поетів, чий зір і слух, думки й почуття потребують повної гармонії, хто не вміє виголошувати високі слова й гучні фрази, за дзвоном яких не чутно справжньої поетичної музики, що має здатність довго відлунюватись у душі. За манерою своєї творчості – природністю голосу, тихою, розважливою мудрістю, зворушливою душевною відкритістю й щирістю, […]...
- “Лиш боротись – значить жить” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї. (Іван Франко) Іван Франко – найвидатніший світоч гуманізму, свободи і духовної величі людини. Один із найвпливовіших митців і мислителів Європи, громадський діяч, він присвятив себе народові, підніс рідне слово до […]...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- Чендей Іван – Біографія Іван Михайлович Чендей (20 травня 1922, дубове (смт) – 29 листопада 2005) – український письменник, кіносценарист. Автор сценарію “Тіней забутих предків” (1967). Народився у селищі міського типу дубове на Тячівщині. Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість – казка, легенда, пісня-коломийка. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі “Наш рідний край”. Були […]...
- Пастелій Іван Пастелій Іван – педагог, історик, літератор і громадський діяч. Після навчання працював викладачем у Мукачівській богословській школі, а також священиком. З його історичних робіт виявлено “Історію Мукачівської єпархії” (додаток до праці М. Лучкая “Історія карпаторусів”) та “Про походження русинів”. У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується історії закарпатських лемків. З художніх творів відомий […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до […]...
- ЛИС МИКИТА – ІВАН ФРАНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Усі люблять казки: і маленькі, і дорослі. У казках багато вигадки, однак вони змушують читачів задуматися не лише над вчинками героїв, а й над своїми власними. Навчають, як жити, щоб у світі було більше розумного, красивого, доброго. Читаючи казки українських і зарубіжних письменників, намагайся знайти в […]...