“Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка

Related posts:

1. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]...
2. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
3. Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
4. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
5. “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі […]...
6. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире […]...
7. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
8. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
9. Образ Марусі (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури. У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”. Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної […]...
10. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як […]...
11. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
12. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою […]...
13. “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
14. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
15. “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...
16. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
17. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
18. Образ і характер головної героїні повести Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і, взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не варто дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “. Я перегортаю її сторінки й все-таки дивуюся, скільки там описів, які із властивої для Квітки-Основ’яненки реалістичною манерою зобразили яскраві […]...
19. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби […]...
20. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
21. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
22. Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
23. Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й […]...
24. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
25. Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – […]...
26. Найвизначніший бурлескно-реалістичний твір Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Найвизначніший бурлескно-реалістичний Твір Квітки-Основ’яненка – композиційно багатошарова й багатопланова повість ” Конотопська відьма ” – це насамперед гостра сатира на панівну верхівску українського суспільства ХVІІІ ст. Письменник показав типові ризи тієї козацької старшини, значна частина якої в часи поступової ліквідації російським царизмом української державності, послідовних обмежень ним демократичної суті полково-сотенного ладу в Україні у ХVІІІ […]...
27. Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа твору та […]...
28. Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий переказ, дуже скорочено) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
29. Критика “Маруся Чурай” Костенко >> Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа […]...
30. Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
31. Ліна Костенко – Маруся Чурай (СКОРОЧЕНО) Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся […]...
32. Ліна Костенко – Маруся Чурай (Скорочений переказ, дуже стисло) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
33. Тема. І. Квітка-основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… […]...
34. Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
35. Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
36. Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненки Значне місце у Творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненки займають сентиментально-реалістичні повісті ” Маруся “, “Козир-дівка”, “Нещасна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної з них своя доля, але є в цій долі щось загальне для всіх дівчин – кожна з них, по-своєму звичайно, переживає найясніше в житті почуття – любов. […]...
37. Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян Харківського повіту, був […]...
38. Життя та творчість Григорія Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
39. Життя та творчість Григоря Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
40. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...